Властивості: біло-жовтого кольору порошок, кисло-солодкий на смак, із специфічним запахом, добре розчиняється у воді. Містить протеолітичні ферменти. Одержують із слизової оболонки шлунка свиней.
Форма випуску: порошок.
Д і я: пепсин гідролізує білки до поліпептидів, поліпшує процеси травлення і сприяє засвоєнню поживних речовин корму.
Показання, способи і дози застосування: при тіпоацидних гастритах, диспепсіях, гастроентеритах, при годівлі тварин концентрованими кормами для підвищення секреції і перетравної активності шлункового соку. Для посилення дії пепсину його застосовують разом з бетаїну гідрохлоридом у співвідношенні 1:4 або у вигляді комплексного препарату - ацидинпепсину. Дози всередину: коням, коровам 2-5 г; свиням, вівцям 0,5-1,0; собакам 0,2-0,6 г.
11. Трипсин кристалічний - Tripsinum crystallisatum. Одержують з підшлункової залози великої рогатої худоби. Містить протеолітичні ферменти.
Властивості: порошок білого кольору з жовтуватим відтінком, без запаху, добре розчиняється у воді. Водні розчини в нейтральному і лужному середовищі руйнуються.
Форма, випуску: ампули та флакони по 5 і 10 мг.
Д і я: трипсин розщеплює пептидні зв'язки у білкових молекулах і поліпшує процеси травлення та засвоєння поживних речовин. При місцевому застосуванні він розчиняє некротизовані тканини,, згустки крові, сприяє розсмоктуванню ексудату.
Показання, способи і дози застосування: для лікування ран, трофічних виразок, опіків. Для проявлення місцевої дії салфетки змечують розчином трипсину (25-50 мг розбавляють у 10-15 мл води) і накладають на уражені ділянки. Як протизапальний засіб трипсин вводять внутрішньом'язово. Дози внутрішньом'язово 0,1-0,15 мг/кг маси тварини.
12. Панкреатин - Pancreatinum. Одержують з підшлункових залоз-забитих тварин.
Властивості: світло-жовтого кольору дрібнокристалічний аморфний порошок з характерним запахом, погано розчиняється у воді, не розчиняється в спирті.
Форма випуску: порошок (в 1 г міститься 25-33 ОД), таблетки по 0,5 г.
Д і я: панкреатин містить фермент амілазу і трипсин. Амілаза бере участь у перетравленні крохмалю та інших полісахаридів, трипсин забезпечує гідролітичне розщеплення білків і пептонів до низькомолекулярних поліпептидів. Панкреатин поліпшує травлення і засвоєння поживних речовин корму.
Показання, способи і дози застосування: для поліпшення процесів травлення при порушенні функції підшлункової залози і захворюваннях печінки, гіпоацидних гастритах, ентероколітах. Перед застосуванням панкреатину телятам випоюють 100 мл 2%-ного розчину натрію гідрокарбонату. Дози всередину: коровам 2-7 г; телятам 0,6-1; свиням 0,5-1; собакам 0,2-0,4 г. Дають З-4 рази на день перед годівлею тварин.
Протипоказання: разом з панкреатином не застосовують шлунковий сік, хлористоводневу і молочну кислоти, пепсидил.
Амінокислоти - за хімічним складом амінокислоти відносять до органічних кислот жирного або циклічного ряду. Вони мають карбоксильну групу, що зумовлює їхні кислотні властивості, і амінну групу, що зумовлює основні властивості. Як наслідок цього амінокислоти виявляють амфотерні властивості.
Замінні амінокислоти - аланін, серин, гліцин, цистеїн, цистин, тирозин, аспарагінова і глютамінова синтезуються в організмі з інших сполук. Незамінні амінокислоти - треонін, валін, лейцин, ізолейцин, метіонін, лізин, фенілаланін, триптофан, аргініні гістидин - надходять в організм з кормом. При нестачі в раціоні хоча б однієї з незамінних амінокислот сповільнюється синтез білків, виникають порушення метаболічних процесів, функції нервової системи, диспепсії, гепатити, анемія. Тварини відстають у рості і знижують продуктивність.
Амінокислоти всмоктуються у тонкому й товстому відділах кишечника і, надходячи в печінку, частина їх використовується для синтезу пластичного білка, решта переноситься в інші органи, де забезпечує каталітичні процеси. Невикористані амінокислоти дезамінуються й декарбоксилюються і виводяться з організму через нирки.
Метаболізм амінокислот тісно пов'язаний з обміном вітамінів. Існує взаємний вплив глютатіону і вітаміну Е на утворення біологічно активних речовин. Обмін триптофану пов'язаний з обміном нікотинової кислоти. При D-авітамінозі лізин і аргінін активізують абсорбцію кальцію з кишечника. Холін і вітамін Ві2 усувають негативні симптоми при низькому рівні метіоніну в організмі. В неменшій мірі обмін амінокислот пов'язаний з обміном ферментів і гормонів та інших біологічно активних речовин.
Постійний рівень і співвідношення амінокислот в організмі забезпечує печінка. При хронічних гепатитах у сироватці крові зменшується рівень гістидину, лізину, треоніну, валіну, лейцину й ізолейцину та збільшується рівень фенілаланіну, аспарагіну, глютамінової амінокислоти. Зазначені зміни рівня амінокислотного складу сироватки крові свідчать про важливу роль печінки в синтезі і метаболізмі замінних і незамінних амінокислот.
Внаслідок складності одержання чистих препаратів і недостатнього вивчення їх фармакодинаміки та терапевтичної ефективності арсенал амінокислот, що застосовуються в лікувальній практиці, обмежений. Частіше застосовують глютамінову і аспарагінову амінокислоти та їх похідні - метіонін, триптофан, гістидин, цистеїн.
Амінокислоти проявляють високу біологічну активність, у них мало виражені побічні ефекти, не викликають алергізуючої дії. їх застосовують як засоби патогенетичної терапії при порушеннях травлення і функції печінки та як регулятори росту й продуктивності тварин.
1. Глютамінова амінокислота - Acidum glutaminicum, 2-аміноглютарова кислота.
Властивості: білий кристалічний порошок, без запаху, кислого смаку, погано розчиняється у холодній воді і спирті, добре в слабких розчинах кислот і лугів. Розчини термостабільні.
Це замінна амінокислота, яка є попередником при синтезі білка та інших біологічно активних речовин. Вона бере участь в обміні азоту і вуглеводів, забезпечує утворення АТФ і ацетилхоліну. Важлива також детоксикаційна функція глютамінової амінокислоти. Вона зв'язує аміак і є основною транспортною формою його в організмі, доставляє аміак в печінку для синтезу сечовини та в нирки для видалення з сечею у вигляді амонійних солей.
Форма випуску:таблетки 0,25 г, 1%-ний розчин в ампулах по 5 і 10 мл..
Д і я: глютамінова амінокислота повільно, але повністю всмоктується у травному каналі. Швидше всмоктуються її солі - кальцієва, магнієва, натрієва. Вони добре розчиняються у воді і придатні для парентерального введення. Глютамінова амінокислота легко проникає через гістогематологічний бар'єр і нагромаджується в мозковій тканині, включається у метаболічні процеси, активізує дихальні ферменти і окислювальне фосфорилювання. Вона забезпечує потребу організму в кисні, зберігає енергетичні ресурси в мітохондріях печінки.
Показання, способи і дози застосування: при порушенні функції нервової системи, що супроводжується депресією, при хронічних інтоксикаціях, прогресуючій м'язовій дистрофії, інсуліновому шоці, для нормалізації секреції шлункового соку при гіпоацидних гастритах. Дози всередину: телятам 1-2 г; поросятам 0,15-0,2 г; внутрішньовенно собакам 0,5-1 г. Вводять 2-3 рази на день, лікування триває кілька днів.
2. Метіонін - Methioninum,
Властивості: білий кристалічний порошок, солодкий на смак, із запахом сірки, погано розчиняється у холодній воді, краще- в гарячій (1:20). Розчини термостабільні. Це незамінна сіркувмісна амінокислота.
Форма випуску: порошок, таблетки по 0,25 г.
Д і я: метіонін є донатором метильних груп, що забезпечують процеси переметилювання, джерелом сірки при синтезі цистину і цистеїну, бере участь в біосинтезі холіну, креатину, адреналіну. Входячи до складу деяких ферментів, гормонів і вітамінів, метіонін визначає їхню біологічну активність. За допомогою метилювання і трансметилювання метіонін підвищує реактивність сульфгідрильних груп білків, що беруть участь у знешкодженні токсичних продуктів екзогенного і ендогенного походження. Видаляючи з печінки надлишки жиру, він запобігає розвитку жирової дистрофії. Біологічна активність метіоніну проявляється при забезпеченні організму піридоксином.
Показання, способи і дози застосування: для підвищення детоксикаційної функції печінки при отруєннях сполуками миш'яку, фенолом, для недопущення і лікування жирової інфільтрації печінки, поліпшення росту молодих тварин. Дози всередину свиням 2-4 г; собакам 0,5-1; телятам 3-5. Дають 3-4рази на день.
3.Цистин - Cystinum.
Властивості: білий кристалічний порошок, добре розчиняється у воді, не розчиняється у спирті. Розчини термостабільні. Це замінна сіркувісна амінокислота, яка утворюється із серину.
Форма випуску: порошок.
Дія: в організмі сульфгідрильні групи цистеїну перетворюються у дисульфідні групи цистину, і навпаки. Це окислювально-відновний процес, що забезпечує утворення біологічно активних речовин, які беруть участь у процесах синтезу пластичних білків для тканин і детоксикації токсичних продуктів. Цистин і цистеїн входять до складу глютатіону, який бере участь в процесах відновлення метгемоглобіну, дисульфідних груп, інсуліну при його інактивації, входить до складу дегідрогенази фосфогліцеринової кислоти. Він входить до складу покривних тканин і бере участь в утворенні волосся, пір'я, рогів.
Застосовують цистин для лікування хронічних уражень шкіри, при отруєнні тіоловими отрутами, для поліпшення росту й розвитку молодих тварин, підвищення настригу вовни у овець. Дози всередину телятам 0,7-2 г; поросятам 0,2-0,3 г; застосовують 4- 6 разів на день.
4. Гістидин - Hystidinum.
Властивості: дрібний кристалічний порошок, добре розчинний у воді, помірно розчиняється в спирті. Розчини термостабільні. Гістидин - незамінна амінокислота, що входить до складу карнозину - азотовмісної речовини м'язової тканини. В організмі гістидин декарбоксилюється і перетворюється у гістамін, що є одним з медіаторів нервової системи.
Форма випуску: 4%-ний розчин в ампулах по 5 мл.
Д і я: До складу білкової частини гемоглобіну входить гістидин, тому при його дефіциті в організмі затримується синтез гемоглобіну й виникає анемія.
Показання, способи і дози застосування: для лікування хронічних гепатитів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, а також при анеміях. Дози внутрішньом'язово телятам 5-8, собакам 3-5 мл. Вводять щоденно протягом 25- ЗО днів.
5. Пагмін - Pagminum.
Властивості: безбарвна або світло-жовтого кольору сиро-подібна рідина, гірка на смак, із слабким специфічним запахом.
Пагмін містить біологічно активні речовини із групи омега-амінокислот: ацетил-омега-амінокапронову і гамма- аміномасляну амінокислоти.
Форма випуску: 20%-ний розчин в ампулах по 10 і 20 мл, 40%-ний - у флаконах по 100 і 200 мл.
Дія: це біологічно активні речовини, які нормалізують білковий обмін, підвищують у крові рівень гамма-глобулінів. Препарат активізує бактерицидну та лізоцимну властивості сироватки крові, підвищує загальну резистентність організму проти дії бактеріальних інфекцій, прискорює регенеративні процеси епітеліальних тканин і зменшує проникливість кровоносних судин.
Показання, способи і дози застосування: 20%-ний розчин для підвищення імунної резистентності телят проти бактеріальних і вірусних інфекцій. Вводять з першого дня життя щоденно 3-4 дні, потім ще три рази з інтервалом три дні. З лікувальною метою вводять до одужання тварини. При транспортуванні великої і дрібної рогатої худоби застосовують 40%-ний розчин, як антистресовий засіб. Препарат вводять перед транспортуванням у дозі 0,05 мл/кг, потім - через кожні 72 годин транспортування. Доза внутрішньом'язово або підшкірно 20%-ного розчину з профілактичною метою 0,2 мл/кг, з лікувальною - 0,4 мл/кг.
У шлунково-кишковому тракті тварин постійно знаходиться симбіотична мікрофлора.
Вона розщеплює клітковину рослинного корму, перетворює вуглеводи в молочну кислоту, синтезує необхідні тваринам вітаміни, затримує розвиток гнильної і патогенної мікрофлори.
У випадках порушень функції травного апарата, годівлі, при диспенсіях, пероральному застосуванні хіміотерапевтичних препаратів кількість цієї мікрофлори різко зменшується.
Гриби, що надходять у шлунково-кишковий тракт, гнилісні та патогенні мікроби через відсутність протидії з боку симбіотичної мікрофлори інтенсивно розмножуються. Зміна бактеріального складу травного апарата викликає ураження слизових оболонок, внаслідок чого знижується їх резистентність проти дії екзогенних і ендогенних факторів.
Для заселення шлунково-кишкового тракту симбіотичною мікрофлорою застосовують бактеріальні препарати. Це ацидофільна паличка або пропіоновокислі бактерії. Вони легко приживаються у травному каналі, помірно активізують секрецію травних залоз, посилюють перистальтику, поліпшують засвоєння поживних речовин корму й створюють несприятливі умови для розвитку гнилісної і патогенної мікрофлори.
У лікувальній практиці застосовують ацидофільну культуру, вирощену на бульйоні (АБК), або застосовують її разом з пропіо-новокислими бактеріями (ПАБК). Пропіоновокислі бактерії активно синтезують вітамін Ві2. Бактеріальні препарати застосовують для нормалізації перетравної функції шлунка та кишечника при незаразних захворюваннях, профілактики гіповітамінозів, поліпшення росту й продуктивності тварин. їх дають поросним свиноматкам для кращого розвитку плодів і профілактики захворювань новонароджених поросят. У раціон молодих тварин їх вводять з-перших днів життя для підвищення резистентності організму, поліпшення гемопоезу, стимуляції росту.
1. Ацидофільна бульйонна культура, культура ацидофільної палички, вирощена на спеціальному бульйоні.
Властивості: однорідна рідина без осаду та плівки. Збе протягом 2 міс при температурі +10-12 °С.
Форма випуску: у флаконах по 500 мл.
Д і я: ацидофільна паличка добре приживається у кишечнику. Вона розщеплює вуглеводи до молочної кислоти. Молочнокислі бактерії і молочна кислота проявляють антагоністичну дію щодо патогенних мікроорганізмів і затримують гниття та бродіння, активізують секрецію і моторику кишечника, підвищують ферментативну активність травних соків, поліпшують апетит.
Показання, способи і дози застосування: ацидофільну бульйонну культуру застосовують для профілактики і лікування шлунково-кишкових захворювань - диспепсії, дизентерії, гастроентериту, бацилярного проносу, для прискорення росту й підвищення резистентності організму молодих тварин. З лікувальною метою телятам дають з першого дня після народження, поросятам з 2-5-денного віку, курчатам - 3-4-го дня життя 3-4 рази на день, з профілактичною метою - 1-2 рази на день. Дози всередину лікувальні: поросятам 20-40 мл; телятам 50-80; ягнятам 25-40; курчатам 5-8 мл. Дози профілактичні і рістстимулюючі: телятам ЗО-50 мл; поросятам 15-ЗО; курям 10-25; курчатам 2-5 мл.
2. Ацидофілін - Acidofillinum.
Властивості: аморфний порошок від кремового до коричневого кольору, із слабким запахом молочної сироватки. Це сухий бактеріальний препарат, що містить культуру ацидофільних бактерій, вирощених на спеціальному середовищі.
Форма випуску: порошок у пакетах по 10 кг.
Д і я: фармакологічна дія ацидофіліну проявляється за рахунок ацидофільних бактерій, що виділяють антибіотичні речовини. Вони пригнічують життєдіяльнісь умовно патогенної і гнильної мікрофлори травного каналу. Препарат стимулює секрецію і перистальтику, поліпшує травлення і засвоєння поживних речовин корму.
Показання, способи і дози застосування: для профілактики коліпаратифозних захворювань шлунково-кишкового тракту, підвищення активності сапрофітної мікрофлори кишечника, стимуляції росту й розвитку молодих тварин. Добову дозу препарату згодовують з кормом протягом дня порціями. Дози всередину профілактичні: телятам до 3-денного віку 7,5 г, 4-10-ден-ним - 20, 11-60-денним - ЗО; поросятам до 6-денного віку 1,5; 7-30-денним - 3; ЗО-60-денним 5 г.
2.Пропіоново-ацидофільна бульйонна культура (ПАБК). Змішана культура пропіоновокислих бактерій і ацидофільної палички.
Властивості: однорідна рідина, в 1 мл якої міститься 1000-2000 мкг вітаміну В12, вітаміни В1 і В2. При температурі 10-12 °С зберігається протягом 2 міс з дня виготовлення.
Продуктами життєдіяльності пропіоновокислих бактерій є пропіонова та оцтова кислоти, вітаміни В3, В5, B12. Ацидофільна паличка в симбіозі з пропіоновокислими бактеріями продукує вітаміни В1 і В2 у значно більших кількостях, ніж в чистій культурі.
Форма випуску: флакони із зазначенням вмісту вітаміну В12 (не менше 1 мг/л).
Д і я: ПАБК активізує розвиток сапрофітної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, пригнічує гнильні й бродильні процеси, нормалізує роботу травного каналу, стимулює травлення, сприяє засвоєнню поживних речовин корму.
За рахунок наявності вітамінів ПАБК активізує гемопоез, збільшує вміст гемоглобіну в еритроцитах і підвищує резистентність організму проти дії патогенних збудників і токсинів. У курей підвищується несучість, у свиней - прирости, поросята добре розвиваються.
Показання, способи і дози застосування: застосовують ПАБК для лікування розладів травлення, пулорозу курчат, паратифу поросят, дизентерії свиней, диспепсії телят. Для профілактики незаразних захворювань і підвищення життєдіяльності поросят ПАБК дають свиноматкам за два курси по 10 днів за 20 днів до опоросу і через п'ять днів після нього. Дози профілактичні і рістстимулюючі (за вітаміном В12): поросятам 1 - 10-ден-ного віку 10-15 мкг на тварину; 11-20-денного-15-20; 20- 30-денного - 20-ЗО; старше ЗО днів - 30-50; курчатам 1-5-ден-ного віку - 0,5-1; 6-10-денного-1-1,5; 11-20-денного-1,5- 2; 21-30-денного - 2-3; старше 30-денного - 3-4 мкг на голову. Дають два рази на день протягом 5-10 днів, курчатам - курсами по три дні на декаду.
Дози лікувальні всередину (за препаратом): поросятам віком 15-20 днів - 20 мл; віком 21-ЗО днів - 25; старше 30-денного віку- ЗО; свиноматкам-50; телятам-сисунам - 100; курчатам 1- 5-денного віку-1; 10-20-денного - 2; 21-30-денного - 3; старше 30-денного віку 4 мл.
3. Ентеросан - Enterosanum.
Властивості: білого або кремового кольору однорідна рідина, що має вигляд кислого молока. Містить бактерії кисломолочної закваски і неспецифічні стимулятори імунобіологічної реактивності організму.
Форма випуску: флакони по 200-500 мл.
Д і я: молочнокислі бактерії, заселяючи кишечник, пригнічують розвиток гнильної і патогенної мікрофлори, забезпечують синтез вітамінів групи В і проявляють загальностимулюючу дію на організм телят. Неспецифічні стимулятори проявляють імуномодулюючу дію і спричинюють індукцію інтерферону і, активізуючи імунну систему, підвищують реактивність організму до бактеріальних інфекцій.
Показання, способи і дози застосування: дають телятам відразу після народження один раз до випоювання першої порції молозива для індукції імунної системи і колонізації кишечника молочнокислими бактеріями. Дози всередину телятам 40 мл.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Ентерофар - Enterophar. | | | Ентерацид - Enteracidum. |