Прояви і наслідки пост-травматичного стресового синдрому

ПТСР - належить до групи тривожних розладів. Симптоми ПТСР проявляються у людей, які випробували на собі дію події виходить за рамки звичних людських переживань і екстремально стресогенних для будь-якої людини. Така подія наклало б "серйозної шкоди або загрозу чиєї-небудь життя або фізичної цілісності, серйозну загрозу будь-чиїм дітям, дружину або іншим близьким родичам або друзям". ПТСР може розвинутися після того, як людина стала очевидцем раптового руйнування будинку пацієнта або загибелі всієї сім'ї, вбивства або травмування якого-небудь людини. (DSM-IV, 1994).

Травматичні події, які можуть викликати ПТСР, можна класифікувати по декількох категоріях. По-перше, людина може випробувати вплив природного катаклізму, наприклад - землетруси. По-друге, розлад може бути викликане трагічними нещасними випадками, наприклад - авіа-і автокатастрофи. По-третє, стресором може стати якась штучна катастрофа - війна, концтабір, катування, розстріл.

Посттравматичний синдром - це реакція психіки людини на перенесене потрясіння. Потрясіння, що стало поштовхом для розвитку даного явища, носить відрізняється від усіх інших випадків у житті людини характер і заподіює йому болісні страждання.

Психіка здорової людини, зрозуміло, намагається згладити дискомфорт від переживання посттравматичного синдрому. Іншими словами, людина прагне внести у своє життя такі зміни, які зроблять його переживання хоч не багато більш стерпними.

Якщо потрясіння було не особливо важким, то занепокоєння і тривога проходять самі по собі за різний період часу. А якщо потрясіння носило важкий характер або якщо важкі події відбулися кілька разів, то посттравматичний синдром може тривати роками.

Інша сторона посттравматичного синдрому має відношення до внутрішнього відчуттю людини. Всі люди дають різні реакції на приголомшливі події - одні страждають дуже сильно, а психіка інших виявляється практично не порушеної. Крім того, має значення час події, так як в різні періоди часів одна людина дає на одне і те ж подія різні психічні реакції.

При розвитку посттравматичного синдрому виділяють кілька симптомів:

- Несвідома пильність, тобто потерпілий ретельно відстежує все, що відбувається з ним і навколо нього, так як йому здається, що це може становити небезпеку.

- Раптові різкі реакції. Тобто при будь несподіванки людина може здійснювати різкі рухи, наприклад, вставати в захисну позу, якщо хтось підходить е нього ззаду.

- Пригніченість емоційного фону. Іноді після важких переживань люди в тій чи іншій мірі втрачають здатність проявляти ті чи інші емоції. Це веде до наростання проблем в міжособистісному спілкуванні, так як людина не може виражати радість і щастя, прихильність і симпатію та інше.

- Невмотивована агресія. Постраждалі нерідко знаходять уявне рішення існуючої проблеми у застосуванні сили. Зазвичай цей вплив фізичною силою. Тим не менш, зустрічаються випадки і психічної агресії, а також словесної агресії.

- Розлади пам'яті і нездатність зосереджувати увагу.

- Занурення в депресію. Людина, що переживає посттравматичний синдром, сприймає все, що відбувається як безглузді речі і дії. Депресія ще більш посилюється виснаженням нервів, байдужістю до навколишнього і песимізмом.

- Занепокоєння і постійне хвилювання. Такі симптоми можуть відчуватися як в фізіологічному сенсі, наприклад, болями в спині, так і в психічному - постійна тривога, порушення сну, невмотивовані страхи і т.д. На цьому грунті наростає невпевненість у власних силах і недовіра до оточуючих.

- Лють і злоба. Напади люті можуть виникати як незалежно від стану людини в конкретний момент, так і під впливом, наприклад, спиртного.

Нажаль, багато фахівців не беруть до уваги того, що справжнє здоров'я душі і тіла людини полягає не у відповідності нормам і правилам суспільства, в якому людина живе. Здоров'я тіла і душа - це внутрішня згода людини з самим собою, внутрішня гармонія. Іншими словами, якщо на людину тисне посттравматичний синдром, вкрай важливо для його усунення визнати його існування, адже боротися необхідно з істинними причинами.

Більшість осіб із ПТСР не звернуться за належною допомогою – сама природа цього розладу така, що людину «переслідують» страшні болючі спогади про минуле, тому вона хоче забути, втекти від них, сподіваючись, що «їх вилікує час». Тож ідея піти до психотерапевта і «ворушити болюче минуле» для багатьох людей неприйнятна. І не дивно, що у частини осіб з часом розвиваються коморбідні вторинні розлади –депресія (48%), зловживання алкоголем/алкогольна залежність (28% жінок, 52% чоловіків) тощо (Friedman, 2006). Іншою проблемою є й те, що навіть коли людина звертається за допомогою, цей розлад часто неправильно діагностується і лікується – зокрема, нерідко пропонується лише медикаментозна терапія. Однак можливості фармакотерапевтичної допомоги при ПТСР доволі обмежені – лікарські засоби можуть знизити виразність окремих симптомів розладу.

подвергаются воздействию комплекса экстраординарных психотравмирующих факторов. Выполнение оперативно-служебных и служебно-боевых задач в этих условиях, сопряженных с риском для жизни и здоровья, у значительного числа сотрудников вызывает развитие состояния психической дезадаптации, приводит к социально-психологическим нарушениям жизнедеятельности, неблагоприятным изменениям личности, которые в дальнейшем отрицательно сказываются на состоянии здоровья, на служебных взаимоотношениях, а так же в семейно-бытовой сфере личного состава, увеличивая риск самоубийств.

Список використаних джерел

1. Ерёмина Т.И., Крюков Н.П., Логинова Ю.Ю. Социально-психологическая адаптация граждан, принимавших участие в боевых действиях: Методическое пособие. - Саратов: ПМУЦ, 2002. - 60 с.

2. Мірзоєв І. Психоемоційна корекція та реабілітація поведінки учасників війни // Вісник інституту розвитку дитини. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. - Вип. 20. - С. 156-160.

3. Цыбаева Л. Личность в экстремальных условиях // Развитие личности. – Вип. №1, 2007. - С. 165-171.

4. Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України [затверджена наказом міністра оборони України № 142 від 05.05.1999 p]

5. Макаревич О. Особливості психологічної підготовки армій країн НАТО // Соціальна психологія. - 2005. - № 1 (9). - C.140-148

6. Зеленова М.Е. Характер посттравматической адаптации и особенности смысложизненных ориентаций у ветеранов боевых действий в Афганистане. Труды Института психологии РАН. - М., 1999.

7. Пика А. Подготовка зарубежных миротворцев в Украине: так закаляется мир // «ForUm» [Електронний ресурс] URL: http://for-ua.com/analytics/2013/03/27/080000.html (29.04.2013)

8. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. — М.: Политическая литература, 1989.-304с.

9. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1991. - 96с.

10. Мюнкер-Крамер Є. Гостра стресова реакція. Посттравматичний стресовий розлад / [Електронний ресурс] URL: http://www.emdr.com.ua/articles/ (20.03.2013)

11. Романчук О.І. Психотравма та спричинені нею розлади: прояви, наслідки й сучасні підходи до терапії // «Нейро News: психоневрология и нейропсихиатрия» [Електронний ресурс] URL: http://neuronews.com.ua/article/586.html (19.04.2013)

Дата добавления: 2015-11-14