Інновації – це:
1. Періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури.
2. Довгострокові вкладення капіталу в підприємницьку діяльність з метою отримання певного доходу (прибутку).
3. Поточні вкладення капіталу в підприємницьку діяльність.
4.+Невід'ємна складова виробничо-господарської діяльності підприємства, спрямована на оновлення і удосконалення його виробничих сил та організаційно-економічних відносин.
Науково-технічний прогрес означає:
1. Розвиток споріднених галузей.
2.+Безперервний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки.
3. Розширення і диверсифікація виробництва.
4. Погіршення економічного становища підприємства.
Системні інновації:
1. З’являються досить часто й допускають перехід від однієї технологічної групи до іншої.
2.+Мають всеосяжний економічний вплив і модифікують умови виробництва не тільки в основних секторах виробництва і споживання, а й у багатьох споріднених та обслуговуючих галузях.
3. Є суттєвим типом інновацій, які приносять кардинальні зміни в техніко-економічні параметри виробництва та пов'язані з основними глобальними економічними циклами.
4. З’являються рідко і передбачають перехід від однієї технологічної групи до іншої.
Інноваційний процес вимагає:
1.+Цілеспрямованого фінансування нових технологій та виробництва нових наукомістких виробів.
2. Збільшення частки власного капіталу підприємства.
3. Розширення кооперування виробництва.
4. Спеціалізацію виробництва.
Організаційні нововведення:
1.+Охоплюють нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо).
2. Проявляються у вигляді нових продуктів (виробі3., технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалі3..
3. Ведуть переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють якогось істотного впливу на ефективність функціонування та розвитку підприємств.
4. Методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності.
Соціальні нововведення:
1.+Різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка й підвищення кваліфікації персоналу, передовсім керівного складу всіх рівнів. стимулювання творчої діяльності. поліпшення умов і постійне підтримування високого рівня безпеки праці. охорона здоров’я людини і охорона довкілля. створення комфортних умов життя тощо).
2. Нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств та організацій.
3. Методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності.
4. Охоплюють нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо).
Економічні нововведення:
1.+Методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності.
2. Ведуть переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють якогось істотного впливу на ефективність функціонування та розвитку підприємств.
3. Охоплюють нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо).
4. Проявляються у вигляді нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів.
Між окремими видами інноваційних процесів (новин, нововведень) існує:
1.+Тісний взаємозв’язок незалежно від умов.
2. Не існує взаємозв’язку.
3. Тісний взаємозв’язок за умови стабільної державної політики.
4. Тісний взаємозв’язок за умови стабільного курсу національної валюти.
Високодохідні та надто ризиковані підприємства, що спеціалізуються на створенні нової продукції чи сегментів ринку завдяки організації в своїй структурі потужних дослідницьких відділів та конструкторських бюро, –це:
1. Патієнти.
2. Комутанти.
3. Віоленти.
4.+Експлеренти.
Підприємства, які використовують інновації, створені іншими, збагачуючи їх індивідуальними характеристиками, пристосовуючись до невеличких за обсягами потреб конкретного клієнта –це:
1.+Комутанти.
2. Експлеренти.
3. Патієнти.
4. Віоленти.
Інноваційне підприємство-це:
1.+Підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.
2. Підприємство, що має метою створення сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних та виробничих підприємств, які розробляють і поширюють нові технології, техніку, продукцію, послуги.
3. Самостійний господарюючий статутний суб’єкт, що має права юридичної особи та здійснює виробничу діяльність з метою отримання прибутку.
4. Самостійна, ініціативна на власний ризик діяльність по виробництву продукції, з метою отримання прибутку.
Системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції це:
1. Енергетична база підприємства.
2.+Техніко-технологічна база підприємства.
3. Технічна база підприємства.
4. Технологічна база підприємства.
Домінуючим типом інноваційного виробництва є:
1. Масове.
2. Потокове.
3.+Дрібносерійне.
4. Великосерійне.
Розвиток техніко-технологічної бази супроводжується:
1. Капітальним ремонтом устаткування.
2.+Реконструкцією.
3. Технічним доозброєнням підприємства.
4. Заміною спрацьованого устаткування.
Підтримування техніко-технологічної бази здійснюється за допомогою:
1. Модернізації.
2. Розширення.
3. Нового будівництва.
4.+Капітального ремонту устаткування.
