2 страница

Значні коливання в тривалості поросності свиноматок, як показує досвід роботи великих свинарських комплексів України та інших країн, призводять до порушення технологічного процесу та ритмічності виробництва. Тому виникає необхідність розробки способів синхронізації опоросів. За даними багатьох авторів тривалість по­росності у свиноматок коливається від 101 до 133 діб [1].

У диких свиней вона довша, ніж у свійських, і триває від 4 до 4,5 міс. [6]. Ще в 1872 р. Г. Натузіус вказував на те, що різна тривалість ембріонального розвитку тварин пов'язана з їхньою скоростілістю: скороспіліші породи мають коротший період ембріонального розвитку [3].

На звичайних свинофермах тривалості поросності свиноматок не надають великого значення, оскільки ритм відтворення в них не є жорстким і можливе переведення поросних свиноматок у свинарники-маточники за 1-2 тижні до опоросу. На великих промислових комплексах, потужністю 108 тис. свиней і більше прийнятий добовий ритм виробництва, тому свиноматок у сектор для опоросу переводять на 111-112-ту добу поросності (або за три доби до опоросу). В зв'язку із цим частина свиноматок з укороченою тривалістю вагітності пороситься в цеху поросних тварин у групових станках, тобто ще до переведення їх в індивідуальні станки для опоросів. Оскільки значна кількість свиноматок пороситься в нічний час, їхній приплід у ряді випадків гине від задавлювання та поїдання матками.

Свиноматки, тривалість поросності яких становить понад 115 діб, невигідні тим, що для них потрібні додаткові витрати на перегони із сектора в сектор до одержання опоросу. Деяких із них перед опоросом переганяють 6-10 разів. Це призводить до стресів, які негативно впливають на тварин. У свою чергу, перегони свиноматок у секторі опоросів спричиняють стреси у новонароджених поросят інших маток.

Крім того, різна тривалість поросності свиноматок ускладнює формування виробничих груп молодняку одного віку і живої маси на дорощування та відгодівлю.

В багатьох країнах світу проведено значну кількість досліджень щодо синхронізації опоросів в умовах промислових комплексів за до­помогою спеціальних біологічно активних речовин.

Синхронізація опоросів має особливо актуальне значення в умо­вах великих свинарських господарств, коли у випадку одночасного опоросу великої кількості свиноматок полегшується догляд за ними, спрощується пересадка поросят із різних гнізд. При виробництві свинини за промисловою технологією наявність на комплексах одно­рідних за тривалістю поросності свиноматок набагато спростила б організацію виробничого процесу і підвищила б його ефективність.

Синхронізація опоросів може бути проведена двома способами -фізіологічним і селекційним [4,7,11].

Фізіологічний метод за допомогою спеціальних біологічно актив­них речовин оснований на викликанні у свиноматок родів у певний період. Використання гормонів і гормоноподібних активних речовин значно розширилось в зв'язку із впровадженням в багатьох країнах промислової технології виробництва свинини. Вже синтезовано понад 200 сполук, за допомогою яких вчені намагаються регулювати статеву функцію маток.

Перші дослідження із синхронізації опоросів були проведені в 1972 р. співробітниками Кембріджського інституту фізіології тварин. Нині промисловість випускає синтетичні препарати, які в декілька разів активніші за природні кортикоіди. Це дексазон, преднизолон, оксикорт та ін.

Коваленко В.Ф. розробив гормональний метод скорочення три­валості поросності і синхронізації опоросів. Він полягає в тому, що свиноматкам на 109-112-ту добу поросності вводять СЖК, а потім через три доби - питуітрин або оксітоцин [8].

Якщо брати до уваги послідовність народження поросят, то важливу роль при цьому відіграє жива маса при народженні та розмір пуповини, а також краще росте і розвивається те порося у якого кращий генофонд. З фізіологічної точки перше і останнє порося мають меншу масу і дещо відстають у рості через те, що перше знаходиться далеко від серця, а останнє під самим шлунком [25].

На сучасних свинарських підприємствах сезонність опоросів не має суттєвого впливу на ріст і розвиток поросят-сисунів, оскільки при досконалій системі мікроклімату, яка повинна бути обов'язково на свинофермі, тварини не відчувають змін пір року [25].

