А) Аудіовізуальний твір - об'єкт авторського права

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ ТЕАТРУ, КІНО і ТЕЛЕБАЧЕННЯ ІМЕНІ І. К. КАРПЕНКА-КАРОГО

Інститут екранних мистецтв

Кафедра кінознавства

АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ ТВІР ЯК РЕЗУЛЬТАТ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Курсова робота

Учениці І ОКТВ курсу

Денної форми навчання

Голубєвої Аліси Максимівни

Науковий керівник Лапшук Г. Л.

КИЇВ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

ОСНОВНА ЧАСТИНА. Аудіовізуальний твір як результат творчої діяльності:

А) Аудіовізуальний твір - об'єкт авторського права;

Б) Авторські та суміжні права в аудіовізуальній сфері;

В) Види аудіовізуальних творів

ВИСНОВОК

Список літератури

ВСТУП

В кінематографії постановник кінофільмів, власник кіностудії чи довірена особа кінокомпанії, що здійснює ідейно-художній і організаційно-фінансовий контроль над постановою фільму – це продюсер. Він також бере активну участь в підборі акторів, технічного персоналу. Тобто поєднує у собі несумісні речі – творчий та технічний процес виробництва фільму.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Аудіовізуальний твір як результат творчої діяльності

А) Аудіовізуальний твір - об'єкт авторського права

У всьому світі аудіовізуальний твір визнається об'єктом авторського права. Закон встановлює лише два критерії, відповідність яким і дає можливість вважати те чи інше культурне явище об'єктом авторського права. "Приміряючи" дані умови практично до будь-якого аудіовізуального твору ми можемо стверджувати, що переважна їх кількість підпадають під дію авторсько-правових норм. Практично всі аудіовізуальні твори є результатом творчої діяльності (виключення можуть становити в певних випадках кінолітопис та відеорепортажі про поточні події - про це див нижче), і абсолютно всі вони виражені в об'єктивній формі - у вигляді відеозапису. Аудіовізуальні твори вказані в зразковому невичерпним переліком об'єктів авторського права.

Створення фільму вимагає узгодженої різнопланової діяльності багатьох суб'єктів. Але навіть одна тільки творча діяльність; спрямована на створення аудіовізуального твору, неоднорідна, вимагає різних спеціальних знань і навичок, а значить, і участі в ній безлічі осіб - представників різних кінопрофесії. Фільм є результатом творчої діяльності безлічі осіб, тому аудіовізуальний твір, як правило, створюється у співавторстві; виняток можуть становити тільки аматорські фільми. До речі, саме така відмінність у правовому режимі "професійних" і аматорських фільмів Проводило раніше діюче законодавство. Носієм авторських прав на перші було підприємство, яке здійснило зйомку, автором других визнавалося фізична особа, яка зняла фільм, - автор чи співавтори. Новий авторський закон не робить такої відмінності з кількох причин: по-перше, автором відтепер може бути визнано лише фізична особа, чиїм творчою працею твір створено, по-друге, весь обсяг авторських прав виникає незалежно від призначення і достоїнства твору, по-третє, ні авторський, ні якої б то не було іншої закон не містять кваліфікаційного критерію для визначення режисера чи сценариста, і тим більше для встановлення різного правового режиму результатів їх творчої діяльності залежно від освіти та вміння.

Такий порядок більшою мірою відображає ринковий підхід до регулювання використання творів, коли єдиним критерієм, що визначає успіх фільму, є його гідність чи

конкурентноздатність, незалежно від того, хто і за чий рахунок створив твір. Аматорські фільми знаходять глядача поряд з професійними, хай не в тому ж обсязі, наприклад у передачі Російського телебачення "Сам собі режисер". Старе поділ на професійні та аматорські фільми було характерно для планової економіки, оскільки за відсутності кваліфікаційного критерію для творців фільму, відмінність полягала тільки в тому, є фільм результатом не тільки творчою, а й виробничої діяльності, або це плід виключно творчої діяльності окремої особи чи групи осіб, які здійснюють самостійно весь кіновиробничий цикл.

Оскільки створення аматорських фільмів в переважній більшості випадків являє собою чисто творчу діяльність, позбавлену елементів підприємництва, в цьому розділі більш детально розглядаються саме професійні аудіовізуальні твори.

Чинне російське законодавство не робить суворого відмінності між типами співавторства, встановлюючи для всіх таких творів єдиний режим з точки зору підрахунку терміну дії майнових авторських прав, приналежності повноважень з використання твору в цілому. Авторське право на твір, створений спільною творчою працею двох або більше осіб, належить співавторам спільно, незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких має самостійне значення. Стаття містить застереження, спеціально що відносяться до двох цим типам співавторства. Зокрема, якщо частина твору може бути використана окремо, то її автор - один із співавторів має право використовувати цю частину на свій розсуд. Таке застереження в аудіовізуальній сфері відноситься в першу чергу до сценаристам і композиторам щодо їх внеску до аудіовізуального твору. Інше положення обмежує повноваження співавторів нерозривного твори: жоден з них не має права без достатніх до того підстав заборонити використання твору в цілому. Таким чином, обмежується одне з немайнових авторських прав - право на відкликання оприлюдненого твору. Оскільки закон не розмежовує види співавторства, то в його тексті не наводиться перелік творів, які можуть бути використані тільки цілком або мають самостійні складові частини, створені різними співавторами. Але можна стверджувати, що аудіовізуальний твір є нерозривним цілим. Це накладає певний відбиток на правове становище його творців, наприклад вже згадуване обмеження можливості кожного з співавторів без достатніх підстав забороняти використання аудіовізуального твору. На практиці це обмеження не має серйозного значення, оскільки, права на використання фільму передаються його виробника ще до його створення, і практично єдиним способом заборонити розповсюдження аудіовізуального твору є внесення спеціальних застережень при укладанні договору про його створення (див. про це нижче). Треба, однак зауважити, що міститься в законі формулювання "достатні до того підстави" занадто розпливчаста.

Закони багатьох країн розмежовують режим спільних і складових творів. Суб'єктами охорони спільного твори є самі співавтори, носієм ж авторських прав на колективний твір - фізична або юридична особа, під ім'ям якого такий твір оприлюднено. Аудіовізуальні твори спеціальною нормою ст. 14 віднесені законом до спільних, а не колективним творам, і авторство на них належить фізичній особі або особам, які створюють його творчо.

Аналогічний підхід проявився в проекті III частини ГК РФ, який вводить нове поняття - "колективна інтелектуальна діяльність" і, відповідно, встановлює спеціальний режим її результату (ст. 1120). Проект не містить відповіді на питання, чи відносяться всі аудіовізуальні твори до цієї категорії, або лише вказані-у ч. 1 ст, 1120 телевізійні передачі, оскільки обов'язковою умовою визнання твору колективним є його створення в надрах юридичної особи, а чинне законодавство допускає, що виготовлювачем аудіовізуального твору може бути не тільки юридична, а й фізична особа. Оскільки в проекті не дається чіткого розмежування понять колективного твори і твори, створеного у співавторстві, то можна допустити, що всі аудіовізуальні твори будуть визнані колективними. У цьому випадку не цілком зрозуміла доцільність такого режиму, оскільки виробник і так отримує права на використання твору, але не в силу норми закону, а на підставі договорів з безпосередніми співавторами.

Аудіовізуальний твір є об'єктом авторського права саме по собі, і крім того включає в себе окремі твори - результати творчої діяльності творчих учасників кінопроцесу. Важко сказати, наскільки правомірно називати результати творчої діяльності кожного з учасників кінопроцесу творами, як це робиться у ч. 4 ст. 13 ЗоАП. У всякому разі не кожен з вкладів окремих представників кінематографічних професій може використовуватися самостійно навіть виключно кінематографічними засобами, наприклад робота оператора або звукорежисера, на відміну від внеску сценариста, художника чи композитора.

Дата добавления: 2015-10-02