Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.

Механізм дії і використання економічних законів. | Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності. | Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва. | Товар і його властивості. | Грошовий обіг та його закони. | Прибуток як економічна економічна категорія. | Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти. | Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання. | Економічні функції держави та їх класифікація. | Суть і види економічного відтворення. |


Читайте также:
  1. Державний фінансовий менеджмент, його суб’єкти та їх функції. Форми державного фінансового менеджменту.
  2. Динаміка та тенденції розвитку Інтернет-економіки. Основні поняття та терміни.
  3. Завдання 5.1.7.1. Оздоровлення фінансових ринків та формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити перерозподіл ресурсів між секторами економіки.
  4. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва.
  5. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. Основи реалізації та захисту суб’єктивних трудових прав.
  6. Категорії об’єктивності/суб’єктивності в сучасному мовознавстві

У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секторів є домашні господарства. У вітчизняній літературі не має визначення сутності держави. Це склалось не випадково, адже в різних культурах практично не існує єдиного поняття, яке б визначало термін “домогосподарство”. Виникають труднощі з поняттям сумісного проживання, власності, загального доходу, відтворювальних відносин. Поняття “домогосподарство” ні в якому разі не можна ототожнювати з поняттям “сім’я”.

Сім’я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.

Термін “домогосподарство” більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності в середині домогосподарства та виробничих відносин, якщо вони існують. Важливо уявити домогосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов’язану із соціально-економічною макроструктурою.

51. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.

Підприємство – первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.

Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств. Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1. формами власності; 2. формами організації; 3. розмірами; 4. сферами діяльності.

Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів:

Індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику.

Сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім’ї;

Приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;

Колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного виробництва, громадської та релігійної організації;

Державне, засноване на загальнодержавній власності;

Комунальне, засноване на власності адміністративно-територіадьних одиниць;

Спільне, засноване на об’єднанні підприємств різних форм власності;

Орендне – підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам. є робочий період, тобто кількість робочих днів, яка витрачається на виробництво готового продукту, коли предмети праці підлягають безпосередній обробці.

На відміну від часу виробництва час обігу – це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері обігу.

Він включає в себе час купівлі засобів виробництва і робочої сили та час реалізації вироблених товарів. Головні фактори, що визначають час обігу такі: віддаленість ринків збуту від місця виробництва, місткість ринку, а також відстань підприємств від джерел сировини і палива. Ось чому важливим засобом скорочення часу обігу є розвиток транспорту і засобів зв’язку.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.| Кругооборот і оборот капіталу підприємства.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)