Читайте также:
|
|
Вступ
Актуальність теми. Загальне документознавство як сукупність знань про документ та наукова дисципліна, природно, перебуває на стадії свого формування та розвитку. Тому цілком зрозуміло, що мають право на існування та обговорення різні підходи дослідників даної галузі до визначення структури комплексної системи знань про документ.
Слід віддати належне представникам вітчизняної бібліотечної науки, які у своїй більшості довели об'єктивну необхідність широкого розуміння поняття «документ» і розвитку науки про документ. Хоча, відмітимо, що за життя П. Отле саме бібліотечні фахівці відіграли головну роль у драматичній долі документаційної науки, оскільки категорично виступили проти неї. Причиною такого критичного ставлення був спротив бібліотек проти інформаційної діяльності взагалі, яку пропонував П.Отле.
Із поглибленням процесів диференціації та розвитком наукових дисциплін, об'єктом вивчення яких є документ, стає очевидним: в них існує багато спільних теоретичних положень, які повторюються в кожній із наук, що вивчають окремі види документів.
Найвагоміший внесок у розробку загальнодокументознавчих питань зробили Ю. М. Столяров, Н. М. Кушнаренко, Н. Б. Зінов'єва, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка, М. С. Слободяник та ін.
Відмінність документознавства від бібліографознавства, бібліотекознавства й архівознавства полягає в тому, що документ є головним об’єктом його дослідження. Інші об’єкти є, так би мовити, похідними й другорядними, і серед них, зокрема, сфери створення, функціонування, використання документів, тобто практичної роботи з документами. Для бібліотекознавства, архівознавства і музеєзнавства головними об’єктами виступають відповідно бібліотеки, архівні та музейні установи, а документи й їх сукупності — це другорядні об’єкти. Ми погоджуємося з Н.Кушнаренко, що предметом документознавства є створення наукового знання про документ в єдності його інформаційної та матеріальної складових, закономірностей створення і функціонування документів у суспільстві, хоча і вважаємо, що це — предмет загального документознавства. Зрозуміло, у такому формулюванні він не може бути вихідним для предмета бібліотекознавства, архівознавства чи музеєзнавства.
Тимчасом сьогодні реально існує значна сукупність знань, які можуть вважатися загальними для всіх наук документально-комунікаційного циклу, і ці знання пов’язані з характеристиками зовнішньої форми, змісту, функцій документа, проблем його класифікації та типології, закономірностей історичного розвитку й функціонування, а також універсальнихтехнологій роботи з документами. Цю проблематику відбито в працях А.Соколова, Ю.Столярова, Г.Швецової-Водки, вузівському підручнику Н.Кушнаренко. Загальне документознавство не включає до свого складу ніяких наукових дисциплін, а є метанауковою надбудовою для всіх наук документально-комунікаційного циклу.
Мета роботи– дослідити основні концепції документознавства.
Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:
· визначити поняття документознавства та його структуру;
· охарактеризувати основні концепції документознавства;
· дослідити сучасні концепції щодо структури документознавства.
Об’єктом дослідженняє сучасні концепції науки про документознавство.
Предметом дослідженнявиступають концепції документознавства.
Розділ 1. Особливості та структура сучасного документознавства
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
СЕМЕНА ПОЧТОЙ | | | Характеристика сучасного етапу розвитку документознавства в Україні |