Читайте также:
|
Вступ
Виробнича практика студентів спеціальності 4.222 «Адміністратор» здійснюється відповідно до Виробнича практика є найважливішою складовою частиною в загальній ланці практичної підготовки студентів, формуванні їх як фахівців. Ціль практики полягає в тому, щоб у процесі виконання реальних функціонально-управлінських, дослідницьких і соціальних завдань закріпити теоретичні знання, отримані студентами досвіду.Об'єктами практики встановлюються підприємства (бази практики) різних форм власності і типів господарювання, з яким Відкритий університет розвитку людини «Україна» «Інститутекономіки та менеджменту» укладає угоди, і які здатні створити умови і надати допомогу студентам для виконання програми практики. Розподіл студентів за базами та призначення керівників практик здійснюється та оформлюється наказом директора інституту. Керівник практики від кафедри контролює та консультує студента в напрямку виконання програми практики. Зі свого боку підприємство також призначає керівника практики, який виконує керівництво і контроль проходження практики на підприємстві, а після її закінчення дає відгук і оцінку роботи студента. У період практики студент виконує роботу на відповідному робочому місці під керівництвом керівника практики від підприємства. На період практики студенти можуть бути тимчасово зараховані на штатні посади, якщо робота на цій посаді в повному обсязі відповідає програмі практики. Допускається проходження практики студентом на власному підприємстві, за умови підтвердженні діяльності підприємства та виконання студентом програми практики. Тривалість виробничої практики складає ___тижнів. При направленні на практику студенти одержують наступну документацію: програму практики, щоденник практики, в якому зазначено календарний план проходження практики. Робочий час студента-практиканта визначається відповідно до діючого на підприємстві (в організації) внутрішнього трудового розпорядку і режиму роботи.
1. Мета, завдання та результати проходження виробничої практики
Метою виробничої практики з фаху є розвиток навичок і вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення прикладних проблем управління підприємницькими структурами, удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання; набуття вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства; закріплення практичних навичок проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та методичного забезпечення, виходячи із суті проблем, що вирішуються, та обмежень, пов'язаних з діяльністю конкретного підприємства; впровадження розроблених рекомендацій та пропозицій у практичну діяльність підприємства.
Адміністра́тор — це особа, яка здійснює роботу з якісного і ефективного обслуговування відвідувачів, консультує їх із питань, які стосуються товарів і послуг, які надає підприємство, організація.
Під адміністратором розумілись:
1. Управитель будь-яких маєтностей (земельних маєтків, підприємств тощо).
2. Управитель якоїсь одиниці територіального об’єднання християн-католиків (парафії, дієцезії тощо). Адміністратор дієцезії призначався Папою Римським лише для тимчасового керівництва дієцезією у випадку вакантної посади єпископа чи перешкод у виконанні єпископом своїх обов’язків.== Навчальні заклади з вивчення професії
Загальна характеристика професії
Обов’язки адміністратора залежать від сфери його діяльності. З метою орієнтування в структурі управління в обов’язки робітників та режим їх роботи, адміністратору необхідні навички організації труда та управління. В будь-якій компанії існують свої правила і методи обслуговування відвідувачів, тому адміністратор повинен знати види послуг, які надаються, вміти оформлювати згідно з вимогами вітрини та приміщення.
На посаду адміністратора ресторану призначається особа, що має вищу та середньотехнічну освіту (стаж роботи на даній посаді).
Адміністратор ресторану повинен вміти:
· зустрічати клієнтів ресторану;
· забезпечує роботу з ефективного і культурного обслуговування відвідувачів;
· перевіряти готовність персоналу до роботи, загальний вигляд та охайність;
· вживає заходів щодо запобігання і ліквідації конфліктних ситуацій та розглядає претензії, пов’язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів;
· надавати практичну допомогу та необхідні рекомендації офіціантам під час обслуговування клієнтів;
· здійснювати контроль над роботою оркестру;
· постійно проводити заняття зі своїми підлеглими по підвищенню кваліфікації обслуговування клієнтів.
Адміністратор готелю повинен вміти:
· обслуговувати клієнтів готелю;
· здійснювати контроль за своєчасною підготовкою номерів до прийому тих, хто прибуває у готель, дотриманням чистоти у готелі, збереженням майна і устаткування;
· вести документацію і рахунки;
· вирішувати конфлікти, які виникають при обслуговуванні проживаючих;
· знати основи економіки, готельної справи;
· знати основи бухгалтерського обліку і ділового спілкування.
Адміністратор торгового залу повинен знати:
· постанови, розпорядження, накази, інші керівні та нормативні документи, що стосуються роботи підприємства, установи, організації;
· структуру управління, права і обов’язки працівників і розпорядок роботи;
· правила і методи організації обслуговування відвідувачів;
· види послуг, що надаються;
· основи економіки, організації праці і управління;
· основи маркетингу і організації реклами;
· планування і порядок оформлення полиць і вітрин;
· основи естетики і соціальної психології;
· законодавство про працю;
· правила внутрішнього трудового розпорядку, правила і норми охорони праці.
Індивідуально-психологічні особливості
Праця адміністратора – це постійна робота з людьми, тут головним критерієм успіху є комунікабельність та організованість. Навички ділового спілкування, увага та оперативність – це головні ключі до професійного успіху адміністратора.
Професійно важливі риси – висока стресостійкість, хороший рівень уваги, гнучкість мислення, хороша пам’ять, виразна мова, емоційна стійкість, доброзичливість, гнучкість, організованість, відповідальність, самостійність.
Особливі умови та фактори праці
Потрібно розуміти, що робота адміністратора – досить важка у психологічному плані. Професійні шкідливості: нервово-психічне навантаження, викликане інтенсивним спілкуванням з великою кількістю людей; робота в нічну зміну (порушення природного ритму сну).
Практична підготовка студентів передбачає безперервність та послідовність засвоєння потрібного обсягу практичних знань і умінь відповідно до кваліфікаційного рівня «_____________».
Завдання виробничої практики. Під час виробничої практики студент повинен опанувати систему вмінь і набути навички щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність.
Результатами виробничої практики є: - проведення комплексного аналізу діяльності організації з використанням сучасних методик з позицій системного підходу; - проведення наукових досліджень та впровадження їх результатів у практику діяльності підприємства; - планування організаційних змін з урахуванням розроблених стратегій організаційного розвитку, у тому числі з використанням інструментарію реінжинірингу бізнес-процесів, реструктуризації та реорганізації; - формування пропозицій щодо створення сприятливих умов для навчання та розвитку персоналу організації; заходів з оцінювання та стимулювання персоналу; - дотримання професійної етики консультанта в процесі здійснення наукових досліджень на об'єкті практики, формування плідних консультант- клієнтних відносин тощо.
