Суть народовладдя за Монтеск’є

Головна тема всієї політико-правової теорії Монтеск'є й основна цінність, що відстоюється в ній, - політична свобода. До числа необхідних умов забезпечення цієї свободи ставляться справедливі закони й належна організація державності. Стосовно до людини закони природи (природні закони) трактуються Монтеск'є як закони, які «випливають єдино з устрою нашої істоти». До природним законам, за якими людина жила у природному (дообщественном) стані, він відносить наступні властивості людської природи: прагнення до миру, до добування собі їжі, до відношенню з людьми на основі взаємної прохання, бажання жити в суспільстві.Монтеск'є спеціально зазначав неправоту Гоббса, приписують людям споконвічну агресивність і бажання панувати один над одним. Навпаки, людина, по Монтеск'є, спочатку слабкий, вкрай боязкий і прагне до рівності й миру з іншими. Крім того, ідея влади і панування настільки складна і залежить від такого безлічі інших ідей, що не може бути першої у часі ідеєю людини. Але як тільки люди з'єднуються в суспільстві, вони втрачають знання своєї слабкості. Зникає існувала між ними рівність, починаються війни двоякого роду - між окремими особами і між народами. Монтеск'є стосовно до демократії відзначає, що тут народ є государем тільки в силу голосувань, якими він виявляють свою волю. Тому основними для демократії він вважає закони, що визначають право голосування. Народ, стверджує він, здатний контролювати діяльність інших осіб, але не здатний вести справи сам. У відповідності з цим закони в умовах демократії мають передбачати право народу обирати своїх уповноважених та контролювати їх діяльність. Одним з основних законів демократії є закон, в силу якого законодавча влада належить тільки народу. Але, крім постійних законів, підкреслює Монтеск'є, необхідні й постанови сенату, які ставляться їм до актів тимчасової дії. Він зазначає, що подібні акти корисні і в тому відношенні, що з'являється можливість протягом певного терміну перевірити їх дію, перш ніж встановити остаточно. У монархії, де джерелом всякої політичної та громадянської влади є сам государ, до основних Монтеск'є відносить закони, які визначають «існування посередніх каналів, по яких рухається влада», тобто наявність «посередніх, підлеглих і залежних» влади, їх правомочностей. Головною з них є влада дворянства, так що без дворянства монарх стає деспотом. Природі кожного виду правління відповідає і свій принцип, який приводить в рух механізм людських пристрастей, особливий для даного політичного ладу. У республіці (і особливо в демократії) таким принципом є доброчесність, у монархії - честь, в деспотії - страх.

Дата добавления: 2015-10-28