Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Глибини водних шляхів залежно від їх категорій, м

Читайте также:
  1. А) алгоритмічна конструкція, де перевіряється умова (значення логічного виразу), і залежно від її істинності чи хибності виконується та чи інша серія команд.
  2. Алергічні захворювання дихальних шляхів
  3. Вступні випробування та участь в конкурсі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання проводяться з 21 липня
  4. Гарантії правового захисту процесуальної самостійності та незалежності слідчого
  5. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
  6. Додаток 19. Методи деаерації води залежно від типу енергетичного обладнання

Лекція №12 Водний транспорт

 

Значним водокористувачем є також і водний транспорт. Голов­на умова його роботи — необхідність підтримання на водних шля­хах у навігаційний період певної мінімальної (гарантованої) глибини, ширини і радіусів заокруглень. Останні встановлюються залеж­но від типів і розмірів суден.

Внутрішні водні шляхи поділяються на природні та штучні. До природних належать річки в природному стані й озера, до штуч­них — канали, водосховища та річки, режим яких суттєво змінений внаслідок зведення гідротехнічних споруд. Кількісні показники глибин на водних шляхах різної категорії наведено в табл. 12.1.

Таблиця 12.1.

Глибини водних шляхів залежно від їх категорій, м

 

 

Глибина суднового ходу, м Категорія водного шляху
І (надмагістралі) II (магістралі) III (місцевого значення) IV (на малих річках)
Мінімальна гарантована >2,0 1,0... 2,0 0,60... 1,4 0,45...0,80
Використовувана флотом у середньому за навігацію >3,0 1,65...3,0 1,0... 1,65 <1,0

 

Внутрішній водний транспорт має важливе значення в народно­му господарстві, він здійснює перевезення вантажів і пасажирів, за­безпечує зв'язок між прилягаючими до річкових систем промисло­вими і сільськогосподарськими районами. Цим транспортом в ос­новному перевозяться масові вантажі, які не потребують великої швидкості доставки і рівномірної подачі протягом року (будівельні матеріали, руди, вугілля, нафта і нафтопродукти, сільськогоспо­дарська продукція тощо). Вартість перевезень водним транспортом у 2,5...3,0 рази дешевша за залізничний, і в 10...15 разів — за авто­мобільний.

Інтереси водного транспорту враховуються при вирішенні проб­лем комплексного використання водних ресурсів великих і деяких середніх і малих річок, а інколи гідротехнічне будівництво було зу­мовлене якраз його потребами (наприклад, будівництво Дніпрогесу).

Для підтримання необхідних судноплавних умов здійснюються заходи з організації судноплавного облаштування водних шляхів (встановлення знаків і сигналізації для забезпечення безаварійного судноплавства) і регулюванню габаритів водних шляхів (розчистка і поглиблення русел, спрямлення звивистих ділянок тощо).

Водний транспорт висуває значні вимоги до режиму річкового стоку. Його інтереси мають узгоджуватися із потребами інших во­докористувачів. Регулювання стоку і акумуляція води створюють сприятливі умови для роботи водного транспорту у верхніх б'єфах гідровузлів — поліпшують у них умови судноплавства. Водний транспорт зацікавлений також у забезпеченні гарантованих глибин і в нижніх б'єфах, що досягається навігаційними попусками, особли­во в меженний період. Ці вимоги водного транспорту перебувають у протиріччі з інтересами гідроенергетики, для якої накопичення літніх запасів води має бути максимальним.

При заборах великої кількості води на зрошення можливе також значне зменшення величини попусків і зниження рівнів води, що протирічить інтересам водного транспорту. Якщо необхідні глибини неможливо забезпечувати через нестачу води, особливо в ме­жень, то замість попусків поглиблюють дно і влаштовують спеці­альні прорізи на окремих мілководних ділянках і перекатах.

На річках із гідровузлами вода витрачається не тільки для того, щоб підтримувати потрібні судноплавні глибини, а й на шлюзуван­ня. Необхідний для цього добовий об'єм води визначається розмірами шлюзових камер і числом шлюзувань за добу. Проте во­да, що втрачається на шлюзування суден, складає лише незначну частку об'єму водосховищ. При ньому слід враховувати, що вода, яка йде на шлюзування, за наявності каскаду водосховищ перехо­дить із верхніх водосховищ у нижні та втрачається тільки після са­мого нижнього в каскаді гідровузла.