2. Розподіл часу практичної підготовки за темами
На проходження виробничої практики згідно з галузевим стандартом передбачено __ години / __кредитів. Таблиця 2.1 Розподіл часу практичної підготовки за темами
| № | Номери та найменування тем | Кількість годин |
| Загальна характеристика підприємства | ||
| Управління організаційною підсистемою підприємства | ||
| Управління матеріально-технічною підсистемою підприємства | ||
| Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова, комерційна, збутова діяльність) підприємства | ||
| Управління соціально-психологічною підсистемою підприємства | ||
| Управління фінансово-економічною підсистемою підприємства | ||
| Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства | ||
| Управління стратегічним розвитком організації та її конкурентоспроможністю | ||
| Управління інноваційною діяльністю підприємства | ||
| Підготовка та оформлення звіту з практики | ||
| Всього |
3. Зміст виробничої практики
3.1. Загальна характеристика підприємства
Загальна системна характеристика підприємства:
- охарактеризувати статус підприємства (дату створення, юридичну адресу, форму власності, належність до певної організаційно-правової форми, основні цілі та обмеження діяльності);
- стисло описати історію створення і розвитку підприємства; форми власності та господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин; форми залучення інвестицій; визначити стадію життєвого циклу підприємства;
- ознайомитися зі статутом підприємства, проаналізувати його відповідність чинному законодавству, проаналізувати дотримання державних вимог щодо реєстрації та діяльності підприємства;
Охарактеризувати середовище функціонування підприємства:
• визначити характер ринку (міжнародний, національний, регіональний, міський, районний тощо); зібравши відповідну інформацію, зробити висновок про обсяг ринку; визначити тип ринку, на якому діє організація (монополістичний, олігополістичний тощо);
• зібрати інформацію стосовно кількості фірм, які діють на тому ж ринку, що й організація, що є базою практики, і які є її безпосередніми конкурентами. Оцінити ступінь інтенсивності конкуренції. Відповідно до моделі «п'яти сил конкуренції» М. Портера охарактеризувати складові конкурентного середовища організації;
• дати загальну характеристику середовища функціонування під- приємства. З'ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону, скласти схему його взаємозв'язків з іншими підприємствами, організаціями і установами (зовнішнім середовищем): - постачальниками матеріально-технічних ресурсів; - покупцями продукції; - банками; - державними органами; - фондовою біржею, фінансовими посередниками та іншими учасниками фондового ринку; - науково-дослідними організаціями і т. д.
• оцінити стабільність зв'язків, облік і контроль виконання господарських договорів, ступінь їх ефективності, вплив на діяльність підприємства та конфігурацію органів управління.
Орієнтовно визначити авторитет підприємства як партнера у підприємницькому середовищі. Ознайомитися з зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, перспективами розширення зовнішньоекономічних зв'язків. За їх відсутності - з перспективами виходу на зовнішній ринок.
Завдання 1. Управління організаційною підсистемою підприємства
1.1. Загальна характеристика організаційної структури
• Дослідити організаційну структуру управління та побудувати органіграму підприємства і дати пояснення до неї.
• Проаналізувати положення про структурні підрозділи та визначити функціональні обов'язки працівників, що закріплені у посадових інструкціях одного зі структурних підрозділів.
• Охарактеризувати конкретний структурний підрозділ (відділення, управління тощо), де студент безпосередньо проходить практику - бажано підрозділ, який здійснює діяльність з проблеми, що є предметом дослідження.
• Розробити пропозиції подальшого вдосконалення організаційної схеми управління з урахуванням існуючих функціональних обов'язків, трудомісткістю їх виконання, ступеня централізації інформації для підготовки та прийняття управлінських рішень.
1.2. Порядок приймання одноосібних і колегіальних рішень; система комунікацій За результатами аналізу скласти схему комунікаційної мережі для обміну інформацією про прийняття управлінських рішень щодо ключових аспектів управлінської діяльності на підприємстві.
1.3. Проаналізувати інформаційну систему, що використовується в організації (категорія, клас, вид, тип)
• Дати характеристику основних елементів програмного продукту та управлінських функцій, які автоматизує система.
• Проаналізувати ресурси, технології, що вимагає інформаційна система.
• Визначити ресурси глобальної мережі Інтернет для підтримки бізнес- процесів в організації.
• Проаналізувати безпеку й захист інформаційної системи, комп'ютерних мереж організації.
• Навести документи, які розробляються (готуються) автоматизованою програмою. • Проаналізувати ефективність використання можливостей АРМ фахівців підприємства.
• Проаналізувати оперативність опрацювання масивів інформації, зробити висновки про раціональність витрат робочого часу при вирішенні управлінських завдань.
1.4. Організація праці апарату управління. Охорона праці, техніка безпеки
• Вивчити режим роботи керівника підприємства: час роботи, час прийому відвідувачів, проведення нарад, роботи з документами. Дослідити роботу секретаря керівника: обов'язки, права, режим роботи.
• Розробити проекти підготовчих документів до таких заходів, як наради, збори, інші види управлінської діяльності.
• Вивчити прийоми ділового спілкування, вирішення конфліктних ситуацій у трудовому колективі. Взяти участь в обговоренні окремих питань щодо поліпшення обслуговування покупців, підвищення ефективності роботи підприємства та ін.
• Основні документи, що регламентують охорону праці та техніку безпеки на підприємстві.
Завдання 2. Управління матеріально-технічною підсистемою
2.1. Проаналізувати стан та визначити основні напрями розвитку матеріально-технічної бази підприємства
• Визначити склад необоротних активів підприємства, частку основних засобів у їх складі, забезпеченість ними підприємства.
• Проаналізувати динаміку основних засобів підприємства у звітному періоді відповідно до їх структури залежно від: а) характеру використання; б) цільового призначення; в) участі у виробничо-технологічному процесі; г) джерел формування.
Обчислити показники якісного стану і руху основних засобів під- приємства у звітному періоді (коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту основних засобів).
• Визначити показники ефективності використання основних засобів підприємства у звітному періоді (фондовіддачу - у фактичних та порівняльних цінах), фондомісткість, фондоозброєність праці; прибутковість основних засобів та часткові показники, зробити висновки про основні тенденції змін показників, вплив на обсяг операційної діяльності, зменшення рівня витрат, розмір прибутку підприємства.