РОЗДІЛ 2. УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Досліди проводили у філії „Антонов-Агро", яка розміщена за 15км від Києва у селищі Круглик, Києво-Святошинського району, Київської області. Спеціалізація господарства полягає у виробництві свинини, також в господарстві займаються бджільництвом (щорічно викачується близько 1000 кг високоякісного меду), кролівництвом, виробництвом біогумусу, вирощуванням грибів (глива звичайна) та рибництвом, для якого у власності господарства є два озера, загальною площею 80 га. За останні два роки в господарстві створено м'ясо-переробний цех зі щомісячним виходом м'ясопродуктів 15 т. Для забезпечення тварин повноцінними комбікормами в господарстві працює комбікормовий цех з ланцюгово шайбовою доставкою кормів до приміщень утримання, вирощування та відгодівлі.

Всього поголів'я свиней у господарстві 2500 голів, середньодобовий приріст за весь період становить 500г, а на відгодівлі 700г.

За період виробничої практики було проведено три науково-виробничі досліди.

У першому – вивчали вплив тривалості поросності на ріст та збереженість поросят-сисунів.

У другому – вивчали вплив послідовності народження на ріст та збереженість поросят-сисунів.

У третьому – вивчали вплив сезонності опоросів на ріст та збереженість поросят-сисунів.

Для проведення першого досліду було сформовано чотири групи помісних свиноматок (велика біла × ландрас) по три голови в кожній групі. При формуванні груп тварин підбирали за принципом пар-аналогів, враховуючи походження, породність, вік, жива маса, продуктивність, стан здоров'я та вгодованість, згідно з методиками, описаними В. К. Кононенком та ін. [14].

Тварини в групах були аналогічними і віднесені за цими показниками до I класу (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Характеристика піддослідних свиноматок (перший дослід)

Група	Середній вік, міс	Середня жива маса, кг	Молочність, кг	Багатоплідність, гол
1-контрольна	26±0,94	215±2,8	48±0,9	10,2±0,21
2-дослідна	25±0,61	214±2,7	48±0,7	10,2±0,24
3-дослідна	25±0,83	215±2,7	48±0,8	10,2±0,22
4-дослідна	26±0,73	216±2,9	47±0,9	10,1±0,26

Для другого досліду було відібрано дев'ять помісних свиноматок (велика біла × ландрас) і поділено їх на три групи по три голови у кожній. За віком, живою масою, вгодованістю та продуктивністю тварини в групах були аналогічними (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Характеристика піддослідних свиноматок (другий дослід)

Група	Середній вік, міс	Середня жива маса, кг	Молочність, кг	Багатоплідність, гол
1-контрольна	27±1,1	220±3,2	50±1,2	10,3±0,31
2-дослідна	27±0,9	222±2,7	50±0,9	10,2±0,27
3-дослідна	26±0,9	220±3,1	51±1,2	10,3±0,29

Для третього досліду було відібрано 12 помісних свиноматок (велика біла × ландрас) і поділено їх на чотири групи по три голови у кожній. За віком, живою масою, вгодованістю та продуктивністю тварини в групах були аналогічними і віднесені за цими показниками до I класу (таблиця 2.3)

Таблиця 2.3

Характеристика піддослідних свиноматок (третій дослід)

Група	Сезонність опоросів	Середній вік, міс	Середня жива маса, кг	Молочність, кг	Багатоплідність, гол
1-контрольна	Зима	26±0,84	217±2,4	55±0,9	10,4±0,31
2-дослідна	Весна	26±0,73	215±3,1	56±0,7	10,4±0,34
3-дослідна	Літо	25±0,63	218±3,2	56±0,8	10,4±0,32
4-дослідна	Осінь	26±0,87	216±2,8	56±0,7	10,3±0,28

Осіменіння піддослідних свиноматок проводили в різні пори року відповідно до інструкції зі штучного осіменіння свиней. Взяття сперми у кнура, оцінку, технологічну обробку і осіменіння свиноматок проводили згідно «Інструкції зі штучного осіменіння свиней».

Виявлення свиноматок в охоті проводили двічі на день (в 7.00 і 19.00) за допомогою кнура-пробника. Перший раз осіменяли через 12 годин після виявлення охоти, другий – через такий самий проміжок часу після першого осіменіння. Умови осіменіння для всіх свиноматок були подібними.

