Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Питання



Читайте также:
  1. V. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
  2. ДО ПИТАННЯ ОСНОВНИХ КАДРІВ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
  3. ЗАВДАННЯ, ПИТАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО
  4. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ
  5. ЗАЛІКОВІ ПИТАННЯ
  6. ЗАЛІКОВІ ПИТАННЯ
  7. ЗАПИТАННЯ

до курсового екзамену з етнографії України для студентів

ІІ курсу факультету історії та права

Шифр та назва напряму: 6.010100 ПІМСО. Історія

Спеціалізації: основи правознавства, географія

та краєзнавчо-туристична діяльність

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

 

  1. Предмет і завдання етнографії України.
  2. Джерела української етнографії.
  3. Методика етнографічних досліджень.
  4. Етнографія України і суміжні дисципліни.
  5. Провідні етнографічні школи в Україні, їхні представники.
  6. Перші відомості про українців як народ.
  7. Сучасні проблеми етнографії України.
  8. Зародження та розвиток української етнографії (кінець XVIII – середина ХІХ сторіччя).
  9. Українська етнографічна наука в другій половині ХІХ – першій чверті ХХ сторіччя.
  10. Українська етнографія в радянський період.
  11. Розвиток українознавства з 90 – тих рр. ХХ ст. до нашого часу.
  12. Внесок дослідників з діаспори у розвиток української етнографії.
  13. Концепції етногенези українців.
  14. Етнічні спільноти на території України. Створення української етногенетичної “ніші”.
  15. Генеза української мови. Діалекти.
  16. Рільництво в українців. Традиційна землеробська техніка.
  17. Садівництво та городництво в українців.
  18. Тваринництво в українців.
  19. Землеробська звичаєвість українців.
  20. Обряди та звичаї, пов’язані з тваринництвом.
  21. Допоміжні види господарської діяльності українців: мисливство, рибальство, бджільництво.
  22. Гончарство та гутництво.
  23. Ткацтво.
  24. Деревообробні промисли та ремесла.
  25. Прикмети, обряди та звичаї, пов’язані з мисливством, рибальством, бджільництвом.
  26. Основні типи традиційного житла українців.
  27. Екстер’єр та інтер’єр української хати.
  28. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом житла.
  29. Основні типи селянської садиби.
  30. Громадські споруди традиційного українського села (кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя).
  31. Формування комплексів традиційного одягу українців.
  32. Роль української мови як визначального чинника етнотворення.
  33. Особливості козацького одягу.
  34. Роль елементів одягу (пояс, сорочка, шапка, вінок, кожух тощо) в українській обрядовості.
  35. Режим харчування українців. Харчові заборони.
  36. Хліб у традиціях і обрядах українців.
  37. Основа харчування українців.
  38. Обрядові та ритуальні страви українців.

39. Історичні та регіональні форми української традиційної громади.

  1. Функції та структура української громади в ХІХ ст.
  2. Функції та устрій цехів в Україні.
  3. Побут і звичаї українського козацтва.
  4. Чумацтво як українське соціокультурне явище.
  5. Значення та форми ініціації (посвячення) в традиційних українських спільнотах.
  6. Українське звичаєве право.
  7. Види традиційної взаємодопомоги в Україні.
  8. Братства як релігійно-громадські спільності.
  9. Давні форми шлюбів в Україні.
  10. Традиції дошлюбного спілкування молоді.
  11. Обряд сватання (сценарій, дійові особи, символи).
  12. Традиційна українська родина та внутрісімейні відносини.
  13. Родинна обрядовість.
  14. Поховальні та поминальні обряди в Україні.
  15. Весільна обрядовість (дійові особи, сценарій, символи).
  16. Звичаї цехового життя.
  17. Побратимство. Витоки і значення звичаю побратимства.
  18. Типи і структура традиційної української сім’ї.
  19. Українська система спорідненості. Родинне дерево.
  20. Громадські форми спілкування та дозвілля.
  21. Норми народного етикету.
  22. Традиційні громадські осередки: церква, школа, шпиталь, корчма, зборня (майдан), ярмарок.
  23. Обряди при народженні дитини.
  24. Звичаї кумівства в Україні.
  25. Роль дівочих і парубоцьких громад в соціалізації молоді.
  26. Ментальні риси українців.
  27. Дуалізм вірувань і повір’їв українців.
  28. Український пантеон та пандемоніум.
  29. Українські етнічні архетипи.
  30. Етнічні авто і гетеро стереотипи українців.
  31. Український народний календар зимових свят.
  32. Український народний календар весняних свят.
  33. Український народний календар літніх свят.
  34. Український народний календар осінніх свят.
  35. Історія вивчення українського народного календаря.

 


  1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ знань СТУДЕНТІВ,

ЯКІ СКЛАДАЮТЬ екзамен З КУРСУ “ЕТНОГРАФІЯ України”

· Ступінь опанування теоретичними знаннями курсу “Етнографія України”;

· Рівень осмислення студентами здобутих знань;

· Ступінь розвитку в студентів творчого мислення, сформованості власного погляду та критичного ставлення до інформації;

· Опанування вміннями та навичками роботи з картами, схемами, таблицями та різними джерелами інформації.

 

У ході оцінювання знань студента викладач керується критеріями, розробленими Міністерством освіти і науки України.

 

Етнографію України складено на підсумкову оцінку Ау разі, якщо:

- студент широко обізнаний з теоретичними та практичними проблемами дисципліни, упевнено оперував обсягом теоретичного матеріалу і застосовував його на семінарах та в ході виконання самостійної роботи;

- самостійно оцінює факти, явища, вільно висловлює власні думки;

- студент розуміє типологію та методику етнографічних досліджень, особливості етнографічних джерел, самостійно характеризує етнографічні факти, явища;

- студент обізнаний з теоретичними підходами до етнокультурних явищ, добре знає та вміє критично оцінювати етнографічні джерела та наукову літературу;

- студент може аналізувати історико-етнографічну інформацію; співвідносити події та явища на основі власного життєвого досвіду та загальнотеоретичної підготовки,

- студент вміє узагальнювати та систематизувати матеріал;

- студент обізнаний з етичними проблемами застосування етнографічних методів, свідомо застосовує в навчанні метод емпатії (співчуття, розуміння) - співвідносити події та процеси за періодами на основі наукової періодизації етнографічної та історичної наук;

- знає історіографію розглядуваних проблем;

- студент виявляє творчі здібності, вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати матеріал, наводити чисельні приклади;

- вільно користується тематичними картами, різноманітними схемами, таблицями, наочністю;

- розуміє основні тенденції розвитку сучасних етнічних та етнографічних проблем в Україні;

- крім викладеного вище, студент вміє творчо застосовувати знання з етнографії України, надаючи повну характеристику етнодемографічним, етнолінгвістичним та етноконфесійним явищам, здатний виявити та проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, використовуючи при цьому методи аналізу, синтезу та абстрагування; надати вичерпні пояснення щодо сучасного стану проблеми, визначити тенденції її розвитку, зробити спробу наукового прогнозу.

 

- набрав 4,75-5,0 балів (А).

 

Етнографію України складено на підсумкову оцінку Ву разі, якщо:

- студент обізнаний з теоретичними та практичними проблемами етнографії України, достатньо володіє теоретичним матеріалом і застосовує його на практиці;

- студент має уявлення про типологію та методику етнографії України, особливості етнографічних джерел, здатний застосовувати здобуті знання на семінарах та в ході виконання самостійної роботи;

- студент загалом опанував обсяг навчального матеріалу;

- здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, наводити власні приклади;

- вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати основні теоретичні й фактологічні положення, явища, але відповідь може бути недостатньо структурованою і послідовною, містити певні неточності;

- студент робить незначні помилки, користуючись картою, схемами, таблицями, наочністю;

- робить недостатньо обґрунтовані висновки.

- дає загальну характеристику подій (причини, наслідки, значення);

- встановлює послідовність подій, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між ними;

- студент обізнаний з теоретичними підходами до етнографічних явищ, вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати етнографічні джерела; але його висновки можуть бути не зовсім послідовними;

- студент обізнаний з етичними проблемами етнографічних досліджень і усвідомлює необхідність застосування методу емпатії;

- студент у цілому орієнтується в тенденціїях розвитку етнічних та етнографічних проблем в Україні; - не завжди може вірно зробити висновок, добрати переконливі аргументи;

- відповідь демонструє достатній обсяг знань програмного матеріалу, студент володіє загальнонауковими методами; доречно використовує етнографічні терміни; може точно і просто описати явища; намагається інтегровано застосовувати знання з дисципліни, співставляти й аналізувати факти та явища;

 

 

- набрав 4,25 – 4,74 балів (В).

