Антон Павлович Чехов та Сумщина

Передмова | Твори А.П. Чехова | Экранизации произведений | Сайт о жизни и творчестве Антона Павловича Чехова |

Читайте также:

Будучи поєднаним з Україною своїм родовим корінням, Чехов, який іноді з добрим жартом називав себе "хохлом", любив її ніжною, проникливою любов'ю. Виникла вона в нього ще на зорі юності й не вгасала до самої смерті. Думка про те, щоб оселитися або, принаймні, пожити в Україні, не покидала Чехова з молодих років. Тож на одній із сімейних рад на початку 1888 р. в родині Чехових одностайно вирішили провести літо в Україні. І, скориставшись рекомендацією друга сім`ї музиканта-флейтиста Олександра Гнатовича Іваненка, який народився в Глибному поблизу Сум, родина віддала перевагу затишній садибі поміщиків Линтварьових на березі Псла, в селі Лука, що прилягало до Сум.

Минуле цієї садиби нерозривно пов'язане з історією міста. Як центр громадського й культурного життя вона була відома далеко за межами тодішньої Харківської губернії. Її відвідували багато відомих діячів культури й науки того часу. Гостями поміщиків Линтварьових ще до приїзду Чехова були: професор М. Котляревський, історик і етнограф О. Єфименко, теоретик ліберального народництва В. Воронцов, лікар О. Архангельська, художники М. Маковський і К. Трутовський та ін. Долю та діяльність цієї родини багато в чому визначило бажання бути корисним своєму народові. "Родина, гідна вивчення...", - напише про Линтварьових А. П. Чехов.

Лука, де оселилася велика дружня сім`я, - "мила Чехія", як називав її поет А.Н. Плещеєв, відразу зачарувала письменника. Тут Антон Павлович працював, як і завжди. "Працювати й мати вигляд працюючої людини в проміжки від дев'яти годин ранку до обіду й від вечірнього чаю до сну ввійшло в мене у звичку, і щодо цього я чиновник", — писав Чехов в одному зі своїх лучанських листів. Цей чарівний куточок Сумщини подарував йому нові твори, серед яких: повість "Життєвий дріб'язок", "Красуні", "Іменини", водевіль "Трагік мимоволі", повість "Нудна історія", "Розповідь невідомої людини". Працював у Сумах Антон Павлович і над новою своєю п'єсою "Лісовик", що пізніше виникла у новому варіанті як "Дядя Ваня". Там же зародилися задуманий ним роман, що "охоплює цілий повіт (дворянський і земський)...", та ідея написання чудового шедевра "Учитель словесності", з'явилася безліч замальовок нових образів і творчих планів, що потім знайшли своє втілення на сторінках повісті "У яру" та у п'єсі "Вишневий сад".

А.П. Чехов тепло згадував своє перебування на Луці, де мав можливість глибше познайомитися з життям і побутом українського народу: "Крім природи, ніщо не вражає мене так в Україні, як загальний достаток, народне здоров'я, високий ступінь розвитку тутешнього мужика, що і розумний, і релігійний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий та ситий", — писав він у одному з листів із Луки. Письменник часто спілкувався з місцевими селянами та робітниками цукрозаводчика І.Г. Харитоненка, рибалив з ними, надавав безкоштовну медичну допомогу.

Живучи на Луці, Чехов багато подорожував. Величезне враження справили на нього поїздки на Полтавщину — батьківщину його улюбленого письменника М. В. Гоголя. Маршрут цієї подорожі проходив мальовничими місцевостями: Суми - Шпилівка - Межиріч - Лебедин - Пристайлово - Веприк - Гадяч - Сари - Рашівка - Бакумівка - Хомутець - Миргород – Сорочинці. У листі до О.М. Лейкіна (21 червня 1888 р.) він писав про свою подорож: "Что за места! Я положительно очарован: «Все, что я видел и слышал, так ново, хорошо и здорово, что во всю дорогу меня не оставляла положительная мысль - забросить литературу... засесть в каком-нибудь селе на берегу Псла и заняться медициной».

В Іоанно-Предтеченській церкві на Луці влітку 1889 р. вінчався брат А.П. Чехова Олександр. У 1889 р. тут помер інший брат письменника, талановитий художник Микола Чехов, який похований на Лучанському кладовищі.

У серпні 1894 р. Антон Павлович на тиждень приїздив на Луку разом із письменником І.М. Потапенком. Також того року Чехов А. подорожував Італією і звідти написав Н. М. Линтварьовій: «Аббація і Адріатичне море прекрасні, але Лука і Псел краще». І в цьому немає жодного перебільшення, адже на сумській землі він працював натхненно.

Сумчани свято бережуть пам’ять про Антона Павловича Чехова. Вже 50 років у будинку, де жив письменник, знаходиться музей. Будинок-музей А.П.Чехова на Луці був урочисто відкритий 29 січня 1960 р. – до 100-річного ювілею письменника. Було проведено реставраційні роботи у флігелі, збір матеріалів (документів, літератури, меблів, коштовних речей і предметів старовини) для майбутньої експозиції.

У свій час великий внесок у створення музею зробила сестра письменника Марія Чехова, що жила в Ялті й довгий час вела активну переписку з Наталею Линтварьовою, молодшою дочкою господині лучанської садиби, де відпочивали Чехови. У 1939 р. Марія Павлівна надіслала в дарунок Сумському художньому музею малюнки Миколи Чехова та ряд справжніх документів, що стосуються його життя, у тому числі метричні записи про його народження і смерть. Сама ж Н. Линтварьова передала в дарунок музею тарілочку, куплену Антоном Павловичем на ярмарку й розписану його братом Михайлом (вона зберігається в будинку-музеї), а також видання оповідання "Каштанка" зі збірника "У сутінках" з дарчим написом А.П.Чехова (під час війни книги зникли).

Окрема сторінка в сумській "чеховіані" – діяльність Клубу друзів Чехова – «Чеховського суспільства», що виникає у 1990 р. і поєднує біля сорока найрізноманітніших за сферою своєї діяльності людей, що люблять творчість письменника. У всіх заходах, проведених будинком-музеєм, вони неодмінні учасники. А заходів за два десятки років було дуже багато. Це і літературно-музичні вечори, і конференції, і зустрічі із цікавими людьми, і поїздки по чеховських місцях, і робота недільної школи (працювала 4 роки).

1. 8Р Д 66

Дом-музей А.П. Чехова в Сумах: Путеводитель. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Прапор, 1976. – 36 с.

Кільк. прим.: 1 (Абон. – 1)

2. 8Р(069) К20

Капитоненко, Н.А. Дом-музей А.П.Чехова в Сумах: путеводитель / Н.А.Капитоненко. – Х.: Прапор, 1982. – 45 с.

Кільк. прим.: 1 (Абон. – 1)

3. 908(477.52) Н48

Некрополі Сумщини. – 2-ге вид. – Суми: Собор, 2005. – 120 с.

Кільк. прим.: 1 (ДБВі. – 1)

4.7.071.1 Х98

Художник Н.П. Чехов / А.Н. Подорольский. — Сумы: Университетская книга, 2006. — 16 с.

Кільк. прим.: 1 (ДБВі. – 1)

5. 7.071.1(477.52) Х98

Художники Сумщини. – Суми: Собор, 2006. – 159 с.

Кільк. прим.: 1 (ДБВі. – 1)

6. Вертіль, О. "Вся душа моя на Луці...": будинок-музей Антона Павловича Чехова на одній з околиць міста, що здавна прибрала назву Лука / О.Вертіль // Урядовий кур'єр. – 2010. – № 18.- 30 січня. – С. 8-9.

7. Гриневич, Л. "Антона Чехова читаю. От изумления немею": 29 января исполняется 150 лет Чехову и 50 – его музею в Сумах / Л.Гриневич // Ваш шанс. – 2010. – № 4.- 27 января-3 февраля. – С. 14А-15А.

8. Дедулин, Г. Дуэт памяти Чехова: московские гости Юрий Бычков и Вера Федорченко предлагают сделать Сумы центром чеховского движения / Г.Дедулин, Ю.Карпенко // Панорама. – 2009. – № 6.- 4-11 февраля. – С. 15.

9. Дом-музей А.П.Чехова // Сумы: Краткая справочная книга / В.А.Кипайтулов, Б.А.Гапонцев, В.И.Зюзько. – Х.: Прапор, 1979. – С. 145-146.

10. Євдокимчик, Л.М. А.П. Чехов та родина Смагіних / Л.М.Євдокимчик // Краєзнавчий збірник: статті та матеріали / За ред. В.С.Терентьєва. – Суми: ВТД Університетська книга, 2006. – С. 145-148.

11. Комаров, В. "Украина дорога и близка к моему сердцу": по случаю 150-летия со дня рождения великого художника слова А.П.Чехова Харьковский национальный университет им В.Н. Каразина, СумГУ, дом-музей А.П. Чехова в Сумах, и др. провели международную конференцию / В. Комаров // Ваш шанс. — 2010. — № 41.- 13-20 октября. — С. 23А.

12. Корнилова, Е. Как при Чехове: дом-музей великого писателя / Е.Корнилова // Ваш шанс. – 2006.- 18 октября. – С.7А.

13. Лук'яненко, С. "Приїжджайте до мене..." - А.П. Чехов: відбувся інформаційно-рекламний тур для представників засобів масової інформації України та області "Заповідними стежками Сумщини" / С.Лук'яненко // Суми і сумчани. – 2008. – № 30.- 25 липня. – С. 10.

14. Мандрика, С. "Вся душа моя на Луці": До 150-річчя від дня народження Антона Чехова / С.Мандрика // Сумщина. – 2007. – № 73.- 14 липня. – С. 3.

15. Мысливченко, А. Вспоминая чеховские дни на Луке: о малоизвестных страницах жизни и творчества А.П.Чехова / А.Мысливченко // Ярмарок. – 2010. – № 25.- 24 червня. – С. 2-3.

16. Нестеренко, П. Вся душа моя - на Луці: до 145-річчя від дня народження А.П.Чехова / П.Нестеренко // Урядовий кур’єр. – 2005. – 1 лютого. – С.10.

17. Нові сторінки життя дворян Линтварьових // Суми. Пам'ять старих вулиць: збірник історико-краєзнавчих матеріалів / Гол. ред. В.К. Шейко.– К.: ВД "Фолігрант", 2009. – С. 156-163.

18. Орлова, В. Тут был Чехов: Поместье Линтваревых / В.Орлова // Данкор. — 2006. — 17 мая. — С. А13.

19. Садиба Линтварьових // Суми. Вулицями старого міста: історико-архітектурний альбом / В.К. Шейко, Ю.С. Кобиляков, В.С. Соколов. – К.: ВД "Фолігрант", 2010. – С. 239-244.

20. Сикорский, А. Храм на Луке: Кондратьев, грузинская царевна, Чехов и другие / А.Сикорский // Панорама. – 2006. – № 8. – 22 февраля. – С. А 9.

21. Сурков, В. Лучанско-барановский колорит: Лука - это чеховские места / В.Сурков //Данкор. – 2007. – № 32.- 8 августа. – С. А8-А9.

22. Тут жив і працював великий російський письменник А.П.Чехов (фото) // Суми: фотоальбом. – К.: Мистецтво, 1982. – С. 37-38.

23. Харитоненки і А.П.Чехов // Династія Харитоненків: історико-документальне видання / І.О.Шудрик, Л.А.Даниленко. – Суми: "Слобожанщина", 2003. – С. 135-140.

24. Хвостенко, Г. Душа його на Луці: минає 150 років з дня народження видатного російського письменника Антона Чехова / Г.Хвостенко // Сумщина. – 2010. – № 13-14.- 29 січня. – С. 8.

Антон Павлович Чехов і театр

З початком творчої діяльності Чехова А.П. оточують літературно-мистецькі кола Москви та Петербургу. Його знайомими стають музиканти, художники, актори, режисери, критики, літератори. Багато оповідань, фейлетонів, статей та листів Чехова 1980-х років присвячені театру і акторам. Іноді він писав театральні рецензії. Письменник високо цінував російську реалістичну школу. Був добре знайомий з великою трагічною актрисою М.М. Ярмоловою, товаришував з акторами -В.М. Давидовим, П.М. Свободіним, В.Ф. Комісаржевською та М.Г. Савіною. Серед московських театрів він віддавав перевагу Малому театру, серед петербурзьких - Александрінському. Майже в усіх роботах, присвячених театру, Чехов підкреслював важливість акторської культури та професіоналізму.

Уже в перших п'єсах “Іванов” і “Лєший” простежуються головні художні принципи чеховського театру. Драматург відмовився від традиційного на той час поділу героїв на позитивних і негативних, носіїв добра і зла. “Я … не вивів жодного злодія, жодного янгола”, - писав він. Головний конфлікт п'єси Чехов пов'язував з душевним станом героїв, їхніми почуттями та переживаннями. Особливий емоційний тон чеховських п'єс сучасники називали “настрієм”. Проте відчути і передати його на сцені виявилося досить складно. П'єса “Чайка”, з якою Чехов пов'язував великі надії, провалилася на сцені Петербурзького Александрінського театру в 1896 р. Заснований К.С. Станіславським та В.І. Неміровичем-Данченком новаторський Московський Художнiй театр реабiлiтував Чехова - драматурга i виявився найкращим iнтерпретатором його творiв. Антон Павлович бував на репетиціях, до нього за порадами зверталися режисери і актори. Вони створили на сцені цільний і гармонічний ансамбль, втіливши авторський задум.

Спектакль пройшов з великим успіхом, він виявився історичною подією в житті театру. Відтоді чайка, що летить, стала емблемою театру. “Художній театр, - писав Чехов режисеру Неміровичу-Данченку, - це найкращі сторінки тієї книги, яка буде коли-небудь написана про сучасний російський театр”.

Значний вплив Чехов мав на розвиток російської та світової літератури – прози та драми.

Про роль Чехова у мистецтві ХХ сторіччя писали визначні драматурги Європи і Америки: Дж.Б. Шоу, Дж.Б. Прістлі, С. Моем, Т. Уіл'ямс, Ю. О'Ніл та ін. У 1919 р. Б. Шоу надрукував п'єсу “Дім, де розбиваються серця”, яку нарік “фантазією в російській манері на англійські теми”. На сценах Великобританії широкий інтерес до творчості Чехова виник після Першої світової війни. Протягом ХХ ст. до нього зверталися багато видатних режисерів, наприклад, Л. Олів'є, П.Брук. У Франції найбільший інтерес до чеховської драматургії проявився у 60-70 роки. У “чеховське десятиріччя” до його творчого доробку звертаються Ж.Л. Барро, Саша Пітоєв, Дж. Стреллєр, Г. Моне, Ж Віллар. У Німеччині та країнах Північної Європи п'єси російського драматурга не сходять зі сцени після Другої світової війни: П.Штайм (Німеччина), Ральф Лангбакка (Фінляндія) та ін. Починаючи з 50-х років, чеховські п'єси ставлять в театрах Китаю, Японії, Кореї. Чехов А.П. – один з найбільш визначних і впливових європейських драматургів у США.

Багато творів Чехова інсценувалися для кіно та телебачення, а також були поставлені в музичному театрі. До його літературної спадщини зверталися такі відомі композитори, як С. Рахманінов, О. Спендіаров, Д. Шостакович, Р. Щедрін, В. Гаврілін, Є. Дога та ін.

Чеховська драматургія не терпить статичності. Вона живе в інтерпретації, кожен новий театр і новий режисер відкривають у ній нові "файли". Сьогоднішній театр переживає справжній чеховський бум. Ні, напевно, немає такої театральної сцени, де не були б поставлені "Три сестри", "Чайка", "Вишневий сад", "Дядя Ваня". Чехов абсолютно органічний свідомості людини початку XXI століття.

Незліченні театральні і кіношні трактування, чеховські фестивалі, болісні пошуки образів - такий новий Чехов сьогодні. Не менш новий і не менш складний, ніж за життя. Він усе терпить: будь-які підмостки, будь-яких акторів і режисерів - все, окрім поганого смаку.

1. 792 Р93

Рыбакова, Ю. Комисаржевская / Ю.Рыбакова. – Л.: Искусство, 1971. – 190 с.