Файлові системи FAT16, FAT32, NTFS, та інші.

FAT 16 — стандарт файлової системи, попередник FAT32

Підтримує максимальний розмір розділу — 2 гігабайти. Має кореневий каталог фіксованого розміру (512 записів). При розмірі розділу понад 512 мегабайт не економно використовує місце на диску через великий розмір кластера.

Розпізнається і може використовуватися практично всіма операційними системами, використовуваними на ПК. Дозволяє ущільнювати диск програмою стиснення даних Drivespace.

FAT32 (від англ. File Allocation Table — «таблиця розташування файлів») — ця файлова система підтримує томи (логічні диски) обсягом до 8 ТБ і використовує для зберігання файлів менші фрагменти диска, ніж файлова система FAT16. Це збільшує вільний простір на диску. Файлова система FAT32 не підтримує диски, менші за 512 МБ.Файлова система FAT32 була вперше реалізована в операційній системі Windows 95 OEM Service Release 2 (OSR2).

FAT32 названа так саме тому, що записи в цій таблиці 32-розрядні. Таблиця FAT - це просто великий масив беззнакових цілих, де кожен запис відповідає за свій кластер, і вказує номер наступного кластера. Якщо файл вміщується в один кластер, або кластер є останнім, то в таблиці FAT для цього кластера записане значення 0xFFFFFFFF.

NTFS (від англ. New Technology File System — «файлова система нової технології») — стандартна файлова система для сімейства операційних систем Microsoft Windows NT.

NTFS замінила файлову систему FAT, яка використовувалася в MS-DOS і попередніх до Windows NT версіях Microsoft Windows. NTFS підтримує систему метаданих і використовує спеціалізовані структури даних для зберігання інформації про файли для поліпшення продуктивності, надійності і ефективності використання дискового простору. NTFS має вбудовані можливості розмежовувати доступ до даних для різних користувачів і груп користувачів, а також призначати квоти (обмеження на максимальний обсяг дискового простору, займаний тими чи іншими користувачами). NTFS використовує систему журналювання для підвищення надійності файлової системи. У Файловій системі NTFS відсутнє разділення на атрибути.

Розрізняють декілька версій NTFS: v1.2 використовується в Windows NT 3.51 і Windows NT 4.0, v3.0 поставляється з Windows 2000, v3.1 — з Windows XP і Windows Server 2003. Іноді останні версії позначають як v4.0, v5.0 і v5.1 відповідно до версій Windows NT, з якими вони поставляються.

ext2 або 2-га розширена файлова система — файлова система для ядра Linux. Розроблена Rémy Card'ом як заміна для extended file system. Вона достатньо швидка для того, щоб служити еталоном в тестах продуктивності файлових систем. Вона не є журнальованою файловою системою, і це її основний недолік. Розвитком ext2 стала журнальована файлова система ext3, повністю сумісна з ext2.

На зорі розвитку Linux використовувала файлову систему Minix. Ця файлова система була досить стабільною, однак була 16-розрядною і як наслідок мала жорсткі обмеження в 64-Мегабайтах на розділ. Також було обмеження довжини імені файлу: воно становило 14 символів. Ці і не тільки обмеження призвели до появи в липні 1992 року «розширеної файлової системи» (extended file system), що вирішувала 2 основні проблеми Minix. Нова файлова система розширила обмеження на розмір файлу до 2 гігабайт і встановила максимальну довжину імені файлу в 255 символів. Однак вона все одно мала проблеми: не було підтримки роздільного доступу, тимчасових міток модифікації даних.

ext3 або 3-я розширена файлова система — журнальована файлова система, що використовується в операційних системах на ядрі Linux, є файловою системої за замовчуванням у багатьох дистрибутивах. Базується на ФС ext2.

Файлова система ext3 може підтримувати файли розміром до 1 ТБ. Основний недолік - нижча швидкість роботи у порівнянні з ext2

ext4, або Четверта версія розширеної файлової системи, — журнальована файлова система, котра використовується в ОС з ядром Linux. Заснована на файловій системі ext3, котра є файловою системою за замовчуванням в багатьох дистрибутивах.

Вперше експериментальна підтримка ext4 була випущена у вигляді патча для Linux версій 2.6.19-rc1-mm1 та 2.6.19-rc1-git8 10 жовтня 2006 року програмістом Ендрю Мортоном. Головною особливістю стало збільшення максимального обсягу одного розділу до 1 ексабайта (260 байт) при розмірі блоку 4Kb. Крім того, в ext4 представлений механізм просторового (англ. extent) запису файлів (нова інформація додається в кінець попередньо виділеної по сусідству області файла), що зменшує фрагментацію і збільшує продуктивність.

Деякі дані:

ñрозмір файла до 16 ТБ;

ñрозмір фс до 1024 ПБ;

ñдозволені символи всі крім NUL та '/';

ñмежі дат 14 грудня 1901 — 25 квітня 2514;

ñмінімальна зміна часу — наносекунда.

Дата добавления: 2015-11-16