Читайте также:
|
Винекнення та розвиток Давньокитайської філософії припадає на 6-4 ст до не.Виникли 2 основні школи – даосизм і конфуціанство.Окрім щ існували – моїзм, леїзм,натур. Філософія.
Конфуціанство, моїзм і леїзм займалися соціально-політичною та моральною проблематикою, даосизм – ставленням до природи.
Кун Фудзі – справжнє імя Конфуція. Конфузіанство – філос. Вчення про жень – людинолюбство, справедливість і обов’язок(ї), ритуальність(м),знання (чжи), довіра(сінь). Тому "шляхетна людина" є ідеальним законослухняним громадянином, якого не треба примушувати підкорюватися силою. Головна моральна вимога вислову «не роби людям того, чого не бажаєш собі» - це соціальна корисність.
Даосизм (засн. лао-Цзи)- зосереджується на природі та світові.Основне поняття – «Дао» це шлях,доля, природна закономірністьДао — сутність і основа всіх речей і в цьому розумінні не існує без них, але водночас не може бути в них і виявлене. Воно нескінченне і невидиме, ніхто не може його собі підкорити. Говорячи сучасною філософською мовою, дао є єдність буття і небуття, єдність закону і основи змінення речей. "Одне" — це хаос у вигляді безформеного туману частинок ци, що безладно рухаються. "Два" — це розподіл хаосу на янь-ци та інь-ци. "Три" — зв'язок поміж двома началами породжує гармонію, а відтак народжується все сутнє.
Моїзм Мо-цзи висуває ідею "загальної любові" — цзяньай. Усі люди повинні піклуватися про інших і робити все, "щоб примножувати блага та усувати всі шкідливі (явища) у Піднебесній". Тільки тоді торжествуватиме істинна гуманність: голодні отримають їжу, ті, що мерзнуть, — одяг, стомлені — спокій. Причину бідувань Мо-цзи вбачав у тому, іцо влада та багатство передається у спадщину і потрапляє до рук тих, хто їх не заслуговує. Щоб цього не відбувалося, необхідно висувати на посада людей згідно з їх моральними якостями та здібностями, незалежно від походження.
Легізм – вчення про державотворення, устрій і політику. Основна засада- Мудрий і сильний правитель повинен спиратися на справедливі закони, вміти використовувати силу влади і вправно керувати людьми. Закони мають бути обов'язковими для всіх — і шляхетних, і простих людей. Закон виконується через покарання та нагородження, але головним є покарання, яким будуть "усунеш покарання", тобто суворість законів викличе жах, усі будуть слухняними і карати буде нікого. Мистецтво управління важливе тому, що інтереси правителя і чиновників, тобто тих, хто буде впроваджувати закони в життя, — протилежні.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 110 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Загальна характеристика ортодоксальних шкіл філософії Староданьої Індії. | | | Проблема людини в філософському вченні Сократа. |