Коментоване читання тексту параграфа.

Фараон-правитель Єгипетської держави. Це слово походить від назви палацу царя у Мемфісі - Пер Ао (Великий Дім). Ніхто не мав права вимовляти священне ім'я царя, і тому його називали «Великий Дім» - фараон. Фараон був верховним власником людей, землі і води б усьому Єгипті, командуючим військом і водночас - верховним жерцем - живим втіленням бога Гора, сином бога Ра, по смерті його зображували як бога Осиріса. Після його смерті фараоном ставав син або інший родич.

Фараон мав величезну владу: він призначав і знімав номархів. Йому допомагали чиновники, які відали військом, наглядали за роботами на полях, записуючи скільки худоби й землі має кожний селянин та який податок він повинен сплачувати до царської скарбниці. Фараона, чиновників, жерців

обслуговували раби, яких у країні називали «живий-убитий». Фараон мав право забрати будь у кого не тільки майно, а й життя.

Символами влади фараона була подвійна корона, що символізувала владу над Нижнім (червоний колір) та верхнім Єгиптом (білий), її прикрашала священна змія-кобра, а в руках володар тримав гачок і нагайку. Символом мудрості була борода. Якщо фараон її не мав, то підв'язували штучну, навіть якщо при владі була жінка..

Фараон давав вельможам «на прожиття» цілі селища, жителі яких мали забезпечувати продоволь­ством вельможу та його численних слуг. Вельмож фараони призначали суддями й начальниками різних сфер управління країною.

Дата добавления: 2015-07-12