 

Етнографію України складено на підсумкову оцінку Су разі, якщо:

- студент частково володіє обсягом навчального матеріалу;

- здатний відтворити вивчений матеріал, наводити окремі приклади;

- часково намагається порівнювати та систематизувати факти та явища, але відповідь може бути не зовсім змістовною, цілісною, послідовною, містити деякі фактологічні помилки, неточності;

- студент робить незначні помилки, користуючись картою, схемами, таблицями, наочністю;

- студент має уявлення про типологію та методику етнографії, особливості джерел етнографічної науки, здатний застосовувати здобуті знання на рівні стандартних ситуацій;

- студент частково обізнаний з теоретичними підходами до етнографії України; його висновки можуть містити певні неточності;

- студент робить незначні помилки аналізуючи історико-етнографічну інформацію;

- студент обізнаний з етичними проблемами етнографічної науки;

- не завжди може зробити логічний висновок, добрати переконливі аргументи;

- дає фрагментарну характеристику подій, явищ (причини, наслідки, значення);

- встановлює послідовність подій, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між ними;

- набрав 3,75 – 4,24 балів (С).

 

Етнографію України складено на підсумкову оцінку D у разі, якщо:

- студент володіє навчальним матеріалом на початковому рівні;

- може репродуктивно відтворити незначну частину теоретичного й фактологічного матеріалу;

- виявляє знання і розуміння окремих положень курсу;

- вміє на елементарному рівні аналізувати, робити узагальнення, порівняння, висновки;

- визначає окремі ознаки подій, встановлює їх послідовність;

- може дати стислу характеристику окремого явища;

- слабко орієнтується за картами, таблицями, схемами; не зовсім точно використовує і характеризує наочність.

- студент вміє на елементарному рівні аналізувати історико-етнографічну інформацію;

- студент має поверхневе уявлення про етичні проблеми;

- набрав 3,25 – 3,74 бали (D).

Етнографію України складено на підсумкову оцінку Е у разі, якщо:

- студент дуже слабо володіє навчальним матеріалом, нездатний елементарно розпізнавати і відтворити окремі факти, явища, події;

- впізнає постать чи подію лише за детальним описом;

- не визнає послідовності подій;

- відсутні навички роботи з картами, схемами, таблицями, наочністю;

- відповідь має уривчастий, незакінчений, незмістовний характер;

- відсутня здатність викласти думку на елементарному рівні;

- вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так – ні”);

- набрав 35-59 балів (РХ), є можливість повторного перескладання;

- якщо студент набрав 1-34 балів, ставиться оцінка незадовільно з обов'язковим повторним курсом (Е).

 

 

Етнографію України складено на підсумкову оцінку FX у разі, якщо:

- студент дуже слабо володіє навчальним матеріалом, нездатний елементарно розпізнавати і відтворити окремі факти, явища, події;

- впізнає постать чи подію лише за детальним описом;

- не визнає послідовності подій;

- відсутні навички роботи з картами, схемами, таблицями, наочністю;

- відповідь має уривчастий, незакінчений, незмістовний характер;

- відсутня здатність викласти думку на елементарному рівні;

- вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так – ні”);

- студент володіє лише уривчастими та неповними знаннями з курсу етногеографії України, недоречно використовує терміни, невпевнено орієнтується в історії науки та монографічній літературі, нездатний орієнтуватися в етнічній карті України, характеризувати процеси;

- набрав 2,5-2,99 балів (FX), є можливість повторного перескладання;

 

Етнографію України складено на підсумкову оцінку F у разі, якщо:

- студент не відвідував заняття і необізнаний з теоретичними та практичними проблемами дисципліни;

- студент не володіє жодними знаннями з етнографії України,

- студент проігнорував самостійну роботу;

- якщо студент набрав 2,0-2,49 балів (F), дисципліна не зараховується з обов’язковим повторним її перескладанням.

15. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

З КУРСУ етнографія україни

1. Артюх Л. Українська народна кулінарія. - К., 1977.

2. Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. - К., 1983.

3. Болтарович З. Народна медицина українців. – К., 1990.

4. Боплан Г.-Л. де. Опис України. - Львів, 1990.

5. Борисенко В. Весільні обряди та звичаї на Україні. – К., 1988.

6. Борисенко В. Традиції і життєдіяльність етносу. – К., 2000.

7. Брайчевський М. Походження українського народу. //Матеріали до української етнології. – 1995. – Вип. 4.

8. Бромлей Ю. В. Этнос и этнография. – М., 1973.

9. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

10. Вишня О. Українізуємось.Чукрен. Чухраїнці. // Українська література: Хрестоматія. -Харків, 1999.

11. Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. - К., 1995.

12. Воропай О. Звичаї нашого народу. - У 2-х кн. - К., 1991.

13. Горленко В. Ф. Нариси з історії української етнографії. – К., 1984.

14. Гошко Ю. Гуцульщина. – К., 1979.

15. Гошко Ю. Бойківщина. – К., 1993.

16. Гримич М. Основні напрями вивчення гендерних проблем традиційного українського суспільства. //Історія. Вісник КНУ. Випуск 45. – К., 1999. – С. 4-10.

17. Гримич М. До питання про статус жінки в традиційному українському суспільстві. //Етнічна історія народів Європи. Випуск 7. – К., 2000. – С. 16-22.

18. Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. І. - К., 1991.

19. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1993.

20. Гуслистий К. До питання про утворення української нації. - К., 1967.

21. Данилюк А. Волинь: пам’ятки народної архітектури. – Луцьк: Надстир’я, 2000.

22. Декоративно-прикладне мистецтво: Навчальний посібник. - Львів, 1992.

23. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика.- К., 2001.

24. Енциклопедія українознавства. – В 10 т. – НТШ, Нью-Йорк-Париж, 1955-1984.

25. Етнографія України. /За ред. С.Макарчука. – Л., 1994.

26. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. - К., 1994.

27. Зеленин Д. Восточнославянская этнография. - М., 1991.

28. Зеленин Д. К. Жилище в обрядах и верования восточных славян. – М., 1987.

29. Итс Р.Ф. Введение в этнографию. – Ленинград, 1974.

30. Історія української культури. / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – С. 33-35, 59-62, 79-80, 114.

31. Культура і побут населення України. /За ред. В.Наулка. – К., 1993.

32. Кара-Васильєва Т. Українська сорочка. – К, 1997.

33. Костенко Л. Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала. – К.,1999.

34. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. – К., 1994.

35. Крысько В. Этническая психология. – М.,2004.

36. Кульчицький О. Український персоналізм. – Париж: УВУ, 1985 (Код. Біб. Ім. Д. Чижевського – РІФ7.231К90).

37. Кульчицький О. Світовідчування українця. // Українська душа. -К., 1992. – С. 57 (Код біб. КДПУ – 63.5 (2ук) К45).

38. Куценко Л. Народу самостійні діти: Українська доля Дикого поля. – Кіровоград, 2005.

39. Лемківщина. – У 2-х т. – Львів, 2002.

40. Лозинський Й. Українське весілля. – К., 1992.

41. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.

42. Люта О. М. Ф. Федоровський (1838 – 1918). – Кіровоград, 1999.(Б-ка КДПУ)

43. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. - К.: Обереги, 1992.

44. Маланюк Є. Малоросійство. //Невичерпальність. – К.: Веселка,1997.

45. Маркевич М. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. – К., 1992.

46. Налчяджян А. Этнопсихология. – СПб.: Питер, 2004.

47. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. - К., 1998.

48. Наулко В. Культура і побут населення України. – К., 1993, 1997.

49. Нельга О. Теорія етносу. – К., 1997.

50. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. - К., 1996.

51. Огієнко І. (митрополит Іларіон). Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1991.

52. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. - К.: Либідь, 2000.

53. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їх мов. – К.: Академія, 2001.

54. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. - К., 1994.

55. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К., 1997.

56. Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій. - К., 1994.

57. Пономарьов А. Розвиток сім’ї і шлюбно-сімейних взаємин в Україні. – К.: Наукова думка, 1989.

58. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1999.

59. Пошивайло О. Етнографія українського гончарства. – К., 1993.

60. Проскурова С. Історіографія чумацтва: Навчальний посібник. – Кіровоград, 1999.

61. Проскурова С. Соціокультурні аспекти освоєння Криму та Північного Причорномор’я. (17 ст.). – Кіровоград, 2006.

62. Проскурова С. Проблеми викладання українознавства у вищих навчальних закладах (з досвіду роботи КДПУ ім.. В.Винниченка)./Збірник наукових праць НДІУ, К.: Міленіум, 2004.-Т.ІІ.- 529 с. – С.37 – 42.

63. Проскурова С. Проблеми формування національної ідентичності у вищій школі. /Збірник наукових праць НДІУ, К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2008.-Т.ХХ.- 512 с. – С.88 – 94.

64. Проскурова С. «Зазирнімо в обличчя трагедії…» (щодо результатів етнографічної експедиції студентів факультету історії та права КДПУ імені В.Винниченка 2007 року)./ Краєзнавчий вісник Кіровоградщини. - Випуск ІІ.- Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008.- 226 с.- С.122 – 164.

65. Самойлович В. Українське народне житло. – К., 1972.

66. Скуратівський В. Місяцелік. – К., 1993.

67. Сміт Е. Національна ідентичність. – К., 1991.

68. Сумцов М. Слобожанщина. – К., 2000.

69. Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (ХІІІ-XVIII ст.): Навчальний посібник. – К., 1992.

70. Товстуха Є. Українські настоянки. – К., 1992.

71. Українська етнологія. /За ред.. В.К.Борисенко. – К., 2007.

72. Українознавство: Хрестоматія-посібник. / За ред. П. Кононенка. – У 2-х кн. – К., 1994, 1996.

73. Українська культура: Лекції за редакцією Дм. Антоновича. – К., 1993.

74. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. – К., 1994.

75. Українське народознавство. /За ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів, 1994. – Передмова, с. 11-24.

76. Фрезер Дж. Золотая ветвь. - М, 2003.

77. Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. – К., 1997.

78. Чорний С. Етнічний склад населення України. – К., 2004.

79. Чубинський П. Мудрість віків. – У 2-х кн. - К., 1995.

80. Щербаківський В. Українське мистецтво. - К., 1995.

81. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. У 3 томах. –Л., 1991.

82. Яковенко Н. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст.. - К.: Критика, 2002.

83. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – Мюнхен: УВУ, 1993 (Код біб. Ім. Д. Чижевського.- Р. 88.58(4=Укр.) Я62.

84. Ярская Е., Романов П. Социальная антропология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004.

 

16. ЕЛЕКТРОННІ АДРЕСИ

інформаційних ресурсів Інтернету

з етнографії України

 

 

1. Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (www.uaznavstvo.univ.kiev.ua).

 

2. Національний університет “Києво-Могилянська Академія” (www.ukma.kiev.ua).

 

3. Львівський національний університет імені Івана Франка (www.franko.lviv.ua).

 

4. Харківський національний університет імені Василя Каразина (www.univer.kharkov.ua).

 

5. Одеський національний університет імені Іллі Мечникова (www.osu.odessa.ua).

 

6. Викладання історії в школах України (www.history.com.ua).

 

7. Українська етнографія (www.geocities.com/ukretno).

 

8. Ізборник: Історія України IX-XVIII століть. Першоджерела та інтерпретації (litopys.org.ua)

 

8. Енциклопедія українського козацтва (www.zsu.zp.ua/evk).

 

9. Український освітній портал (www.osvita.org.ua).

 

10. Український електронний архів (www.ukrcenter.com).

 

УКРАЇНСЬКА ЕТНОГРАФІЯ

Рекомендаційний бібліографічний список літератури

(47 назв за 1992-2010 рр.)

Укладач: зав.сектору інформаційно-бібліографічного відділу

О.Б.Поліщук

Даний список літератури складений на основі перегляду систематичного каталогу і систематичної картотеки статей бібліотеки КДПУ.

Список включає 47 джерел (книги, статті із журналів, газет, збірників) українською та російською мовами. Охоплює період з 1992 по 2010 рр. Матеріали в списку розташовано за алфавітом прізвищ авторів і назв праць. Нумерація суцільна.

  1. Антонюк Р. Заглиблюючись до етнополітичної та етнопедагогічної реальності (Історія та умови формування різних етнічних спільнот на території сучасної України) / Р.Антонюк // Гуманітарні науки. – 2007. – № 1. – С. 32-44.
  2. Бондаренко Г. Народознавство: прикладний аспект / Г.Бондаренко // Народна творчість та етнографія. – 2007. – № 2. – С. 101-103.
  3. 39 (477) Боряк О. Україна: етнокультурна мозаїка / О.Боряк. – К.: Либідь, 2006. –

Б 84 328 с.

  1. 39 (477) Войтович В. Українська міфологія: словник / В.Войтович. – К.: Либідь,

В 65 2002. – 664 с

  1. 39 (477) Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / О.Воропай. –

В 75 Х.: Фоліо, 2005. – 508 с.

  1. 39 (477)(03) Вся Україна в цифрах, фактах, подіях і особах. – Дніпропетровськ:

В 86 ВАТ Дніпрокнига, 1999. – 144 с.

  1. Вязова Р. Етнічність: сутність та атрибути / Р.Вязова // Грані. – 2006. – № 4. – С. 70‑73.
  2. Данилюк Н. Лінгвофольклористичні студії у др. половині ХХ ст. ‑ на початку ХХІ ст. / Н.Данилюк // Народна творчість та етнографія. – 2007. – № 3-4. – С. 4-8.
  3. 008:93 Домніцак В.В. Формування українського етносу, народу, нації /

Д 94 В.В.Домніцак // Гуманістичні цінності світових цивілізацій і проблеми

сучасного світу: збірник матеріалів. – Кривий Ріг, 2002. – С. 47-49.

  1. Духовна культура українського народу // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2005. – № 9. – С. 32-37.
  2. 392 (477)(075.8) Етнографія України: навч. посіб для студ. ВНЗ / за ред.

Э 91 С.А.Макарчука – Львів: Світ, 2004. – 520 с.

  1. 39 (075.8) Кафарський В. Проблема українського етногенезу / В.Кафарський,

К 30 Б.Савчук // Етнологія / В.Кафарський, Б.Савчук. – К., 2006. –

С. 190-221.

  1. 39 (477) Ковальчук О.В. Українське народознавство: книга для вчителя /

К 56 О.В.Ковальчук. – К.: Освіта, 1992. – 176 с.

  1. 39 (03)(4777) Ковпік С.І. Тематичний словник-довідник з українознавства:

К 64 навч. посіб. для студ. ВНЗ / С.І.Ковпік. – К.: Акцент, 2007. – 100 с.

  1. 39 (477)(07) Кононенко П.П. Українознавство в старшій школі: методичний

К 64 посіб. / П.П.Кононенко, А.В.Козлов, С.І.Ковпік. – К.: Акцент,

2007. – 196 с.

  1. Кононенко П. Українська земля і люди у світовому часопросторі. Українці у світовій цивілізації та культурі / Петро Кононенко // Освіта та управління. – 2009. – № 2. – С. 24-55.
  2. Кононенко П. Українознавство в розбудові громадянського суспільства / Петро Кононенко // Освіта і управління. – 2004. – Т.7, № 1. – С. 12-27.
  3. Лєбєдєва О. Проблема етногенезу українців в українознавчих дослідженнях кінця ХІХ-початку ХХІ століть / О.Лєбєдєва // Українознавство. – 2010. – № 1. – С. 68-72.
  4. Лиманчук В. Хроніка нищення українства: мови, культури, духовності / Василь Лизанчук // Мандрівець. – 2008. – № 6. – С. 4‑25.
  5. 39 (477) Лозко Г. Коло свароже. Відроджені традиції / Г.Лозко. – К.:

Л 72 Український письменник, 2004. – 222 с.

  1. 39 (477) Лозко Г. Українське народознавство / Г.Лозко. – Х.: Вид-во ДИВ, 2005. –

Л 72 472 с.

  1. 930.85 (477)(075.8) Макарчук С.А.Український народ серед етнічних спілнот світу /

М 15 С.А.Макарчук // Етнічна історія України. – К., 2008. – С. 32-36.

  1. Мосюкова Н.Г. Особливості українського етногенезу / Н.Г.Мосюкова // Грані. – 2006. – № 1. – С. 9-11.
  2. Наулко В. Українська етнологія: вчора, сьогодні, завтра / Всеволод Наулко // Університет. – 2008. – № 3. – С. 5-13.
  3. Невгодовський А. «А сонце у слові»: [Питання українознавства в науці, освіті та на сторінках періодичної преси на поч. ХХ ст.] / А.Невгодовський // Рідна школа. – 1999. – № 10. – С. 27-29.
  4. 8У 1 Одарченко П. Пояснення термінів етнографія, етнологія. Їх обсяг і зміст /

О-40 П.Одарченко // Українознавчі спостереження і фрагменти: статті, рецензії,

спогади / П.Одарченко. ­– К., 2002. – С. 79-81.

  1. Пасемко І. Українознавство – вагомий чинник духовності українського народу / І.Пасемко // Дивослово. – 2001. – № 2. – С. 59-61.
  2. Проблеми української етнологічної науки // Вісник НАН України. – 2001. – № 8. – С. 6-8.
  3. Рильський М. Питання української етнографії / М.Рильський // Народна творчість та етнографія. – 2000. – № 4. – С. 94-98.
  4. Рубан О. Етнографічна комісія Академії наук України / О.Рубан // Народна творчість та етнографія. – 1999. – № 4. – С. 126-132.

 

  1. 37 Рябчиков С.В. Матеріали з етнографії людей палеоліту / С.В.Рябчиков // В 53 Вісник Міжнародного центру «Людина: мова, культура, пізнання». – К.,

2007. – С. 193-219.

  1. Сєрова Г. Етнографічні поняття в курсі історії України / Г.Сєрова // Історія в школі. – 1998. – № 1. – С. 35-38.
  2. Сіман О.М. Толерантність в етноонфесійних відносинах сучасної України: нові виклики та пострадянська дійсність / О.М.Сіман // Грані. – 2009. – № 4. – С. 79-82.
  3. Скрипник Г. Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України – 85 років / Г.Скрипник // Народна творчість та етнографія. – 2006. – № 5. – С. 4-13.
  4. 39 (031) Слов’янський світ: ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень,

С 48 вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях

українців, братів-слов’ян та інших народів / упоряд. О.А.Кононенко. –

К.: Укр. міжнародн. культ.центр, 2008. – 784 с.

  1. 902.7(477)(07) Стефанюк С. Осмислення народознавчих понять / С.Стефанюк //

С.79 Українське народознавство. – Х., 2003. – С. 255-257.

  1. 398.3 (477) Традиції і свята українського народу / М.Н.Шкода. – Донецьк: БАО,

Т 65 2007. – 384 с.

  1. 316.7(075.8) Українознавство та його соціокультурні виміри // Соціологія

С 69 культури: навчальний посібник. – Львів, 2002 – С. 122-129.

  1. 39 (477)(075.8) Українська етнологія: навч. посіб. / за ред. В.Борисенко. –

У 45 К.: Либідь, 2007. – 400 с.

  1. 39 (477)(075.8) Українське народознавство: навч. посіб. / за ред. С.Павлюка. – К.:

У 45 Знання, 2004. – 570 с.

  1. 398 (477) Українські традиції / упоряд. О. Ковалевський. – Х.: Фоліо, 2004. –

У 45 573 с.

  1. 398(477) Українські традиції / упоряд. О. Ковалевський. – Х.: Фоліо, 2003. –

У 45 373 с.

  1. 398.2 (477) Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки / уклад.

У 74 Н.В.Курганова. – Х.: Торсінг Плюс, 2006. – 320 с.

  1. 15:301 Фурман А. Українська ментальність у сфері національної культури /

Ф 95 А.Фурман // Психокультура української ментальності. – С. 12-37.

  1. Шаблій О. Географічне українознавство: сутність і міждисциплінарні проблеми / О.Шаблій // Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2001. – № 2. – С. 1-4.

 

  1. 39(477) Ярещенко А. Етнографічні особливості України / А.Ярещенко //

У 45 Українські традиції. – Х., 2003. – С. 353-429.

47. 39(477) Ярещенко А.П. Під чаром рідної землі: посіб. з українознавства /

Я 77 А.П. Ярещенко. – К.: Шанс, 2008. – 344 с.

 

10. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

· Навчально-методичний комплекс курсу «Історія України».

· Зміст і електронні адреси в інтернеті деяких видань, рекомендованих до вивчення курсу «Історія України».

· Рекомендаційний бібліографічний список літератури (47 назв за 1992-2010 рр.), наявної в університетській бібліотеці.

· Список рекомендованої літератури.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 132 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.058 сек.)