Класифікація та властивості гум

Перетворення каучуків на гуму здійснюється внаслідок процесу вулканізації. Вулканізація — процес утворення містків між молекулами каучуку і перетворення його в тривимірну просторову молекулярну структуру. Такий каучук характеризується підвищеною термічною стійкістю і міцністю, зниженою розчинністю і хімічною стійкістю.

Для перетворення лінійної структури молекул у просторову в каучуки вводять спеціальні речовини — вулканізатори (сірку). Молекули вулканізатора, приєднуючи до молекул каучуку в місцях подвійних зв'язків, зв'язують їх:

Зі збільшенням кількості поперечних зв'язків між молекулами міцність і твердість матеріалу підвищуються, а його пластичність і еластичність знижуються.

При вмісті сірки до 15 % каучук утворює досить міцні, термостійкі, еластичні матеріали, що називають гумами.

Класифікуються гуми за різними ознаками: призначенням, найважливішими властивостями, технологією виготовлення виробів.

За призначенням гуми поділяють на такі групи: загального призначення, призначені для експлуатації при температурах від —50 °С до +150 °С; теплостійкі, використовувані для виробів, що довгостроково працюють при температурах вище 150 °С; морозостійкі, стійкі при температурах нижче —50 °С; маслостійкі, що йдуть для виготовлення деталей, які працюють у тривалому контакті з бензином, мастилом, нафтою; стійкі в агресивних середовищах і такі, що використовують для виготовлення виробів, що контактують з кислотами, лугами; електроізоляційні, призначені для ізоляції струмопровідних жил проводів, кабелів; стійкі до дії радіації і такі, що застосовуються для виготовлення деталей рентгенівських апаратів, спеціального захисного одягу; пористі, що застосовують для виготовлення теплоізоляційних і прокладок, що амортизують, взуттєвих підошов, сидінь автомобілів і літаків.

Дата добавления: 2015-11-16