|
Читайте также: |
1. Проблема та типологія праворозуміння.
2. Проблема багатоманітності теорій права.
3. Основні сучасні підходи до праворозуміння.
4. Принципи права як елемент змісту права.
5. Право та закон, їх співвідношення.
6. Правовий закон, його основні ознаки.
7. Право і політика, їх співвідношення.
8. Поняття законодавства у широкому і вузькому значенні.
9. Тлумачення терміна “законодавство” Конституційним судом України.
10. Поняття системи законодавства.
11. Співвідношення системи законодавства та системи права.
12. Структура системи законодавства.
13. Ієрархічна структура системи національного законодавства України.
14. Закони як вид нормативно-правових актів.
15. Види нормативно-правових актів в Україні.
16. Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування права.
17. Юридичні колізії, їх основні види та засоби вирішення.
18. Міжнародні договори як частина національного законодавства України.
19. Поняття та основні форми систематизації законодавства.
20. Проблеми кодифікації національного законодавства України.
21. Законодавча техніка як вид юридичної техніки та інструмент вдосконалення змісту законодавства.
22. Поняття та ознаки прав людини.
23. Види прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини.
24. Проблема тлумачення юридичних категорій: „права” і „свободи”, „основні та інші права і свободи”, „права, свободи і обов’язки людини та громадянина”.
25. Проблема тлумачення „законного інтересу” як юридичної категорії.
26. Гарантії прав і свобод людини та громадянина.
27. Основні правомірні способи захисту суб’єктивних прав.
28. Співвідношення понять «людина», «особистість», «індивід», «громадянин», «суб’єкт».
29. Поняття та структура правового статусу громадянина.
30. Види правового статусу громадянина.
31. Правозастосування як форма реалізації права: поняття та основні ознаки.
32. Проблема класифікації основних стадій процесу застосування права.
33. Правова кваліфікація.
34. Помилки в в правозастосовному процесі.
35. Акт застосування права: поняття, ознаки.
36. Види актів застосування права.
37. Способи подолання прогалин в праві.
38. Поняття юридичного тлумачення, його види.
39. Проблема багатоманітності підходів до визначення обсягу поняття тлумачення.
40. Причини, що викликають необхідність юридичного тлумачення.
41. Проблема визначення „мети” юридичного тлумачення.
42. Види способів тлумачення.
43. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
44. Офіційне і неофіційне тлумачення.
45. Нормативне і казуальне, автентичне та легальне тлумачення.
46. Правова природа результатів офіційного тлумачення.
47. Побутове, професійне та доктринальне тлумачення.
48. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх поняття та види.
49. Юридично значуща поведінка, її основні види.
50. Поняття та ознаки правомірної поведінки.
51. Види правомірної поведінки.
52. Поняття правопорушення, його ознаки.
53. Об’єктивні та суб’єктивні причини правопорушень.
54. Види правопорушень.
55. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
56. Функції, причини, цілі юридичної відповідальності.
57. Класифікація видів юридичної відповідальності.
58. Підстави юридичної відповідальності.
59. Співвідношення суб’єкта правопорушення та суб’єкта юридичної відповідальності.
60. Поняття державного примусу, його основні види та співвідношення з юридичною відповідальністю.
61. Проблема визначення видів протиправної поведінки. Винне діяння. Невинне діяння. Об’єктивно протиправне діяння.
62. Зловживання правом: поняття, ознаки.
63. Внутрішня та зовнішня форми права.
64. Багатозначність терміна “джерело права”.
65. Співвідношення права та законодавства.
66. Співвідношення нормативних та індивідуальних договорів в Україні.
67. Судовий прецедент в правовій системі України.
68. Статус прецедентів Європейського суду з прав людини в Україні.
69. Акти Конституційного суду України, їх роль та місце в системі джерел права України.
70. Співвідношення міжнародного та національного права.
71. Поняття правової свідомості, її ознаки.
72. Взаємодія права та правосвідомості.
73. Роль правосвідомості в правотворчості.
74. Роль правосвідомості в правозастосуванні.
75. Проблема визначення структури правової свідомості.
76. Функції та види правосвідомості.
77. Правова культура суспільства та особистості: поняття та структура.
78. Проблема правового нігілізму, причини його виникнення та шляхи подолання.
79. Проблема правового ідеалізму.
80. Законність та правопорядок: поняття, співвідношення.
8. Розподіл балів, які отримують курсанти, слухачі, студенти з навчальної дисципліни
При розрахунку успішності курсантів (студентів, слухачів) з кожного модулю враховуються таки види робіт: аудиторна робота (семінарські, практичні, лабораторні тощо); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, виконання розрахункових завдань, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, розроблення спеціальних технічних пристроїв і приладів, моделей, комп’ютерних програм, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); модульний контроль (виконання тестів, контрольних робіт з конкретного модулю або в іншому вигляді передбаченому в робочій навчальній програмі дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").
