Шкірка цибулини

(про клітину рослин - ст. 9-39 нашої книжки)

Якщо розглядати мікропрепарат шкірки цибулі під мікроскопом, то можна побачити, що вона являє собою видозмінений епідерміс листа. Так як цибулина росте в темних місцях, де немає доступу світла, в її клітинах немає хлоропластів. Заміною хлоропластам служать лейкопласти - прозорі пластиди. Сама цибулина є видозміненим пагоном, що має сплощене донце (стебло) і товсті соковиті луски (листя).

При мікроскопії добре помітні особливості будови шкірки лука. Її клітини мають подовжену форму, деякі з них здаються прямокутними. Чітко окреслені межі клітин, утворені щільними безбарвними оболонками, що забезпечують сталість форми клітин. Завдяки особливостям будови клітинних оболонок, здійснюється транспорт води з розчиненими мінеральними і органічними речовинами. Так як більшу частину внутрішнього простанства клітин заповнює велика центральна вакуоля, заповнена клітинним соком, клітини при мікроскопії виглядають безбарвними. Вакуоля являє собою резервуар для води і поживних речовин в клітині шкірки луски цибулі. Крім запасу поживних речовин, вакуоля включає розчини мінеральних солей і органічних кислот, пігменти та інші продукти обміну речовин клітини рослини. Ядро і цитоплазма клітини відтіснені до периферії великою вакуолю, внаслідок чого цитоплазма виявляється розділеної на окремі ділянки. Такі тяжі цитоплазми визначаються при великому збільшенні під мікроскопом як вузькі смуги, що розходяться радіально від ядра до периферії. Характерна зерниста структурованість тяжів цитоплазми пояснюється наявністю різних органел у ній. Тому клітини шкірки цибулі мають своєрідний малюнок при мікроскопії.

У ході лабораторної роботи можна вивчити явище плазмолізу в клітинах шкірки цибулі з метою зрозуміти суть однієї з головних властивостей мембрани клітини - її напівпроникності. Для цього після приготування препарату шкірки цибулі наносять на нього розчин кухонної солі (гіпертонічний розчин фізіологічно безпечної речовини). Ця дія провокує початок плазмолізу. Плазмоліз являє собою відділення від щільної клітинної оболонки прилеглого шару цитоплазми через втрату нею води. Ця реакція характеризується оборотністю. Деплазмоліз - це збільшення обсягу цитоплазми до початкового значення. Але якщо плазмоліз тривалий і глибокий, то деплазмоліз не здійснюється через порушення проникності мембрани клітини. В ході плазмолізу спочатку трансформації піддаються крайні клітини препарату шкірки цибулі, потім залучаються інші. При цьому протопласти стискаються і відокремлюються від стінок клітин шкірки цибулі. Причиною плазмолізу є дифузія води через мембрану у напрямку з області розчину з низькою концентрацією солей до дільниць з більш високою. З метою справити деплазмоліз замінюють гіпертонічний розчин солі на воду (гіпотонічний розчин).

Дата добавления: 2015-10-02