Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Історична довідка. Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу) на злитті річок Інгулець та



Читайте также:
  1. Довідка
  2. Довідка 1. Структура виробничої собівартості за видами сільськогосподарської продукції
  3. Історична довідка
  4. Історична проблематика П. Загребельного: проблематика, характери, значення
  5. Методична довідка

Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу) на злитті річок Інгулець та Саксагань, де було засновано перше поселення. За іншою версією назва виникла від запорізького козака Рога, прозваного “Кривим”, що оселився у цьому мальовничому місці.

Територія міста Кривий ріг була заселена первісними людьми ще 20 - 25 тис років тому. В V тис до н.е. тут мешкали представники трипільської культури - землероби та ремісники, які знали ливарне ремесло; в ІІІ – ІІ тис до н. е це були представники ямної, зрубної культур – племена скотарів та землеробів, що заселили степи Пріінгулля. З початком епохи заліза кіммерійці, потім скіфські, пізніше – сарматські племена, колонізували цю територію та вели жвавий обмін виробами із металу. Основними споживачами цих виробів були поселенці грецьких колоній Причорномор’я та Середземномор’я, які, починаючи з IV ст. до н.е. і до ІІ ст. н.е., були їх сусідами і торговими партнерами. З IV ст. н. е. представники черняхівської культури - прадавні слов’яни, а пізніше анти, обрали землі Криворіжжя.

В IX—XII ст. територія Криворіжжя стала частиною могутньої держави - Київської Русі. Але в період феодальної роздробленості територію сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, історики позначають як Дике поле – територію без постійного населення.

У середині XVI ст. за козацької доби була створена Запорізька Січ, і починаючи з XVII ст. ці землі заселяють козаки. В 1734 р. було створено Інгульську паланку - військово-адміністративне утворення Війська Запорізького. У переліку приналежних їй сіл і зимівників згаданий і Кривий Ріг. В 1771 р. у Кривому Розі розташовується Ставка Коша Запорізької Січі.

В 1774 р. академік Гюльденштедт зробив перший науковий опис району Кривого Рогу. Він згадує про розробки чорно-слюдистого сланцю в районі злиття рік Інгулець і Саксагань. В 1775 р в “Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона” з'являється перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг. Місце для майбутньої поштової станції затвердив останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський.

З першої третини XIX століття Кривий Ріг перетворено на військове поселення. В середені XIX ст. з'явилися перші поселення на правому березі Саксагані, село Кривий Ріг перетворилося на значимий сільськогосподарський і торговельний центр Півдня України, а в 1860 р. воно стало містечком у складі Херсонської губернії.

В кінці XIX ст. будівництво залізниць Російської імперії вимагало збільшення виробництва металу. В 1866 р. О. М. Поль, проводячи дослідження балки Дубова, виявив виходи покладів залізної руди. В 1874 р. Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія задля “дослідження благонадійності родовища залізних руд і інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг”. Після доведеної наявності величезних запасів залізної руди, в 1881 р. був заснований перший на Криворіжжі Саксаганський рудник. До 80-х років XIX сторіччя сформувалося поняття Рудничного району, куди, крім містечка і частини басейну, розташованого в Херсонському повіті, входила група північних рудників Верхньодніпровського повіту і поселення, розташовані в Олександрійському повіті. До кінця XIX сторіччя на Криворіжжі мешкало біля 32 тисяч чоловік і нараховувалося 5940 подвір'їв.

У 1882 р. розпочато будівництво Криворізької залізниці, яка зіграла величезну роль у прискоренні розвитку промисловості регіону. У 1897 р. Кривбас виходить на перше місце по видобутку руди в Росії і вже не поступається ним до 1914 р. Розвиток нової галузі промисловості - металургії - було започатковано у 1892 р., коли була задута перша домна Гданцівського чавуноливарного заводу. Перша шахта в басейні почала діяти в 1886 р. З тих пір підземний видобуток залізної руди постійно нарощувався. У 1890 р. на Криворіжжі діяло 79 рудників, які дали 2 млн.722,5 тис. тонн руди. До кінця XIX сторіччя діє 266 промислових підприємств. Робітничий клас у басейні досягає 10 тисяч чоловік, із них біля 7 тисяч гірників.

На початку 1918 р. містечко Кривий Ріг стає повітовим місто у складі Катеринославської губернії. Під час громадянської війни 1919 - 1920 років розвиток металургії не припиняється, формується система адміністративного управління добувною промисловістю.

В 1924 відновлено роботу трьох рудників. Розпочинається будівництво Криворізької електростанції. Радянська індустріалізація стала поштовхом до розвитку більш сучасного видобутку та переробки руди. До 1932 р. було досягнуто стовідсоткової механізації бурових робіт, видобуто 7,9 млн. тонн залізної руди. У 1933 р. створено Гірничорудний науково-дослідний інститут. Станом на 1940 у місті діє 160 промислових підприємств, 947 магазинів, нараховується 24 тис. житлових будинків, 212 тис. жителів. Поступово малі населені пункти, які виникли навколо рудників, об’єднуються в межах єдиного населеного пункту. Місто, розростаючись в умовах складного природного рельєфу, поглинало рудники і підприємства, тому в місті немає чітко визначених промислових зон, відділених від житлових масивів.

Відразу по війні місто та його економіка відроджується, і у 1945 р. створюється Криворізьке міжобласне відділення науково-технічного товариства чорної металургії. З 1952 по 1956 р відбулось будівництво першого в СРСР гірничо-збагачувального комбінату для використання запасів бідних залізних руд та залізистих кварцитів - Південного ГЗК, а у 1959 був пуск Ново-Криворізького ГЗК. В середині 70-х років економіка міста диференціюється та доповнюється підприємствами легкої промисловості.

Але Кривий Ріг і надалі є найбільшим металургійним центром України. Його економіка складається переважно із підприємств добувної галузі та металургійних – первинної обробки металу. Впровадження більш сучасних технологій, роботизація виробництва підвищує вимоги до кваліфікації працівників, що сприяє розвитку наукового та освітнього комплексу міста. Місто є інвестиційно привабливим, з високим рівнем перспективного розвитку за умов диференціації економіки та подальшого розвитку інфраструктури.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)