Бактеріальний фотосинтез

Деякі пігментовмісні сіркобактерії (пурпурні, зелені, що містять від­повідно бактеріохлорофіл і бактеріовіридин) можуть поглинати сонячну енергію, з допомогою якої сірководень в їх організмах розщеплюється і віддає атоми водню для відновлення відповідних сполук. Цей процес має багату спільного з фотосинтезом і відрізняється лише тим, що у пурпурних і зелених бактерій донором водню є сірководень (зрідка карбонові кислоти), а у зелених рослин — вода. В тих і інших відщеплення й перенесення водню здійснюється завдяки енергії поглинутих сонячних променів (див. рис. 44).

Такий бактеріальний фотосинтез, що відбувається без виділеній кисню, називається фоторедукцією або фотовідновленням. Фоторедукція вуглекислого газу пов язана тут з перенесенням водню не від води, а від сірководню:

6С0₂ + 12Н₂ S + hγ) -► С₆Н₁₂0₆ + 12S + 6Н₂0

Біологічне значення хемосинтезу і бактеріального фотосинтезу в масштабах планети відносно невелике. Лише хемосинтезуючі сіркобактерії відіграють істотну роль у процесі кругообігу сірки в природі. Поглинаючись зеленими рослинами у формі солей сірчаної кислоти, сірка відновлюється і входить до складу білкових молекул. Далі при руйнуванні відмерлих рослинних і тваринних решток гнильними бактеріями сірка виділяється у вигляді сірководню. Цей сірководень окислюється сіркобактеріями до вільної сірки (або сірчаної кислоти), яка утворює в грунті доступні для рослини сульфати. Цикл повторюється.

Частка хемосинтезу в нагромадженні органічної маси автотрофними організмами на земній кулі мала.

Дата добавления: 2015-07-11