Ступенем технічної оснащеності праці є:
1.+Фондоозброєність праці.
2. Продуктивність.
3. Надійність.
4. Питома металомісткість.
Технічним рівнем устаткування є:
1. Фондоозброєність праці.
2. Енергоозброєність праці.
3.+Середній строк експлуатації.
4. Ступінь охоплення робітників механізованою працею.
Визначення, ранжирування, виокремлення пріоритетів визначається на етапі:
1.+Встановлення цілей.
2. Підготовчому.
3. Варіантного вибору рішень.
4. Програмування робіт.
Аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації здійснюється на етапі:
1. Встановлення цілей.
2.+Підготовчому.
3. Варіантного вибору рішень.
4. Програмування робіт.
Розробка, вибір критерію та оцінка ефективності можливих варіантів здійснюється на етапі:
1. Встановлення цілей.
2. Підготовчому.
3.+Варіантного вибору рішень.
4. Програмування робіт.
Узгодження вибраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах здійснюється на етапі:
1. Встановлення цілей.
2. Підготовчому.
3. Варіантного вибору рішень.
4.+Програмування робіт.
Контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного коригування програми здійснюється на етапі:
1.+Супроводження реалізації програми.
2. Підготовчому.
3. Варіантного вибору рішень.
4. Програмування робіт.
За строком використання об'єкта лізинг може бути:
1.+Оперативним.
2. Внутрішнім.
3. Міжнародним.
4. Сервісним.
За строком масштабом поширення відносин лізинг може бути:
1. Оперативним.
2.+Внутрішнім.
3. Фінансовим.
4. Сервісним.
За характером операцій лізинг буває:
1. Оперативний.
2. Внутрішній.
3. Фінансовий.
4.+Сервісний.
Потужність, що визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва називається:
1.+Поточною.
2. Проектною.
3. Резервною.
4. Зворотною.
Потужність, яка визначається періодично у процесі проектування нового підприємства називається:
1. Поточна.
2.+Проектна.
3. Резервна.
4. Зворотна.
Потужність, яка формується в окремих галузях для покриття так званих пікових навантажень називається:
1. Поточна.
2. Проектна.
3.+Резервна.
4. Зворотна.
Зовнішнім фактором ефективності використання виробничої потужності є:
1.+Ринковий попит на продукцію підприємства.
2. Організація виробництва.
3. Організація праці.
4. Організація управління.
Внутрішнім фактором ефективності використання виробничої потужності є:
1. Ринковий попит на продукцію підприємства.
2.+Організація виробництва.
3. Наявність і кваліфікація трудових ресурсів.
4. Введення вдію нових виробничих потужностей.
До показників першої групи використання виробничої потужності відносять:
1.+Коефіцієнт засвоєння проектної виробничої потужності.
2. Коефіцієнт екстенсивного завантаження.
3. Фондовіддачу.
4. Коефіцієнт зняття продукції.
До показників другої групи використання виробничої потужності відносять:
1. Коефіцієнт засвоєння проектної виробничої потужності.
2.+Коефіцієнт екстенсивного завантаження.
3. Фондовіддачу.
4. Коефіцієнт зняття продукції.
Коефіцієнт засвоєння проектної виробничої потужності характеризує ступінь:
1.+Засвоєння проектної потужності.
2. Засвоєння середньорічної проектної потужності.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4. Використання виробничої потужності в одиницю часу.
Коефіцієнт використання середньорічної проектної потужності характеризує ступінь:
1. Засвоєння проектної потужності.
2.+Засвоєння середньорічної проектної потужності.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4. Використання виробничої потужності в одиницю часу.
Коефіцієнт екстенсивного завантаження характеризує ступінь:
1. Засвоєння проектної потужності.
2. Засвоєння середньорічної проектної потужності.
3.+Використання виробничої потужності у часі.
4. Використання виробничої потужності в одиницю часу.
Коефіцієнт інтенсивності навантаження характеризує ступінь:
1. Засвоєння проектної потужності.
2. Засвоєння середньорічної проектної потужності.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4.+Використання виробничої потужності в одиницю часу.
Коефіцієнт інтегрального навантаження характеризує ступінь:
1.+Використання виробничої потужності внаслідок сукупної дії інтенсивних та екстенсивних факторів.
2. Засвоєння середньорічної проектної потужності.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4. Використання виробничої потужності в одиницю часу.
Коефіцієнт змінності характеризує ступінь:
1.+Використання виробничої потужності на протязі зміни.
2. Засвоєння середньорічної проектної потужності.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4. Використання виробничої потужності в одиницю часу.
Фондовіддача характеризує ступінь:
1. Використання виробничої потужності внаслідок сукупної дії інтенсивних та екстенсивних факторів.
2.+Випуску продукції на 1грн середньорічної вартості основних виробничих засобів.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4. Використання виробничої потужності в одиницю часу.
Коефіцієнт зняття продукції з 1 метру квадратного характеризує ступінь:
1. Використання виробничої потужності внаслідок сукупної дії інтенсивних та екстенсивних факторів.
2. Випуску продукції на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих засобів.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4.+Випуску продукції з 1 метру квадратного виробничих площ.
Коефіцієнт ефективності використання виробничих площ характеризує ступінь:
1. Використання виробничої потужності внаслідок сукупної дії інтенсивних та екстенсивних факторів.
2. Випуску продукції на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих засобів.
3. Використання виробничої потужності у часі.
4.+Ефективності використання 1 метру квадратного виробничих площ.
Сукупність взаємозв’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції – це:
1. Основний процес.
2. Обслуговуючий процес.
3.+Виробничий процес.
4. Дискретний процес.
Процеси, яким притаманна циклічність, зв’язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках – це:
1. Ручні процеси.
2. Механізовані процеси.
3.+Дискретні процеси.
4. Основні процеси.
Сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці – це:
1. Основні процеси.
2. Дискретний процес.
3. Виробничий процес.
4.+Технологічний процес.
Процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу – це:
1.+Основні процеси.
2. Допоміжні процеси.
3. Дискретні процеси.
4. Безперервні процеси.
Процеси, які виконуються робітником за допомогою машин – це:
1. Автоматичні процеси.
2. Ручні процеси.
3. Автоматизовані процеси.
4.+Механізовані процеси.
Виробничий процес не використовує такі ресурси, як:
1. Предмети праці.
2.+Постачальники.
3. Засоби праці.
4. Персонал.
Процеси, які забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів – це:
1. Дискретні процеси.
2.+Обслуговуючі процеси.
3. Виробничі процеси.
4. Технологічні процеси.
Процеси, які здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії – це:
1. Механізовані процеси.
2. Автоматичні процеси.
3.+Ручні процеси.
4. Безперервні процеси.
Процеси, які здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою це:
1. Ручні процеси.
2.+Автоматичні процеси.
3. Безперервні процеси.
4. Механізовані процеси.
Процеси, які виконуються машинами під наглядом робітника – це:
1. Автоматичні процеси.
2.+Автоматизовані процеси.
3. Механізовані процеси.
4. Ручні процеси.
Закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагоджування устаткування – це:
1.+Операція.
2. Виробництво.
3. Спеціалізація.
4. Уніфікація.
Принцип, який потребує узгодження пропускної спроможності процесу, усієї взаємозв’язаної системи підрозділів і машин – це:
1.+Принцип пропорційності.
2. Принцип спеціалізації.
3. Принцип прямоточності.
4. Принцип паралельності.
Зведення продукції, методів її виробництва або їхніх елементів до єдиних форм, розмірів, структури, складу – це:
1. Спеціалізація.
2. Операція.
3.+Уніфікація.
4. Виробництво.
Принцип, який означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, зв’язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією – це:
1.+Принцип гнучкості.
2. Принцип гомеостатичності.
3. Принцип прямоточності.
4. Принцип автоматичності.
Виробництво, яке характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається – це:
1. Серійне виробництво.
2. Масове виробництво.
3.+Одиничне виробництво.
4. Дослідне виробництво.
Виробництво, яке характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів – це:
1. Дослідне виробництво.
2. Серійне виробництво.
3. Одиничне виробництво.
4.+Масове виробництво.
Принцип, який передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів – це:
1. Принцип ритмічності.
2. Принцип безперервності.
3. Принцип автоматичності.
4.+Принцип паралельності.
Виробництво, в якому виготовляються зразки або партії виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій – це:
1. Серійне виробництво.
2.+Дослідне виробництво.
3. Масове виробництво.
4. Одиничне виробництво.
Робочі місця, які характеризуються виконанням різноманітних операцій над різними деталями в межах технологічних можливостей устаткування – це:
1. Робочі місця серійного виробництва.
2.+Робочі місця одиничного виробництва.
3. Робочі місця масового виробництва.
4. Робочі місця дослідного виробництва.
Принцип, який полягає в тім, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам – це:
1. Принцип автоматичності.
2. Принцип гнучкості.
3. Принцип прямоточності.
4.+Принцип гомеостатичності.
Робочі місця, на яких виконуються операції над обмеженою номенклатурою деталей, які обробляються періодично партіями – це:
1. Робочі місця дослідного виробництва.
2. Робочі місця одиничного виробництва.
3.+Робочі місця серійного виробництва.
4. Робочі місця масового виробництва.
Виробництво, яке має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним – це:
1. Масове виробництво.
2.+Серійне виробництво.
3. Дослідне виробництво.
4. Одиничне виробництво.
Робочі місця, які характеризуються постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці – це:
1.+Робочі місця масового виробництва.
2. Робочі місця одиничного виробництва.
3. Робочі місця дослідного виробництва.
4. Робочі місця серійного виробництва.
Принцип, який означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень – це:
1. Принцип спеціалізації.
2.+Принцип прямоточності.
3. Принцип пропорційності.
4. Принцип автоматичності.
Рівень кваліфікації робітників при серійному типі виробництва:
1. Високий.
2. Невисокий.
3.+Середній.
4. Низький.
Широта номенклатури виробів при одиничному типі виробництва:
1. Один тип.
2.+Необмежена.
3. Обмежена кількістю типів.
4. Два типи.
Широта номенклатури виробів при серійному типі виробництва:
1. Необмежена.
2. Один тип.
3. Два типи.
4.+Обмежена кількість типів.
Рівень кваліфікації робітників при масовому типі виробництва:
1. Середній.
2. Високий.
3. Низький.
4.+Невисокий.
Принцип, який передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу – це:
1. Принцип гомеостатичності.
2. Принцип гнучкості.
3.+Принцип автоматичності.
4. Принцип прямо точності.
Одна з форм суспільної організації виробництва, в основі якої лежить поділ праці – це:
1. Концентрація.
2.+Спеціалізація.
3. Конверсія.
4. Диверсифікація.
Широта номенклатури виробів при масовому типі виробництва:
1.+Один тип.
2. Обмежена кількістю типів.
3. Необмежена.
4. Два типи.
Певна кількість виробів одного типорозміру, що виготовляється за незмінною технічною документацією – це:
1. Партія предметів.
2.+Серія.
3. Виробничий цикл.
4. Однотипні вироби.
Рівень кваліфікації робітників при одиничному типі виробництва:
1. Невисокий.
2.+Високий.
3. Середній.
4. Низький.
Потокова лінія, на якій обробляється або складається виріб одного типорозміру протягом тривалого часу, ця лінія є:
1.+Однопредметною.
2. Безперервною.
3. Багатопредметною.
4. Прямоточною.
Потокова, на якій одночасно або послідовно виготовляється кілька типорозмірів виробів, це лінія:
1. Багатопредметна.
2. Прямоточна.
3. Однопредметна.
4.+Багатопредметна безперервна.
Метод, який полягає в оцінюванні рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу – це:
1. Диференційований метод.
2. Органолептичний метод.
3.+Об’єктивний метод.
4. Комплексний метод.
Поєднання на одному підприємстві всіх стадій переробки певної сировини, що забезпечує мало- або безвідходність виробництва – це
1. Диверсифікація.
2. Конверсія.
3. Кооперування.
4.+Комбінування.
Принцип, який полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю – це:
1. Принцип автоматичності.
2. Принцип безперервності.
3. Принцип гнучкості.
4.+Принцип ритмічності.
Концентрація, як форма організації виробництва не включає такий об’єктивний вид як:
1. Заводську концентрацію.
2. Агрегатну концентрацію.
3.+Виробничу концентрацію.
4. Технологічну концентрацію.
Властивість виробу виконувати свої функції зі збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного проміжку часу – це:
1. Довговічність.
2.+Надійність.
3. Ремонтопридатність.
4. Показник патентної чистоти.
Виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно виготовлять кінцеву продукцію –це:
1.+Кооперування.
2. Спеціалізація.
3. Комбінування.
4. Деконцентрація.
Метод, який ґрунтується на сприйманні властивостей продукту з допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів – це:
1. Об’єктивний метод.
2. Диференційований метод.
3. Комплексний метод.
4.+Органолептичний метод.
Властивість виробу тривалий час зберігати свою працездатність за тих чи тих умов експлуатації це:
1. Надійність.
2. Показник патентної чистоти.
3. Ремонтопридатність.
4.+Довговічність.
Метод, який передбачає порівнювання одиничних показників виробів із відповідними показниками виробів-еталонів або базовими показниками стандартів – це:
1. Органолептичний метод.
2.+Диференційований метод.
3. Комплексний метод.
4. Об’єктивний метод.
Можливість швидко виявляти й усувати несправності в техніці – це:
1. Показник патентної чистоти.
2. Надійність.
3.+Ремонтопридатність.
4. Довговічність.
Застосовувані засоби контролю не включають такий вид контролю:
1. Автоматизований.
2. Механізований.
3.+Автоматичний.
4. Ручний.
Організаційна форма не включає такий вид контролю:
1. Суцільний.
2. Летючий.
3. Інспекційний.
4.+Регулюючий.
Метод, який полягає у визначенні узагальнюючого показника якості оцінюваного виробу – це:
1.+Комплексний метод.
2. Диференційований метод.
3. Об’єктивний метод.
4. Органолептичний метод.
Принцип, який потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або їх зовсім було ліквідовано – це:
1. Принцип ритмічності.
2. Принцип гнучкості.
3.+Принцип безперервності.
4. Принцип автоматичності.
Раптовий і швидкоминучий контроль якості виробів на окремих дільницях виробництва – це:
1. Інспекційний контроль.
2. Стаціонарний контроль.
3.+Летючий контроль.
4. Змінний контроль.
Оперативне планування представлено:
1.+Детальною розробкою планів по вирішенню конкретних питань діяльності підприємства на поточну декаду, місяць, квартал.
2. Комплексом поточних (короткострокових) планів, які конкретизують середньострокові плани.
3. У вигляді середньострокових планів-прогнозів, що конкретизують довгострокові плани.
4. У вигляді довгострокових планів-прогнозів, що націлені на вирішення багатьох стратегічних напрямів діяльності підприємства.
Поточні плани розробляють на термін:
1. До 4 місяців.
2.+До 1 року.
3. До 2 років.
4. До 5 років.
Який вид планування є достатньо конкретизованим, має високий ступінь деталізації і охоплює усі основні сфери діяльності підприємства:
1. Довгострокове планування.
2. Середньострокове планування.
3.+Поточне планування.
4. Оперативне планування.
Ступінь деталізації яких планів є найменшою:
1.+Довгострокових планів-прогнозів.
2. Середньострокових планів-прогнозів.
3. Поточних планів.
4. Короткострокових планів.
Центральною ланкою плану економічного і соціального розвитку підприємства є:
1. Фінансовий план.
2.+План виробництва і реалізації продукції.
3. План матеріально-технічного забезпечення.
4. План економічної ефективності виробництва.
Виробнича програма підприємства – це:
1. План по прибутку, собівартості і рентабельності.
2. План економічної ефективності виробництва.
3. План технічного розвитку і організації виробництва.
4.+План виробництва і реалізації продукції.
Метод планування, при якому планові показники формуються у відповідних таблицях, які можуть містити алгоритм розрахунків:
1. Лінійно-графічний метод планування.
2. Сітьовий метод планування.
3.+Табличний метод планування.
4. Матричний метод планування.
Стратегія інвестиційної діяльності підприємства:
1. Полягає у розробці правил мобілізації додаткових фінансових ресурсів, що можуть бути використані у якості інвестицій або для вирішення поточних фінансових завдань.
2.+Передбачає розробку правил та прийомів, що сприяють відновленню основних засобів, їхній модернізації, технічному переозброєнню, реконструкції.
3. Розробляє правила і прийоми дослідження і формування потенційних ринків товарів та послуг, що відповідають місії підприємства.
4. Передбачає розробку принципових положень, які дозволяють ефективно розподіляти ресурси і на цій основі вибирати найбільш привабливих постачальників виробничих ресурсів.
При якій стратегії розробляються правила та прийоми вибору найбільш привабливих замовників, прийоми вивчення потенційних конкурентів, прийоми формування у партнерів стійкого бажання співпраці з підприємством?
1. Стратегія поведінки підприємства на ринках грошей і цінних паперів.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 17 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |