Забігає два чортики

Антипко: Доброго дня, діти! Чув, ви когось чекаєте до себе в гості. От ми і прийшли.

Чортик: Пригощайте нас! Зустрічайте!

Ведуча: Зачекайте, хто ви?

Антипко: Я – Антипко – чортик. А це мій брат!

Ведучий: Але ми чекаємо Святого Миколая!

Чортик: А навіщо його чекати? Навіщо вам Святий Миколай, якщо ми прийшли і різочки вам принесли (за плечима в чорта прутики. Показує їх дітям). А Святого Миколая ми не бачили!

Ведуча: Е, ні! Це ви затримали його. У нас усі діти слухняні, заслуговують на подарунки. Ми не погодимось на свято без Святого Миколая!

Антипко: Що ви таке кажете? Хто слухняний, хто заслуговує на подарунки? (витягає зім’ятий папірець і читає):

Павло, бешкетник, бив Оленку.

А Світлана і Кирило зовсім їсти не хотіли!

Катя та Сашка так била,

Що аж вчителька боронила!

Чортик: Ну гаразд. Я повірю, що ваші діти виправляться, але за однієї умови: хочемо пісню!

Пісня

Ведучий: А ще наші діти знають пісні про Миколая, молитви до нього.

Антипко: Молитви! Ні-ні-ні! Тільки не молитви! Ми не витримаємо цього, вони знищать нас!

Ведуча: Здається, я зрозуміла, чого бояться чортики!

Ведучий: Від усякої напасті спасе Миколай, лише не забуть помолитись!

Ведуча: (молиться, а чортики зникають)

Молитва

На камінцях я молюся,

Всі гріхи мені прости;

Від лихого захисти,

Просвіти наше серденько,

Щоби вчились ми гарненько,

Щоб у школі і удома,

Не робили зла нікому!

Учитель: Чує Микола вашу молитву уже поспішає, а поки його ще немає, подивимось, як чекали Миколая у давні часи в Україні.

Інсценізація (лава, стіл, діти граються).

Донька: О, як гарно сьогодні, який красивий і таємничий вечір! Я так би хотіла побачить Святого Миколая, але він так таємно ходить! Ніхто не бачить, коли він в ночі кладе подарунки під подушку.

О, коли б я його побачила, то попросила б…

Син: Що попросила б?

Донька: Цікаву книжку.

Син: А я – фарби для малювання.

Донька: Мамо, а чому ми повинні щодня молитися? Адже Святий Миколай приходить до нас лише один раз на рік.

Мама: Молитва – це наша розмова з Господом Богом. Ми просимо у нього про всі ласки, якими він нас наділяє у школі, на роботі, удома чи в дорозі. А спільна молитва має велику силу, адже де двоє чи троє моляться разом, там сам Господь між ними перебуває.

Син: Мамо, скажіть, а що таке добро?

Мама: Добро, діти, як дерево. Кидаєш насінину, а плоди побачиш через багато років.

Донька: А чому Святий Миколай робить свої вчинки таємно?

Мама: Ой, діточки, то довга історія! Просіть розповісти тата. Він краще знає.

Син: Розкажіть нам тату!

Тато: Слухайте, бешкетники! Сідайте поруч. То було давно, десь 500 років тому. Жив в одному краю єпископ Миколай. Це була добра людина. Він помагав усім людям, а найперше тим, кого спіткало горе. І любив він обдаровувати тоді, коли його при цьому не бачили. Наприклад, в однієї жінки помер чоловік. Тій удові було дуже тяжко жити. Вона сама утримувала малих дітей та хворих старих батьків. Одного разу прокидається вона, а під подушкою знаходить вузлик, набитий грішми. Вона дуже здивувалась. Помолилась Господу Богу і одразу подумала, що то робота Святого Миколая. І від тоді тій жінці жилося дуже добре, бо Святий Миколай допоміг їй від щирого серця. Пішло з того часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Святого Миколая. Тож нині, може, дасть Бог – і до нас прийде Миколай.

Мама: Прийде! Чого ж не прийде? Наші діти чемні, слухняні.

Стукіт у двері.

Мама: Хто ж це? Мабуть Миколай.

Входять двоє ангелів

1-й ангел:

Сплячи, сміються діти уві сні,

Личка, як квіти навесні.

Бо снять про що? Ану вгадай!

Приніс дарунки Миколай.

2-й ангел:

Та ось послухайте, ось там

Дзвіночок дзвонить, каже нам,

Що Миколай, Отець Святий

Спішить на свято до дітей.

Ангели заводять Миколая

Святий Миколай: Слава Ісусу Христу! Навіки слава! Ішов я луками й лісами, снігами і до вашої оселі прийшов.

Казали мені добрі люди, що в цій хаті дітки гарні, добрі, слухняні. Я хотів їх бачити. Ану, діти, покажіть мені, що вмієте і знаєте! А хто яку молитву знає?

Донька:

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Полі і світу промінням

Ти її осени.

Син:

Світлом науки і знання

Нас усіх просвіти

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости. (дати цукерки)

Пісня

Святий Миколай: Я бачу, що потрапив на свято, де багато чемних діток чекали на мене.

Учитель: Так Миколаю, ось послухай, що ми приготували.

Виступ дітей: (розповідають вірші, отримують цукерки)

Святий Миколай: Діти, я бачу, що ви дійсно мене чекали і підготувалися так гарненько! А може трішки відпочинимо і пограємось в ігри? А то засиділися, мабуть, вже! Згодні зі мною?

Ігри

1. гра «Шляпка» (ст.. 241 – музика весела)

2. гра «Хто літає?» (ст.. 243)

3. гра «Чарівна ялинка» (ст.. 235)

Святий Миколай: Гарно потрудились, діти! І вчитеся гарно, і до пісень охочі.

1-й ангел:

Святий Миколай все знає,

Як хто вчиться, проживає.

Він і бачить добре з неба,

Що кому на землі треба.

2-й ангел:

Чемних дітей дуже любить,

Святий Миколай їх голубить.

І приносить для потіхи їм

Дарунків повні міхи.

Миколай роздає подарунки

Святий Миколай: Прощавайте, любі діточки! За рік знову завітаю до вас в українську землю. Благатиму Господа Всевишнього, щоб він послав нам щастя, здоров’я, а всьому українському народу – кращу долю. Будьте здорові, а я поспішаю, бо чекають на мене ще діти в багатьох містах і селах!

До зустрічі!

Пісня

---

Дата добавления: 2015-11-04