Читайте также:
|
|
КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 1 грудня 2005 року N 3166-IV,ОВУ, 2005 р., N 51, ст. 3175,
від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3251,
від 16 березня 2006 року N 3559-IV, ОВУ, 2006 р., N 14, ст. 965,
від 19 грудня 2006 року N 489-V, ОВУ, 2006 р., N 52, ст. 3477,
від 7 лютого 2007 року N 609-V, ОВУ, 2007 р., N 18, ст. 690,
від 11 травня 2007 року N 1014-V, ОВУ, 2007 р., N 44, ст. 1776,
від 28 грудня 2007 року N 107-VI, ОВУ, 2008 р., N 1, ст. 1
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 71 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 14 квітня 2009 року N 1254-VI, ОВУ, 2009 р., N 43, ст. 1429,
від 16 квітня 2009 року N 1276-VI, ОВУ, 2009 р., N 33, ст. 1108,
від 21 січня 2010 року N 1828-VI, ОВУ, 2010 р., N 9, ст. 424
(зміни, передбачені абзацами другим та третім підпункту 19 та
абзацом другим підпункту 23 пункту 1 Закону України
від 21 січня 2010 року N 1828-VI, набирають чинності з 1 січня 2012 року),
від 21 січня 2010 року N 1829-VI, ОВУ, 2010 р., N 8, ст. 374,
від 4 листопада 2010 року N 2677-VI, ОВУ, 2010 р., N 95, ст. 3373,
від 15 листопада 2011 року N 4025-VI, ОВУ, 2011 р., N 98, ст. 3570,
від 13 квітня 2012 року N 4652-VI, ОВУ, 2012р., N 37, ст. 1371,
від 5 липня 2012 року N 5076-VI, ОВУ, 2012 р., N 62, ст. 2509,
від 16 жовтня 2012 року N 5461-VI, ОВУ, 2012 р., N 95, ст. 3845,
від 16 травня 2013 року N 245-VII, ОВУ, 2013 р., N 44, ст. 1570,
від 5 вересня 2013 року N 435-VII, ОВУ, 2013 р., N 76, ст. 2810
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
(У тексті Кодексу слова "Державний департамент України з питань виконання покарань" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 21 січня 2010 року N 1828-VI) |
Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України
1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI)
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Стаття 585. Застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави | | | Стаття 11. Види органів і установ виконання покарань |