Правила оформлення письмового звіту

На основі записів у щоденнику, а також накопичених у процесі практики організаційно-правових, оперативних, обліково-звітних, аналітичних матеріалів студент складає письмовий звіт про виконання програми практики. Звіт складається з таких частин:

• Титульний аркуш. Титульний аркуш письмового звіту оформляється українською мовою за встановленою формою. (Додаток 1)

• Зміст. У змісті послідовно записують усі складові частини письмового звіту: вступ, найменування тем, висновок, список використаних джерел із зазначенням номерів сторінок, на яких знаходиться їх початок. (Додаток 2)

• Вступ. У вступі студенту необхідно дати коротку характеристику підприємства, де він проходить практику. А саме описати:

- мету і завдання практики;

- суть діяльності;

- організаційну структуру, підпорядкованість;

- економічні показники роботи, аналіз їх виконання.

Обсяг вступу повинен бути в межах 2 – 3 сторінок.

• Основна частина. В основній частині звіту на основі виконаної роботи, зібраного та проаналізованого матеріалу треба описати діючу на підприємстві систему прийомів і методів виконання робіт із кожного питання програми практики. Текст звіту повинен поділятися на теми відповідно до програми практики. Кожна тема повинна мати заголовок і починатися з нової сторінки. Обсяг звіту має становити 80–95 сторінок тексту з конкретним описом виконаної роботи. Розділи і окремі питання звіту повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності й конкрети­зовані. Якщо в тексті часто наводиться найменування організації, то дозволяється писати скорочену назву. Але при першому згадуванні в тексті пишеться повна назва, а в дужках – скорочена. У тексті повинні бути посилання на додатки. Після кожної теми студент вносить пропозиції стосовно поліпшення цього напряму роботи підприємства та робить короткі висновки.

• Висновки про результати практики і пропозиції щодо поліпшення діяльності банківських структур. На основі узагальнених матеріалів проходження практики студент складає (в окремому розділі) підсумкові висновки і пропозиції щодо роботи підприємства – бази практики. Пропозиції повинні носити конкретний характер, бути чітко сформованими та реальними.

• Список використаних джерел. У списку вказуються ті джерела, які були використані під час виконання програми практики і написання звіту. При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватись нормативних бібліографічних вимог. Порядок подання джерел: Конституція України, кодекси, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові документи, інші джерела в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у тому числі статут та інші документи підприємства та Інтернет-адреси.

Список використаних джерелпотрібно оформляти у відповідності з такими вимогами, а саме: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. Наприклад:

Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А. В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – 614 с.

Макаровська Т. П., Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2003. – 304 с.

Хрущ Н., Приступа Л. Аналіз та оцінка рівня прибутковості фінансових ресурсів підприємства // Економіст. – 2007. – № 7. – С. 28 – 31.

• Додатки. Додатки оформляються як продовження звіту, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті (форму титульної сторінки наведено у Додатку 3). Додатки повинні бути зміс­товні й оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок і номер (наприклад Додаток 1.1). До кожної теми повинні бути зібрані відповідні додатки перелік яких зазначено в Додатку 4.

• Індивідуальне завдання видається кожному студенту окремо з конкретної теми з метою поглибленого вивчення даного напряму роботи банку. Виконується індивідуальне завдання відповідно до складеного плану шляхом аналізу та дослідження роботи банку. Звіт про виконання індивідуального завдання оформляється окремо. Зразок титульного аркуша наведено у Додатку 5.

Матеріал, представлений у звіті виробничої практики повинен мати чітку структуру та логічну послідовність, містити фактичні дані та розрахунки і обґрунтованість рекомендацій. Звіт виконується без скорочення слів, з використанням лише загальноприйнятої абревіатури, а стиль написання повинен бути науковий.

При написанні звіту виробничої практики необхідно дотримуватись нормативно встановлених правил оформлення тексту, таблиць, формул, розрахунків, схем, діаграм та графіків.

Кількість рядків на одній сторінці – 30 – 35. Текст звіту повинен бути надрукований з обов’язковим додержанням таких полів: ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Абзацний відступ має бути однаковим по всій роботі і дорівнювати п’яти знакам (приблизно 1,3–1,5 см).

При комп’ютерному наборі тексту слід використовувати шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5. Шрифт друку повинен бути чітким і чорного кольору.

Текст основної частини звіту поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин звіту виробничої практики “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ТЕМА”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка розділу і підрозділу не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Кожну структурну частину звіту практики починають з нової сторінки.

Всі сторінки звіту виробничої практики підлягають нумерації на загальних засадах. Титульна сторінка входить до загальної нумерації роботи, але номер на ній не ставиться.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Номер сторінки ставлять у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини звіту як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова “ТЕМА”, після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Всі розрахунки і формули, що використовуються, повинні супроводжуватись необхідними поясненнями. Кожна таблиця, схема, діаграма, графік повинна мати назву, посилання на джерела їх використання, одиниці виміру величин і бути пронумерованими.

---

Дата добавления: 2015-10-02