Потім у першу та другу пробірки додати по 1 краплі 1 %-го спиртового розчину йоду, а в третю – реактив Фелінга, довести її до кипіння (держати треба над вогнем щілиною від себе!).

У висновках відповісти на такі питання: на що вказує синє забарвлення в другій пробірці, на що вказує поява червоного осаду в третій пробірці; на що вказує відмінність у забарвленні проб слини у різних людей?

Завдання 1.4. Вивчити емульгуючі властивості жовчі під час перетравлення жирів.

Швидкість травлення харчових жирів ліпазою в дванадцятипалій кишці залежить від величини поверхні контакту субстрату і ферменту. Тому процесу гідролізу жирів сприяє їхнє емульгування, в результаті якого поверхня подрібнених частин стає величезною. Емульгування жиру в дванадцятипалій кишці відбувається завдяки наявності в ній двовуглекислої соди (приблизно 1%) і жовчі, яка містить жовчні кислоти. Соляна кислота, що поступає із шлунка з його соком та харчовою кашицею, утворює вуглекислоту з двовуглекислої соди, а кульки СО₂ подрібнюють жир. Такій зміні жиру сприяє й рухова активність стінок тонкої кишки. Злиттю подрібнених крапель жиру перешкоджають жовчні кислоти, які знижують поверхневе натяжіння на межі фаз жир – вода, тобто сприяють емульгуванню жирів.

Обладнання та посуд: 1. штатив з пробірками;

2. крапельниця – 3 шт.;

3. індикаторний папірець.

Реактиви: 1. соняшникова олія;

2. двовуглекисла сода, 1 %-й розчин;

3. медична жовч, нейтралізована двовуглекислою содою до pH 7,5 (по індикаторному паперу);

4. соляна кислота, 1 %-й розчин.

Хід роботи

В три пробірки наливають приблизно по 1 мл соняшникової олії. В першу з них приливають рівний об’єм розчину двовуглекислої соди, в другу – стільки ж жовчі, в третю – води. Всі три пробірки одночасно струшують, спостерігають стійкість емульсії, що утворилася. Потім в пробірки з содою і жовчю додають по краплях соляну кислоту до кислої реакції (рН контролюють, наносячи скляною паличкою краплі суміші на індикаторний папірець), знову струшують. Порівнюють швидкість відокремлення жирового шару в пробірці з содою та жовчю.

Записують висновок і узагальнюють всі сторони впливання жовчі на травлення жирів та всмоктування продуктів гідролізу.

Завдання 1.5. Дослідити вплив комплексної дії ферментів соку підшлункової залози.

Підшлунковий сік містить широкий спектр протео-, ліпо- і амілолітичних ферментів. В залежності від складу їжі ферментний зміст соку змінюється. При тривалому харчуванні їжею з високим вмістом вуглеводів відбувається адаптація підшлункової залози до цієї їжі і в її соці містяться більш активні амілолітичні ферменти. У випадку тривалого харчування їжею з високим вмістом білків будуть переважати протеолітичні ферменти. А при збільшені в раціоні жирів – ліполітичні.

Обладнання та посуд: 1. термостат;

2. пробірки;

3. піпетки з грушею;

Реактиви: 1. казеїн 0,1 %-й розчин, приготовлений на 0,1 %-му розчині гідрокарбонату натрію;

2. трибутирин 2 %-й лужний розчин;

3. крохмаль 0,1 %-й розчин;

4. йод 0,5 %-й розчин;

5. оцтова кислота 5 %-й розчин в 50 %-му етиловому спирті;

6. нейтральрот 0,2 %-й розчин у 60 %-му етиловому спирті;

7.сік підшлункової залози у розведенні 1:200, 1:400, 1:800 (замість соку підшлункової залози можна використовувати ферментні препарати «Фестал»; перше розведення – 2 таблетки на 1 л дистильованої води).

Хід роботи

В пробірки № 1, 2, 3 налити по 1 мл розчину казеїну, в пробірки № 4, 5, 6 – по 1 мл трибутирину, в пробірки № 7, 8, 9 – по 1 мл розчину крохмалю.

У всі три групи пробірок додати по 1 мл соку підшлункової залози в розведенні 1:200 або 1:400, або 1:800. Пробірки інкубують в термостаті на 20 хв. за температури 37⁰ С.

Потім в пробірки № 1, 2, 3 додати по 7-8 крапель 5 %-го розчину оцтової кислоти (у випадку наявності білка там з’явиться каламутне коло), в пробірки № 4, 5, 6 – по 1 краплі розчину нейтральроту (цей індикатор у лужному середовищі має жовте забарвлення, в кислій – рожеве). В пробірку № 7, 8, 9 додають по 1 краплі 0,5 %-го розчину йоду (у присутності декстринів він дає червоно-фіолетове забарвлення). Ступінь розведення підшлункового соку характеризує його активність і відповідає кількості умовних ферментних одиниць у 1 мл.

Результати дослідження записують в протокол. У висновках відповідають на такі питання: на що вказує зміна забарвлення індикаторів; яка активність соку підшлункової залози (указати в умовних одиницях).

Дата добавления: 2015-11-14