2.+Стратегія зниження трансакційних витрат.
3. Стратегія інвестиційної діяльності підприємства.
4. Стратегія взаємодії підприємства з ринками стратегічних ресурсів.
Головою метою економічної стратегії є:
1.+Створення і підтримання високого рівня конкурентної переваги підприємства.
2. Отримання прибутку шляхом задоволення потреб споживачів.
3. Максимальне забезпечення потреб споживачів у високоякісній продукції при найбільш оптимальному використанні ресурсів підприємства.
4. Контроль і сприяння процесу розвитку основної діяльності підприємства.
Які прийоми не використовуються при стратегії зниження трансакційних витрат:
1. Прийоми вибору найбільш привабливих замовників.
2.+Формування стійких споживчих переваг по відношенню до марки підприємства і його товарів.
3. Прийоми вивчення потенційних конкурентів.
4. Прийоми формування у партнерів стійкого бажання співпраці з підприємством.
Який принцип планування полягає у тому, що одночасно повинні формуватись планові показники різних підрозділів і підприємства у цілому:
1.+Комплексність.
2. Безперервність.
3. Збалансованість.
4. Обґрунтованість.
Залежно від вихідної позиції для розробки планів розрізняють такі методи планування виробничої діяльності:
1. Екстраполяційний і пофакторний.
2.+Ресурсний і цільовий.
3. Нормативний і екстраполяційний.
4. Балансовий і матричний.
Який метод планування характерний для монополістичного типу ринку:
1. Екстраполяційний.
2. Балансовий.
3. Цільовий.
4.+Ресурсний.
Цільовий метод планування характерний для:
1. Монополістичного типу ринку
2. Олігополістичного типу ринку.
3.+Ринку досконалої конкуренції.
4. Ринку монополістичної конкуренції.
Застосування якої групи принципів стратегічного планування дасть можливість підприємству вчасно реагувати на потреби ринку і забезпечить йому певні конкурентні переваги:
1. Гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію.
2. Багатоваріантність, альтернативність, селективність.
3. Ефективність і соціальна орієнтованість.
4.+Системність, комплексність і збалансованість.
Яку функцію не виконує бізнес-планування:
1. Сприяння залученню ззовні грошових коштів.
2. Оцінки і контролю процесу розвитку основної діяльності підприємства.
3. Залучення до реалізації планів розвитку підприємства потенційних ділових партнерів.
4.+Створення і підтримання високого рівня продуктивності праці на підприємстві.
На який термін розрахований бізнес-план:
1. До 1 року.
2. Від 1 до 3 років.
3.+Від 2 до 5 років.
4. Більше 5 років.
Який із наведених розділів не може бути основним розділом бізнес-плану, а є додатковим:
1.+Інвестиційний план.
2. Маркетинговий план.
3. Оцінка ризиків.
4. Додатки.
Дані якого розділу бізнес-плану мають бути відповідним чином проаналізовані, щоб це дозволило зробити бізнес-план більш привабливим для інвесторів:
1.+Фінансовий план.
2. План виробництва.
3. Аналіз ринку.
4. Маркетинговий план.
Центральною ланкою плану економічного і соціального розвитку підприємства є:
1. Фінансовий план.
2.+План виробництва і реалізації продукції.
3. План матеріально-технічного забезпечення.
4. План економічної ефективності виробництва.
Під стратегією розуміють:
1. Комплекс заходів оперативного управління діяльністю підприємства.
2.+Сукупність основних правил та принципів, що визначають напрями та масштаби діяльності підприємства, сукупність заходів та відповідний розподіл ресурсів, у довгостроковій перспективі.
3. Комплексний аналіз навколишнього середовища.
4. Комплексний аналіз зовнішнього середовища.
За своїм змістом стратегія є:
1.+Довгостроковим планом розвитку підприємства.
2. Структуризацією виробничого циклу підприємства.
3. Планом перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.
4. Моделлю реагування підприємства на зміни зовнішнього середовища.
Поточне планування – це:
1. Розробка довгострокових планів-прогнозів на період 10-25 років, які націлені на вирішення багатьох стратегічних напрямів діяльності підприємства.
2. Розробка середньострокових планів-прогнозів, що конкретизують довгострокові плани.
3.+Розробка короткострокових планів, які конкретизують середньострокові плани.
4. Детальна розробка планів по вирішенню конкретних питань діяльності підприємства на поточну декаду, місяць, квартал.
Натуральні показники характеризують:
1.+Виробничу спеціалізацію підприємства та частку на ринку того чи іншого продукту.
2. Частку продукції, що відповідає світовим стандартам, частку імпортної продукції.
3. Сортність продукції, вміст корисних компонентів.
4. Вміст натуральної сировини у продукті.
Асортимент – це:
1. Сукупність усіх груп товарів та товарних одиниць фірми.
2. Перелік назв окремих видів продукції.
3.+Різновидність виробів по типах, марках, профілях, рівнях якості в межах даної номенклатури.
4. Набір товарів продовольчої групи на підприємстві.
За планово-облікову одиницю при використанні подетальних систем оперативного планування приймають:
1.+Деталь кожного найменування.
2. Комплекти деталей, що об’єднані за різними ознаками.
3. Замовлення, що складається з одного або декількох виробів даного виду.
4. План виробництва деталей на рік.
Суть принципу комплексності полягає у тому, що:
1. Всі планові показники мають бути взаємоузгодженні у кількісних одиницях виміру.
2.+Мають одночасно формуватись планові показники різних підрозділів і підприємства у цілому.
3. Полягає у тому, що усі види планів підприємства мають ґрунтуватись на чіткому розрахунку наявних ресурсів підприємства і у відповідності з прогресивними нормами їхніх витрат.
4. Полягає у тому, що на кожний вид продукції (робіт, послуг) йде лише така кількість ресурсів, яка обумовлена технологією.
Механізований метод планування реалізується:
1.+З використанням засобів, що автоматизують окремі планово-розрахункові операції і здійснюються при безпосередньому втручанні у цей процес працівника.
2. За допомогою засобів, що повністю автоматизують процес планування.
3. З використанням простих засобів для розрахунку.
4. З використанням матеріальних механізмів.
Балансовий метод планування – це:
1. Найбільш точний метод планування, що базується на науково обґрунтованих нормах витрат основних видів ресурсів.
2. Метод планування, що враховує вплив різноманітних чинників на зміну тих чи інших планових показників.
3. Метод планування, що передбачає встановлення планових завдань з врахуванням тенденцій у змінах основних показників діяльності підприємства за попередній період.
4.+Метод планування, що визначає планові величини ресурсів, необхідних для діяльності підприємства у наступний плановий період, і джерела покриття цих ресурсів.
Метою стратегічного планування є:
1.+Досягнення довгострокових цілей підприємства, що можуть забезпечити його ефективне функціонування і високий рівень конкурентоспроможності.
2. Досягнення поточних цілей підприємства, що можуть забезпечити його ефективне функціонування і високий рівень конкурентоспроможності.
3. Досягнення середньострокових цілей підприємства, що можуть забезпечити його ефективне функціонування і високий рівень конкурентоспроможності.
4. Визначення місії підприємства.
Першим етапом стратегічного планування є:
1.+Встановлення цілей.
2. Визначення стратегій та заходів щодо реалізації цілей.
3. Розробку послідовності дій у межах обраної стратегії.
4. Організацію виконання запланованих дій.
Принцип послідовності у плануванні передбачає, що:
1. Стратегічне планування має починатись зі встановлення загальних цілей і розробки основних заходів по їхній реалізації.
2. Процес стратегічного планування не є тимчасовим явищем, а виконується постійно і в усіх напрямах діяльності підприємства.
3.+У процесі здійснення стратегічного планування підприємство має враховувати всі свої попередні зобов’язання і попередні стратегічні плани.
4. Стратегічному плануванню підлягають всі сторони діяльності підприємства, які є взаємозалежними і мають здійснюються у комплексі.
Бізнес-план – це:
1. Документ, що містить обґрунтування дій у різних аспектах функціонування підприємства, спрямованих на реалізацію певного комерційного проекту або створення нового підприємства.
2. Довгостроковий плановий документ.
3. План перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.
4.+Письмовий документ, у якому викладена суть певної підприємницької ідеї, шляхи та засоби її реалізації, а також ринкові, управлінські, технічні і фінансові аспекти її втілення у життя.
Якщо переваги над конкурентом складають рівень у межах 30-50%, то це означає, що:
1. Товари та послуги даного підприємства мають низьку конкурентоспроможність.
2.+Дане підприємство має стійкий стан на ринку.
3. У підприємства є достатні важелі для контролю над ринком даної продукції.
4. Підприємство є абсолютним монополістом на ринку.
По відношенню до процесів виробництва і реалізації продукції, витрати підприємства класифікують на:
1. Основні, накладні.
2.+Виробничі, позавиробничі.
3. Прості, комплексні
4.
За періодичність виникнення витрати бувають:
1.+Поточні, одноразові, наступні.
2. Продуктивні, непродуктивні.
3. Прямі, непрямі.
4.
Прості витрати характеризують:
1.+Витрати одного економічного змісту.
2. Використання декількох економічних елементів.
3. Ресурси, використані в процесі виробництва продукції.
4.
Залежно від часу формування витрат собівартість буває:
1. Місячна, квартальна, річна.
2. Технологічна, цехова, повна.
3.+Планова, фактична, нормативна.
4.
Основні шляхи зниження собівартості продукції:
1. Підвищення загальноцехових та загальновиробничих витрат.
2. Скорочення продуктивності праці.
3.+Зменшення витрат на сировину та матеріали.
4.
Калькулювання собівартості продукції, що визначається шляхом розрахунку витрат на плановий період – це:
1.+Планове калькулювання.
2. Кошторисне калькулювання.
3. Проектне калькулювання.
4.
До зарубіжних методів калькулювання собівартості відносяться:
1. Позамовний.
2. Метод розподілу затрат.
3.+Система “директ-костинг”.
4.
Основними завданнями управління поточними витратами підприємства є:
1. Поліпшення фінансового стану підприємства.
2. Запобігання банкрутству підприємства.
3.+Обидві відповіді вірні.
4.
Калькуляційні одиниці поділяються на:
1.+Натуральні, умовні, умовно-натуральні.
2. Проектні, нормативні, звітні.
3. Планові, фактичні, цехові.
4.
Основні фактори, що впливають на рівень і динаміку собівартості:
1. Ступінь амортизації.
2.+Ступінь використання засобів праці.
3. Ступінь рентабельності.
4.
Що називають витратами?
1. Найбільш широке поняття, в якому у грошовій формі виражені всі витрати різних видів економічних ресурсів.
2. Витрати трудових, колективних, комерційних та фінансових ресурсів.
3.+Грошове вираження всіх витрат різних видів економічних ресурсів у процесі виробництва, обігу й розподілу продукції, а також витрати майбутніх періодів, витрати на утримання об'єктів невиробничої сфери і непродуктивні витрати, що відносять на збитки підприємства.
4.
До поточних витрат належать:
1. Квартальні оплати.
2. Витрати підприємства на виробництво.
3.+Витрати трудових, матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів, виражених у грошовій формі.
4.
Планову собівартість на підприємствах визначають:
1. В середині планового періоду.
2. На початку планового періоду.
3.+У кінці планового періоду.
4.
Фактичною собівартістю являється:
1. Вартість з ПДВ.
2. Вираження витрат на модернізацію та заробітну плату.
3.+Відображає фактичні витрати підприємства на виробництво і збут продукції.
4.
Нормативна собівартість виражає:
1. Витрати, безпосередньо пов’язані із технологією виробництва.
2.+Затрати на виробництво і реалізацію, які розраховані на основі поточних норм використання ресурсів.
3. Сукупність усіх грошових затрат на виробництво.
4.
Під цеховою собівартістю розуміють:
1.+Суму усіх грошових затрат на виробництво продукції у даному цеху.
2. Сукупність усіх витрат у межах підприємства.
3. Собівартість продукції яка формується на рівні окремого підприємства.
4.
Під технологічною собівартістю розуміють витрати, безпосередньо пов’язані із:
1.+Технологією виробництва.
2. Розташуванням виробництва.
3. Типом виробництва.
4.
Індивідуальною собівартістю називається собівартість продукції, яка формується на рівні:
1. Окремої держави.
2.+Окремого підприємства.
3. Окремого регіону.
4.
Повну собівартість характеризує уся сума грошових затрат:
1. На виробництво.
2. На виробництво і зарплату.
3.+Не тільки на виробництво, а й на збут готової продукції.
4.
Назвіть витрати, що залежать від обсягу виробництва:
1. Валові.
2.+Змінні.
3. Постійні.
4.