Для забезпечення можливості більш високого ступеня достовірності експериментальних даних досліди проводили в подібних умовах годівлі та утримання.

Зважування поросят проводили на електронній вазі ВТ-60, а свиноматок на електронних вагах УВК-СС. Протягом дослідження поросят зважували п’ять раз: при народженні, на 7-й, 14-й, 21-й та 28-й день. Зважування проводили вранці до годівлі.

Абсолютний приріст (Р) за окремі періоди і за весь період дослідження визначали за формулою (2.1):

Р = Wt-Wo, (2.1)

де: Р - абсолютний приріст, г;

Wt - жива маса в кінці періоду, г;

Wo - жива маса на початку періоду, г.

Середньодобовий приріст (С) розраховували за формулою (2.2):

С= , (2.2)

де: С - середньодобовий приріст, г;

Wt - жива маса в кінці періоду, г;

Wo - жива маса на початку періоду, г;

t - тривалість періоду, діб.

Відносний приріст (В) визначали за формулою (2.3):

B= ×100, (2.3)

де: В - відносний приріст, г;

Wt - жива маса в кінці періоду, г;

Wo - жива маса на початку періоду, г;

100 - коефіцієнт.

В усіх дослідах щоденно визначали збереженість поголів'я.

Одержаний матеріал проведених наукових досліджень обробляли методом варіаційної статистики за Н. А. Плохинским та Є. К. Меркур'євою.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Умови утримання і годівлі піддослідних свиноматок

За 5-7 днів до опоросу рівень годівлі свиноматок зменшували з розрахунку: на день опоросу – половина добової даванки, що згодовувалась протягом четвертого місяця поросності. За 5-6 годин до опоросу їх не годували, а давали лише воду.

В приміщенні, де поросились свиноматки, знаходився черговий оператор, який приймав опороси. Перед переведенням свиноматок на опорос їх мили. Після закінчення опоросу, свиноматці мили теплою водою забруднену шкіру та соски. Забирали забруднену підстилку та замінювали її чистою. Новонароджених поросят після санітарної обробки (обробка пуповини 10% розчином йоду) розміщували під інфрачервоними лампами у відділенні станка для відпочинку поросят. Після закінчення опоросу доглядач підсаджував кожне порося до соска свиноматки.

У новонароджених поросят є 8 маленьких кликоподібних зубів - іголчасті зуби. В добовому віці на 1/2 їх скусували.

Для профілактики анемії поросятам в 2-3 денному віці вводили препарат урсоферан. Повторно тварин обробляли цим препаратом в 3-х тижневому віці.

Склад та поживність кормо суміші для підсисних свиноматок наведений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Склад та поживність кормосуміші для підсисних свиноматок

Корми	Кількість корму,%	Показник	Кількість
Дерть: кукурудзяна ячмінна пшенична горохова	17,0 19,0 31,6 8,5	В 1кг комбікорму міститься: обмінна енергія, МДж	13,44
перетравний протеїн, г	158,5
сирий жир, г	53,8
сира клітковина, г	38,7
Макуха соєва	9,3	лізин, г	8,1
Макуха соняшникова	10,9	метіонін, г	2,6
Дріжджі кормові		метіонін+цистин, г	5,6
Лізин	0,1	треонін, г	6,4
Трикальцій	0,2	кальцій, г	9,4
Сіль кухонна	0,4	фосфор, г	6,5
Крейда кормова	1,5
Премікс	0,5	натрій, г	2,4
Всього		калій, г	6,5

Добова даванка комбікорму – 4,8кг. Даний комбікорм збалансований за поживними речовинами.

Розмір станків 2,5х3 м. Для обігрівання поросят-сисунів у станках для підсисних свиноматок використовували спеціальну систему комбінованого локального обігрівання, що складалась з ламп обігрівачів.

В перші 10-12 годин після опоросу свиноматку не годували, а давали лише теплу воду. Потім давали 0,5 кг зерносуміші у вологому вигляді протягом тижня кількість кормів поступово збільшували і доводили до норми.

За 1-2 дні до відлучення поросят свиноматкам знижували норму годівлі на 40-50%. У день відлучення поросят свиноматок не годували, а давали лише воду. Наступного дня їх переводили на раціон холостих свиноматок.

3.2. Умови утримання та годівлі поросят-сисунів.

У перші дні життя потреба поросят у поживних речовинах повністю забезпечується за рахунок материнського молока.

Під час першої годівлі оператор поросят підсаджував до молочної залози. Поросятам з 2-3 дня життя давали воду, а з 12-денного віку і до відлучення поросятам давали гранульований комбікорм Стартер №1, склад якого наведений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Склад та поживність кормосуміші для поросят-сисунів

Корми	Кількість корму,%	Показник	Кількість
Дерть: кукурудзяна пшенична	20,30 25,00	В 1кг комбікорму міститься: обмінна енергія, МДж	14,46
Макуха соняшникова	33,00	перетравний протеїн, г	131,1
Соєва олія	3,7	сирий жир, г	92,8
Дріжджі кормові	3,9	сира клітковина, г	29,5
Цукор	2,8	лізин, г	15,7
Прелак	9,1	метіонін, г	3,8
Лізин	0,35	метіонін+цистин, г	6,4
Треонін	0,15	треонін, г	8,5
Трикальційфосфат	0,4	фосфор, г	6,1
Сіль кухонна	0,2	кальцій, г	7,9
Крейда кормова	0,6
Премікс ФР(стартер)	0,5	натрій, г	2,1
Всього		калій, г	9,2

Добова даванка кормосумішки – 267г. Кормосумішка збалансована за основними поживними речовинами.

3.3. Вплив тривалості поросності на ріст і збереженість поросят-сисунів

Як відомо здорова свиноматка повинна опороситись на 114 день, але бувають випадки, коли тварина може привести приплід на декілька днів раніше або пізніше зазначеного терміну. З фізіологічної точки зору в цей період у поросят не відбувається ніяких життєво важливих змін у організмі, тому суттєвої ролі цей період у ембріональному житті поросяти не відіграє. Але у 'недоношених' поросят можуть бути проблеми з легенями, які ще недостатньо розвинулись, так як у 'переношених' у легені яких може потрапити вода. Також важливу роль при народженні відіграє жива маса плоду.

Провівши дослідження у філії «Антонов-Агро» ми отримали результати, які наведені у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Тривалість поросності (М±m)

Групи	Тривалість поросності, діб	Жива маса поросят, кг
ново- народжене	7 діб	14 діб	21 доба	28 діб
1к		1,31± 0,040	1,98± 0,052	3,45± 0,098	5,68± 0,100	8,84± 0,105
2д		1,1± 0,033	1,67± 0,042	3,14± 0,030	5,03± 0,042***	7,16± 0,057**
3д		1,31 ± 0,029	2,04± 0,054	3,55± 0,050	5,83± 0,062	8,75± 0,108
4д		1,39± 0,035	2,14± 0,041	3,77± 0,043	5,99± 0,046	8,99± 0,058

Примітка. ** - Р≤0,01, *** - Р≤0,001. (Різниця вірогідна відносно контрольної групи).

Поросята, отримані від свиноматок, 3-ої та 4-ої дослідних груп переважали за живою масою своїх аналогів з контрольної групи у 21-денному віці відповідно на 2,6% та 5,4%, а поросята-сисуни з 2-ої дослідної групи відставали за живою масою від своїх аналогів з контрольної групи на 12,9%.

За абсолютними (таблиця 3.4), середньодобовими (таблиця 3.5) та відносними (таблиця 3.6) приростами живої маси у поросят-сисунів зберігалась така тенденція.

Таблиця 3.4

Абсолютний приріст, кг

Групи	Тривалість поросності, діб	Вік, днів
1-7	8-14	15-21	22-28	1-28
1-к		0,68± 0,028	1,47± 0,064	2,23± 0,070	3,17± 0,061	7,54± 0,092
2-д		0,56± 0,027	1,47± 0,028	1,90± 0,029	2,13± 0,042	6,05± 0,066
3-д		0,72± 0,036	1,51± 0,041	2,28± 0,049	2,92± 0,063	7,43± 0,088
4-д		0,74± 0,028	1,63± 0,015	2,22± 0,032	2,99± 0,020	7,58± 0,051

За перші сім днів абсолютний приріст був більший у поросят третьої та четвертої дослідної групи порівняно з контрольною на 5,9% та 8,8% відповідно, а менший – у поросят другої дослідної групи на 21,4% порівняно з контрольною. У наступні сім днів у поросят третьої та четвертої дослідної групи приріст був вищий ніж у аналогів контрольної на 2,7% та 10,9% відповідно, а у поросят другої дослідної групи приріст був однаковий з контрольною і становив 1,47 кг. З 15 по 21 день поросята третьої дослідної групи мали найвищий приріст – 2,28 кг, а найнижчий – у поросят контрольної групи – 1,90 кг. За останній тиждень абсолютні прирости у поросят другої, третьої та четвертої груп були менші, ніж у тварин контрольної на 48,8%, 8,6% та 6% відповідно. За весь підсисний період найвищий показник абсолютного приросту був у четвертій дослідній групі - 7,58 кг, а найнижчий – у поросят другої дослідної групи – 6,05 кг, у поросят третьої дослідної групи та контрольної абсолютні прирости були 7,43 кг 7,54 кг відповідно. Отже абсолютний приріст був найвищим у поросят-сисунів, народжених на 118 день поросності.

Таблиця 3.5

Середньодобовий приріст, г

Групи	Тривалість поросності, діб	Вік, днів
1-7	8-14	15-21	22-28	1-28
1-к		97± 4,0	210± 9,1	318± 10,0	452± 8,7	269± 3,3
2-д		80± 4,0	209± 4,0	271± 4,19	304± 6,0	216± 2,4
3-д		103± 5,3	216± 5,9	325± 7,1	418± 9,1	265± 3,1
4-д		105± 4,0	233± 2,1	317± 4,6	428± 2,9	271± 1,8

У перші сім днів вирощування середньодобовий приріст у тварин третьої та четвертої дослідних груп, порівняно з аналогами контрольної, був вищий на 5,9% та 8,5% відповідно, а у поросят другої дослідної групи – нижчий на 1,21%. У другий тиждень життя поросят-сисунів прирости були найбільші у тварин четвертої дослідної групи – 233 г, а найменші – у поросят другої дослідної групи – 209 г. З 15 по 21 день підсису прирости у поросят другої та четвертої дослідної групи були відповідно на 17,5% та 0,3% менші, ніж у тварин контрольної групи, а у аналогів третьої дослідної групи - на 2,1% більші. За останній тиждень середньодобові прирости у тварин другої дослідної групи становили – 304 г, що на 48,7% менше, ніж у тварин контрольної групи, а у свиней третьої та четвертої дослідних груп прирости менші на 8,3% та 5,7% відповідно. За весь підсисний період середньодобові прирости найбільші були у поросят четвертої групи, які перевищували тварин контрольної на 0,5%, а у тварин другої та третьої груп показники приростів були меншими на 24,6% та 1,5% відповідно. Отже, поросята-сисуни, народжені на 118 день поросності мали найвищі середньодобові прирости, порівняно зі своїми аналогами з інших груп.

Таблиця 3.6

Відносний приріст, %

Групи	Тривалість поросності, діб	Вік, днів
1-7	1-14	1-21	1-28
1-к		53±2,3	165±6,1	337±9,3	582±18,3
2-д		51±3,1	185±8,0	357±14,3	551±21,1
3-д		54±2,7	169±3,1	341±6,3	563±9,2
4-д		53±2,5	169±4,4	327±9,0	540±13,2

У перші сім днів відносний приріст був найвищий у поросят третьої дослідної групи, що на 3,4% більше, ніж у тварин контрольної групи, а найнижчий – у тварин другої дослідної групи – 51%. З 1 по 14 день відносний приріст найвищий був у тварин другої дослідної групи, що на 11,9% більше, ніж у аналогів з контрольної групи, а прирости у тварин третьої та четвертої дослідної групи були однаковими і на 2,4% перевищували прирости аналогів контрольної групи. З 1 по 21 день життя найвищими відносними приростами відзначились також тварини другої групи, які випереджали своїх аналогів за цим показником з контрольної групи на 6%. Тварини третьої групи мали вищі прирости, ніж тварини контрольної на 1,5%, а аналоги з четвертої дослідної групи відставали на 3%, порівняно з контрольними тваринами. За весь підсисний період найвищі показники відносного приросту були у поросят-сисунів контрольної групи, а у аналогів другої, третьої та четвертої дослідної групи показники приросту були нижчими на 5,6%, 3,3%, 7,6% відповідно.

Отже, за результатами досліджень, кращі показники росту мали поросята-сисуни, народжені на 118 день поросності.

3.4. Вплив послідовності народження на ріст і розвиток поросят-сисунів

Як відомо при народженні досить важливу роль відіграє маса плоду та розмір пуповини, також краще росте і розвивається те порося у якого кращий генотип. З фізіологічної точки останні поросята, які народились мають меншу масу і дещо відстають у рості.

Дослідження у філії «Антонов-Агро» дали наступні результати, які наведені у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Жива маса поросят, залежно від послідовності народження, кг

Групи	Послідов- ність народження	Жива маса і вік поросят
ново- народжене	7 діб	14 діб	21 доба	28 діб
1к	Перші три	1,32± 0,041	2,02± 0,052	3,51 ± 0,089	5,71± 0,086	8,80 ± 0,097
2д	Другі три	1,22 ± 0,030	1,98± 0,060	3,45± 0,070	5,70 ± 0,098	8,53± 0,128
3д	Треті три	1,12± 0,035	2,08 ± 0,060	3,52 ± 0,064	5,73± 0,066	8,76 ± 0,074

Послідовність народження поросят і маса поросят при народженні має значення і впливає на ріст поросят. Так, поросята другої та третьої дослідних груп, порівняно з контрольною групою, мали меншу живу масу при народженні на 8,8% та 17,9% відповідно. У 21-денному віці жива маса тварин, порівняно з контрольною групою, у другій дослідній групі була менша всього на 0,2%, а у третій дослідній групі більша на 0,4%.

За абсолютними (таблиця 3.8), середньодобовими (таблиця 3.9) та відносними (таблиця 3.10) приростами живої маси поросята-сисуни мали подібну тенденцію.

Таблиця 3.8

Абсолютний приріст, кг

Групи	Послідовність народження	Вік поросят, днів
1-7	8-14	15-21	16-28	1-28
1-к	Перші три	0,70± 0,027	1,49± 0,054	2,20± 0,048	3,09± 0,038	7,48± 0,073
2-д	Другі три	0,71± 0,041	1,48± 0,058	2,25± 0,059	2,83± 0,071	7,26± 0,107
3-д	Треті три	0,79± 0,031	1,45± 0,035	2,21± 0,038	3,03± 0,040	7,48± 0,062

За перші сім днів у тварин другої та третьої дослідних груп абсолютні прирости були вищими, порівняно зі своїми аналогами з контрольної групи на 1,4% та 12,9% відповідно. На другому тижні поросята контрольної групи випереджали тварин другої та третьої дослідних груп на 0,7% та 2,8% відповідно. У період з 15 по 21 день показники абсолютного приросту були вищими у поросят другої та третьої дослідних груп на 2,3% та 0,5% відповідно. За останній тиждень показники абсолютного приросту були найвищі у тварин контрольної групи і становили 3,09 кг, що на 9,2% та 2% більше, ніж прирости у поросят другої та третьої дослідних груп відповідно. За весь підсисний період у тварин контрольної та третьої дослідної груп показники приросту були однакові (7,48 кг), а у аналогів другої дослідної групи на 3% менше, порівняно з тваринами контрольної групи.

Таблиця 3.9

Середньодобовий приріст, г

Групи	Послідовність народження	Вік поросят, днів
1-7	8-14	15-21	22-28	1-28
1-к	Перші три	101± 3,9	213± 7,8	314± 6,8	441± 5,5	267± 2,6
2-д	Другі три	101± 5,9	211± 8,3	321± 8,4	404± 10,1	259± 3,8
3-д	Треті три	113± 4,5	207± 4,9	316± 5,4	433± 5,7	267± 2,2

Середньодобовий приріст з 1 по 7 день був вищим у тварин другої та третьої дослідній групі на 0,8% та 12,6% відповідно. У наступний тиждень середньодобові прирости у тварин цих же груп були менші, ніж у аналогів контрольної групи на 1,1% та 3,1% відповідно. З 15 по 21 день прирости найвищі були у поросят другої дослідної групи і становили 321 г. За останній тиждень найвищі прирости спостерігались у тварин контрольної групи, а поросята другої та третьої дослідних груп відставали на 9,2% та 1,9% відповідно. За весь підсисний період середньодобові прирости були однаковими у тварин контрольної та третьої дослідних груп, а у поросят другої дослідної групи – менші на 3%.

Дата добавления: 2015-07-12