Економічну діяльність можуть здійснювати:
1.+Окремі особи, сім’я, об’єднання людей, держава тощо.
2. Недієздатні особи.
3. Громадські неприбуткові організації.
4. Недієздатні громадяни інших країн світу.
У ринковій економіці підприємство самостійно планує:
1.+Основні напрямки та умови своєї діяльності.
2. Основні напрямки та умови діяльності національної економіки.
3. Основні напрямки та умови діяльності галузі.
4. Закони та принципи функціонування підприємств.
Центральною проблемою у кейнсіанській теорії є:
1. Перетворення вихідних ресурсів у продукцію.
2. Залучення ресурсів у виробництво.
3.+Рівності заощаджень та інвестицій.
4. Відволікання трудових ресурсів на виробництво продукції, що немає попиту.
Неокласична теорія розглядає підприємство як:
1.+Цілісний об’єкт, що перетворює вихідні ресурси в продукцію та залучає ці ресурси у виробництво.
2. Суб’єкт зовнішньоекономічних відносин країни.
3. Посередник між продавцем та покупцем.
4. Посередник між покупцем та покупцем.
У якій теорії підприємство є «чорним ящиком»?
1. Кейнсіанській.
2.+Неокласичній.
3. Еволюційній.
4. Меркантилістів.
Підприємство є важливою ланкою техніко-економічних відносин тому що підприємство вступає у:
1.+Відносини кооперації, спеціалізації, комбінування виробництва з іншими підприємствами.
2. Відносини власності з іншими підприємствами.
3. Фінансові й валютні відносини з іншими партнерами.
4. Кредиторські та дебіторські відносини зі своїми контрагентами.
Найважливіша функція держави в ринковій економіці:
1. Створення відповідних законів, що регулюють оцінку економічних суб’єктів.
2.+Вирішення проблеми «для кого робити».
3. Досягнення економічної ефективності.
4. Жорсткий контроль за функціонуванням підприємств.
Принцип свободи підприємництва забезпечується:
1. Соціальним розвитком підприємства.
2. Рівнем банківського обслуговування.
3.+Певними правами підприємства під час здійснення своєї виробничо-комерційної діяльності.
4. Звільненням від сплати податків.
Соціально-відповідальна поведінка підприємства зумовлює:
1.+Необхідний громадський консенсус, надійне партнерство підприємців та інших суверенних соціальних верств, державних і громадських організацій.
2. Підвищення технічного рівня підприємства.
3. Підвищення рівня підготовки персоналу.
4. Ефективне функціонування країни в цілому.
Відтворювальні пропорції ринку встановлюються внаслідок дії законів:
1. Конституції України.
2. Закону України "Про пенсійне забезпечення".
3.+Закону вартості та закону попиту і пропозиції.
4. Європейського Союзу.
Законодавчим документом, що визначає порядок державної реєстрації підприємств в Україні є:
1.+Господарський Кодекс України.
2. ЗУ «Про підприємства в Україні».
3. ЗУ «Про господарські товариства».
4. ЗУ «Про підприємництво».
Державне регулювання в області соціальних виплат припускає:
1. Вільне ціноутворення.
2.+Пенсійне забезпечення.
3. Централізоване планування.
4. Розвиток безробіття в країні.
Суб’єктом підприємницької діяльності можуть бути:
1. Громадяни України.
2. Юридичні особи.
3. Іноземці.
4.+Всі вище вказані, не обмежені у діяльності законодавства України.
Ліцензія на здійснення підприємницької діяльності видається:
1. Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідним міністерством та відомством.
3.+Органом місцевого самоврядування.
4. Верховною Радою України.
Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати:
1. Творчу, виробничу, організаційну.
2. Творчу, технічну, інформаційну, ресурсну.
3.+Творчу, ресурсну, організаційно-супровідну.
4. Економічну.
Підприємницьким хистом є:
1. Ініціативна, самостійна діяльність людей, яка направлена на отримання більшої виручки від реалізації продукції.
2.+Ініціативна, самостійна діяльність людей, за власний рахунок та від власного імені, що направлена на отримання прибутку.
3. Ініціативна, самостійна діяльність людей, яка направлена на виробництво товарів та послуг з ціллю задоволення потреб споживачів.
4. Ініціативна, самостійна діяльність людей, яка направлена на задоволення власних потреб.
Напрямом державного регулювання діяльності підприємств, який передбачає визначення переліку податків та інших обов’язкових платежів, розмірів та порядку їх сплати є:
1.+Грошово-кредитне регулювання.
2. Цінове регулювання.
3. Податкове регулювання.
4. Соціальне регулювання.
До яких двох головних положень можуть бути зведені всі положення неокласичної теорії?
1.+Критерії прийняття всіх рішень на рівні підприємства є єдиними; можливості отримання і обробки інформації, яка надходить із зовнішнього середовища, необмежені.
2. Угоди реалізуються на основі механізму, аналогічного аукціонам; цінова інформація є найважливішою.
3. Підприємство є носієм виробничої функції; конкуренція є основною ознакою діяльності підприємства.
4. Цінова інформація є найважливішою; критерії прийняття всіх рішень на рівні підприємства є єдиними.
Інституціональна концепція розглядає підприємство як:
1. Цілісний об’єкт, що перетворює вихідні ресурси в продукцію та залучає ці ресурси у виробництво.
2.+Організацію, що створюється людьми для більш ефективного використання їх можливостей.
3. Один із суб’єктів у середовищі собі подібних.
4. Зібрання людей, що обєднуються для досягнення єдиної цілі.
Еволюційна теорія розглядає підприємство як:
1. Цілісний об’єкт, що перетворює вихідні ресурси в продукцію та залучає ці ресурси у виробництво.
2. Організацію, що створюється людьми для більш ефективного використання їх можливостей.
3.+Один із суб’єктів у середовищі собі подібних.
4. Засіб задоволення людських потреб.
В яких організаційно-правових формах не може бути засновано підприємство з іноземними інвестиціями в Україні?
1. Акціонерне товариство.
2. Постійне представництво іноземної фірми.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю.
4.+Державне підприємство.
Які з наведених характеристик приватного підприємця є правильними?
1.+Приватний підприємець може відкривати розрахунковий рахунок у банку.
2. Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи повинні складати самостійний баланс.
3. Приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном.
4. Приватним підприємцем може бути лише громадянин України.
До прямих методів державного регулювання діяльності підприємств належать:
1. Прийняття законодавчих актів.
2.+Цільове кредитування.
3. Вироблення загальних правил ціноутворення.
4. Квотування.
До непрямих методів державного регулювання діяльності підприємств належать:
1.+Прийняття законодавчих актів.
2. Цільове кредитування.
3. Квотування.
4. Надання пільг.
Рівнями інтернаціоналізації міжнародної підприємницької діяльності є:
1. Короткий, середній, високий, найвищий.
2.+Найнижчий, невисокий, високий, надвисокий.
3. Довгий, середній, найдовший.
4. Короткий, середній, довгий, найдовший.
Формою міжнародної підприємницької діяльності є:
1.+Територіально-виробничі та багатосторонні міжнародні зв’язки.
2. Здійснення збуту продукції.
3. Завоювання зарубіжного ринку.
4. Банківське кредитування.
Тенденціями розвитку міжнародного спільного підприємництва (МСП) в Україні є:
1. Зосередження МСП на внутрішньому ринку.
2. Активна участь у створенні МСП вітчизняних фірм, що надають перевагу комерційному зиску від разових операцій.
3.+Активізація кількісного розвитку різнопрофільних спільних підприємств з частковим або повним іноземним капіталом.
4. Спеціалізація міжнародного спільного підприємництва.
У міжнародній підприємницькій діяльності Кабінет Міністрів України здійснює наступні функції:
1. Продає облік і розрахунки кредитних ресурсів, операції з валютними ресурсами, що надаються Державним валютним фондом України.
2.+Проводить переговори та підписує міжурядові угоди з питань зовнішньоекономічної і спільної підприємницької діяльності, забезпечує їхнє виконання.
3. Ухвалює закони стосовно зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
4. Ухвалює міжнародні закони.
У міжнародній підприємницькій діяльності Верховна Рада України здійснює наступні функції:
1. Продає облік і розрахунки кредитних ресурсів, операції з валютними ресурсами, що надаються Державним валютним фондом України.
2. Проводить переговори та підписує міжурядові угоди з питань зовнішньоекономічної і спільної підприємницької діяльності, забезпечує їхнє виконання.
3.+Ухвалює закони стосовно зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
4. Ухвалює міжнародні закони.
У міжнародній підприємницькій діяльності Національний банк України здійснює наступні функції:
1.+Продає облік і розрахунки кредитних ресурсів, операції з валютними ресурсами, що надаються Державним валютним фондом України.
2. Проводить переговори та підписує міжурядові угоди з питань зовнішньоекономічної і спільної підприємницької діяльності, забезпечує їхнє виконання.
3. Ухвалює закони стосовно зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
4. Ухвалює міжнародні закони.
Класична модель підприємництва орієнтована на:
1. Активне використання нових управлінських рішень задля постійного зростання економічної та соціальної ефективності підприємницької діяльності.
2. Пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів.
3. Оновлення економічної системи держави.
4.+Максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства.
Підприємництво як певний стиль і тип господарської поведінки має такі характерні риси:
1. Оперативність, гнучкість, динамічність, постійне самооновлення.
2. Орієнтація на потреби споживачів, їх поведінку на ринку.
3. Ініціативність і пошук нетрадиційних рішень, готовність ризикувати.
4.+Усе викладене вище, а також цілеспрямованість, наполегливість у бізнесі.
Критеріями вибору виду підприємництва є:
1. Вид товару, споживчий попит, існуючий економічний стан у даній галузі.
2. Рівень розвитку конкуренції, перспективність та прибутковість бізнесової діяльності.
3. Наявність фінансових, матеріальних, трудових ресурсів.
4.+Усе викладене вище, а також кваліфікація, практичні навички.
Підприємство діє на підставі:
1.+Власного статуту.
2. Колективного договору.
3. Трудового договору.
4. Паспорта підприємства.
Початковим етапом створення підприємства є:
1.+Підготовка установчих документів.
2. Знаходження місця для офісу фірми.
3. Рішення про створення підприємства.
4. Державна реєстрація підприємства.
Реструктуризація підприємства, пов’язана зі зміною структури балансу підприємства називається:
1. Технічною реструктуризацією.
2. Економічною реструктуризацією.
3. Фінансовою реструктуризацією.
4.+Управлінською реструктуризацією.
Класична модель підприємництва орієнтована на:
1.+Активне використання нових управлінських рішень задля постійного зростання економічної та соціальної ефективності підприємницької діяльності.
2. Пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів.
3. Оновлення економічної системи держави.
4. Максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства.
Головне завдання підприємства полягає у:
1.+Задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку.
2. Ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів.
3. Підвищенні продуктивності праці і ефективному використанні системи мотивації праці.
4. Підвищенні якості продукції, що випускається.
Що таке державне регулювання підприємництва?
1. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
2. Визначення суб'єктів підприємницької діяльності.
3.+Регламентація поведінки суб'єктів підприємницької діяльності.
4. Видача державних трансфертів.
Що протидіє монополізму в економіці?
1.+Застосування заходів державного регулювання конкуренції.
2. Концентрація виробництва у великих підприємствах.
3. Концентрація капіталу у великих підприємствах.
4. Розвиток ринкової інфраструктури.
Який атрибут підприємства служить для ідентифікації товарів або послуг продуцента (продавця) та їх виокремлення на ринку від продукції (послуг) конкурентів:
1. Розрахунковий рахунок у банку.
2. Печатка з власною назвою.
3. Самостійний баланс.
4.+Фірмовий знак.
Серед основних прав підприємства слід виділити невірне:
1. Утворення і ліквідації підприємства.
2.+Несення майнової відповідальності по своїх діях.
3. Мати відокремлене майно.
4. Мати самостійний баланс.
Серед основних обов'язків, що покладаються на підприємства необхідно виділити невірне:
1. Запобігання порушенню прав та інтересів споживачів.
2. Здійснення в установленому законом порядку фінансового та статистичного обліку.
3.+Встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
4. Точне ведення обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції.
До головних напрямків діяльності підприємства не відноситься:
1.+Операційна діяльність.
2. Інноваційна діяльність.
3. Комерційна діяльність.
4. Виробнича діяльність.
Вкажіть яких підприємств не існує відповідно до класифікаційної ознаки «чисельності працівників і обсяг господарського обороту»:
1. Великих.
2. Малих.
3. Середніх.
4.+Невеликих.
Яке з наведених підприємств не належать до некомерційних:
1. Школа.
2. Лікарня.
3.+Аптека.
4. Поліклініка.
Самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським Кодексом та іншими законами – це:
1. Філіал.
2.+Підприємство.
3. Дивізіон.
4. Цех.
Генеральну (головну) мету підприємства, тобто чітко окреслену причину його існування, у світовій економіці заведено називати:
1. Стратегією.
2. Ціллю.
3.+Місією.
4. Тактикою.
Самостійний вибір постачальників і споживачів продукції та послуг підприємця являється його:
1.+Правом.
2. Обов’язком.
3. Загрозою.
4. Можливістю.
Пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених на ринку товарів, їхнє гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонтів під час нормативного строку служби є наступним його видом діяльності:
1. Комерційна діяльність.
2. Виробнича діяльність.
3. Інноваційна діяльність.
4.+Післяпродажний сервіс.
Зібрання правил, що регулюють сукупну індивідуальну (їхню сукупну) діяльність підприємства, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання називають:
1.+Статут.
2. Колективний договір.
3. Трудовий договір.
4. Паспорт підприємства.
Угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити чинному законодавству України називається:
1. Статут.
2.+Колективний договір.
3. Трудовий договір.
4. Паспорт підприємства.
Підприємства, мета діяльності яких є задоволення суспільних потреб, називаються:
1. Комерційні.
2. Приватні.
3. Комунальні.
4.+Некомерційні.
Цілі, які мають конкретні горизонти прогнозування називають:
1.+Орієнтованими в часі.
2. Конкретними.
3. Досяжними.
4. Взаємно підтримуючими.
Формулювання цілей у конкретних формах створює вихідну базу відліку для наступних правильних господарських та соціальних рішень, що являється наступним принципом формування цілей підприємства:
1. Орієнтованість в часі.
2.+Конкретність.
3. Досяжність.
4. Взаємне підтримування.
Принцип формування цілей підприємства, що передбачає досягнення однієї мети, не перешкоджаючи реалізації інших цілей, називається:
1. Орієнтованість в часі.
2. Конкретність.
3. Досяжність.
4.+Взаємне підтримування.
Діяльність, що охоплює науково-технічні розробки, технологічну й конструкторську підготовку виробництва, запровадження технічних, організаційних та інших нововведень називається:
1. Комерційна діяльність.
2. Виробнича діяльність.
3.+Інноваційна діяльність.
4. Післяпродажний сервіс.
Який напрям діяльності підприємства відповідає за обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку:
1. Комерційна діяльність.
2.+Виробнича діяльність.
3. Інноваційна діяльність.
4. Післяпродажний сервіс.
Пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених на ринку товарів, їхнє гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонтів під час нормативного строку служби називається:
1. Комерційна діяльність.
2. Виробнича діяльність.
3. Інноваційна діяльність.
4.+Післяпродажний сервіс.
Угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити чинному законодавству України називається:
1. Статут.
2.+Колективний договір.
3. Трудовий договір.
4. Паспорт підприємства.
Підприємства, мета діяльності яких є задоволення суспільних потреб, називаються:
1. Комерційні.
2. Приватні.
3. Комунальні.
4.+Некомерційні.
Підприємство, власниками якого є акціонери, які мають обмежену відповідальність (у розмірі свого внеску в акціонерний капітал) і розпоряджаються прибутком являється:
1. Приватним підприємством.
2.+Акціонерним товариством.
3. Комунальним підприємством.
4. Господарським товариством.
Підприємство, що ґрунтується на власності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариства або громадської організації, називається:
1. Приватним.
2.+Колективним.
3. Комунальним.
4. Державним.
Підприємство, яке засноване на засадах власності відповідної територіальної громади, називається:
1. Приватним.
2. Колективним.
3.+Комунальним.
4. Державним.
Підприємства, засновані на державній власності, називаються:
1. Приватним.
2. Колективним.
3. Комунальним.
4.+Державним.
Підприємства, які не підлягають приватизації, називаються:
1. Приватними.
2.+Казенними.
3. Національними.
4. Одноосібними.
Юридично самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс. проте материнська фірма суворо контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їхніх акцій, називається:
1. Материнське підприємство.
2. Асоційоване підприємство.
3. Головна фірма.
4.+Дочірнє підприємство.
Діяльність яких підприємств започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом міністрів України:
1.+Інституціональні об’єднання.
2. Добровільні об’єднання.
3. Фінансові групи.
4. Спільні об’єднання.
До функцій управління на підприємстві належать:
1. Інновація.
2.+Організація.
3. Попередження.
4. Кооперування.
Способи впливу на окремих працівників і трудовий колектив загалом, що необхідні для досягнення цілей підприємства, називаються:
1.+Методи управління.
2. Чинники продуктивності праці.
3. Результати організації праці.
4. Планування діяльності трудового колективу.
Економічні методи управління підприємством реалізують мотиви:
1. Соціальної поведінки людини.
2. Зацікавленості у спільній праці.
3. Застосування адміністративних санкцій.
4.+Матеріального інтересу участі людини у виробничих процесах.
Виробнича структура підприємства, коли кілька однотипних цехів можуть бути об’єднані, називається:
1. Дивізіональною.
2. Матричною.
3.+Корпусною.
4. Цеховою.
До різновидів організаційної структури управління підприємством не належить:
1. Дивізіональна.
2. Корпусна.
3. Лінійна.
4.+Множинна.
До особливостей функціональної організаційної структури належить:
1. Надійність контролю.
2.+Підпорядкованість підлеглих усім штабам одночасно.
3. Оперативність управлінських рішень.
4. Компетентне керівництво кожної функції управління.
Організаційна структура управління підприємством, що передбачає наявність функціональних підрозділів, що мають право керування і прийняття рішень, називається:
1. Лінійно-функціональна.
2.+Функціональна.
3. Дивізіональна.
4. Лінійна.
Контроль як управлінська функція підприємства полягає в:
1. Обліку результатів діяльності підприємства, досягнутих за певний проміжок часу.
2. Перевірці своєчасності початку трудової зміни.
3.+Порівнянні фактично досягнутих результатів з плановими.
4. Постановці цілей діяльності підприємства.
При якій організаційній структурі управління функціональні підрозділи мають тільки дорадчі права щодо управління підприємством:
1. Лінійній.
2. Функціональній.
3. Дивізіональній.
4.+Лінійно-функціональній.
Головною властивістю функціональної структури управління є:
1. Мінімальні витрати на утримання управлінського апарату.
2. Високий ступінь компетентності управлінських рішень.
3. Висока мотивація праці персоналу.
4.+Функціональні підрозділи мають дорадчі права, а остаточне рішення приймає керівник.
Підрозділ підприємства, в якому виконуються основні технологічні операції по виготовленню продукції, де витрачається найбільша частка сукупної живої праці і де зосереджена більша частина основних засобів називають:
1. Основний підрозділ.
2. Головний підрозділ.
3.+Ведучий (провідний) підрозділ.
4. “Вузьке місце”.
Основний виробничий, адміністративно-відокремлений підрозділ підприємства називається:
1.+Цех.
2. Філія.
3. Бригада.
4. Служба.
Що з наведеного переліку відноситься до основних цехів підприємства:
1. Термічний цех.
2. Інструментальний цех.
3.+Складальний цех.
4. Енергоцех.
Загальна структура підприємства включає в себе:
1. Сукупність виробничих підрозділів.
2. Сукупність управлінських підрозділів.
3. Сукупність виробничих і управлінських підрозділів.
4.+Сукупність управлінських, виробничих і невиробничих підрозділів.
За формою спеціалізації виробничу структуру підприємства поділяють на:
1. Безцехову, цехову, корпусну, філіальну.
2.+Технологічну, предметну, змішану.
3. Лінійну, функціональну, лінійно-функціональну, дивізіональну, матричну.
4. Комплексну, спеціалізовану.
Загальну структуру підприємства створює
1.+Сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів.
2. Сукупність усіх виробничих підрозділів.
3. Сукупність усіх функціональних підрозділів.
4. Сукупність усіх працівників підприємства.
Виробнича дільниця – це:
1. Адміністративно відокремлена частина підприємства, що в ній виконується певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації.
2.+Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.
3. Об’єднання кількох однотипних цехів.
4. Об’єднання кількох підприємств.
Основні цехи:
1. Займаються утилізацією, переробкою та виготовленням продукції з відходів основного виробництва.
2. Виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних і допоміжних виробничих процесів.
3. Виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення власних потреб усередині самого підприємства.
4.+Виготовляють продукцію, призначену для реалізації на сторону, тобто продукцію, що визначає профіль та спеціалізацію підприємства.
Ознакою технологічної виробничої структури підприємства є:
1.+Спеціалізація цехів підприємства на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (ливарні, термічні, механообробні, складальні цехи машинобудівного підприємств1..
2. Спеціалізація цехів на виготовленні певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів, деталей з використанням різноманітних технологічних процесів та операцій (цех кузовів, задніх мостів, двигунів на автомобільному заводі).
3. Великосерійне й масове виробництво з обмеженою номенклатурою та значними обсягами продукції.
4. Виробництво на замовлення.
Ознакою предметної виробничої структури підприємства є:
1. Спеціалізація цехів підприємства на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (ливарні, термічні, механообробні, складальні цехи машинобудівного підприємств1..
2.+Спеціалізація цехів на виготовленні певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів, деталей з використанням різноманітних технологічних процесів та операцій (цех кузовів, задніх мостів, двигунів на автомобільному заводі).
3. Великосерійне й масове виробництво з обмеженою номенклатурою та значними обсягами продукції.
4. Виробництво на замовлення.
Ознакою змішаної виробничої структури підприємства є:
1. Спеціалізація цехів підприємства на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (ливарні, термічні, механообробні, складальні цехи машинобудівного підприємств1..
2. Спеціалізація цехів на виготовленні певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів, деталей з використанням різноманітних технологічних процесів та операцій (цех кузовів, задніх мостів, двигунів на автомобільному заводі).
3.+Великосерійне й масове виробництво з обмеженою номенклатурою та значними обсягами продукції.
4. Виробництво на замовлення.
Організаційна структура управління підприємством – це:
1. Сукупність виробничих підрозділів підприємства у їх взаємодії і взаємозв’язку.
2.+Форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію і підпорядкованість її елементів.
3. Система взаємозв’язків підприємства із навколишнім середовищем.
4. Організаційно-правова форма підприємства.
Лінійні зв’язки на підприємстві:
1.+Виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління (директор – начальник цеху – майстер) і з’являються там, де одного керівника підпорядковано іншому.
2. Характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, але між ними не існує адміністративного підпорядкування (начальник цеху – начальник економічного відділу).
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |