Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Народнопісенна основа

Читайте также:
  1. IV. Обоснование ресурсного обеспечения Программы
  2. IV. ОРГАНИЗАЦИОННАЯ ОСНОВА СИСТЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
  3. Амфотерные основания.
  4. В. Другие слои слизистой оболочки и подслизистая основа
  5. В. Остальные слои слизистой оболочки и подслизистая основа
  6. В. Подслизистая основа
  7. Все договоры делятся на свободные и обязательные договоры и различаются по основанию заключения.

Повість є розповідною ілюстрацією до лаконічних рядків з народних пісень-монологів, приписуваних Кармелюку Þ ліричний світ пісні модифікується у ліро-епічний.

 

Народні пісні:

§ “Ой, йдуть дні за днями”;

§ “Кажуть люди, що щасливий, я з того сміюся”;

§ “Повернувся я з Сибіру”.

 

Композиція циклічна:

v тричі (на основі трьох народних пісень) повторюється один прийом – ілюстрація пісні (у формі описів і сценічних епізодів);

v завершує сама пісня (між ІІ і ІІІ циклами вміщено народний переказ);

 

Відкритість фіналу.

Фольклорний матеріал розташовано так, що він хронологічно відображає життєвий шлях прототипа літературного героя: юнацькі роки, молодість, боротьба за соціальну рівність.

 

Естетична функція народних пісень: підтверджують і поглиблюють зображуване, виражають суть і мотиви бунтарства Кармелюка.

 

Жанрові особливості казки:

v несподіваний поворот дії (усе було добре і раптом зміна в житті героя);

v зображення індивідуальної долі якоїсь приватної особи Þ модифікація: про індивідуальну долю, але не приватного, а історичного персонажа – наслідок змішання жанру казки з жанром історичної повісті;

v “чарівність”: “чарівничі” мужність і сила Кармелюка (“найглибші… нурти перепливти,… у самі пропасні яри спускатись”); пісні (“хто їх перейняв,… кожен голову схилить і задумається”); думи і прагнення (“Я не зношу людського лиха й вбожества! Я мушу тому запобігти! Я хочу поправити се биття!”);боротьба його товариства, втеча від “слідців” та “ловців”, чекання дружини й дочки.

Образ Кармелюка

Шлях від зображення людини-страдника до створення образу селянина-протестанта, який доходить до усвідомлення потреби боротися проти панства.

За народнопоетичною поетизацією образу підкреслює його “ідеальність”.

ß

він прагне утвердити соціальну справедливість не з якихось особистих мотивів, ним керує альтруїстичний порив допомоги пригнобленим.

 

Зреалізована романтична ідея: людина по-справжньому буде щаслива, ставши на шлях героїчного подвигу за інтереси трудового народу.

 

У центрі повісті – доля народного ватажка.

 

Кармелюк – борець за соціальну справедливість. Не народний месник (за визначенням більшості літературознавців), бо повість не дає підстав для подібної інтерпретації. Жодного акту помсти в ній не зображено. Автор акцентує не на стихійному, руйнівному, а на свідомо будівничому характері селянського руху.

Усі дії Кармелюка спрямовані на встановлення соціальної рівності.

 

 

“Невільничка” (“Оповідання Марка Вовчка” СПб, 1865)

Героїчна казка.

Центральний герой козак Остап – типово казковий богатир, якому на роду написано стати захисником знедолених Þ у зображенні письменниці – це романтичний герой-месія: піднімає народні маси на боротьбу проти турецько-татарського поневолення і звільняє співвітчизників з неволі.

 

Глибокий історизм: натякає і на неволю в сучасній історичній дійсності. Навіть турки не вміли будувати в”язниці так, як християни. І.сьогодні, стверджує Марко Вовчок, в Україні твориться “лихо” і, хоча нема набігів турків чи татар, “бува теж подія, та вже інша, християнська”.

ßßß

історичне минуле пов”язується з авторовою сучасністю, її актуальними проблемами.

 

Сама “невільничка”, українська дівчина в турецькій неволі, асоціюється з поневоленою Україною, а слово “турки” в демократичній літературі було досить розповсюдженим умовним терміном для позначення самодержавства і кріпосництва.

Н.Крутікова

 

 

“Дев”ять братів і десята сестриця Галя” (“Оповідання Марка Вовчка” – СПб, 1865)

Зразок романтичної трансформації жанрів: народна балада домислюється і викладається у стилі, близькому до стилю фольклорної казки, при цьому твір загалом зберігає баладну атмосферу.

 

Посилений (порівняно із народною баладою) соціальний аспект. Реалістично відтворено стражденне нужденне дитинство дітей одинокої вдови-наймички (реальні картини безперспективного наймитського існування, глибоке материнське горе). Весь сенс існування родини – пошуки природніх шляхів для втечі від злиднів.

 

Збережено фольклорний мотив фатального збігу обставин. З його допомогою пізній романтизм висловлював своє усвідомлення життя як явища, багато в чому незалежного від волі людини.

 

 

 


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Висновки| ОСНОВЫ СОЦИОКУЛЬТУРНОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)