Надання допомоги пацієнтам із тривожно-фобічними розладами

ТРИВОГА

♦ Зрозуміти стан хворого допомагають довірливі відносини між ним і медич­ною сестрою. Ставтесь до хворого з істинною повагою.

♦Діяльність із фізичними навантаженнями зменшує у хворого відчуття внут­рішньої напруженості й рівень тривоги і приносить йому користь. Пропонуйте хворо­му види діяльності, що сприяють зменшенню напруженості й послабленню тривоги (піші прогулянки, біг підтюпцем, спортивні ігри, виконання домашніх обов'язків тощо).

♦ Тривожний хворий часто не усвідомлює наявності тривоги. Нерідко над­мірно використовують механізми захисту: проекції і перенесення. Поясніть хворо­му істинне положення речей. Переконайте його в тому, що потрібно вживати за­ходів, спрямованих не проти якогось симптому (наприклад безсоння), а проти три­воги. Тривога є заразною. Вона легко передається від однієї людини до іншої. Медична сестра повинна підтримувати атмосферу спокою.

♦ Тривога може породжувати підозрілість і неправильну інтерпретацію вчинків та дій людей, які оточують хворого. Обережно застосовуйте прийом заспокійливого доторкування чи погладжування хворих, який вони можуть сприйняти як агресію.

♦ Безпека хворого є аксіомою в справі сестринського догляду. Суворо дотри­муйтесь правил безпеки.

♦ Наявність реального плану дій надає хворому відчуття впевненості, необ­хідної для того, щоб успішно впоратись із тяжкою ситуацією при можливому її повторенні. Коли тривога зменшиться, допоможіть хворому створити варіанти адекватних реакцій на відповідну ситуацію, яка може бути в майбутньому. Допо­можіть хворому розпізнавати ознаки тривоги, яка зростаює.

♦ Застосування діазепамів послаблює сковуючу дію тривоги і полегшує кон­тактування з хворим у процесі лікування. Слідкуйте за своєчасним і точним вико­нанням лікарських призначень. Поясніть хворому клінічну дію транквілізаторів і можливі побічні явища

СТРАХ

♦Найбільшим страхом у хворого є страх за своє життя. Переконайте його, шо він у безпеці.

♦Розуміння особливостей сприймання й осмислення хворим об'єкта або си­туації, що викликають фобію, дають можливість створити реальний план допомоги хворому. З'ясуйте психічний стан.

♦ Хворий повинен змиритись із реальною ситуацією (аспекти якої змінити неможливо) перед тим, як робота щодо зменшення страхів почне просуватись впе­ред. Виясніть разом із хворим, що можна змінити, а що змінити неможливо.

♦ Наявність у хворого вибору дій забезпечує певну міру контролю над ситуа­цією. Розгляньте з хворим альтернативні рішення стратегії і тактики поведінки.

♦ Вербалізація (проговорювання) переживань допомогає хворому змиритись із своїм положенням. Дайте йому можливість виговоритись.

♦Страх викликає вегетативну дисфунцію, а розлади вегетатики починають страх. Необхідно ліквідувати або зменшити вегетативні й соматичні розлади, які виникають при наявності страху.

♦Лікування анксіолітиками зменшує страх. Точно виконуйте призначення лікаря.

♦ Напади серцевого болю обов'язково викликають напади панічного страху. При нападах серцевого болю насамперед необхідно купірувати больовий синдром.

Дата добавления: 2015-07-11