До витрат на управління організації виробництва в собівартості продукції відносяться витрати:
1.+Прямі.
2. Накладні.
3. Змінні.
4.
Факторами зниження собівартості є:
1. Зниження технічного рівня виробництва.
2. Поліпшення організації виробництва і праці.
3.+Збільшення кількості конкурентів.
4. Збільшення обсягу закупівлі матеріальних ресурсів.
Цехова собівартість включає в себе витрати:
1. Цеху на виконання технологічних операцій.
2.+Підприємства на виробництво даного виду продукції.
3. Цеху на управління виробництвом.
4. Цеху на виконання технологічних операцій та управління цехом.
Основними шляхами зниження собівартості продукції є:
1. Поліпшення організації виробництва і праці.
2.+Зменшення витрат на сировину, матеріали та їхнє своєчасне оновлення.
3. Збільшення кількості конкурентів на ринку.
4. Зниження технологічного рівня.
Основними факторами, що впливають на рівень і динаміку собівартості є:
1.+Ступінь використання засобів праці.
2. Сировина і основні матеріали.
3. Амортизаційні фактори.
4. Витрати на реалізацію продукції.
Система «стандарт-костинг» передбачає:
1.+Окремий облік витрат і відхилень від стандартів і розглядається якодин з інструментів контролю витрат у системі управління обліку.
2. Метод зрізаної собівартості.
3. Процес калькулювання на виробництво продуктів та послу, що передбачає облік всіх витрат, які пов’язані з виробництвом товарів або послуг прямо або опосередковано.
4. Процес калькулювання виробництва продукції, при якому враховуються лише прямі витрати.
Система «директ-костинг» передбачає:
1. Окремий облік витрат і відхилень від стандартів і розглядається як один з інструментів контролю витрат у системі управління обліку.
2. Процес калькулювання виробництва продукції, при якому враховуються лише прямі витрати.
3.+Метод зрізаної собівартості.
4. Процес калькулювання на виробництво продуктів та послу, що передбачає облік всіх витрат, які пов’язані з виробництвом товарів або послуг прямо або опосередковано.
Система «абзорпшен-костинг» передбачає:
1. Окремий облік витрат і відхилень від стандартів і розглядається як один з інструментів контролю витрат у системі управління обліку.
2. Процес калькулювання виробництва продукції, при якому враховуються лише прямі витрати.
3.+Процес калькулювання на виробництво продуктів та послу, що передбачає облік всіх витрат, які пов’язані з виробництвом товарів або послуг прямо або опосередковано.
4.
Система «марджінал-костинг» передбачає:
1. Окремий облік витрат і відхилень від стандартів і розглядається як один з інструментів контролю витрат у системі управління обліку.
2. Це метод зрізаної собівартості.
3.+Процес калькулювання виробництва продукції, при якому враховуються лише прямі витрати.
4.
Назвіть витрати, що залежать від обсягу виробництва:
1. Валові.
2.+Змінні.
3. Постійні.
4.
Які з наведених нижче витрат належать до умовно-постійних:
1. Обслуговування кредитів.
2. Амортизаційні відрахування.
3.+Транспортні витрати.
4. Виплата депозитів.
Виробнича собівартість включає:
1.+Всі витрати підприємства на виробництво продукції плюс витрати на реалізацію.
2. Прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі прямі витрати.
3. Прямі та непрямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці.
4.
За ступенем однорідності витрати поділяють на:
1. Одноелементні.
2.+Комплексні.
3. Прямі.
4. Прямі та комплексні.
Калькулюванням являється обчислення:
1. Вартості валової продукції.
2. Вартості товарної продукції.
3.+Собівартості окремих виробів.
4. Вартості реалізованої продукції.
Калькулювання буває декількох видів, а саме:
1.+Планове, кошторисне, нормативне, проектне, фактичне.
2. Основне, другорядне.
3. Пряме, комплексне, постійне, умовно-постійне.
4. Комплексне, одноелементне, пряме.
З метою забезпечення необхідних обсягів виробництва підприємства та ефективності його діяльності необхідно:
1. Скоротити витрати.
2. Посилити позиції на ринку.
3. Здійснити модифікацію продукції.
4.+Підтримувати на оптимальному рівні розміри фінансових ресурсів підприємства.
Щоб досягнути необхідних обсягів виробництва потрібно реалізувати перш за все таке завдання:
1.+Правильний вибір та оптимальне співвідношення форм фінансування підприємства.
2. Підтримання задовільного рівня стабільності.
3. Розширення масштабів виробництва.
4. Скорочення витрат на виробництво однієї одиниці продукції.
За рахунок чого може здійснюватись фінансування підприємства?
1. Тільки внутрішніх джерел.
2. Тільки зовнішніх джерел.
3.+Зовнішніх і внутрішніх джерел.
4. Зовнішніх джерел зокрема іноземних інвестицій.
Інструментом управління фінансовою діяльністю підприємства є:
1. Державний бюджет.
2.+Фінансовий план.
3. Ресурси підприємства.
4. Інвестиції.
До внутрішніх джерел фінансування не відноситься:
1. Статутний фонд.
2.+Державний бюджет.
3. Резервний фонд.
4. Амортизаційний фонд.
До зовнішніх джерел фінансування не відноситься:
1.+Цільовий резервний фонд.
2. Державний бюджет.
3. Довгострокові кредити.
4. Короткострокові кредити.
Основною метою складання бюджету підприємства є:
1. Визначення частки підприємства на ринку.
2.+Узгодження доходів із витратами у плановому періоді.
3. Збільшення обсягів виробництва.
4. Забезпечення фінансової стійкості підприємства.
Виручка від реалізації продукції, обcяг обігових коштів та джерела їхнього поповнення, прибуток, джерела фінансування інноваційної та інвестиційної діяльності, здійснення капітального ремонту, модернізації, технічного вдосконалення основних фондів, відносини з бюджетом та банками належать до:
1. Суб’єктів фінансового планування.
2.+Об’єктів фінансового планування.
3. Механізмів фінансового планування.
4. Результатів фінансового планування.
У вигляді чого складається фінансовий план підприємства?
1.+Балансу доходів і витрат.
2. Платіжного балансу.
3. Результативного балансу.
4. Вступного балансу.
В балансі доходів і витрат, до доходів і надходжень коштів не відносять:
1. Прибуток від реалізації продукції.
2. Прибуток від іншої реалізації.
3.+Погашення довгострокових кредитів.
4. Довгострокові кредити.
В балансі доходів і витрат, до витрат і відрахувань не відносять:
1. Погашення довгострокових кредитів.
2. Виплата дивідендів.
3.+Довгострокові кредити.
4. Відрахування у резервний фонд.
Зіставлення доходів і надходжень коштів з витратами дає можливість визначити:
1. Величину прибутку підприємства.
2. Конкурентоспроможність підприємства і його продукту.
3. Фінансову стійкість підприємства.
4.+Надлишок фінансових ресурсів, або їхній дефіцит.
Який метод, найчастіше, використовують в Україні для визначення виручки промислового підприємства?
1. Метод непрямого розрахунку.
2.+Касовий метод.
3. Метод нарахування.
4. Метод прямого розрахунку.
Як обчислюється виручка від реалізації продуктів основної діяльності?
1.+Сума реалізації всієї товарної продукції підприємства без урахування податку на додану вартість і акцизного збору.
2. Додаються виручка від реалізації цінних паперів, нематеріальних активів, основних фондів.
3. Сума прибутків минулих років, виявлених у звітному році.
4. Сума курсових різниць за валютними рахунками і за операціями в іноземній валюті.
Всі доходи підприємства, отримані від реалізації продукції (робіт, послуг) це - …
1. Доходи позареалізаційні.
2. Доходи від виробничої діяльності.
3. Доходи від торговельно-збутової діяльності.
4.+Доходи від реалізації.
Доходи з суми прибутків минулих років, виявлених у звітному році. надходження боргів раніше списаних, як безнадійні. отримання процентів від депозитів належать до:
1. Доходи від виробничої діяльності.
2.+Доходи позареалізаційні.
3. Доходи від торговельно-збутової діяльності.
4. Доходи від посередницької діяльності.
Виручка від реалізації всіх видів товарної продукції (робіт, послуг), напівфабрикатів, відходів це:
1.+Доходи від виробничої діяльності.
2. Доходи позареалізаційні.
3. Доходи від реалізації.
4. Доходи від продажу майнових та інтелектуальних прав.
Доходи, які не відображені на рахунку реалізації це - …
1. Бухгалтерські доходи.
2. Доходи від реалізації.
3.+Приховані доходи.
4. Доходи позареалізаційні.
До складу доходів від посередницької діяльності не входить:
1. Сума комісійних винагород.
2.+Доходи отримані від пайової участі у спільних підприємствах.
3. Додаткова виручка від реалізації продукції, якщо підприємство є посередником і бере участь у розрахунках при виконанні домовленості.
4. Доходи від робіт, які виконані тимчасовими творчими колективами для інших підприємств.
До прихованих доходів належать:
1. Доходи від курсової різниці валютних коштів та цінних паперів, які належать підприємству.
2. Відсотки від надання комерційного кредиту.
3. Доходи, отримані від надання майна в оренду (лізинг).
4.+Цільові кошти, отримані від підприємств-покупців (замовників) для власних потреб підприємства.
До складу доходів від інвестиційно-кредитної діяльності не належать:
1. Доходи, отримані від пайової участі у спільних підприємствах.
2. Доходи, отримані від надання майна в оренду (лізинг).
3. Відсотки від надання комерційного кредиту.
4.+Доходи від курсової різниці валютних коштів та цінних паперів, які належать підприємству.
Показники оцінки доходів промислового підприємства не прийнято відображати за допомогою системи:
1. Абсолютних показників.
2.+Статистичних показників.
3. Структурних показників.
4. Відносних показників.
На першому етапі аналізу доходів відбувається:
1. Аналіз обсягу та джерел формування доходу.
2. Кількісна оцінка факторів, що обумовлюють зміну обсягу валового доходу.
3.+Аналіз загального рівня доходів.
4. Оцінка рівня альтернативних доходів..
На третьому етапі аналізу доходів відбувається:
1. Аналіз обсягу та джерел формування доходу.
2.+Кількісна оцінка факторів, що обумовлюють зміну обсягу валового доходу.
3. Аналіз загального рівня доходів.
4. Оцінка рівня альтернативних доходів.
При оцінці рівня альтернативних доходів відбувається:
1.+Визначення основних напрямків діяльності по яких підприємство могло би отримати більш високий рівень доходів ніж воно отримало за звітний період.
2. Вивчення впливу на обсяг валового доходу таких факторів, як обсяг виробництва, середній рівень цін, рівень собівартості продукції.
3. Вивчення основних джерел формування валового доходу.
4. Розрахунок невикористаних можливостей підприємства по виробництву основної продукції.
Якщо від чистого доходу відняти собівартість реалізованої продукції, то отримана величина буде мати назву…
1.+Валового прибутку.
2. Чистого доходу.
3. Операційного доходу.
4. Звичайного доходу.
Щоб отримати такий показник, як прибуток від операційної діяльності необхідно:
1. Від чистого доходу відняти собівартість реалізованої продукції.
2. Необхідно до попередньо розрахованого прибутку від звичайної діяльності після оподаткування додати надзвичайні доходи і відняти надзвичайні витрати та податки з надзвичайного прибутку.
3.+До валового прибутку додати інші операційні доходи і відняти інші операційні витрати.
4. До прибутку від операційної діяльності додати інші звичайні доходи і відняти інші звичайні витрати.
До надзвичайних витрат відносять:
1. Суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел.
2. Витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.
3. Витрати від участі в капіталі.
4.+Втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних катастроф тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню цих витрат.
До інших операційних доходів не відносяться:
1. Всі суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу від реалізації продукції.
2. Дохід від операційної оренди активів.
3.+Дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів.
4. Дохід від операційних курсових різниць.
Скільки етапів виділяють у розподілі прибутку?
1. 5.
2.+4.
3. 6.
4. 2.
На другому етапі розподілу прибутку відбувається:
1.+Розподіл і використання прибутку.
2. Перерозподіл прибутку.
3. Розподіл валового прибутку.
4. Використання прибутку.
Для акціонерних товариств прибуток розподіляється у вигляді:
1. Облігацій.
2. Акцій.
3.+Дивідендів.
4. Векселів.
В яких межах коливається частка дивідендних сум підприємств і фірм, які успішно працюють?
1. 20-30%.
2. 40-80%.
3. 20-50%.
4.+30-70%.
Як називається дослідження змін кожного показника за поточний період?
1. Вертикальний аналіз.
2.+Горизонтальний аналіз.
3. Трендовий аналіз.
4. Факторний аналіз.
Вертикальний аналіз – це…
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |