Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічну діяльність можуть здійснювати: 6 страница



1.+Дослідження структури відповідних показників та їх змін.

2. Дослідження змін кожного показника за поточний період.

3. Вивчення динаміки змін показників за ряд звітних періодів.

4. Дослідження впливу факторів на прибуток.

 

Як називають вивчення динаміки змін показників за ряд звітних періодів?

1. Вертикальний аналіз.

2. Горизонтальний аналіз.

3.+Трендовий аналіз.

4. Факторний аналіз.

 

Факторний аналіз – це …

1.+Дослідження впливу факторів на прибуток.

2. Дослідження структури відповідних показників та їх змін.

3. Дослідження змін кожного показника за поточний період.

4. Вивчення динаміки змін показників за ряд звітних періодів.

 

Головним серед показників рівня ефективності господарської діяльності підприємства є:

1. Показник платоспроможності.

2. Показник ліквідності.

3. Показник оборотності.

4.+Показник рентабельності.

 

Узагальнюючий показник економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і затратами на виробництво продукції, тобто показує доходність, прибутковість це -…

1. Ліквідність.

2.+Рентабельність.

3. Оборотність.

4. Платоспроможність.

 

Показник рентабельності розраховується за формулою:

1. Р= В: П (А, К) * 100.

2. Р= П: В (А, К).

3. Р= П: В * 100.

4.+Р= П: В (А, К) * 100.

 

Що розуміється під сумою чистого доходу, яка дорівнює витратам підприємства?

1. Рентабельність.

2. Оборотність.

3.+Беззбитковість.

4. Дохід.

 

Що показує чиста рентабельність виручки?

1. Яка сума прибутку створюється на підприємстві у розрахунку на одну гривню витрат.

2. Розмір прибутку, одержаного підприємством у розрахунку на одну гривню витрат, вкладених у формування собівартості.

3.+Скільки прибутку надходить підприємству у кожній гривні від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

4. Величину одержаного прибутку у розрахунку на одну гривню активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі.

 

Право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) іншої юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частку активів у разі її ліквідації це -…

1. Адміністративне право.

2. Кооперативне право.

3.+Корпоративне право.

4. Комерційне право.

 

Як називається платіж, який проводиться юридичною особою на користь власника корпоративних прав у зв'язку із розподілом частини прибутку?



1.+Дивіденди.

2. Відсотки.

3. Кредит.

4. Аванс.

 

Як називається коефіцієнт, що визначається як відношення витрат підприємства, які формують собівартість проданої продукції, до суми продажу, одержаної підприємством, і показує, скільки витрат здійснює підприємство щоб одержати одну гривню від продажу?

1.+Коефіцієнт покриття витрат.

2. Коефіцієнт корисної дії.

3. Тарифний коефіцієнт.

4. Коефіцієнт окупності.

 

Як називається коефіцієнт, що визначається як відношення чистого доходу до витрат?

1. Коефіцієнт покриття витрат.

2. Коефіцієнт корисної дії.

3. Коефіцієнт фінансових втрат.

4.+Коефіцієнт окупності.

 

В результаті чого виникають витрати, які зменшують ефективність роботи та виникають в процесі господарювання?

1. В результаті сплати податків.

2.+В результаті штрафів, неустойки, пені.

3. В результаті виплати заробітної плати працівникам.

4. В результаті збільшення обсягів виробництва.

 

Як називається коефіцієнт, який характеризує суму втрат підприємства у розрахунку на одну гривню чистого доходу або прибутку?

1. Коефіцієнт покриття витрат.

2. Коефіцієнт корисної дії.

3.+Коефіцієнт фінансових втрат.

4. Коефіцієнт окупності.

 

За якими показником визначається рівень ефективності господарської діяльності у сфері оптимізації активів підприємства?

1. Показники поточної ліквідності.

2.+Показниками покриття та окупності активів у цілому, а також тієї частини, яка формує власний капітал.

3. Показники окупності і покриття витрат.

4. Показники прибутковості підприємства.

 

В якому випадку виникає ефект від залучення у господарську діяльність позиченого капіталу?

1. Коли рентабельність активів підприємства дорівнює кредитному проценту.

2. Коли рентабельність активів підприємства нижче кредитного процента.

3. Коли рентабельність активів підприємства нижче або дорівнює кредитному проценту.

4.+Коли рентабельність активів підприємства вище кредитного процента.

 

 

Сукупність змін, що відбуваються на підприємстві внаслідок загальносистемних процесів, при яких характер та інтенсивність змін окремих елементів не визначають розвиток усієї системи, називається:

1. Внутрішньокорпоративним розвитком.

2.+Загальнокорпоративним розвитком.

3. Прогресивним розвитком.

4. Регресивним розвитком.

 

Залежно від типу тренду розвиток на підприємстві розрізняють:

1.+Лінійний та нелінійний.

2. Спрямований, циклічний та спіральний.

3. Прогресивний та регресивний.

4. Організаційний, структурний та функціональний.

 

Залежно від мети розвиток на підприємстві розрізняють:

1.+Простий та розширений.

2. Керований та спонтанний.

3. Адаптивний та реактивний.

4. Екстенсивний та інтенсивний.

 

Комплекс організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва – це процес:

1. Санації підприємства.

2.+Реструктуризації підприємства.

3. Якісного оновлення персоналу.

4. Моніторингу підприємства.

 

Стратегічна реструктуризація підприємства забезпечує:

1. Падіння прибутковості підприємства.

2.+Довготермінову конкурентоспроможність підприємства.

3. Географічне розширення підприємства.

4. Підготовку та перепідготовку персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства.

 

Формами реструктуризації підприємств є:

1.+Оперативна та стратегічна.

2. Економічна та фінансова.

3. Управлінська та технічна.

4. Організаційно-правова та комплексна.

 

Модель розвитку підприємства, що характеризується надмірною зосередженістю менеджерів на майбутньому розвитку, що призводить до занепаду основної діяльності, називається:

1. Оборонна модель.

2. Модель “бізнес видихається”.

3.+Модель “втрата права на розвиток”.

4. Модель “захоплення винахідництвом майбутнього”.

 

Метою проведення реструктуризації підприємства є:

1. Модернізація техніко-технологічної бази виробництва.

2.+Створення повноцінних суб’єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки й виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.

3. Створення додаткових робочих місць.

4. Пошук шляхів диверсифікації діяльності підприємства для підвищення його конкурентних позицій.

 

Критерій оцінки реальних можливостей структурних підрозділів підприємства, що відображає, наскільки швидко підрозділ може змінити структуру збуту продукції та подолати бар’єри вступу до нових ринків – це:

1.+Ступінь освоєння нових ринків.

2. Рівень специфічних виробничих знань і технологій.

3. Інформаційний рівень.

4. Стратегічний рівень.

 

Реструктуризації підприємства передує оцінка:

1. Кон’юнктури ринку.

2. Макроекономічної ситуації у країні.

3.+Внутрішнього стану підприємства.

4. Регіональної інвестиційної привабливості.

 

Вид реструктуризації, який характеризується процесами комерціалізації, корпоратизації, зміни організаційної структури та власника державних підприємств, називається:

1. Технічною реструктуризацією.

2.+Організаційно-правовою реструктуризацією.

3. Управлінською реструктуризацією.

4. Економічною реструктуризацією.

 

Підрозділ з малою можливістю освоєння нових ринків і малим рівнем специфічних виробничих знань та технологій – це:

1.+Підприємство, що підлягає ліквідації.

2. Підприємство, що важко піддається реорганізації.

3. Підприємство, що потенційно піддається реорганізації.

4. Підприємство, що легко реорганізується.

 

Часткова (обмежен1. реструктуризація підприємства потрібна для:

1.+Відновлення економічної та технічної життєдіяльності підприємства.

2. Підвищення кваліфікації персоналу та системи менеджменту.

3. Забезпечення конкурентного статусу підприємства.

4. Покращення інвестиційного клімату країни.

 

Реструктуризація здійснюється після занесення підприємств до:

1. Реєстру юридичних осіб - платників податку.

2.+Реєстру неплатоспроможних суб'єктів господарювання.

3. Реєстру судових рішень.

4. Реєстру громадських формувань.

 

Реструктуризація підприємства виступає:

1. Заходом боротьби з конкуренцією.

2.+Способом санації підприємства.

3. Важелем зміни соціально-культурної орієнтації підприємства.

4. Механізмом регулювання інвестиційної діяльності підприємства.

 

Санація підприємства спрямована на:

1. Підвищення рівня кваліфікації персоналу.

2.+Фінансове оздоровлення підприємства.

3. Зміну організаційної форми виробництва.

4. Пошук резервів збільшення заробітної плати працівників підприємства.

 

Реструктуризаційні зміни, які проводяться на підприємстві, стосуються процесів:

1. Спеціалізації.

2. Кооперації.

3. Автоматизації.

4.+Реорганізації.

 

Комплекс послідовних заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризового фінансового стану, називається:

1. Ліквідацією.

2. Реструктуризацією.

3. Стагнацією.

4.+Санацією.

 

Згідно методики управління вартістю підприємства компанії МакКінзі розрізняють такі горизонти розвитку підприємства:

1.+Розвиток освоєних напрямів діяльності, що генерують основну частку прибутку. створення нових напрямів бізнесу. формування реальних перспектив майбутнього розвитку.

2. Стагнація, реструктуризація, санація, ліквідація.

3. Інноваційний, інвестиційний, традиційний.

4. Вірної відповіді нема.

 

До горизонту з методики управління вартістю підприємства компанії МакКінзі відноситься:

1.+Формування реальних перспектив майбутнього розвитку.

2. Створення нових напрямів бізнесу.

3. Розвиток освоєних напрямів діяльності, що генерують основну частку прибутку.

4. Створення та ефективна реалізація нових альтернатив розвитку низькоприбуткового бізнесу.

 

Економічний розвиток підприємства – це:

1.+Сукупність безперервних змін, які приводять до удосконалення (погіршення) методів, способів, форм економічних розрахунків та економічної роботи в цілому.

2. Сукупність змін, що спричинюють покращання (погіршення) соціально-психологічного клімату на підприємстві, а також його перехід на якісно новий рівень.

3. Зміни техніко-технологічної системи підприємства, що зумовлюють підвищення (пониження) рівня прогресивності технологічних процесів, рівня технічної ефективності функціонування виробництва.

4. Сукупність змін, що виникають і впливають на соціально-економічну систему в одному напрямі (однаково).

 

Абсолютний розвиток підприємства – це:

1. Сукупність змін на підприємстві, що можуть бути виміряні відносно зростання чи зменшення інших економічних показників (зв'язків, параметрів).

2.+Сукупність змін у соціально-економічній системі, що можуть бути виміряні у вартісних, натуральних чи умовних одиницях та забезпечують абсолютне зростання чи зменшення показників (зв'язків, параметрів).

3. Сукупність змін, загальний напрямок яких може бути апроксимований у лінійну функцію.

4. Сукупність змін, загальний напрямок яких має нелінійний характер.

 

Реактивний розвиток підприємства – це:

1. Зміни, які мають на меті пристосування характеру функціонування підприємства до теперішніх умов діяльності.

2. Зміни на підприємстві, що передують іншим змінам другого рівня аналізу.

3.+Зміни, що відбуваються у соціально-економічній системі й зумовлені змінами першого рівня аналізу.

4. Зміни, які не забезпечують перехід соціально-економічної системи на якісно новий рівень функціонування.

 

Розширений розвиток підприємства – це:

1.+Зміни, які забезпечують перехід підприємства на якісно новий рівень функціонування.

2. Зміни, які не забезпечують перехід соціально-економічної системи на якісно новий рівень функціонування.

3. Сукупність змін, які виникають і впливають на кілька структурних елементів, бізнес-процесів тощо.

4. Зміни у соціально-економічній системі, що не можуть бути передбачені керівництвом підприємства з достатньою ймовірністю.

 

Екстенсивний (кількісний) розвиток підприємства – це:

1. Зміни, які виникають і відбуваються у рамках одного структурного елемента, бізнес-процесу тощо та не справляють істотного впливу на інші характеристики соціально-економічної системи (підприємств1..

2. Зміни на підприємстві та в ефективності його функціонування, що досягаються за рахунок якісного покращання (погіршення) способів, методів чи технології використання факторів виробництва (підвищення їх якісного рівня).

3. Зміни, які виникають, відбуваються і впливають на кілька структурних елементів, бізнес-процесів тощо та справляють істотний вплив на всі характеристики підприємства.

4.+Зміни у соціально-економічній системі та ефективності її функціонування, що досягаються за рахунок кількісного збільшення (зменшення) обсягів факторів виробництва.

 

Горизонт з розвитку підприємства за методикою управління вартістю підприємства, розробленою в компанії МакКінсі оцінюється за такими показниками:

1.+Кількість фінансових ресурсів, що направляється на розроблення та осмислення можливих сценаріїв розвитку підприємства. розмір портфеля реальних опціонів підприємства. перелік ключових цільових пріоритетів бізнес-процесів підприємства. ефективність реалізації нових напрямів діяльності. рівень формалізації нових напрямів діяльності підприємства.

2. Доступність нових напрямів діяльності, які за рівнем прибутковості (дохідності) зіставні з основними напрямами. тенденції розвитку нових (цільових) сфер бізнесу. частка інвестицій у розвиток нових напрямів бізнесу в їх загальному обсязі. оцінка фондовим ринком досягнутих результатів підприємства.

3. Конкурентоспроможність підприємства за критерієм витрат. рівень стійкості показників операційної ефективності. ринкова частка підприємства та рівень її стабільності.

4. Захищеність компанії від господарських ризиків. кількість нових конкурентів, що з'являються чи аналогічно орієнтовані на цільові для підприємства сфери бізнесу.

 

Модель розвитку підприємства “генерування ідей за відсутності нового бізнесу” характеризується тим, що:

1. Більшість реальних довгострокових можливостей розвитку підприємства не може бути реалізована менеджерами.

2.+Розвиток підприємства не спрямований на досягнення довгострокової ефективності.

3. Надмірна зосередженість менеджерів на основних видах діяльності призводить до втрати майбутніх перспектив і можливостей підприємства.

4. Розвитку основних напрямів діяльності підприємства заважають серйозні проблеми чи воно взагалі перебуває на межі занепаду.

 

Модель розвитку підприємства “захоплення винахідництвом майбутнього” характеризується тим, що:

1.+Головна увага менеджерів підприємства приділяється розвитку нового бізнесу, через що занепадають основні види діяльності та стає неможливим фінансування нових проектів.

2. Більшість реальних довгострокових можливостей розвитку підприємства не може бути реалізована менеджерами.

3. Розвиток підприємства не спрямований на досягнення довгострокової ефективності.

4. Надмірна зосередженість менеджерів на майбутньому розвитку призводить до занепаду основної діяльності підприємства.

 

Реструктуризація підприємства – це:

1. Комплекс послідовних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного та соціального характеру, спрямованих на виведення підприємства з кризи з метою відновлення або досягнення ним високого рівня прибутковості та конкурентоспроможності.

2.+Комплекс організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.

3. Комплекс заходів оперативного управління діяльністю підприємства.

4. Комплекс заходів, пов’язаний із зниженням собівартості продукції.

 

Технічна реструктуризація підприємства – це:

1.+Забезпечення такого стану підприємства, за якого воно досягає певного рівня виробничого потенціалу, технологій, ноу-хау, управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективності логістичних систем.

2. Оновлення застосовуваних технологій.

3. Зміни організаційної структури та власника державних підприємств.

4. Підвищення рівня середньої заробітної плати на підприємстві.

 

Фінансова реструктуризація підприємства забезпечує:

1. Збільшення обсягів експорту продовольства.

2. Зменшення обсягів імпорту непродовольчих товарів.

3.+Таку структуру балансу підприємства, за якої показники ліквідності і платоспроможності задовольняють вимоги ринку, відсутні проблеми погашення кредитів.

4. Конкурентоспроможність підприємства на ринку.

 

Управлінська реструктуризація підприємства пов'язана з:

1. Розширенням економічної інтеграції на ринку.

2.+Підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики.

3. Розвитком окремих галузей національної економіки.

4. Розширенням ринків збуту.

 

Всебічна (комплексна) реструктуризація охоплює:

1. Відновлення економічної та технічної життєздатності підприємства.

2.+Опрацювання нової організаційної структури, відповідної продуктової, трудової, технічної і технологічної політики, зміни в менеджменті, організації тощо.

3. Покращення житлових умов працівників підприємства.

4. Таку структуру балансу підприємства, за якої показники ліквідності і платоспроможності задовольняють вимоги ринку.

 

Суть санації підприємства полягає у:

1. Збільшенні кількості робочих місць на підприємстві.

2. Удосконаленні системи мотивації праці на підприємстві.

3. Підвищенні продуктивності праці.

4.+Опрацюванні сукупності розрахованих на перспективу заходів організаційного, виробничого, фінансового та соціально-економічного характеру, спрямованих на подолання неліквідності та усунення капітальних збитків, відновлення рентабельності, продуктивності праці тощо, що забезпечують прибутковість та життєздатність підприємства у тривалій перспективі.

 

Рівень специфічних виробничих знань і технологій характеризує:

1.+Рівень застосування специфічних науково-технічних знань у виробничій діяльності підрозділу, який може відмовитись від усього асортименту продукції, що виготовлялася раніше.

2. Наскільки швидко підприємство може змінити структуру збуту продукції та подолати бар’єри вступу до нових ринків.

3. Конкурентоспроможність підприємства на ринку.

4. Фінансову стійкість підприємства.

 

Фінансовий ліверидж – це:

1. Здатність підприємства розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

2. Додаткова емісія цінних паперів.

3.+Співвідношення власних та позикових коштів.

4. Спроможність підприємства швидко перетворити активи у гроші.

 

З моменту визнання боржника банкрутом:

1.+Припиняється підприємницька діяльність банкрута.

2. Ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи банкрута.

3. Приймається ухвала про санацію підприємства.

4. Припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов’язань банкрута.

 

Злиття підприємств – це:

1.+Процес, у результаті якого два і більше підприємств утворюють нове, при цьому усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до нового товариства, що утворюється внаслідок злиття.

2. Вид реорганізації, у ході якої одне або кілька підприємств приєднуються до іншого, в результаті чого до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних підприємств.

3. Вид реорганізації підприємства, при якому всі майнові права та зобов’язання переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, утворених унаслідок поділу.

4. Договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

 

Порядок реструктуризації підприємства такий:

1. Неплатоспроможне підприємство, попередній аналіз стану підприємства, обґрунтування концепції реструктуризації, розробка плану реструктуризації, включення до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій, визначення економічної ефективності реструктуризації, оцінка результатів створення та функціонування нових організаційно-правових структур, запровадження заходів з реструктуризації.

2.+Неплатоспроможне підприємство, попередній аналіз стану підприємства, включення до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій, поглиблений аналіз техніко-економічного та фінансового стану підприємства, обґрунтування концепції реструктуризації, розробка плану реструктуризації, запровадження заходів з реструктуризації, визначення економічної ефективності реструктуризації, оцінка результатів створення та функціонування нових організаційно-правових структур.

3. Включення до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій, визначення економічної ефективності реструктуризації, оцінка результатів створення та функціонування нових організаційно-правових структур. оцінка результатів створення та функціонування нових організаційно-правових структур. запровадження заходів з реструктуризації, неплатоспроможне підприємство.

