Матеріали до уроку

У ч и т е л ь. Друга світова війна кардинально вплинула на економічне становище розвинених капіталістичних країн. Німеччина, Японія та Італія чекали милості від переможців. Англія і Франція зазнали значних втрат. Матеріальні збитки Франції становили 21,5 млрд дол. Чистий прибуток США, що перетворились на арсенал країн антигітлерівської коаліції, становив 117 млрд дол. Саме

США, запропонувавши «план Маршалла», стали базою економічного відродження післявоєнної Європи. Американські капітали сприяли закладанню основ майбутньої процвітаючої Західної Європи.

Характерною ознакою післявоєнного розвитку капіталістичних країн було те, що він відбувався за законами ринкової економіки, а тому від самого початку йому були притаманні конкуренція і безпосередньо пов’язана з нею інтенсифікація виробництва.

Водночас у соціалістичних країнах, очолюваних СРСР, економічний розвиток базувався на плановій економіці, внаслідок чого екстенсивність становила ґрунт тимчасових успіхів, досягнутих надмірними,нічим не виправданими матеріальними витратами.

У перші повоєнні роки перевага за темпами розвитку була на боці соціалізму. Це стало можливим за рахунок тотальної мобілізації резервів та ресурсів, досі не задіяних у слаборозвинених країнах, що опинилися в системі планової державної економіки. Після того як можливості екстенсивного розвитку були вичерпані, економіка соціалістичних країн почала пробуксовувати.

Водночас у другій половині 50-х — на початку 60-х років країни з ринковою економікою повністю перехопили ініціативу і почали випереджати країни соціалізму. Країни з ринковою економікою успішно запроваджували все, що давало імпульс виробництву, це, у свою чергу, сприяло створенню надійної соціальної сфери, від чого залежали насамперед політична стабільність та спокій у державі. За розповіддю вчителя учні виписують фактори у вигляді тез.

Першим фактором, що позитивно вплинув на економіку капіталістичних

країн, стало застосування у міжнародних масштабах регулюючого чинника, що підтверджується створенням у 1946 р. першої світової валютної системи — Бреттон-Вудської. Йшлося,насамперед, про встановлення золотодоларового стандарту. Американськийдолар перетворився на світові гроші й обмінювавсяпо курсу 35 доларів за одну тройську унцію золота (31,1 г). Долар, таким чином, став ключовою валютою, засобом розрахунків у системі міжнародного платіжного обігу, а також основною резервною валютою, тобто виконував функцію нагромадження. Бреттон-Вудська валютна система проіснувала до 1971 р. Вона припинила своє існування через валютні лихоманки 60-х років, валютну та енергетичну кризу початку 70-х, появу трьох центрів економічноїсили, занепокоєння США зменшенням золотого запасу (в 1948 р. він становив 21 686 т, а в 1970 р. — лише 9 839 т).

Нова світова валютна система — Ямайська — остаточно сформувалася у 1978 р. В її основі — ринковий, плаваючий курс валют, у тому числі й долара, щодо золота. В Ямайській системі відбулося вирівнювання ролі твердих валют. Поряд з доларом у світі успішно функціонували і користувалися довір’ям німецька марка, японська єна, французький франк тощо, тобто гроші, за якими стояла потужна і стабільна економіка. Не втратив ваги й долар, проте його монополія закінчилась. І це логічно. США перестали бути єдиним центром економічної сили у світі.

Другим фактором була реалізація інтеграційних тенденцій, які почали розвиватися в Європі ще у передвоєнні роки. НинішнійЄвросоюз, що об’єднує 15 країн, — своєрідний прообраз майбутньогосвітового співтовариства. Досвід засвідчує: чим більш структурованоюі розвиненою є економічна інтеграція, тим меншимистають ризик та небезпека конфліктів. Проте життя переконує, щопрагнення до інтеграції там, де для цього ще не склалися необхідніумови (високий рівень економічного розвитку, усталена демократіяяк норма суспільного життя, відсутність політичних амбіційтощо), приречені на невдачу.

Третім фактором, мабуть, найважливішим, що впливав на всі сфери суспільного життя, стала науково-технічна революція (НТР). Три великі винаходи минулого століття створили базу сучасного виробництва: ядерний реактор (1942), транзистор (1948), лазер (1960). Наприкінці 50-х — на початку 60-х років розпочався новий етап НТР. Особливо швидко розвивалися хімія та хімічні технології, атомна промисловість, космонавтика. НТР спричинила разючі зміни у виробництві, сфері праці, соціальній структурі суспільства.

Найкращі результати дала НТР у країнах з розвиненою економікою. Якщо капіталістична система сповна використала досягнення НТР, то соціалізм виявив тут свою очевидну неспроможність. НТР сприяла прискоренню темпів виробництва взагалі і цивілізаційній зрілості суспільства зокрема. Так, за 50 післявоєнних років азійцям удалося досягти того, на що Заходові довелося витратити кілька століть.

У 70-х роках розпочався новий етап НТР, який триває й донині. Він характеризується подальшим зрощенням науки та виробництва, прискоренням науково-технічних перетворень, використання новітніх досягнень науково-технічної думки у військових (надточна зброя) та мирних цілях (системи телекомунікації, нові матеріали та біотехнологія, що являє собою сукупність методів, які використовують живі організми і біопроцеси для виробництва цінних для народного господарства продуктів — кормових дріжджів, ферментів тощо).

Дата добавления: 2015-07-10