Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лекція № 13. Взаємозв'язок процесів обміну білків, жирів та вуглеводів. Біохімія печінки



План

 

1. Взаємозв'язок обміну білків, жирів, вуглеводів.

2. Ацетил - КОА, глюкоза-6-фосфат і піруват як загальні метаболіти процесів обміну речовин.

3. Основні функції печінки і її значення в обміні речовин і життєдіяльності організму.

4. Знешкодження в печінці ендо- та екзогенних токсичних речовин.

5. Роль печінки у підтримці і забезпеченні гомеостазу організму.

6. Ліпотропні речовини та їх роль. Склад та роль жовчі.

7. Показники, що характеризують функціональний стан печінки.

 

1. Взаємозв'язок обміну білків, жирів, вуглеводів

 

В організмі процеси обміну різних речовин дуже тісно пов'язані між собою, що просліджується на різних станах їх перетворень. Так, при розпаді різних поживних речовин утворюється невелика кількість проміжних продуктів однакової структури, які складають єдиний резерв і потім використовуються для синтезу специфічних для даного організму білків, жирів і вуглеводів.

Взаємозв'язок процесу обміну речовин можна досліджувати на прикладі використання організмом кінцевих продуктів всіх обмінних процесів - води, вуглекислого газу, аміаку. Кожна з цих речовин, незалежно від джерела утворення, активно включається в подальший метаболізм. Вода необхідна для життєдіяльності кожної клітини і більшості біохімічних реакцій: цикл Кребсу, окислення жирних кислот, синтез нуклеїнових кислот та глюкози. Вуглекислий газ утворюється при декарбоксилюванні амінокислот, жирів і вуглеводів, широко використовується для синтезу холестерину, нуклеїнових, жирних кислот, жовчних кислот, входить в склад карбонатної буферної системи і виводиться з організму легенями та з сечовиною в складі сечі.

Аміак, що накопичується в організмі при дезамінування амінокислот, також активно метаболізується і використовується як джерело азоту в організмі для синтезу азотовмісних сполук (замінних амінокислот, нуклеїнових кислот, креатину, холіну.) Невикористаний аміак виводиться з організму в складі сечовини або амонійних солей.

2. Ацетил - КОА, глюкоза-6-фосфат і піруват

як загальні метаболіти процесів обміну речовин

Слідуючим фактором, що зв'язують воєдино обмін різних речовин, є енергія. Незалежно від структури речовини, що розпалась, вона накопичується однаково - в формі молекули АТФ. Відмінність між обмінами пов'язана тільки з її кількістю, так жири дають в 2 рази більше енергії ніж вуглеводи і білки.

Взаємозв'язок обмінів різних речовин в організмі найбільше виражений на рівні проміжних продуктів, серед яких центральне значення займає ацетил - КОА, глюкозо-6-фосфат, піруват.

Ацетил - КОА утворюється при обміні білків (розпад глікогенних амінокислот), ліпідів (окислення жирних кислот) і вуглеводів (декарбоксилування піровиноградної кислоти). Потім він використовується в циклі Кребсу, а також служить похідним субстратом для синтезу жирних кислот, ацетонових і кетонових тіл, холестерину, стероїдних гормонів, жовчних кислот.

Активований глюкозо-6-фосфат може бути утворений з різних поживних речовин: глікогену і глюкози, білків, гліцерину.

Таким чином глюкозо-6-фосфат, утворений з різних джерел, складає загальний резерв в клітині і по мірі необхідності витрачається.

Глюкозо-6-фосфат має енергетичне значення, в ході його розпаду утворюється 2 молекули піровинограної кислоти, а потім ацетил-КОА, який окислюється до вуглекислого газу і води з виділенням 36-38 молекул АТФ.

Не менше значення має глюкозо-6-фосфат для синтезу глікогену, для якого він є основним субстратом.

Глюкозо-6-фосфат, розпадаючись в клітинах печінки під дією глюкозо-6-фосфатази, поставляє в кров вільну глюкозу. Тим самим забезпечує глюкозою органи і тканини,. в тому числі мозок, для якого вона в нормі є єдиним джерелом енергії.

Глюкозо-6-фосфат в ході своїх перетворень утворює речовини, які є стартовими для синтезу багатьох замінних амінокислот (аланіна, серину, цистеїну). Крім того він поставляє ацетил-КОА, з якого утворюються жирні кислоти. Він також є похідним для синтезу гліцерину.

Таким чином глюкозо-6-фосфат є основною для утворення ліпідів, триацетилгліцеридів, гліцерофосфатів. Таким шляхом при синтезі жирів використовується надлишок глюкозо-6-фосфату.

Піровіноградна кислота є проміжним продуктом розпаду вуглеводів, жирів, деяких амінокислот (аланіну, цистеїну, гліцину). В свою чергу, піруват використовується для синтезу вуглеводів (глюкози), ліпідів і замінних амінокислот, має значення в процесі утворення ацетил-КОА.

Таким чином, розглянуті три сполуки ацетил - КОА, глюкозо-6-фосфат і піруват об'єднують обміни різних речовин в організмі і тому названі ключовими субстратами.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 467 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)