Результат аудиторної роботи за конкретний модуль розраховується, як середньоарифметичне з усіх виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю.
| Результат аудиторної роботи за модуль | = | Оцінка, яка отримана на під час 1 аудиторного заняття | + | Оцінка, яка отримана на під час 2 аудиторного заняття | + | Оцінка, яка отримана на під час... аудиторного заняття | + | Оцінка, яка отримана на під час n аудиторного заняття | : | Кількість виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю |
Формула розрахунку підсумкової оцінки навчальної дисципліни за аудиторну роботу
Результат самостійної та індивідуальної роботи розраховується за такою ж формулою, як і результат аудиторної роботи.
За 100-бальною шкалою максимальна кількість балів з вищезазначених видів робіт, які використовуються при розрахунку успішності курсантів (студентів, слухачів) з кожного модуля, становить:
- аудиторна робота – 25;
- самостійна та індивідуальна робота – 25;
- модульний контроль – 50.
Для переводу результатів вищевказаних видів робіт з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться такі коефіцієнти:
- для аудиторної роботи – 5;
- для самостійної та індивідуальної роботи – 5;
- для модульного контролю – 10.
Якщо курсант (студент, слухач) має за будь-який вид робіт оцінку «незадовільно» то ця оцінка помножається на коефіцієнт, який дорівнюється 0 (нулю).
| Кількість балів набраних курсантом (студента, слухача) за модуль | = | Результат аудиторної роботи за модуль (за 4-бальною шкалою) | Х | + | Результат самостійної та індивідуальної роботи за модуль (за 4-бальною шкалою) | Х | + | Результат модульного контролю (за 4-бальною шкалою) | Х |
Формула розрахунку балів з модулю
Підсумковий контроль
Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються, як середньоарифметичне результатів засвоєння модулів.
| Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами вивчення модулів | = | бали набрані за 1 модуль | + | бали набрані за 2 модуль | + | бали набрані за... модуль | + | бали набрані за n модуль | : | Кількість модулів |
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни
Курсант (студент, слухач), який бажає підвищити підсумкові бали з навчальної дисципліни, з якої навчальним планом передбачено екзамен, складає підсумковий модульний контроль. Результати складання підсумкового контролю (екзамену) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання підсумкового контролю (екзамену) розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на підсумковому контролі (екзамені).
| Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами підсумкового контролю | = | Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами модульних контролів | + | Бали набрані на підсумковому контролі (екзамені) | : |
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни за результатами підсумкового контролю (екзамену)
Курсант (студент, слухач), який за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни набрав менш ніж 75 (сімдесят п’ять) балів, зобов’язаний скласти підсумковий контроль (екзамен).
Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з семестровим контролем у формі підсумкового модульного контролю (заліку) та підсумковим контролем – у формі екзамену, то загальний підсумковий результат визначатися, як середньоарифметичне результатів кожного семестру.
| Підсумкові бали навчальної дисципліни | = | Підсумкові бали (оцінка) за 1 семестр | + | Підсумкові бали (оцінка) за 2 семестр | + | Підсумкові бали (оцінка) за... семестр | + | Підсумкові бали (оцінка) за n семестр | : | Кількість семестрів в яких вивчалась навчальна дисципліна |
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни, яка вивчається протягом двох і більше семестрів
В цьому розділі також повинні бути розроблені чіткі критерії оцінювання модулів (роботу на семінарських, практичних, лабораторних й інших аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модуль-контролів за шкалою ЕСТS). Кафедра визначає вимоги до курсантів (студентів, слухачів) щодо засвоєння змісту модулів, а саме: кількість оцінок, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні модулю. Наприклад:
| Номер модуля та кількість тем | Критерії оцінювання навчальної дисципліни | ||
| Аудиторна робота | Самостійна та індивідуальна робота | Модульний контроль | |
| Модуль № 1 Теми 1-6 | Отримати не менше 3 позитивних оцінок | Підготувати реферат, підготувати конспект за темою самостійної роботи, вирішити практичне завдання тощо. | Отримати за модульний контроль не менше 30 балів |
9. Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | |
| Оцінка | Пояснення | ||
| 90 – 100 | Відмінно (“зараховано”) | А | „Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконанів повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою. |
| 82 – 89 | Добре (“зараховано”) | B | „Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основномусформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома - трьома незначними помилками. |
| 75 – 81 | C | „Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками,робота з декількома незначними помилками, або з однією – двома значними помилками. | |
| 68 –74 | Задовільно (“зараховано”) | D | „Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, містять помилки,робота з трьома значними помилками. |
| 60 – 67 | E | „Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякіпрактичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконані,або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального,робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки. | |
| 35–59 | Незадовільно („не зараховано”) | FX | „Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсуможливе підвищення якостівиконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки |
| 1–34 | F | „Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконанінавчальні завдання містять грубіпомилки, додаткова самостійнаробота над матеріалом курсу не приведе до значимого підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки |
10. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 41 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема №9. Система джерел (форм) права як загальнотеоретична проблема. | | | Методичне забезпечення |