Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

D) — преференційні тарифні заходи, що містяться в угодах, які ЄС уклав з певними країнами або територіями за межами митної території ЄС або групами країн чи територій.

Читайте также:
  1. II. За самостійну Україну. Союз із Німцями. ІІрорив на Україну
  2. III. На Україні – Олевськ
  3. III. Формування українських частин у Києві
  4. Аналіз досвіду роботи з профілактики правопорушень серед підлітків в Україні та за кордоном
  5. В КОНТЕКСТІ ІСТОРІОГРАФІІ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ ХІХ СТ.
  6. Верховна рада України, організація и роботи.

У цьому випадку під «пільговим тарифним режимом» розуміється зниження ставки або утримання від стягнення імпортного збору. Пільговий тарифний режим може надаватися в рамках тарифної квоти або надаватися окремим товарам відповідно до їх природи та кінцевого використання;

є) — преференційні тарифні заходи, встановлені односторонньо ЄС щодо певних країн або територій,,за межами митної території ЄС або для груп країн чи територій;

—автономні заходи що надають зменшення або звільненнявід сплати мит щодо певних товарів;

—сприятливий тарифний режим щодо певних товарів зпричин їх походження або використання;

H) — інші тарифні заходи, що встановлені законодавством ЄС у сферах сільського господарства, торгівлі тощо.

Митне законодавство ЄС передбачає, що застосування тарифних пільг можливо лише на основі розглянутого митними органами клопотання, в якому доводиться, що товари відповідають умовам, необхідним для застосування пільг. Застосування тарифних пільг може обмежуватися тарифними квотами та тарифними лімітами, після вичерпання яких застосовують загальні ставки мит.

Більш детально умови застосування тарифних пільг визначаються нормами глави 2 «Пільгове походження товарів» розділу IVвищезазначеного Імплементаційного кодексу (ІК).

Крім того, щодо товарів, які ввозяться або пересилаються на митну територію ЄС фізичними особами, сукупна вартість яких не перевищує 350 євро та які не переміщуються з комерційною метою, застосовується «усереднені мита» у розмірі 3,5% від митної вартості. Такі ж самі усереднені мита можуть застосовуватися до комерційних партій товарів, які належать до різних тарифних підгруп Єдиного митного тарифу ЄС, з метою спрощення митного оформлення.

Визначення країни походження товару та митної вартості товару.

У цілях стягнення мита всі товари, що знаходяться на митній території ЄС, поділяються на 2 групи: «товари співтовариства» — communitygoods, та «товари, що не належать співтовариству» — non-communitygoods. Вільний рух товарів у межах митної території ЄС забезпечується лише щодо товарів співтовариства.

До «товарів співтовариства» належать:

товари, повністю отримані на митній території ЄС, які не містять в собі товарів, імпортованих з країн або територій за межами митної території ЄС;

товари, ввезені на митну територію ЄС з третіх країн або територій та випущені (розмитнені) для вільного обігу;

Товари, отримані або вироблені на митній території ЄС з вищезазначених товарів.

Усі інші товари вважаються такими, що не належать співтовариству і для випуску для вільного обігу на митній території ЄС повинні бути розмитнені. Важливим чинником у реалізації заходів митної політики щодо таких товарів є визначення країни походження товару, оскільки відповідно до нього визначаються, які заходи тарифного та нетарифного регулювання повинні бути застосовані щодо товару.

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 137 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Повний шлях до файла| Митне законодавство ЄС виділяє 2 види походження товарів — непреференційне та преференційне.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)