Позначте речення, в якому вжито звертання.

Тести

з теми «Синтаксис простого речення»

Варіант 1

І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть правильне твердження: Словосполучення – це…

А. Поєднання двох чи більшої кількості слів; одиниця спілкування; поєднується зв`язком узгодження і керування.

Б. Поєднання двох чи більшої кількості повнозначних слів; не комунікативна одиниця; поєднана з підметом і присудком.

В. Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного зв`язку; має граматичне значення й інтонацію повідомлення.

Г. Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного чи сурядного зв`язку; одиниця комунікативна; має граматичне значення.

Д. Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного зв`язку; одиниця не комунікативна; має граматичне значення.

2. Словосполучення якого ряду утворені способом керування?

А. Розумітися на красі; схожий на сонце; спілкуватися по-батьківськи; п`ять років.

Б. Серце матері; любити дітей; рідна школа; плести з барвінку.

В. Засівати житом; вчитися у старших; писати красиво; вищий від батька.

Г. Говорити без пауз; будувати разом; сіячі добра; гідно поводитися.

Д. Славити країну; пісня про щастя; потрібний людям; готуватися до зустрічі.

3. Вкажіть речення, у якому складений підмет виражений словосполученням з кількісним компонентом.

А. Три тисячі зим на вітрах відгуло, Три тисячі весен у прірву спливло. (В.Базилевський)

Б. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків. (Ю.Смолич)

В. Увечері в садку ми слухали одного з Гомерів. (О.Гончар)

Г. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих, мусить спершу розрубати сімдесят ще й сім замків. (Леся Українка)

Д. Обом було радісно і легко на серці. (Ю.Берзик)

4. Вкажіть речення, у якому підмет і присудок виражені інфінітивом.

А. Яке глибоке щастя – жить, Буть гідним імені людини. (М.Рильський)

Б. Написати добру пісню – щастя для поета. (Д.Павличко)

В. Дружити – значить бути старанним учнем у школі вимогливості. (В.Сухомлинський)

Г. Трактором орати – не лопатою копати. (Нар.творчість)

Д. Як важко все життя до себе йти, спинятися; наводити мости і за собою зразу ж їх палити. (Л.Первомайський)

5 Укажіть речення з іменним складеним присудком.

А. Я любити тебе не покину, краю мій, і очей дорогих… (В.Сосюра)

Б. Степан лишився сам перед розчиненими дверима. (В.Підмогильний)

В. Як я знаю цей смерк очей, погляд зранений, погляд – стогін. (С.Йовенко)

Г. Той дід був поїхав до міста – продавати городину. (Л.Костенко)

Д. Земля кличе трудитись на ній… (М.Сингаївський)

6. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?

А. Вітер – це подих поля, Зорі – це мрія неба. (Севернюк)

Б. Ти у мене один, український народе, і мені світ увесь не замінить тебе. (В.Лелек)

В. Чорнобривці улюблені квіти моєї матері. (Г.Тарасюк)

Г. І праця в нас – господар, а не гість. (С.Крижанівський)

Д. Найдорожчий скарб наш – земля. (М.Сингаївський)

7. Укажіть речення, у якому інфінітив виконує функцію обставини мети.

А. Нам треба вчити людину дорожити життям. (В.Сухомлинський)

Б. Злили серця свої в одно ми всі, щоб діяти й творити. (В.Сосюра)

В. Сава біжить до майстерні взяти запасні частини для трактора. (О.Гончар)

Г. Викотився місяць з-за гаю і став оглядати околицю. (П.Мирний)

Д. Тихе прохання дівчини піти з нею бриніло в моїх вухах. (Р.Іваничук)

8. У якому реченні сполучення «З + орудний відмінок» виконеє функцію додатка?

А. Наступного дня Блаженко з Хаєцьким справді привели Чернишеві вороного. (О.Гончар)

Б. Шовкун з лагідним спокоєм щось розповідав про гірські пригоди. (О.Гончар)

В. Міст, перегорівши, з гуркотом повалився у воду. (О.Гончар)

Г. Зревнивою пильністю стежить Маковей за Чернишем. (О.Гончар)

Д. Вперше з казкою, із легендою там зустрітись мені довелось. (В.Швець)

9. У якому з речень сполучення «З + орудний відмінок» виконеє функцію означення?

А. Мова – одна з основних ознак нації. (Р.Іваничук)

Б. Черниш спокійно сприйняв першу зустріч. (О.Гончар)

В. Сірі очі майора уважно оглядали чорний, з полиском йоржик Черниша. (О.Гончар)

Г. Діти з радісною гордістю дивились на офіцерів. (О.Гончар)

Д. Скульптор стежив за нею з нещадною зухвалістю. (О.Гончар)

10. Укажіть речення, у якому наявна прикладка.

А. А на небосхилі – білі хмарки – хвилі, наче Рось купається в гаю. (М.Подолян)

Б. Хочу в батька-матері погостить. (Н.Кащук)

В. Коли виросте і син і під зорями – добра прикмета піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом. (В.Сосюра)

Г. Рідна мова – не степ, не хата, а народу мого душа. (В.Гончаренко)

Д. Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб сьогодні у землю вдарити лихом. (П.Палій)

ІІ. Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей.

Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання (11 - 13). Номер обраного речення позначте в таблиці знаком Х.

А що за ранок у степу! 2. Над балками, над рудками та над ярами піднімається вгору наче намітка пелина сивої пари. 3. Потягло свіжим ранковим вітерцем. 4. Високо-високо либонь за хмарами чується пісня жайворонка. 5. Ген-ген з-за гори козацької може й татарської високої могили випливає сонце. 6. І зразу неначе кров`ю облило кругом степ. 7. Гарно чудовно гарно! (За О.Кониським)

11. Позначте речення, де вжито вставні слова.

12. Позначте односкладні безособові речення.

13. Позначте речення, які відповідають поданій характеристиці: просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами.

ІІІ. Завдання на встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть її у клітинку таблиці.

14. Установіть відповідність між реченням та його кваліфікацією.

А. Мало прожити життя – треба життя зрозуміти. (Є.Плужник)

Б. Полиняло, од жовтіло. зголубіло, від печалі посивіло. (Б.Олійник)

В. Не спопеляй і не топчи отих краплин святої віри. (С.Ярема)

Г. Сніг і вітер. Зимова ніч. (В.Сосюра)

Д. Вуглем полотна не білять. (Нар.творчість)

А
Б
В
Г
Д

1.Односкладне означено-особове

2.Односкладне називне

3.Односкладне безособове

4.Односкладне неозначено-особове

5.Односкладне інфінітивне

15. Установіть відповідність між рядами вставних слів і їх значенням.

А. Звичайно, безперечно, безсумнівно, дійсно.

Б. Очевидно, може, мабуть, напевно.

В. Як завжди, як бувало, як відомо, як правило.

А
Б
В
Г
Д

Г. По-перше, крім того, наприклад, нарешті.

Д. На жаль, на щастя, на диво, шкода.

1.Вставні слова, що виражають почуття.

2.Вставні слова, що виражають оцінку фактів.

3.Вставні слова, що виражають впевненість.

4.Вставні слова, що виражають послідовність викладу думок.

5.Вставні слова, що виражають невпевненість.

Варіант 2

І. Завдання на вибір однієї правильної відповіді.

1. У якому ряду всі словосполучення утворено способом узгодження?

1. Тернистий шлях, ясні далі, батьківська земля, рукотворна весна, вдало складений, його амплуа.

2. Незборима сила, ранкові промені, анкетні дані, кожна оселя, один шлях, п’ять будинків.

3. Кругла дата, людські шукання, вартий проривань, чисте сумління, життєва суть.

4. Ніжне серце, шлях у майбутнє, доля дівчини, натягнуті струни, київське метро.

5. Щоденна праця, непохитна мужність, рідний завод, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен день.

2. Укажіть речення, в якому словосполучення слів, написане через дефіс, не виступає прикладкою з означуваним словом.

1. Жартома між двома очима-озерцями, мов човенце хистке, гойдалось серце (Н.Кащук).

2. Господиня-осінь владарює: то зриває яблука, то сміється десь, а то німує, згадуючи вроду молоду (П.Палій).

3. Як добре, що трапилась жінка-водій… (Н.Кащук).

4. В зелених запасках дівчата-ялиці, у думах-крисанях дуби смуглолиці (П.Палій).

5. Кладем на стіл, що в хаті мається, для друзів двері в нас не зачиняються, братам завжди хліб-сіль підносимо (С.Летюк).

3. У якому реченні інфінітив виконує функцію додатка?

1. Змалку треба шанувати рідну мову, навчаючись від батька й матері, від дідуся й бабусі отого мовного багатства (І.Цюпа).

2. Хто навчив нас звеличить у кожній людині Людину, виміряти трудом кожен крок до ясної мети? (В. Бровченко).

3. Умій відчувати серце матері, умій бачити в її очах ласку і спокій, щастя і радість, тривогу і бентегу, розгубленість і прикрість (В.Сухомлинський).

4. А люди – володарі степу, задумали виростить сад (В.Терен).

5. Хіба забути юності квартали, Де кожен камінь чув твою ходу, І щедро в час ранковий дарували Свій аромат акації в меду.

4. Вкажіть речення, в якому неузгоджене означення виражене прислівником?

1. Свіча ніколи рівно не горить (Т.Севернюк).

2. Гори на тлі передзахідного сонця – подовжена мить тривання (Б.Криса).

3. Карлос вибрав шлях направо, Гвідо вибрав шлях наліво (Леся Українка).

4. І тут озвався отой сивочолий чоловік (В.Симоненко).

5. Смерекова хата – батьківський поріг. Смерекова хата на крутій горі (М.Бакай).

5. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявне дієслово-зв’язка.

1. Я людей порівняв би з птицями (Є.Летюк).

2. Білий цвіт – чорна печаль (С. Ярема).

3. Стояв би тут і слухав дотемна невгавний вітру спів: весна, весна, весна (В.Мисик).

4. Висоти тоді лиш вважаються взятими, Коли їх вершини вінчаються прапором (С. Летюк).

5. Самотня, сиділа [Ольга], прикувавши погляд до світлового сигналу над дверима операційної (П.Дорашко).

6. У якому реченні підмет виражений інфінітивом, а іменна частина присудка – прислівником?

1. Щастя – це коли трудно (М.Чабанівський).

2. Жити на землі – не просто, звісно (В.Кобець).

3. Відчувати в окопі живу душу біля себе – це щастя (О.Гончар).

4. Бути мислителем – означає тонко, чутливо пізнавати, розуміти, відчувати світ і себе в навколишньому світі (В.Сухомлинський).

5. Життя було попереду (Ю.Смолич).

7. Укажіть речення з дієслівним складеним присудком.

1. Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки (А.Головко).

2. Дав не дав, а в груди не бий (Народна творчість).

3. Сидять собі гуцули по хатах, Різьблять коралі (С.Галябарда).

4. Рідну мову повинна берегти, розвивати кожна людина (В.Горбачук).

5. Текла, текла ріка, і човен не гойдало (Т.Севернюк).

8. Знайдіть речення з інфінітивним підметом.

1. Пісням лунати, поемам буть – поети є (І.Гончаренко).

2. Хотілося б бути людиною (Г.Кривда).

3. Як хочеш мати багато друзів – будь другом (Є.Летюк).

4. Бути якнайближче до правди. Відчувати, як пашить на тебе життя, самому бути схвильованим – тільки в такому стані берися до праці (О.Гончар).

5. Стати переможцем, залишитися ним, втримати таку честь – було його давньою мрією (В.Собко).

9. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?

1. Тиша це сон природи (Т.Севернюк).

2. Я готовий наступного ранку – на Памір, на Таймир чи в село, Тільки в старість молю до останку, Щоби жодних доріг не було (С.Крижанівський).

3. Усе: нужду і горе – переборе в юнацьких мріях сила молода (І.Гончаренко).

4. І праця в нас – господар, а не гість (С.Крижанівський).

5. Найдорожчий скарб наш – земля. Від неї сила, від неї життя (М.Сингаївський).

10. У якому з речень є обставина із значенням часу?

1. Злий плаче від зависті, а добрий – від радості (Народна творчість).

2. Всі троє притихли, мовби заворожені чарами цього весняного вечора (О.Гончар).

3. На думку спадає те поле у жовтні (П.Тичина).

4. Серце хай не стомиться ніяк у дні чекань, самотності й тривого, нехай кохання буде, як маяк, якому віриш, збившися з дороги (С.Летюк).

5. Ми любим час єднання, а не зброї (Д.Павличко).

ІІ. Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей.

Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання (11 – 13). Номер обраного речення позначте в таблиці знаком Х.

1. Це була вже рідна земля! 2. Тут не було ні пальм ні магнолій… 3. Тут було ще холодно. 4. І навіть верби, що перші випустили свої бруньки, одягли їх у хутряні кожушки щоб не позамерзали. 5. Але такої радості мабуть ще ніколи в житті не відчував журавлик. 6. Здавалося усі гаї річки усі села міста такі рідні такі близькі! 7. Та напевне так і було. 8. Скрізь дерева простягали вгору гілки вітаючи їх.

(За О.Іваненко).

11. Позначте речення, у яких вжито вставні слова.

12. Позначте односкладні безособові речення.

13. Позначте речення, що відповідають поданій характеристиці: просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною.

ІІІ. Завдання на встановлення відповідності

До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть її у клітинки таблиці.

14. Установіть відповідність між реченням та його кваліфікацією.

А. Умивай же біле личко дрібними сльозами (Т.Шевченко).

Б. У садку сутеніє (Леся Українка).

В. Твій голос. Перший усміх твій. Твій перший крок. Твоє найперше слово (О.Підсуха).

Г. Здоровенькі будьмо та себе не гудьмо (Народна творчість).

Д. Розіп’яли у тридцять третім Україну (В.Василяшко).

А
Б
В
Г
Д

1. Односкладне означено-особове.

2. Односкладне безособове.

3. Односкладне неозначено-особове.

4. Односкладне називне.

5. Односкладне узагальнено-особове.

15. Установіть відповідність між виділеними членами речення і ії характеристиками.

А. І ми з Віктором мовчки киваємо головами – згода (М.Чабанівський).

Б. Цивілізація – добро та людяність (В.Коломієць).

В. І не хотіла душа тому віри йняти (А.Головко).

Г. День мав бути прихмарений прохолодний (Ю.Смолич).

Д. Аж ось стали хмарки збиратися (Г. Квітка-Основ’яненко).

А
Б
В
Г
Д

1. Присудок, виражений сполученням слів.

2. Присудок, виражений фразеологізмом.

3. Підмет асоціативний.

4. Іменна частина присудка, виражена дієприкметником.

5. Дієслівний складений присудок.

Тести

з теми «Синтаксис простого речення»

Варіант 3

І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Словосполучення якого ряду утворені способом керування?

А. Розумітися на красі; схожий на сонце; піклуватися по-батьківськи; недалеко від школи; п`ять років.

Б. Серце матері; любити дітей; рідна школа; право будувати; плести з барвінку.

В. Один із двохсот мільйонів; засівати житом; вчитися у старших; писати красиво; вищий від батька.

Г. Говорити без пауз; будувати разом; сіячі добра; повен радості; гідно поводитися.

Д. Славити Батьківщину; пісня про щастя; потрібний людям; радісно дітям; готуватися до зустрічі.

2. У якому з поданих речень підмет поданий словосполученням?

А. Вася Багіров дуже хотів побачити знайомого. (О.Гончар)

Б. Незвичайна схожість дочки з матір`ю дуже вразила Яся. (І.Нечуй-Левицький)

В. Словесник Андріан Петрович одного разу прийшов на урок якийсь особливо збуджений і піднесений. (Ю.Смолич)

Г. Дружба народів – це злагода й мир. (М.Рильський)

Д. Двоє рибалок або двоє мисливців ніколи не почувають себе чужими один одному: в них є про що говорити, вони – завжди друзі. (Остап Вишня)

3. Знайдіть речення з дієслівним складеним присудком.

А. Я буду жити, бо жива мета.

Б. По двісті років можуть жити ворони, а солов`ї живуть так мало літ.

В. Тривога прадіда предавня мені заснути не дає.

Г. Коли ж дерево в корінь підняти – Жить не буде, хоча буде стояти.

Д. Трішечки дивно: Більше не будеш Ти готувати уроки.

4. У якому реченні іменна частина присудка виражена прикметником?

А. Різні бувають сприйняття – раптові, запізнілі.

Б. Були тут люди вищої краси.

В. В борні за мир наш труд є зброя.

Г. І щем у серці був.

Д. Радості нашій не було меж.

5. Вкажіть речення з обставиною часу (із значенням міри часу).

А. З літечка в осінь паром відпливає старенький.

Б. Від Троянівки до Вовчої долини – сім кілометрів.

В. Утомивсь поет від праці, Третій день лежить в недузі.

Г. Чи бачив хто з вас тепер грози приливи ранні…

Д. У цих розмовах сам на сам з людиною іншою, далекого світу Хаєцький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з своїми товаришами по зброї.

6. Укажіть речення, у якому наявна прикладка.

А. А на небосхилі – білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю.

Б. Хочу в батька-матері погостить.

В. Коли виросте син і під зорями – добра прикмета! – піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом.

Г. Рідна мова – не степ, не хата, а народу мого душа.

Д. Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб у землю сьогодні ударити лихом.

7. У якому реченні родовий відмінок виконує функцію додатка?

А. Земними плодами під зорями зоріє людини подвиг!

Б. Всяка пташка своїх пісень співає.

В. В сірих очах старого світиться радість.

Г. Хтось із нетерплячих виривається вперед, але його повертає назад голос командира.

Д. Далеко в тишині чулися важкі кроки вартового.

8. У якому реченні інфінітив виконує функцію обставини мети?

А. Тихе прохання Миколи Івановича піти з ним, осамотненим і зневіреним, завжди бриніло в моїх вухах.

Б. Нам треба вчити людину дорожити життям – дорожити людиною, берегти людину, оберігати життя.

В. Злили серця свої в одно ми всі, щоб діяти й творити.

Г. Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпілого трактора.

Д. Викотився з-за гаю місяць і став оглядати околицю.

9. Укажіть, у якому випадку тире між підметом і присудком не ставиться.

А. Якщо дієслово-зв`язка відсутнє, а підмет і присудок виражені називним відмінком іменника.

Б. Якщо дієслова-зв`яки немає, а підмет і присудок виражені числівниками.

В. Якщо перед присудком, вираженим іменником, стоять слова це, то, ось

Г. Якщо підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова.

Д. Якщо підмет і присудок виражені особовим чи питальним займенником.

10. У якому реченні неозначена форма дієслова виконує функцію означення?

А. Вчора буд даний по радіо сигнал починати масову сівбу.

Б. Яке то щастя – свій народ у світлі бачити.

В. Як гарно вернутись по довгій дорозі додому.

Г. Рідний край щиріш любити научає нас розлука.

Д. Одне з найпочесніших наших завдань – зберегти на планеті мир.

ІІ. Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей.

Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання (11 – 13). Розділові знаки всередині речень пропущені. Номер обраного речення позначте в таблиці знаком Х.

Батько

1. На залитому живим золотом подвір’ї стоїть батько добрий ласкавий і завжди трохи засмучений. 2. У глибоких очах його тиха зажура. 3. Може від того що багато горя народного вбирає його чутливе серце? 4. Батько стоїть у білому костюмі без капелюха серед червоних маків та півоній. 5. Він здається про щось говорить з квітами. 6. За плечима у батька палахкотять мальви червоні рожеві темно-брунатні. 7. Вони мов дівчата вирядились на свято Купала заквітчавшись розмаїттям пелюсток. 8. Батько дуже любить мальви і часто розмовляє з ними.

(І.Цюпа).

11. Позначте речення, в яких вжито вставні слова.

12. Позначте речення, у яких вжито відокремлене означення.

13. Позначте речення, яке відповідає подальшій характеристиці: просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене порівняльним зворотом і відокремленою обставиною.

ІІІ. Завдання на встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть її у клітинку таблиці.

А. Журавлями-веселиками величали цих птахів по-прадідівськи (Б.Загорулько).

Б. О, ще тебе, братику, на нашій путі бракувало (Б. Загорулько).

В. Не розкажеш, не спишеш і не намалюєш тієї степової краси (О.Кониський).

Г. Велике дерево поволі росте (Народна творчість).

Д. Горіховий гай. І тиша… (В. Базилевський).

А
Б
В
Г
Д

1. Двоскладне.

2. Односкладне означено-особове.

3. Односкладне неозначено-особове.

4. Односкладне безособове.

5. Односкладне називне.

15. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками.

Характеристика речення	Приклади
1.	Просте речення непоширене.	А	Тремтить і палахкотить біла береза.
2.	Просте речення поширене, неускладнене.	Б	Буяла і текла безбережна біла повінь, тобто вишневий цвіт.
3.	Просте речення, ускладнене однорідними членами речення.	В	Невтішно тріпоче листям осика, висока і струнка.
4.	Просте речення, ускладнене відокремленою прикладкою.	Г	Стежка стелеться бита поміж трав.
5.	Просте речення, ускладнене відокремленим означенням.	Д	І кожний з нас був патріотом.

Тести

з теми «Синтаксис простого речення»

Варіант 4

І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть ряд з прикметниковими словосполученнями (за морфологічним вираженням головного слова).

А. Життєва діяльність, готовність до подвигу, створений для радості, добірне зерно, гарний душею.

Б. Чуйний до людей, відомий з історії, чесний у житті, подібний до нього, щирий душею.

В. Гідний подвигу, енергійний у роботі, впевнений у перемозі, дев’ятий вал, вимушений сказати.

Г. Талановитий учень, другий з краю, записаний на виступ, відповідальний за вечір, близький серцю.

Д. Творчий підхід, відомий з історії, радий побачити, наділений талантом, спокійний вдачею.

2. У якому реченні дієслівний складений присудок ускладнений часткою?

А. Як іноді просте, звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити щасливою (Є.Божик).

Б. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (М.Коцюбинський).

В. Кажу: − З вас кожен міг поетом стати, В кривавім лихолітті полягти. Чи мирним днем зорю з небес дістати, Чи сам для світу зіркою зійти (В.Бровченко).

Г. О земле рідная! Не жатиме неситий Пшениці на твоїх ланах! Жила, живеш, довіку будеш жити, Безсмертна у віках (М.Рильський).

Д. Якщо ти справді вмів любити, навчись забути і забудь (Т.Севернюк).

3. Назвіть речення, в якому підмет виражений неозначеною формою дієслова.

А. Ніхто не годен віщі барви вбити, даровані мені святим чуттям (Т.Севернюк).

Б. Вибиватися в люди – Справа зовсім не проста (П.Сингавський).

В. Важливе завдання школи – виховання людини допитливою, творчою, думаючою (З часопису).

Г. Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці (Панас Мирний).

Д. Жити – означає любити (Ю. Мушкетик).

4. У якому реченні іменна частина присудка виражена прислівником?

А. Краєвид і справді був чудовий. (Ю.Смолич)

Б. І хати, і вулиці тут були підкреслено охайні. (М.Стельмах)

В. Вмовляю себе, що тиждень – це так небагато. (Л.Костенко)

Г. Хто багато обіцяє, той мало дає. (Нар.Творчість)

Д. Небо сьогодні синіло по-весняному. (О.Гончар)

5. У якому з речень є прямий додаток.

А. На балконі танцював білий вихор, тополиний пух прилипав до білих занавісок.

Б. Дорогих перлин коштовних є багато в синім морі.

В. Росами умилось поле вранці, колоситись жито почало.

Г. У берези позичила білу сорочку, щоб на неї задивлялись хлопці-ясиночки.

Д. Із панських прихвоснів-рабів ми люди з прізвищами стали.

6. У якому реченні родовий відмінок виконує функцію додатка?

А. Земними плодами під зорями зоріє людини подвиг!

Б. Всяка пташка своїх пісень співає.

В. В сірих очах старого світиться радість.

Г. Хтось із нетерплячих виривається вперед, але його повертає назад голос командира.

Д. Далеко в тишині чулися важкі кроки вартового.

7. У якому з речень є обставина із значенням умови?

А. Якщо в дитинстві, отроцтві, ранній юності тобі все було легко – ти можеш вирости безвольною ганчіркою.

Б. Яка любов-краса, коли веселими руками не твориш світу доброго навкруг?

В. Відберіть у людини мову, і вона здичавіє.

Г. Найтяжчі рани вигоїть природа, лишень довірся мудрості ії.

Д. Чорні брови ясно чорніли на дівочому лобі, а рум`янець на щоках було знать навіть при місяці.

8. У якому з наведених речень означення виражене позиційно стійким словосполученням?

А. Сад – то спів веселих птахів і сумних вітрів.

Б. В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері.

В. Роман – людина ніжної і сумирної вдачі.

Г. Микола знав, що коні самого голови і його багатої рідні стоять дома в повітках.

Д. Бо хоч які міцні будуть плечі одної людини, проте ніколи вони не витримають того, що витримають плечі колективу.

9. Знайдіть речення, в якому наявна прикладка.

А. Життя – не прогулянка, не забава, а важка праця.

Б. Підростає людина, вимовляє перше чарівне слово «мама», робить перші кроки в житті.

В. Ми – народ! Шлях наш повен дерзаннями.

Г. І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові.

Д. Конвалія – рослина отруйна.

10. У якому реченні неозначена форма дієслова виконує функцію означення?

А. Вчора буд даний по радіо сигнал починати масову сівбу.

Б. Яке то щастя – свій народ у світлі бачити.

В. Як гарно вернутись по довгій дорозі додому.

Г. Рідний край щиріш любити научає нас розлука.

Д. Одне з найпочесніших наших завдань – зберегти на планеті мир.

ІІ. Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей.

Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання (11 – 13). Розділові знаки всередині речень пропущені. Номер обраного речення позначте в таблиці знаком Х.

Красо моя Десно!

1. Нема тепер уже таких річок як ти була колись Десно нема. 2. Нема ні таємниць на річках ні спокою. Ясно скрізь. 3. Жаль мене чомусь бере що вже нема в річках русалок і водяних мірошників нема. 4. Тоді Десна була глибокою і бистрою рікою. 5. У ній тоді ще не купавсь ніхто… 6. Ще ніколи було усім. 7. Були ми всі тоді трудящі чи малі. 8. Благословенна будь моя незаймана дівице Десно що згадуючи тебе вже много літ я завжди добрішав почував себе невичерпно багатим і щедрим.

(О.Довженко).

Позначте речення, в якому вжито звертання.

12. Позначте односкладні безособові речення.

13. Позначте речення, яке відповідає характеристиці: просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами речення.

ІІІ. Завдання на встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть її у клітинку таблиці.

14. Установіть відповідність між реченнями та схемами.

А. Дивилась осінь журавлям услід (В.Сосюра).

Б. Потягло свіжим ранковим вітерцем (О.Гончар).

В. Малишко любив свою матір, свій рід, свій дар, свою долю, свою Батьківщину (Д.Павличко).

Г. Культура мови – це духовне обличчя людини (О.Федик).

Д. Весь моріжок схожий на зелений килим, розшитий бісером.

1.	Схема	А
2.	Схема	Б
3.	Схема	В
4.	Схема	Г
5.	Схема	Д

15. Установіть відповідність між односкладним реченням і його типом, впишіть у клітинку відповідну цифру.

А. Там у небі зоряно і пташно (Л.Костенко).

Б. Молюся, знову уповаю, і знову сльози виливаю…(Т.Шевченко).

В. Мені дали козацьку корогву і привілеї (Л.Костенко).

Г. За добро добром платять (Народна творчість).

Д. Працювати треба наполегливо й завзято (М.Усенко).

А
Б
В
Г
Д

1. Означено-особове.

2. Неозначено-особове.

3. Безособове.

4. Узагальнено-особове.

5. Інфінітивне.

Дата добавления: 2015-11-04