Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Концентрація і централізація виробництва та капіталу. Виникнення монополій та їх форми.

Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання. | Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток. | Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки. | Кругооборот і оборот капіталу підприємства. | Економічні функції держави та їх класифікація. | Суть і види економічного відтворення. | Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні. | Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні. | Економічне зростання і економічні цикли. Теорії циклів: дискусійні проблеми. | Господарський механізм та його роль в системі регулювання суспільного відтворення. |


Читайте также:
  1. D Найменша концентрація препарату, що пригнічує біосинтез ферментів у макроорганізмі.
  2. Resources (які використовуються підприємствами як запроваджені фактори виробництва) as inputs to produce goods and services (називаються) factors of production.
  3. Resources (які використовуються підприємствами) as inputs to produce goods and services are called (факторами виробництва).
  4. Аналіз виробничого травматизму та захворювань, причини їх виникнення в господарстві
  5. Аналіз теорій виникнення Русі
  6. Визначення розрахункового обсягу виробництва продукції
  7. Виникнення економічної теорії. Економічна теорія як універсальна соціально-екомномічна наука. Об’єкт економічної теорії і її предмет.

Головним елементом стадії монополістичного капіталізму є монополія. Монополія – це панування одного виробника або продавця, який виробляє 100% певного продукту і мають виключне право на встановлення монополістичної ціни та отримання монополістичного прибутку.

Процес створення монополії пов’язаний з процесом концентрації вир-ва і капіталу, а також централізації і вир-ва капіталу.

Концентрація капіталу – це зростання масштабів відрокремлено функціонуючих форм капіталу. Концентрація вир-ва – зосередження засобів виробниц­тва, працівників і обсягів виробництва на крупних підприємствах.

Концентрація капіталу — зростання масштабів відокремлено функціонуючих форм капіталу.

Якщо процес концентрації виробництва відбувається впродовж тривалого часу, є сталим і внутрішньо необхід­ним для розвитку економіки, він набуває рис закону кон­центрації виробництва.

Закон концентрації виробництва — закон, що виражає внутріш­ньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і процесом конкуренції (дії відповідних законів), під впливом яких відбувається зосередження факторів виробництва (речових і особистісних) на крупних підприємствах.

Його рушійною силою є конкурентна бо­ротьба. Щоб вижити у цій боротьбі, отримати більше прибутків, підприємці змушені впроваджувати нову тех­ніку, розширювати виробництво. При цьому з маси дріб­них та середніх підприємств поступово виокремлюється кілька найкрупніших.

Перед ними постає альтернатива: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Пере­важно вони обирають другий шлях, який приводить до укладення між ними угод (гласних і негласних), що є однією з найхарактерніших рис монополізації економіки. Отже, виникнення підприємств-монополістів — законо­мірний етап розвитку продуктивних сил, еволюції рин­ку, дії законів конкуренції.

Монополії виникають не лише внаслідок концентрації виробництва й капіталу, а й на основі їх централізації.

Централізація виробництва — збільшення масштабів виробниц­тва продукції внаслідок об'єднання декількох окремих підпри­ємств в одне із загальним управлінням.

Централізація капіталу — збільшення розмірів капіталу внаслі­док об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів.

Типовий приклад такого об'єднання — утворення акціонерних компаній.

Ще однією важливою причиною виникнення монопо­лістичних тенденцій в економіці є перетворення індивіду­альної капіталістичної власності на гальмо розвитку про­дуктивних сил, тобто дія закону відповідності виробни­чих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил.

Форми монополій:

В усіх розвинутих країнах світу існують різні за розміром підприємства: крупні, середні, малі.

Але крупні підприємства не слід ототожнювати з мо­нополіями, оскільки не будь-яке крупне підприємство а) виробляє переважну кількість певної продукції; б) мо­нополізує передові речові та особистісні фактори вироб­ництва; в) диктує свої ціни на ринку; г) вступає у змову з іншими крупними підприємствами, привласнює моно­польне високі прибутки.

Монополія — окремі наймогутніші підприємства або об'єднання декількох підприємств, які виготовляють переважну кількість пев­ної продукції, внаслідок чого впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Картель — об'єднання декількох підприємств однієї галузі вироб­ництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробниц­тва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі вироб­ництва, ціну, ринки збуту.

На сучасному етапі картелі існують у формі патент­них пулів, ліцензійних договорів, консорціумів з прове­дення науково-дослідних розробок тощо.

Синдикат — об'єднання низки підприємств однієї галузі промис­ловості. учасники якого зберігають власність на засоби виробниц­тва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже, збе­рігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

У синдикатах збут товарів здійснює загальна збутова контора. Нині синдикати існують переважно у сфері тор­гівлі, деякі — у сфері виробництва. Так, алмазний син­дикат контролює світовий ринок необроблених алмазів.

Складніші форми монополістичних об'єднань з'явля­ються тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу безпосереднього виробництва. Виникає необхід­ність об'єднання у межах однієї корпорації послідовних, взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисло­вості, тобто вертикальної інтеграції, або комбінування. Наприклад, у межах велетенських автомобільних корпо­рацій можуть об'єднуватися підприємства, що видобува­ють сировину, виплавляють сталь, виготовляють автомо­білі тощо. На цій основі з'являється така форма монопо­лістичних об'єднань, як трест.

Трест — об'єднання низки підприємств однієї або декількох галу­зей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу й комерційну са­мостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управ­ління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підпри­ємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні й привласнювати відповідну частку прибутку.

На основі диверсифікації виникає сучасна основна форма монополістичних об'єднань — концерн.

Концерн — об'єднання десятків і сотень підпри­ємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасни­ки якого втрачають власність на засоби виробництва і виробле­ний продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль.

У 60-ті роки в США та деяких інших розвинутих кра­їнах з'явилися й почали зростати конгломерати.

Конгломерат — монополістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, які не мали виробничої й технічної спільності.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Фінансова система і фінансова політика в державі. Фіскальна політика.| Фінансово-монополістичний капітал та сучасні проблеми йогофункціонування і розвитку.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)