вольова ознака;

7) бажання вчинити злочин;

8) емоційні стани;

9) психічні переживання.

При вчиненні умисного злочину, який за своєю конструкцією є формальним, особа:

1) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;

2) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

3) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;

4) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

5) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;

6) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;

7) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;

8) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

9) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.

При вчиненні злочину з прямим умислом, який за конструкцією є матеріальним, особа:

1) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;

2) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

3) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;

4) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

5) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;

6) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;

7) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;

8) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

9) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.

Мотив, мета і емоційний стан особи під час вчинення злочину:

1) є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони;

2) є додатковими ознаками суб’єктивної сторони;

3) стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо вони вказані в диспозиції відповідної статті КК України;

4) є кваліфікуючими ознаками у всіх випадках вчинення злочину;

5) стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо із змісту відповідної статті КК України випливає, що вони є необхідними ознаками конкретного складу злочину;

6) є кваліфікуючими ознаками злочинів у випадках, чітко визначених КК України;

7) впливають лише на призначення покарання при встановленні пом’якшуючих і обтяжуючих обставин;

8) завжди впливають на призначення покарання тоді, коли вони не вказані в диспозиції статей Особливої частини КК України як ознаки складу злочину;

9) завжди є факультативними ознаками.

Діяння охоплюються поняттям випадок (казус) якщо особа, яка його вчинила:

1) не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була передбачати настання суспільно небезпечних наслідків;

2) за обставинами справи могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);

3) не усвідомлювала і за обставин справи не могла усвідомлювати суспільну небезпечність свого діяння (дії або бездіяльності);

4) не передбачала, але повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

5) не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна була і (чи) не могла їх передбачити;

6) за обставина справи повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

7) не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) хоча повинна була і могла їх передбачити;

8) хоча і передбачала реальність настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але могла запобігти цим наслідкам;

9) хоча і передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Визначте, під якими номерами (номером) правильно вказані ознаки, що характеризують випадок (казус):

1) при вчиненні суспільно небезпечного діяння особа не усвідомлювала небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

2) особа не могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер своєї дії;

3) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і не могла їх передбачити;

4) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, але повинна була і могла їх передбачити;

5) особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків, але розраховувала їх відвернути;

6) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча могла їх передбачити;

7) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, не повинна була і (або) не могла передбачити їх настання;

8) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не могла передбачити їх настання;

9) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не повинна була їх передбачати.

Інтелектуальна ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;

2) відношення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності;

3) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;

4) усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;

5) усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;

6) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;

7) волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;

8) самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;

9) психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.

Вольова ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;

2) відношення особи до вчинених нею дій чи бездіяльності;

3) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;

4) усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;

5) усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;

6) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;

7) волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;

8) самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;

10) психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.

Злочини, в складах яких мотив і мета є обов’язковими ознаками, вчиняються:

1) як з прямим, так і з непрямим умислом;

2) тільки з невизначеним умислом;

3) тільки з умислом, який виникає раптово;

4) тільки з афектованим умислом;

5) тільки з прямим умислом;

6) тільки з непрямим умислом;

7) тільки з необережності;

8) як умисно, так і з необережності;

9) з визначеним умислом.

Вольова ознака, що визначає зміст злочинної самовпевненості, характеризується тим, що:

1) особа хоча не бажала, але свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

2) особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

3) особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

4) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

5) особа не бажала настання суспільно небезпечних свого діяння (дії або бездіяльності);

6) особа байдуже ставилася до настання суспільно небезпечних наслідків;

7) особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

8) особа не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння;

9) особа повинна була усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння.

Дата добавления: 2015-10-02