Стаття 8. Державний захист права на охорону здоров'я

Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист.

Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої належать:

· екстрена медична допомога;

· первинна медична допомога;

· вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

· третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

· паліативна допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

"Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року - нормативний документ, що присвячений регулюванню відносин у сфері охорони здоров'я. Цей закон є своєрідною декларацією прав людини у сфері охорони здоров'я, який визначає правові, організаційні, економічні й соціальні засади охорони здоров'я України і регулює суспільні відносини у цій галузі. Цей документ відображає державну політику у галузі охорони здоров'я, принципи охорони здоров'я, визначає структуру права на охорону здоров'я й обов'язки громадян, встановлює державні гарантії щодо юридичного захисту права на охорону здоров'я, закріплює гарантії охорони здоров'я матері і дитини та інші питання у цій сфері життєдіяльності.

За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров'я. Це право передбачає:

- життєвий рівень, необхідний для підтримки здоров'я людини;

- безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

- безпечні й здорові умови праці, навчання, побуту і відпочинку;

- кваліфіковану медико-санітарну допомогу, яка передбачає також вільний вибір лікаря та медичної установи;

- компенсування шкоди, завданої здоров'ю;

- створення мережі закладів охорони здоров'я;

- надання, всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги;

- здійснення державного нагляду у сфері охорони здоров’я

- встановлення відповідальності за порушення прав громадян у сфері охорони здоров'я

Етапи розвитку охорони здоров'я:

- наказова медицина

- земська медицина

- міська медицина

Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом поширення наукових знань з питань охорони здоров'я, здійснення заходів, спрямованих на підвищення гігієнічної культури населення, створення необхідних умов, в тому числі медичного контролю, для заняття фізкультурою, спортом і туризмом, розвиток мережі лікарсько-фізкультурних закладів, профілакторіїв, баз відпочинку та інших оздоровчих закладів, на боротьбу із шкідливими для здоров'я людини звичками, встановлення системи соціально-економічного стимулювання осіб, які ведуть здоровий спосіб життя.

Дата добавления: 2015-11-04