• Сформувати базу даних про склад матеріальних оборотних фондів, проаналізувати їх склад та ефективність використання, виявити фактори, що визначають динаміку цих показників.
2.2. Оцінити ефективність технології роботи з матеріальними ресурсами (сировина, готова продукція, товари)
• Оцінити порядок і методи приймання продукції (товарів, сировини) за кількістю та якістю, порядок оформлення документів.
• Охарактеризувати умови розміщення продукції (товарів) і забезпечення їх збереження відповідно до нормативних вимог.
• Надати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з приймання, зберігання (товарів), надання послуг.
• Охарактеризувати форми матеріальної відповідальності на підприємстві та звітність підприємства.
• Ознайомитись з оформленням товарних звітів і порядком їх подання, порядком проведення інвентаризацій та оформленням інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей.
Надати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з матеріальними ресурсами підприємства.
Завдання 3. Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова, комерційна, збутова діяльність)
3.1. Проаналізувати рівень управління операційною діяльністю підприємства та обґрунтувати пропозиції щодо напрямів удосконалення
• Проаналізувати динаміку показників, що характеризують обсяги реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) операційної діяльності в цілому по підприємству і в розрізі його структурних підрозділів (у фактичних і зіставних цінах).
• Дослідити ритмічність роботи і сезонність реалізації товарів і послуг, визначити фактори, що її обумовлюють.
• Проаналізувати й оцінити якість продукції (товарів, робіт, послуг) та її конкурентоспроможність.
• Надати оцінку системі управління якістю діяльності підприємства в цілому.
• Дослідити процеси розподілу (перерозподілу) ресурсів підприємства для забезпечення операційного циклу підприємства. • Проаналізувати стан товарно-матеріального забезпечення операційної діяльності. • Визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір прибутку від операційної діяльності підприємства.
• Визначити динаміку структури чистого прибутку підприємства за напрямами його розподілу у звітному періоді.
• Визначити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на формування асортиментної політики підприємства, здійснити їх аналіз. Ґрунтуючись на ньому, встановити пріоритетні напрями товарної політики підприємства.
• Встановити атрибути конкурентоспроможності продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства. На основі проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну обсягів і структури операційної діяльності, обґрунтувати напрями її оптимізації на підприємстві, розробити план-графік реалізації запропонованих заходів. Розробити пропозиції щодо удосконалення операційної діяльності з питань управління товарно-матеріальним забезпеченням на підприємстві.
3.2. Оцінити ефективність цінової політики підприємства
• Визначити основні групи факторів пріоритетного впливу на формування стратегічних цілей підприємства і його завдань у сфері ціноутворення.
• Проаналізувати методи ціноутворення на підприємстві та причини зміни рівня цін на ньому.
• Визначити обсяг і структуру витрат реалізації певних видів продукції (товарів, робіт, послуг) для прийняття цінових рішень.
• Розрахувати еластичність попиту споживачів на окремі види продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства залежно від зміни цін у досліджуваному періоді.
• Розрахувати динаміку реалізації окремих груп товарів/послуг для оцінки підходу ціноутворення підприємства (затратний чи ціннісний).
• Оцінити умови беззбиткової діяльності підприємства при змінах цін на продукцію (товари, роботи, послуги).
• Визначити тип конкурентного ринку, в умовах якого функціонує підприємство (за допомогою індексу Харфіндела-Хіршмана).
• Розробити пропозиції щодо стратегії ціноутворення підприємства, скоординувати її з асортиментною політикою, організацією та стимулюванням продажу, враховуючи конкурентну ситуацію на ринку.
3.3. Оцінити ефективність збутової політики підприємства та визначити шляхи її підвищення
• Визначити конфігурацію каналів розповсюдження продукції підприємства (прямі, непрямі, комбіновані), проаналізувати їх особливості та динаміку структури.
• Проаналізувати типи конкуренції в каналах розповсюдження (горизонтальна, міжтипова, вертикальна). • Оцінити критерії, що вплинули на вибір каналів розповсюдження: особливості ринку, товарів, підприємства, рівень конкуренції.
• Оцінити тип маркетингової системи розповсюдження підприємства (традиційна, горизонтальна, багатоканальна, вертикальна), її переваги та недоліки, доцільність застосування.
• Визначити стратегію охоплення ринку, яку застосовує підприємство (інтенсивне, вибіркове, ексклюзивне розповсюдження), охарактеризувати територіальний та цільовий сегменти.
• Проаналізувати зв'язок і відповідність стратегії позиціювання підприємства та його політики розповсюдження, описати тип і особливості позиціювання досліджуваного підприємства.
3.4. Оцінити ефективність логістичних систем підприємства
• Охарактеризувати службу управління логістикою підприємства, її завдання та функції на підприємстві. • Проаналізувати інформаційну логістичну систему підприємства: інформаційну інфраструктуру, інформаційні потоки.
• Описати механізм функціонування закупівельно-збутової логістики: її завдання, функції, планування закупок, вибір постачальників/ споживачів.
• Охарактеризувати організацію матеріальних потоків у просторі підприємства та у часі, значення обладнання для удосконалення виробничо- технологічних процесів.
• Проаналізувати транспортні аспекти у логістичній системі підприємства: управління системою доставки й розповсюдження продукції (маршрути автотранспорту, плани перевезень тощо).
• Оцінити функціонування логістичної системи підприємства та розробити комплекс заходів для її удосконалення. • Сформувати пропозиції щодо комп'ютеризації операцій закупки сировини, продукції, товарів, обліку попиту, обліку продажу, перевезення продукції (товарів) та ін.
3.5. Оцінити ефективність комунікаційної політики підприємства
• Вивчити практику організації діяльності комунікаційної служби підприємства, її тип та структуру (за умови її наявності на підприємстві).
• Проаналізувати динаміку структури комплексу маркетингових комунікацій на підприємстві.
• Описати використання реклами на підприємстві за такими напрямами: класифікація видів реклами; характеристика каналів розповсюдження рекламних анонсів (тираж, аудиторія, вартість рекламного простору, формат, періодичність виходу та редакційний зміст видання або програми); особливості використання різних носіїв реклами.
• Оцінити напрями діяльності служби зв'язків з громадськістю, у т.ч. при реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства та для створення, підтримки його іміджу.
• Охарактеризувати форми й методи стимулювання продажу продукції (товарів, робіт, послуг) на підприємстві, спрямованих па споживачів, посередників та продавців.
• Оцінити заходи, спрямовані на удосконалення персонального продажу при реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
• Описати метод розрахунку бюджету на комунікаційні потреби, оцінити його доцільність на підприємстві.
• Визначити кількісні та якісні характеристики основних адресатів комплексу маркетингових комунікацій підприємства (враховуючи особливості продукції (товарів, робіт, послуг, що реалізуються).
• Розробити програму комунікаційних заходів з урахуванням попередньо проведеного аналізу та комунікаційної привабливості засобів масової інформації, розробити власне рекламне звернення.
3.6. Оцінити ефективність маркетингових досліджень підприємства
• Оцінити практику організації маркетингових досліджень на підпри- ємстві (застосовувані методи, інструментарій, об'єкти дослідження, завдання, які були вирішені за допомогою досліджень).
• Проаналізувати систему маркетингової інформації, яка використовується керівництвом підприємства при прийнятті рішень (джерела внутрішньої та зовнішньої інформації, наявність банків даних).
• Обґрунтувати вибір методу маркетингових досліджень, найбільш доцільного у поставлених для реалізації завдань.
• Визначити розмір, структуру та метод відбору вибіркової сукупності для забезпечення репрезентативності даних.
• Скласти графік дослідження із зазначенням місця та часу його проведення.
• Підготувати інструментарій, необхідний для здійснення запланованих досліджень (розробити анкети для обраного виду опитування, написати сценарій для проведення фокус-групи тощо).
• Проаналізувати отримані дані з використанням програм типу ОСА.
• Оцінити фактичне сприйняття споживачами підприємства (чи його продукції, товарів, робіт, послуг).
• Розробити комплекс заходів, спрямованих на вирішення вищезазначених проблем і підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Завдання 4. Проаналізувати управління соціально-психологічною підсистемою підприємства
• Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення діяльності з управління персоналом. • Ознайомитися з кадровою політикою організації, основними принципами роботи з персоналом, оперативними цілями щодо розвитку кадрового потенціалу.
• Визначити структуру персоналу за різними ознаками: за категорією, статтю, рівнем кваліфікації, освітою, стажем роботи на цьому підприємстві. Охарактеризувати ступінь якісного розміщення персоналу згідно з кваліфікаційними вимогами до посад, які обіймають працівники (за освітньо- кваліфікаційним рівнем).
• Здійснити дослідження існуючої на підприємстві практики добору, відбору та прийому персоналу. Проаналізувати зв'язки підприємства із зовнішніми джерелами відбору персоналу, у т.ч. зі службами зайнятості.
• Проаналізувати аспекти трудової адаптації робітників на підприємстві (психологічний, соціально-психологічний, професійний, організаційний), а також напрями адаптації (первинна та вторинна адаптація).
• Визначити принципи та методи роботи з кадровим резервом, що застосовуються на підприємстві; джерела резерву керівних кадрів на підприємстві; зміст роботи щодо відбору кандидатів у резерв керівних кадрів.
• Проаналізувати динаміку та структуру фонду оплати праці (основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати). Визначити форми і системи оплати праці на підприємстві, відповідність тарифних ставок (штатних окладів) працівників їх кваліфікації, обґрунтованість диференціації тарифних ставок (окладів).
• Ознайомитися з планами розвитку трудового колективу, впровадженими у діяльність установи (митного підрозділу), підприємства: розвиток ділової кар'єри, систему навчання працівників, підвищення кваліфікації. • Зробити висновки щодо ефективності кадрової політики, яку реалізовано на підприємстві, та надати пропозиції щодо її удосконалення.
• Оцінити ефективність процесу навчання та розвитку персоналу підприємства.
• Обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності використання людських ресурсів підприємства.
Завдання 5. Управління фінансово-економічною підсистемою
5.1. Проаналізувати результати і ефективність діяльності підприємства та скласти прогноз розвитку фінансово-економічних показників
• Проаналізувати динаміку обсягу і структуру поточних витрат підприємства (на основі бухгалтерської звітності за напрямами діяльності), а також їх рівень до загального обсягу реалізації (надходження) в абсолютних і відносних показниках (%).
• Вивчити й оцінити собівартість товарної та реалізованої продукції, виконання завдання по зниженню собівартості продукції.
• Проаналізувати прямі матеріальні затрати, прямі трудові затрати, непрямі затрати у собівартості товарної продукції, а також затрати на 1 грн. товарної продукції.
• Провести аналіз структури оборотних активів окремими видами активів та оцінити зміни, що відбулися в них протягом звітного періоду.
• Кількісно оцінити вплив факторів, то обумовлюють зміни в обсязі оборотних активів підприємства (обсяг і склад операційної діяльності, склад операцій із закупівлі товарів, швидкість обігу, структура активів тощо).
Оцінити обсяг і структуру джерел формування оборотних коштів та напрямів їх використання у минулому періоді.
• Оцінити ритмічність і синхронність грошових потоків підприємства, а також можливості виконання зобов'язань підприємства.
• Провести діагностику ефективності управління оборотними активами підприємства.
• Проаналізувати обсяг і структуру власного капіталу підприємства, розглянути кількість проведених додаткових емісій (для акціонерних товариств) або випадків збільшення власного капіталу (для підприємств інших організаційно-правових форм функціонування) та доцільність цих проектів.
• Проаналізувати дивідендну політику підприємства на основі розрахованих показників чистого прибутку на 1 акцію, коефіцієнта дивідендних виплат, частки фонду виплати дивідендів у загальному обсязі чистого прибутку, частку сплачених дивідендів в їх нарахованому обсязі (для акціонерних товариств) та частку підприємницького доходу або доходу засновників (для підприємств інших організаційно-правових форм функціонування).
• Провести аналіз показників рентабельності підприємства та причин, що зумовили зміну їх кількісної оцінки. Розробити пропозиції щодо удосконалення роботи з питань управління власним і позиковим капіталом на підприємстві.
• Оцінюючи рівень організації облікової діяльності на підприємстві, зробити висновки щодо організації обліку товарно-матеріальних, грошових і валютних коштів, цінних паперів, розрахункових та кредитних операцій на основі первинних документів (підібрати показники, які описують параметри об'єктів аналізу).
• Зробити висновки стосовно ефективності організації бухгалтерського обліку та дати пропозиції щодо її удосконалення. Розробити план-прогноз фінансового результату підприємства, виходячи з потреби підприємства у фінансуванні необхідного соціального та виробничого розвитку, створення спеціальних фінансових фондів за умовами самофінансування, а також обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку підприємства, розрахувати розмір необхідного прибутку на плановий період.
Завдання 6. Проаналізувати і відобразити у звіті управління ЗЕД підприємства
Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення ЗЕД. Студенту слід проаналізувати можливості виходу підприємства на зовнішній ринок. У випадку, коли підприємство діє на зовнішніх ринках, необхідно вивчити стратегію зовнішньоекономічної діяльності, проаналізувати експортні можливості підприємства та його потреби. На основі ринкових досліджень вивчити можливості потенційних закордонних партнерів, проаналізувати ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, розглянути практику укладання угод із зарубіжними постачальниками та споживачами.
Загальна характеристика ЗЕД
• Визначити обсяг товарів, що експортуються (імпортуються), за вартістю й кількістю, їх асортиментну структуру. • Охарактеризувати географічну структуру та динаміку експорту (імпорту).
• Проаналізувати динаміку експорту (імпорту) у порівняльних цінах, з урахуванням інфляції.
• З'ясувати основних конкурентів підприємства на зовнішньому та внутрішньому ринках.
• Визначити відповідність експорту (імпорту) товарів, термінів їх поставок, якості та інших показників умовам контрактів.
• Оцінити економічну ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства та надати пропозиції щодо її підвищення.
• Оцінити ефективність укладених зовнішньоекономічних угод.
• Розробити пропозиції щодо підвищення ефективності зовнішньо- економічної діяльності підприємства.
6.2. Провести аналіз експортно-імпортних операцій
• Дослідити динаміку експортно-імпортних операцій.
• Проаналізувати динаміку експорту товарів та послуг за звітний рік порівняно з попередніми роками. Дані про експорт за досліджені роки потрібно згрупувати за країнами і за товарами в аналітичній таблиці.
• По кожному рядку аналітичних таблиць (країна, товар чи підсумок) обчислити індекс вартості, фізичний обсяг та ціну. Ці індекси покажуть, як і де змінилась вартість, фізичний обсяг експорту та середні експортні ціни.
• За товарними групами, які містять як кількісно, так і якісно спільномірні товари, потрібно обчислити індекс кількісної структури.
• Провести аналіз та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності операцій діючої системи регулювання бартерних угод та угод з давальницькою сировиною.
• Розробити пропозиції щодо удосконалення асортименту товарів за бартерними угодами та угод з давальницькою сировиною, його аналіз, висновки, пропозиції.
• Проаналізувати оподаткування бартерних угод та угод з давальницькою сировиною, а також формування і розподіл доходів при здійсненні бартерних операцій та угод з давальницькою сировиною. 6.3. Проаналізувати системи платежів, які здійснює підприємство в рамках зовнішньоекономічної діяльності
• Характеристика податків, митних платежів, санкцій, штрафів та ін.. що застосовуються при перетинанні товарами митного кордону України.
• Особливості нарахування та сплати платежів з акцизного збору і податку на додану вартість при розмитненні вантажу.
• Специфіка проведення розрахунків при розмитненні вантажів через митний склад.
• Порядок нарахування та сплати платежів при експорті товарів
Порядок нарахування та сплати платежів при імпорті товарів.
• Розроблення пропозицій щодо удосконалення порядку сплати податків і зборів при митному оформленні вантажів.
Завдання 7. Управління стратегічним розвитком організації та її конкурентоспроможністю
• Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за розробку стратегії.
• Здійснити комплексний аналіз діяльності підприємства з використанням сучасних методик з позиції системного підходу.
• Визначити стратегічні позиції стратегічних зон господарювання підприємства за матрицею Мак-Кінсі та розробити рекомендації щодо їх розвитку в перспективі.
• Розробити стратегічні заходи функціонування організації з метою вибору оптимальної стратегії.
• Обґрунтувати шляхи реалізації конкурентних переваг підприємства.
• Розробити стратегічні альтернативи розвитку підприємства та вибрати найбільш оптимальну з них.
• Розробити стратегію конкурентної переваги підприємства та стратегічну програму здійснення корпоративної стратегії.
Завдання 8. Управління інноваційною діяльністю
• Проаналізувати інноваційно-інвестиційну діяльність організації.
• Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності.
• У результаті дослідження необхідно з'ясувати, чи здійснює підприємство інвестиційну діяльність. Якщо так, то студенту необхідно розрахувати ефективність проектів і розробити заходи щодо вдосконалення інвестиційної діяльності.
• Проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності підприємства за звітний період згідно з існуючою класифікацією.
• Охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства (випуск продукції або надання послуг) на відповідність «інноваційна продукція» або «інноваційний продукт» згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність».
• Оцінити доцільність (можливість) віднесення статуту підприємства до інноваційного відповідно до вимог Закону України «Про інноваційну діяльність».
• Оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались на підприємстві.
• Оцінити доцільність та можливість розробки інноваційної стратегії діяльності підприємства.
• Оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві (для підприємств ЗЕД)
Проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансового інвестування.
• Оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві.
• Розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної та напрямів інвестиційної діяльності підприємства.
3.2. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення (інновації). Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, переспеціалізація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки і т.д.).
Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного досвіду провідних підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.
У звіті про проходження комплексної практики бакалаврів результати проведеної роботи викладаються за такою структурою:
• загальна характеристика суті пропозиції (нововведення, що пропонується здійснити);
• обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведення) та очікувані результати від її реалізації, в тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості);
• стан готовності підприємства до введення пропозиції (нововведення);
• план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження такої пропозиції.
4. Організація проведення виробничої практики
4.1. Вимоги до бази проведення виробничої практики
Виробнича практика проводиться на базах практики, які відповідають таким вимогам. Об'єктами практики можуть бути підприємства різних форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше двох років та здійснюють виробничу торговельну, виробничо-торговельну, посередницьку, оптово-збутову та інші види діяльності. Підприємства повинні відповідати сучасним вимогам, тобто мають застосовуватись передові форми та методи управління й організації виробничої, планово-економічної роботи, логістичної і маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, впроваджуватись прогресивні технології виробництва, організації праці та управління. Крім того, штат підприємства має бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями, здатними створити відповідні умови студентам у здобутті професійних навичок.
4.2. Організація керівництва практикою
До обов’язків керівника практики від кафедри управління та підприємництва належать: – ознайомлення студентів із завданням виробничої практики; – надання студентам інформації про необхідність визначення ними баз практики й одержання листів-угод, оформлених належним чином; – розгляд пропозицій щодо бази практики спільно із завідуючим кафедрою і керівниками дипломних робіт; – організація інших (на відміну від запропонованих) баз практики разом з керівниками дипломних робіт (у разі необхідності); – надання студентам інформації про системи звітності; – консультування студентів у процесі проходження практики за затвердженим на кафедрі графіком; – вирішення організаційних питань, що виникають у процесі проходження практики; – організація захисту студентами звітів. Підготовка наказу про проходження студентами виробничої практики, проведення загальних зборів студентів перед їх виходом на практику, видача студентам щоденників практики з поясненнями щодо їх заповнення й оформлення здійснюється відділом практики інституту.
4.3. Обов’язки студентів-практикантів
Студенти при проходженні практики зобов’язані: – до початку практики отримати необхідні консультації від керівника про оформлення всіх потрібних документів; – вчасно прибути на підприємство – місце проходження практики; – дотримуватися діючих на підприємстві чинних правил внутрішнього трудового розпорядку; – виконувати правила техніки безпеки на підприємстві; – виконувати завдання, передбачені цією програмою практики; – вести щоденник, у якому нотувати інформацію, необхідну для виконання завдань практики та написання дипломної роботи, оформити його належним чином після закінчення практики; – подати керівникам письмовий звіт про проходження виробничої практики для перевірки; – захистити звіт про проходження практики.
5. Оформлення й строки подачі звіту
По закінченні виробничої практики студент складає звіт, до якого додає щоденник практики, в якому надано відгук щодо роботи студента керівника практики від підприємства (організації). У відгуку відзначається виконання студентом програми практики, трудова дисципліна, рівень підготовки, участь практиканта в рішень проблем виробництва й т.д. Звіти про виробничу практику відображають результати вивчення програмних питань (їх стан за останні три роки), містять висновки і рекомендації, копії документів і рішень. Вони повинні мати чітку побудову, логічну послідовність, переконливу аргументацію, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій. Звіт з практики оформлюється відповідно до Методичних вказівок до оформлення індивідуальних завдань та звітів з практик від 30 серпня 2015 р. Письмовий звіт разом зі щоденником подається у встановлений термін (протягом перших п’яти днів терміну, відведеного на підготування дипломного проекту) керівнику практики від кафедри для перевірки, рецензування та допуску до захисту. За результатами перевірки звіту керівник приймає рішення про допуск його до захисту або повертає студенту на доопрацювання відповідно до зазначених зауважень. До захисту допускаються студенти, які повністю виконали програму практики, представили звіт згідно з встановленою формою та одержали позитивну характеристику керівника від підприємства-бази практики
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
Звіт складається у міру проходження кожного етапу. Текст звіту може бути написаний в рукописній формі або ж із використанням комп’ютерної техніки в суворій відповідності вимогам, що висуваються до оформлення курсових і випускних робіт.
Рекомендується така структура звіту:
1. Титульний лист.
2. Відгук керівника від підприємства (характеристика).
3. Зміст.
4. Поетапні розділи.
5. Додатки.
Структурні елементи «Титульний лист», «Відгук» виконуються українською мовою (типова структура представлена в додатках А, Б відповідно).
Робота має бути виконана технічно і літературно грамотно: надрукована на одній стороні аркуша формату А4, з інтервалом 1,5 пт, розмір шрифту – 14, гарнітура Times New Roman, поля: верхнє і нижнє не менше – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Всі лінії, букви, цифри і знаки повинні бути одного чорного кольору.
Структурні елементи та розділи повинні починатися з нової сторінки. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати в середині рядка і писати великими буквами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Відстань між заголовком і текстом повинна бути 2 рядки.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід писати з великої букви з абзацу, без крапки в кінці.
Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між рядками заголовка приймається такою ж, як в тексті. Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.
Абзац повинен відповідати 5 знакам або 1,25 пт.
Сторінки нумерують арабськими цифрами і проставляють в правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці, починаючи з третьої сторінки, з урахуванням перших двох.
Ілюстрації і таблиці слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Їх слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.
Приклад оформлення таблиць і рисунків наведений на рисунку 3.1.
Таблиця 1.1 – Назва таблиці
Продовження таблиці 1.1
Рисунок 3.1- Приклад оформлення таблиці та рисунка
При першому посиланні в тексті на рисунок рекомендується вказати його повний номер. Наприклад «(рисунок 5.1)», при повторному посиланні – додавати «див.», наприклад «(див. рис. 5.1)».
Назва таблиці та рисунка повинна бути короткою і відображати їх зміст, пишеться з великої букви. В кінці назви таблиці або рисунка крапка не ставиться.
При розподілі таблиці на частини, слово «Таблиця» вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження таблиці» з вказівкою номера таблиці.
Відстань між рисунком, таблицею і текстом повинна дорівнювати одному рядку.
При використовуванні переліків перед ними ставиться двокрапка. Перед кожною позицією переліку слід ставити рядкову букву алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад:
б) міжнародна інвестиційна співпраця:
1) залучення іноземних інвестицій;
2) підприємства створені із залученням іноземних інвестицій;
3) інвестиційні консорціуми;
4) учасники угод про розділ продукції;
5) вивіз інвестицій за кордон;
6) змішані компанії;
7) спорудження об'єктів на підрядних умовах.
Додатки слід оформляти як продовження роботи на її подальших сторінках. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком із великої букви потрібно написано слово «Додаток», заголовок пишуть з великої букви посередині сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими буквами алфавіту, за винятком Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (якщо робота виконана українською мовою) і Е, З, Й, О, Ч, Ь, Ъ (якщо робота виконана російською мовою). Наприклад, «Додаток Б».
Якщо в тексті додатка є ілюстрації, таблиці, формули, їх слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Д. 1 - перший рисунок додатка Д. При посиланнях в тексті на ілюстрації, таблиці, формули додатка рекомендується писати: «... на рисунку А.2...»,"... за формулою (В. 1)...».
Характеристика (відгук) на студента, що проходив переддипломну практику, складається керівником від бази практики в довільній формі і повинна містити наступні відомості:
- повне найменування організації, що є базою проходження практики;
- період, за який характеризується практикант;
- перелік підрозділів організації, в яких практикант працював;
- роботи, що проводяться практикантом за дорученням керівника, зокрема, в галузі фінансів і зовнішньоекономічної діяльності;
- відношення практиканта до роботи, що виконується, ступінь виконання доручень, якісний рівень і ступінь підготовленості студента до самостійного виконання окремих завдань;
- дисциплінованість і ділові якості, які проявив студент під час практики;
- уміння контактувати з клієнтами, співробітниками, керівництвом організації;
- наявність негативних рис, дій, проявів, що характеризують студента з негативної сторони в період проходження практики;
- рекомендована оцінка проходження практики.
Характеристика (відгук) оформляється на бланку організації, що є базою практики, або на звичайному аркуші з печаткою цієї організації. Характеристика (відгук) підписується керівником організації або його підрозділу і завіряється печаткою.
Організація, яка видає характеристику (відгук) практиканту, повинна відповідати наказу про направлення студентів для проходження переддипломної практики. У разі розбіжності (якщо студент надає характеристику і звіт не з тієї організації, яка закріплена як база практики за наказом), проходження практики не зараховується. Питання проходження практики і подальшого перебування студента в університеті «Україна» вирішуються керівництвом университету
.
6. Підведення підсумків практики
Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, призначеній завідуючим кафедрою. До складу комісії входять керівники практики від кафедри, викладачі кафедри та, за можливості, керівники практики від бази практики Комісія приймає залік у студентів у інституті протягом перших десяти днів терміну, відведеного на підготування дипломного проекту. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії.
Таблиця 6.1
Максимальні бали оцінювання практики
| № | Вид контролю | |
| Рівень виконання завдань практики | ||
| Оформлення звіту (відповідність нормам) | ||
| Виступ з доповіддю на захисті практики | ||
| Відповіді на запитання | ||
| Загальна сума балів |
Підсумкова оцінка за 100-бальною шкалою переводиться на підсумкову оцінку за національною шкалою та за шкалою ЕСТS відповідно таблиці 6.2.
Таблиця 6.2
Шкала переведення балів у національну оцінку
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою | |
| для екзамену, курсового проекту (роботи), практики | для заліку | ||
| 90 – 100 | А | відмінно | зараховано |
| 82-89 | В | добре | |
| 74-81 | С | ||
| 64-73 | D | задовільно | |
| 60-63 | Е | ||
| 35-59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | не зараховано з можливістю повторного складання |
| 0-34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Критеріями оцінювання звіту з практики є:
Оцінка «відмінно» (А):
- студент показав глибокі вичерпні знання всього матеріалу, представленого у звіті, розуміння сутності і взаємозв’язку явищ, процесів і подій, уміння використовувати системні наукові відомості, які отримані під час вивчення циклів дисциплін гуманітарної, природничо-наукової, професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки при обґрунтуванні змісту відповідей на головні і додаткові запитання; глибоке розуміння нормативних документів, уміння вирішувати практичні завдання, одержувати оптимальні результати у відповідності до теоретичних положень;
- у щоденнику практики керівником від кафедри дана оцінка «відмінно», а керівником практики від підприємства - не менш як «дуже добре»;
- пояснювальна записка написана грамотною мовою, прийнятою у науковій літературі відповідного напрямку підготовки (спеціальності), оформлена згідно до діючих вимог;
- усі графічні елементи виконані якісно у відповідності до вимог ДСТУ;
- розрахунки та оформлення виконано за допомогою ПЕОМ;
- студент виконав звіт на основі самостійно отриманих даних;
- студент дав правильні змістовні відповіді на всі питанні, задані на захисті.
Оцінка «дуже добре» (В):
- студент показав тверді і достатньо повні знання всього матеріалу, який представлений у звіті, правильне розуміння сутності і взаємозв’язку явищ (процесів), що розглядаються; уміння самостійно з використанням сучасних методик аналізувати і застосовувати основні положення теорії для вирішення практичних завдань;
- у щоденнику практики керівником від кафедри дана оцінка «дуже добре», а керівником практики від підприємства - не менш як «добре»;
- пояснювальна записка містить незначні помилки граматичного і синтаксичного характеру; - дав послідовні, правильні конкретні відповіді на поставлені запитання при вільному усуненні зауважень про недостатньо повне і незначне висвітлення окремих положень при постановці додаткових запитань, при цьому допустив не більше двох неповних відповідей.
Оцінка «добре» (С):
- студент показав загалом добрі знання всього матеріалу, який представлений у звіті, правильне розуміння сутності і взаємозв’язку явищ (процесів), що розглядаються; уміння самостійно з використанням сучасних методик аналізувати і застосовувати основні положення теорії до вирішення практичних завдань, але припустив низку помітних помилок; - у щоденнику практики керівником від кафедри дана оцінка «добре», а керівником практики від підприємства - не менш як «задовільно»; - пояснювальна записка містить помилки граматичного і синтаксичного характеру; - студент дав правильні змістовні відповіді на всі питанні, задані на захисті, при цьому допустив не більше чотирьох неповних відповідей.
Оцінка «задовільно» (D):
- студент показав тверді знання і розуміння матеріалу, який представлений у звіті; правильні і конкретні, без грубих помилок відповіді на поставлені запитання для усунення неточностей та несуттєвих помилок у висвітленні окремих положень при навідних запитаннях; наявні помилки у графічній частині роботи; низькі вміння застосовувати теоретичні знання до вирішення основних практичних завдань; аналітичний апарат при доведеннях використовувався обмежено; - у щоденнику практики керівником від кафедри дана оцінка «задовільно», а керівником практики від підприємства - не менш як «достатньо»; - пояснювальна записка містить неточності та деякі помилки; - студент дав правильні змістовні відповіді на всі питанні, задані на захисті, при цьому допустив не більше п`яти неповних відповідей.
Оцінка «достатньо» (Е):
- студент показав знання і розуміння основного матеріалу, який представлений у звіті; допускав помилки у відповідях на поставлені запитання; уміння застосовувати теоретичні знання до вирішення основних практичних завдань недостатні; аналітичний апарат у звіті використовувався обмежено;
- у щоденнику практики керівниками від кафедри та підприємства дана оцінка «достатньо»;
- пояснювальна записка містить неточності та деякі помилки; наявні помилки у графічній частині;
- дані для виконання роботи отримані не самостійно;
- студент відповів не менш як на 10 запитань за темою роботи та по проблемній галузі, при цьому допускав не більше п`яти невірних відповідей.
Оцінка «незадовільно» (FX):
- студент допускав грубі помилки у відповідях, показав недостатнє розуміння сутності питань, що висвітлюються, невміння застосовувати знання при вирішенні практичних завдань;
- у щоденнику практики керівниками від кафедри та підприємства дана оцінка «достатньо»; - пояснювальна записка викладена з великою кількістю помилок;
- графічна частина виконана з порушенням вимог ДСТУ. Оцінка «незадовільно» (F):
- студент не пройшов практику у встановлений термін або не подав на кафедру звіт з практики у встановлений термін. Такий звіт повинен бути допрацьований і повторно винесений на захист.
Інформаційно-методичне забезпечення
1.Андреев В.И. Саморазвитие менеджера / В.И. Андреев. - М.: Дело, 2014. – 275 с.
2. Блэйк Р.Р., Мутон Д.С. Научные методы управления / Р.Р., Блэйк, Д.С. Мутон [пер. с англ. И. Ющенко]. – Киев: Вышейшая школа, 2013. – 274 с.
3. Балашов, А.П. Основы менеджмента: Учебное пособие / А.П. Балашов. - М.: Вузовский учебник, ИНФРА-М, 2012. - 288 c.
4. Басовский, Л.Е. Менеджмент: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по экон. и упр. спец. / Л.Е.Басовский. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 214 с.
5. Вердиева, Ю.Н. Менеджмент: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 080503.65 "Антикризисное управление" / Ю.Н.Вердиева; Дальневост. федер. ун-т, Шк. экономики и менеджмента. - [2-е изд. перераб. и доп.]. - Владивосток: ДВФУ, 2012. - 311 с.
6.Веснин В.Р. Основы менеджмента: учебник / В.Р.Веснин. – М.: Проспект, 2013. – 320 с.
7.Виханский, О.С. Менеджмент: учеб. для студ. вузов, обуч. по экон. спец. и по направлению 521600 Экономика / О.С.Виханский, А.И.Наумов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Экономистъ, 2008. - 669 с. 8.Глухов, В. В. Менеджмент: для экономических специальностей / В. В. Глухов. – Санкт-Петербург: Питер Пресс, 2009. – 600 с.
9.Гончаров, В. И. Менеджмент: учебное пособие / В. И. Гончаров. – Минск: Современная школа, 2010. – 635 с. Дафт, Ричард Л. Менеджмент: [перевод с английского] / Л. Дафт. – Спб.: Питер, 2012. – 863 с.
10. Данюк В.М Управління персоналом: підручник / [В.М. Данюк. А.М. Колот, Г.С. Суков та ін.]; за заг. та наук. ред. к.е.н., проф. В.М. Данюка. — К.: КНЕУ; Краматорськ: НКМЗ, 2013. — 666с.
11.Данько, Т.П., Голубев, М.П. Менеджмент и маркетинг, ориентированный на стоимость: Учебник / Т.П. Данько, М.П. Голубев. - М.: ИНФРА-М, 2014. - 416 c.
12.Казначевская, Г. Б. Менеджмент: учебник / Г. Б. Казначевская. – Ростов-н-Дону: Феникс, 2012. – 452 с. 13.Калаков, Н.И. Методология прогностического исследования в глобалистике. (На материале анализа прогнозирования социально-образовательных процессов): учеб. пособие для вузов / Н.И.Калаков. - М.: Академ. проект: Культура, 2010. - 746 c.
14.Колот А.М Мотивація персоналу: підручник / А. М. Колот, С. О. Цимбалюк. — К.:КНЕУ, 2011. —397с.
15. Колот А.М. Соціалізація відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку: монографія / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. — К.: КНЕУ, 2010. — 348 с.
16..Коротков, Э. М. Менеджмент: учебник для бакалавров / Э. М. Коротков. – Москва: Юрайт, 2012. – 640 с.
17. Коротков, Э.М., Солдатова, И.Ю. Основы менеджмента: Учебное пособие / Э.М. Коротков, И.Ю. Солдатова, - М.: Дашков и К, 2013. - 272 c.
18.Коргова, М.А. Менеджмент: краткий курс: учеб. пособие / М.А. Коргова. - Ростов н/Д: Феникс, 2008. - 378 c.
19.Минцберг, Генри. Менеджмент: природа и структура организаций глазами гуру / Генри Минцберг; пер. с англ. О.И.Медведь. - М.: ЭКСМО, 2009. - 463 с.
20. Мескон, М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; [пер. с англ. О.И. Медведь]. - М.: Вильямс, 2012. - 672 c.
21.Репина, Е.А. Основы менеджмента: Учебное пособие / Е.А. Репина. - М.: Академцентр, 2013. - 240 c. 22.Александрова, А.В., Курашова, С.А. Стратегический менеджмент: учебник / А.В. Александрова, С.А. Курашова. - М.: НИЦ ИНФРА-М, 2013. - 320 c.
23.Акатов Н.Б. Управление переходом к инновационным саморазвивающимся организациям: теория и практика: монография / Н.Б. Акатов. – Пермь: Перм.нац.исслед. политехн. ун-т, 2012. – 251 с.
Кибанов, А.Я. Система управление персоналом: учебное пособие / А.Я. Кибанов. - М.: ИНФРА-М, 2013. - 64 c.
24.Оксинойд, К.Э. Розина Е.В. Управление персоналом: теория и практика. Управление социальным развитием и социальная работа с персоналом организации: Учебно-практическое пособие / К.Э. Оксинойд., Е.В. Розина. - М.: Проспект, 2014. - 64 c.
25.Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник / Л. О. Примостка. – 3-тє вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2012. — 338 с.
26.Червінська Л. П. Управління інноваційною діяльністю персоналу: монографія / Л. П. Червінська. — К.: КНЕУ, 2014. — 194 [6] с.
27.Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник / В.М. Шелудько; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2013. — 375 с.
Ресурси мережі Інтернет
28. Методика аналізу фінансово-господарської діяльності під- приємств державного сектору економіки / Наказ Міністерства фінансів України від 14.02.2006 р. № 170 "Про затвердження Методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2006 р. за № 332/12206 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
30. Методичні рекомендації по виявленню ознак неплатоспромож- ності підприємства та ознак дій по приховуванню банкрутства, фіктив- ного банкрутства або доведення до банкрутства / Наказ Міністерства 65 економіки України від 19.01.2006 р. № 14 "Про затвердження Методич- них рекомендацій по виявленню ознак неплатоспроможності підприємст- ва та ознак дій по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства" (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства економіки України від 06.03.2006 р. № 81) [Елект- ронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
31. Методичні рекомендації щодо застосування критеріїв ефектив- ності управління суб’єктами господарювання державного сектору еконо- міки / Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Фонду державного майна від 18 грудня 2003 року № 375/2298 "Про затвер- дження критеріїв ефективності управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки", зареєстрований в Міністерстві юстиції 30 грудня 2003 року за № 1268/8589 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
32. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджені наказом Міністер- ства фінансів України та Фонду Державного майна України від 26.01.2001 № 49/121 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 08.02.2001 р. за № 121/5312 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
33. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: практи- ческие вопросы с анализом деловых ситуаций [электронный ресурс] / В. П. Савчук. – Режим доступа: www.financepro.ru.
34. Сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Ре
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 616 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Отношение к себе | | | Коммерческий пиар |