Водний транспорт належить до водокористувачів, які не висува­ють вимог до якості води. У разі неправильного використання транспортних засобів водний транспорт може забруднювати воду через скидання відходів. Для розвитку водного транспорту не­обхідні міжбасейнові сполучення, спорудження судноплавних ка­налів і накопичення запасів води, яка витрачається в основному на живлення каналів і шлюзування.

Важливою народногосподарською проблемою є освоєння малих річок, особливо в регіонах, де рідка сітка залізниць і шосейних доріг.

Сучасний технічний прогрес розширює можливості транспорт­ного освоєння водних ресурсів. Створення суден на повітряній по­душці надає можливість долати мілководдя, а судна на підводних крилах ліквідують суттєвий недолік водного транспорту — ти­хохідність.

Розвиток річкового транспорту тісно пов'язаний з водними шляхами. Загальна протяжність судноплавних шляхів України скла­дає близько 4500 км. Найпридатнішими для судноплавства є водні шляхи з гарантованими глибинами суднового ходу. Таких водних шляхів експлуатується понад 3500 км. На основній водній магістралі — Дніпрі — гарантовані глибини (3,65 м) підтримуються від Києва до Херсона. Більше половини всіх судноплавних шляхів складають штучні шляхи — водосховища і канали. По каналах здійснюються підходи до портів, пристаней, навантажувальних пунктів, а також сховищ для відстою суден при виникненні висо­ких хвиль. Відомості про судноплавні шляхи на річках України на­ведено в табл. 12.2.

Таблиця 12.2. Судноплавні шляхи на річках України

 

Річка Межі шляху Загальна протяжність шляху, км Гарантована глибина, м
Магістральні річки
Дніпро Кордон Білорусі—Херсон   3,65
Прип'ять Кордон Білорусі—гирло   1,60...2,65
Десна Чернігів — гирло   1,40
Південний Буг Вознесенськ—Миколаїв   2,00
Середні річки
Десна Біла Берізка—Чернігів   0,60...1,00
Стир Луцьк — кордон Білорусі   0,70
Горинь Янова Долина — станція Горинь   0,80
Південний Буг Олександрівка — Вознесенськ   1,20
Самара Вільне — гирло   1,60
Сула Лубни — Липове   0,70...1,20
Сіверський Донець Паньковка — шлюз № 7   0,65
Ворскла Кобеляки — Кишеньки  
Дністер Делева — Могилів-Подільський   0,65
Тетерів Пілява — Хохора  
Інгулець Дерев'ївка—гирло   1,20

 

У процесі експлуатації річкового флоту утворюється значна кількість побутових і експлуатаційних відходів. Для запобігання забрудненню водних ресурсів усі судна обладнуються цистернами і ємкостями для збирання стічних вод, побутового сміття та нафтовмісних вод, які забираються спеціальними суднами — «санітара­ми» для передачі на пункти нейтралізації або на міські приймальні пункти. Згідно з нормативами, на суднах встановлюється фільтрувальне обладнання, що має забезпечувати концентрацію нафтовмісних сумішей при передачі із суден не більше 15 мг/л. Це відповідає міжнародним нормативам, а санітарні правила для внутрішнього судноплавства регламентують очистку стічних вод на суднах до концентрації 10 мг/л.

Для потреб водного транспорту водокористування здійснюється без спеціального оформлення дозволу; термін користування не обу­мовлюється.

Економічні та екологічні негаразди останнього десятиріччя призвели до того, що обсяг перевезень скоротився і становить лише десяту частину перевезень 90-х років, коли річковим транспортом перевозилось близько 60 млн т вантажів. Більше ніж у чотири рази знизилась і кількість шлюзувань. Якщо наприкінці 80-х років вона сягала 40 тис. на рік, то в кінці 90-х років стала меншою ніж 10 тис.

 

 


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Приманки Lucky John S-Shad 2,8».| Понятие жизни. Натуралистические и антинатуралистические исследовательские программы.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)