4. Неплатоспроможне підприємство, попередній аналіз стану підприємства, обґрунтування концепції реструктуризації, запровадження заходів з реструктуризації.

 

План фінансового оздоровлення спрямований на:

1.+Відновлення платоспроможності підприємства і досягнення ефективної діяльності з урахуванням наданої державної підтримки для проведення санаційних заходів.

2. Покращення макроекономічного середовища.

3. Зменшення асортименту та номенклатури виробництва продукції.

4. Пошук шляхів сировинного забезпечення виробництва продукції.

 

 

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати:

1. Стабільне функціонування.

2. Максимально ефективне функціонування.

3. Високий потенціал розвитку в майбутньому.

4.+Стабільне та максимально ефективне функціонування, високий потенціал розвитку в майбутньому.

 

Якого значення набуває економічна безпека всіх суб’єктів підприємницької діяльності за ринкових умов господарювання:

1.+Дуже важливого.

2. Не важливого.

3. Не значного.

4. Не має жодного значення.

 

Стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, за котрих гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам) – це:

1. Фінансова безпека фірми.

2.+Економічна безпека фірми.

3. Інвестиційна безпека фірми.

4. Фінансової та інвестиційної безпеки фірми.

 

До основних функціональних цілей економічної безпеки не належать:

1. Забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства (організації).

2. Досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією).

3.+Передача інформації конкурентам.

4. Ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

 

Схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії:

1. Здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки.

2. Загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

3. Тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства.

4.+Здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки, загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки та тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства.

 

Результати функціонального аналізу оформляються:

1. У вигляді діаграми.

2.+У вигляді таблиці-карти.

3. У вигляді матриці.

4. У вигляді статистичної інформації.

 

Оцінка ефективності роботи структурних підрозділів суб'єкта господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників:

1. Витрати на здійснення заходу.

2. Розмір відверненої та заподіяної шкоди.

3. Ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу).

4.+Витрати на здійснення заходу, розмір відверненої та заподіяної шкоди, ефективність здійсненого заходу.

 

Серед функціональних складових належного рівня економічної безпеки фінансова складова вва-жається:

1. Не значною.

2. Не важливою.

3. Помірною.

4.+Провідною й вирішальною.

 

Які загрози в економічній безпеці, що мають політико-правовий характер спочатку оцінюються:

1. Внутрішні негативні дії.

2. Ровнішні негативні дії.

3. Форс-мажорні обставини.

4.+Внутрішні та зовнішні негативні дії та форс-мажорні обставини.

 

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу:

1. Фінансова звітність і результати роботи підприємства (організації).

2. Конкурентний стан підприємства (організації) на ринку.

3.+Фінансова звітність, конкурентний стан та ринок цінних паперів.

4. Ринок цінних паперів підприємства (організації).

 

Важливою ланкою встановлення нормального рівня економічної безпеки є оцінка:

1.+Ефективності заходів.

2. Зовнішнього середовища.

3. Внутрішнього середовища.

4. Конкурентного середовища.

 

Зі скількох послідовних етапів здійснюється процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки:

1. 2-х.

2. 3-х.

3. 4-х.

4.+6-и.

 

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:

1. Висока кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби.

2.+Недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності.

3. Бажання чи здатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності.

4.

 

Елементи організаційно-економічного спрямування:

1. Аналіз загроз негативних впливів.

2.+Аналіз загроз негативних впливів та здійснення ресурсного планування.

3. Здійснення ресурсного планування.

4. Оцінка стратегічного рівня забезпечення.

 

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів здебільшого мають:

1. Політичний характер.

2. Законодавчо-правовий характер.

3.+Подвійний характер.

4. Потрійний характер.

 

До групи політичних причин можна віднести:

1. Зіткнення інтересів суспільних груп (верств населення) з економічних, національних, релігійних та інших мотивів.


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 20 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.056 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>