Читайте также: |
|
Хоча більшість корпоративних покупців не можуть похвалитись солідним списком вдалих придбань, деяким з них все ж таки вдається слідувати довгочасній стратегії злиттів та поглинань. Одна з таких організацій – виробник сталі Ispat International (після злиття LNN Holdings – Mittal Steel).
Ispat (в перекладі із санскрита – «сталь») тривалий час була однією з найкрупніших сталеплавильних компаній. Вона зростала майже виключно за рахунок придбавань, які здійснювала протягом цілого десятиліття. Все почалось із купівлі державних сталеплавильних компаній Тринідаду та Тобаго і продовжилось купівлею у французького сталеплавильного гіганта Lisinor фірм Unimetal, Tretilleurope та Societe Mettallurgique de Revigny.
Що цікаво, здійснюючи злиття та поглинання Ispat діяла за принципом фірм, що спеціалізуються на LBO (придбання компаній за рахунок використання позикових коштів). Насамперед компанія чітко визначала свої цілі. Ось що казав Йоханнес Ситтард, колишній генеральний директор Ispat: «Хоча наш досвід можна було б застосовувати і інших галузях, ми ніколи не виходимо за межі своєї галузі. Тому ми добре знаємо тих, кого збираємося купити, і прекрасно уявляємо собі їх майбутнє».
Після знаходження підходящого варіанту, Ispat відправляла невелику команду на зустріч із продавцем. Делегатам слід було б зрозуміти його очікування і визначити, чи є сенс у транзакції. Компанія, що купувалась, повинна володіти численними трудовими ресурсами і стабільним доступом до електроенергії.
На етапі комплексної перевірки, яка з часом була доведена до досконалості. Ispat не просто збирала факти. «Під час due diligence ми намагаємось якомога більше взнати про керівників компанії і переконати їх у тому, що після приєднання перед ними відкриються нові можливості для росту. На цій стадії ми отримуємо дійсно безцінні відомості про фірму, яку купуємо» - розповідав пан Ситтард.
Потім разом з керівниками компанії, що поглинається. Ispat розробляла п’ятирічний бізнес-план, який не лише забезпечував би пристойну рентабельність інвестицій, але й відповідав би загальній стратегії покупця. Оскільки керівники Ispat розуміли, що в майбутньому їм доведеться управляти придбаною фірмо, вони намагались об’єктивно оцінювати перспективи спільної роботи.
Всіма угодами щодо злиттів і поглинань у компанії займались 12-14 досвідчених спеціалістів. Вони базувались у Лондоні і працювали разом понад десяти років – з 1991 року. При необхідності Ispat підключала до цієї команди додаткових експертів зі своїх профільних підрозділів.
Ispat вчилась на власному досвіді. «У нас маленька команда, а придання – основна частина нашої діяльності. Тому ми завжди аналізуємо проведені угоди» – говорить пан Ситтард».
Джерело: Aiello R.J., Watrins M.D. The Art of Friendly Acquisition – Harward Business Review. – 2000. – April. – P. 99.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав