Перерозподільчі процедури та оптимум Парето: сутність та узгодження.

. Представник математичного напрямку неокласичної економічної школи В. Парето. Оптимум В. Парето базується на таких основних припущеннях:

- кожна людина найкраще може оцінити свій добробут;

- суспільний добробут визначається лише в одиницях добробуту окремих людей;

- добробут окремих особистостей є неспівставним.

Оптимум Парето є одним з центральних понять для сучасної економічної науки. На основі цього поняття будуються перша та друга фундаментальні теореми добробуту. Одним з застосувань Парето-оптимальності є т.зв. Парето-розподіл ресурсів (трудових ресурсів і капіталу) при міжнародній економічній інтеграції, тобто економічне об'єднання двох і більше держав.

Оптимум за Парето проголошує, що добробут суспільства досягає максимуму, а розподіл ресурсів стає оптимальним, якщо будь-яка зміна цього розподілу погіршує добробут хоча б одного суб'єкта економічної системи.

Відповідно до критерію Парето (критерію росту суспільного добробуту), рух у бік оптимуму можливий лише при такому розподілі ресурсів, що збільшує добробут принаймні однієї людини, не завдаючи шкоди нікому іншому.

Перерозподіл доходів – необхідний елемент функціонування економічної системи. Він дозволяє існувати державі за апаратом управління і функціями, утримувати непрацездатних, долати надмірну майнову нерівність, забезпечувати гармонію суспільних і особистих економічних інтересів.

23. Нерівність у доходах та бідність: значення та способи оцінки

Дослідження показують, що найбільша частка національного доходу припадає на заробітну плату. Той факт, що в економічно розвинених країнах більша частка доходів припадає на дохід від праці, ще не означає, що розподіл національного доходу в цих країнах досяг соціальної справедливості. Аналіз статистичних даних показує, що у цих країнах існує значна нерівність доходів.

Наслідки диверсифікації населення за доходами:

- поглиблення майнового розшарування

- зростання соціальної напруги

- революційні потрясіння і громадянські конфлікти

Показники та методики оцінки нерівності в доходах і бідності:

- Крива Лоренца

- Коефіцієнт Джині

- Рівень абсолютної бідності

- Рівень відносної бідності

Крива Лоренца показує кумулятивний відсоток доходу, яким володіє кумулятивна частка населення. Чим сильніше фактична крива розподілу віддаляється від ідеальної бісектриси, тим більшою є нерівність. Недолік: довільно агрегованих для аналізу часток населення (структурних часток) не беруть до уваги.

Рис. Крива Лоренца.

Коефіцієнт Джині визначається як відношення площі фігури між ідеальним розподілом доходів та фактичною кривою Лоренца, до площі трикутника утвореного ідеальною лінією та віссю координат. Недолік: не фіксує фактичних обсягів доходів.

Цей коефіцієнт коливається в діапазоні між 0 (у випадку абсолютної рівності чисельник = 0) та 1 (у випадку абсолютної нерівності, коли всі доходи суспільства зосереджені у одного індивіда, чисельник = знаменнику).

При рівномірному розподілі доходів, показник становить від 0,20 до 0,35.

Якщо розподіл нерівномірний, відхилення - до 0,50 – 0,70.

Рис. Коефіцієнт Джині.

Коефіцієнт Джині = Sj / (Sj + S2) = 8λ / S.

Чим більший коефіцієнт Джині, тим більша нерівність. Недолік: не фіксує фактичні обсяги доходів, що підлягають розподілу. Рівень абсолютної бідності. Чисельність осіб або домогосподарств, деякий дохід яких перебуває нижче встановленого мінімуму. Світові банки визначають абсолютну бідність 1 долар на 1 особу в день.Рівень відносної бідності. Привязується до деякого національного еталону для порівняння. В Україні таким еталоном є прожитковий мінімум.

24. Основні інструменти вирівнювання доходів у суспільстві.

1. Прямі готівкові трансферти населенню (пенсія, стипендія, грошові доплати)

a. Надаються в формі грошових виплат

b. Споживання товарів по обох осях зростає

2. Субсидії націлені на зниження закупівельних цін соціально важливих благ

a. Породжують ефект заміщення і надлишковий тягар

b. Доречні, коли необхідно стимулювати попит на соціальні блага

3. Трансферти в натуральній формі, різновидами яких є безкоштовна медицина, шкільна освіта, тощо)

25.. Суспільний сектор у протидії нерівності та бідності. Напрямки перерозподілу доходів.

Система соціального захисту населення складається з:

1.Соціального страхування

2.Соціальної допомоги

3.Соціальних гарантій

Система соціального захисту в Україні включає

пенсії;допомога по безробіттю; система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини; допомога на поховання; державна система охорони здоров‘я; державна система освіти. Соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС

1) Система соціальних допомог здійснюється через:1.цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті); 2.соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів). 3.Соціальний захист через недержавні організації. 4.Соціальна допомога з фондів підприємств

2) Система соціального страхування і пенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе:

пенсійну систему; соціальне страхування на випадок безробіття; соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; соціальне страхування від нещасних випадків

3) Основні соціальні гарантії в Україні:

мінімальний розмір заробітної плати

мінімальний розмір пенсій за віком

мінімальний розмір заробітної плати робітників різної кваліфікації в установах та організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів

стипендії учням професійно-технічних та вищих навчальних закладів

індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів під час зростання цін.

26.. Соціальні ризики: сутність, види та наслідки. Вплив соціальних ризиків на соціальну безпеку.

27.. Провали ринку в сфері соціального захисту: прояви, причини та напрямки подолання.

Суспільний сектор в економіці покликаний нейтралізовувати або принаймні зменшувати провали ринку (Монополії, неповноту ринків, негативні екстерналії (або зовнішні ефекти) та асиметричність інформації). Проте він і сам не позбавлений вад. Серед них слід виділити такі:

Залежність від політичного процесу та політичних діячів, які віддають перевагу заходам зі швидкими короткостроковими ефектами перед довгостроковими проектами

Діяльність бюрократичного апарату, який занижує здатність ринку до само налагодження та переоцінює свою здатність адекватно впливати на національне господарство

Нестача конкуренції та низька ефективність роботи

Складність оцінки реальної вартості деяких суспільно важливих товарів

Одним з основних провалів (неспроможностей) суспільного сектору у кінцевому підсумку виступає відсутність індикаторів і показників комплексної оцінки діяльності суспільного сектору, що не дає змогу об’єктивно оцінити його необхідність, значущість та доцільність, і відповідно, ефективність функціонування.

28.. Соціальний захист, його форми та напрямки

Система соціального захисту населення складається з:

1.Соціального страхування

2.Соціальної допомоги

3.Соціальних гарантій

Система соціального захисту в Україні включає

пенсії;допомога по безробіттю; система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини; допомога на поховання; державна система охорони здоров‘я; державна система освіти. Соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС

1) Система соціальних допомог здійснюється через:1.цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті); 2.соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів). 3.Соціальний захист через недержавні організації. 4.Соціальна допомога з фондів підприємств

2) Система соціального страхування і пенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе:

пенсійну систему; соціальне страхування на випадок безробіття; соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; соціальне страхування від нещасних випадків

3) Основні соціальні гарантії в Україні:

мінімальний розмір заробітної плати

мінімальний розмір пенсій за віком

мінімальний розмір заробітної плати робітників різної кваліфікації в установах та організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів

стипендії учням професійно-технічних та вищих навчальних закладів

індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів під час зростання цін.

29.. Соціальне страхування і пенсійне забезпечення.

Типи соціального страхування: на випадок безробіття., соц.. страх. З тимчасовою втратою працездатності, соц.. страх. Від нещасних випадків., і пенсійне. Відповідно до ЗУ «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими похованням;

пенсійне страхування в свою чергу поділяється на:

пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою,

інвалідності з дитинства);пенсії у зв'язку з втратою годувальника; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів;

В Україні створену єдину систему пенсійного забезпечення. Вона виявляється насамперед у тому, що виплата пенсій практично всім категоріям пенсіонерів здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду Україні і, частково, дотацій з Державного бюджету, які виділяються на пенсійне забезпечення.

Дата добавления: 2015-11-16