Склад і класифікація нафти

Нафта являє собою маслянисту рідину від жовтого до чорного кольору з характерним запахом і щільністю в межах 780—1040 кг/м³. Органічна частина нафти складається в основному з вуглеводнів трьох рядів: парафінового (алкани), нафтенового (циклани) і ароматичного (арени).

Парафінові вуглеводні при нормальній температурі — рідкі речовини, молекули яких містять від 5 до 15 атомів вуглецю. Починаючи з гексадекану С₁₆ нормальні парафінові вуглеводні — тверді речовини, вміст яких у нафті в розчиненому або кристалічному вигляді коливається від 10 до 70 %.

З нафтенового ряду в нафті присутні моноциклічні похідні (ряди циклогексану і циклопентану) і поліциклічні нафтени з двома, трьома і великою кількістю кілець. Їхній вміст у нафті складає 25— 75 %. Арени (бензол, толуол, етилбензол, ксилол) — їхній вміст у нафті значно в меншій кількості порівняно з алканами і цикланами. Крім того, у нафті присутній ряд сполук, що містять кисень і сірку. До їхнього числа відносяться, наприклад, смолисті й асфальтенові речовини, звичайно їхній вміст— 10...20 %, але іноді може бути і 50...60 %.

Сірчисті та речовини, що містять кисень, є небажаними домішками нафти. Як правило, вони погіршують якість нафтопродуктів і ускладнюють їхню переробку.

Існують кілька класифікацій нафти, в основу яких покладені такі ознаки:

• щільність;

• груповий склад фракцій, що википають при температурі до 250— 300 °С;

• технологічна класифікація за потенційним вмістом основних компонентів.

Щільність нафти, як вжевказувалося, перебуває в межах 780... 1040 кг/м³. Нафту щільністю нижче 900 кг/м³ називають легкою, вище 900 кг/м³ — важкою.

Речовини, що входять до складу нафти, залежно від хімічної структури і розмірів молекул, характеризуються різною температурою кипіння, в залежності від якої вони поділяються на фракції — групи речовин, що википають із суміші при визначених температурах. В основу хімічної класифікації нафти покладений груповий склад фракцій. Нафту відносять до класу парафінових, нафтенових або ароматичних, якщо в ній має перевагу відповідний ряд вуглеводнів.

Якщо груповий склад фракцій характеризується вмістом вуглеводнів різних рядів не менш 25 %, то нафту відносять до одного зі змішаних класів: парафінонафтенових, нафтеноароматичних або парафінонафтеноароматичних.

Технологічна класифікація, передбачена стандартом, будується з урахуванням складу нафти і потенційного вмісту в ній основних компонентів. Відповідно до цієї класифікації, за потенційним вмістом палива (45...30 % і менш) розрізняють нафту трьох типів Т₁, Т₂, Т₃; за потенційним вмістом мастил (25...15 % і менш)— груп M₁, М₂, М₃ і М₄; за вмістом сірки (0,5...2 %) — трьох класів; за вмістом парафіну (1,5...6 %) — трьох видів П_1; П₂, П₃.

Дата добавления: 2015-11-16