|
Вміння писати набувається у результаті довготривалого навчання та тренувань.
При цьому формується почерк-система складних рухомих навичок, обумовлених діяльністю центральної нервової системи людини.
Прийнято розрізняти:
1. Технічні навики:
а. Осанка людини при написанні;
б. Розташування паперу;
в. Як людина тримає ручку.
2. Графічні навики:
а. Відтворення письмових знаків та їх сполучників.
3.Навики письмової мови:
а. Словниковий склад;
б. Будова тексту, речей та ін.
Письмово-мовні навики кожної людини характеризуються сукупністю ознак, які поділяються на дві групи:
1. Ознаки письмової мови;
2. Ознаки почерку;
Ознака письмової мови - це манера викладення тексту, який визначається:
1. Освітою людини;
2. Словниковим запасом;
3. Характером професійної діяльності та іншими обставинами.
Письмова мова оцінюється:
1. Граматикою;
2. Лексикою;
3. Стилем викладання.
Граматичні ознаки:
Відображають володіння виконавцем граматичними правилами написання
Рівень освіти визначають:
1. Низький
2. Середній
3. Високий
Лексичні ознаки:
1. Характеризують загальний словниковий запас особи, яка пише;
2. Його рівень загальноосвітнього та професійного розвитку.
Стилістичні ознаки:
1. Виражають манеру викладення;
2. Мову написання.
Манера викладення може бути:
1. Короткою
2. Лаконічною
3. Багатослівною з довгими поясненнями.
Ознаки почерку поділяються на два види:
1. 3агальні ознаки;
2. Часткові ознаки.
Загальна ознака характеризує почерк в цілому як систему рухів. До них відносять:
1. Вироботаність почерку - це здатність людини, яка пише, користуватися системою скоропису.
Вільне, впевнене виконання письмових знаків, яке не супроводжується зупинками, хвилястістю штрихів та зайвими рухами, характеризує:
1. Високо вироблений почерк. Цей почерк зустрічається у тих людей, які багато пишуть.
2. Середньо вироблений почерк - в письмових знаках зустрічаються хвилястість та зупинки при написанні окремих елементів. Такий почерк мають люди, які пишуть небагато.
3. Мало вироблений почерк - характеризується відсутністю автоматизму написання, що проявляється у невпевненості, повільності рухів. Такий почерк мають люди, які пишуть дуже рідко.
Нахил почерку - визначається співвідношенням продольної дуги письмового знаку з лінією рядка. Виділяють слідуючи нахили:
1. Прямий вертикальний;
2. З правим нахилом;
3. З лівим нахилом.
Але слід зауважити, що сам нахил нестійкий і він може часто змінюватися.
Розмах почерку - це співвідношення висоти рядкових знаків та ширини проміжків між ними, або співвідношення висоти та ширини рядкових знаків.
Розмах буває:
1. Великий: коли висота знаків менша їх ширини (це розмашистий почерк);
2. Середній: висота знаків така ж, як їх ширина;
3. Малий: висота знаків значно більше їх ширини.
Розмір почерку - визначається по середній висоті рядкових літер.
Він буває:
1. Великий - висота літер 5мм.
2. Середній - висота від 5 до 2мм.
3. Дрібний висота літер не більше 2мм.
Зв'язаність почерку - це написання певної кількості літер на одному аркуші.
Натиск почерку - це застосування конкретних зусиль до пишучого приладу.
Існує:
1. Сильний;
2. Середній;
3. Слабкий натиск.
Натиск є стійкою ознакою досить добре проявляється при написанні чорнилом та недуже - фломастером, шариковою ручкою та олівцем.
2. Часткові ознаки - відображають особливості рухів при написанні окремих літер, їх елементів та міжлітерних з'єднань.
До часткових ознак відносять:
1. Форма рухів - при виконанні та з'єднані літер та їх елементів (прямолінійна, дугова, петлева, кутова, хвиляста);
2. Напрямок рухів - при написанні (знизу вверх та навпаки зверху вниз, лівоокружні, правоокружні);
3. Протяжність рухів - характеризується відносним розміром штрихів різних елементів рухів.
Відносне розміщення крапок початку, закінчення, пересікання та з'єднання літер:
1. Послідовність рухів, якими виконуються різні елементи літер та їх з'єднань;
2. Складність рухів - при написанні літер (звичайні, ускладнені та спрощені рухи, у порівнянні з прописами);
Почерк характеризується:
1. Індивідуальністю, яка складається з неповторності і сукупності ознак почерку конкретної особи;
2. Стереотипністю - відтвореність почерку конкретної особи в одних та тих же варіантах;
3. Варіаційністю - стійка зміна виду почерку однієї та тієї ж особи відображена в його рукописах;
4. Динамічною стійкістю - повторення властивостей почерку та їх зберігання при написанні в різних умовах.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поняття та завдання техніко-криміналістичного дослідження документів. | | | Належно виготовлені але неправдиві документи називаються підробними документами. |