|
7) бажання вчинити злочин;
8) емоційні стани;
9) психічні переживання.
При вчиненні умисного злочину, який за своєю конструкцією є формальним, особа:
1) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;
2) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;
3) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;
4) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;
5) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;
6) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;
7) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;
8) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;
9) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.
При вчиненні злочину з прямим умислом, який за конструкцією є матеріальним, особа:
1) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;
2) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;
3) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;
4) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;
5) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;
6) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;
7) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;
8) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;
9) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.
Мотив, мета і емоційний стан особи під час вчинення злочину:
1) є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони;
2) є додатковими ознаками суб’єктивної сторони;
3) стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо вони вказані в диспозиції відповідної статті КК України;
4) є кваліфікуючими ознаками у всіх випадках вчинення злочину;
5) стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо із змісту відповідної статті КК України випливає, що вони є необхідними ознаками конкретного складу злочину;
6) є кваліфікуючими ознаками злочинів у випадках, чітко визначених КК України;
7) впливають лише на призначення покарання при встановленні пом’якшуючих і обтяжуючих обставин;
8) завжди впливають на призначення покарання тоді, коли вони не вказані в диспозиції статей Особливої частини КК України як ознаки складу злочину;
9) завжди є факультативними ознаками.
Діяння охоплюються поняттям випадок (казус) якщо особа, яка його вчинила:
1) не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була передбачати настання суспільно небезпечних наслідків;
2) за обставинами справи могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);
3) не усвідомлювала і за обставин справи не могла усвідомлювати суспільну небезпечність свого діяння (дії або бездіяльності);
4) не передбачала, але повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;
5) не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна була і (чи) не могла їх передбачити;
6) за обставина справи повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);
7) не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) хоча повинна була і могла їх передбачити;
8) хоча і передбачала реальність настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але могла запобігти цим наслідкам;
9) хоча і передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Визначте, під якими номерами (номером) правильно вказані ознаки, що характеризують випадок (казус):
1) при вчиненні суспільно небезпечного діяння особа не усвідомлювала небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;
2) особа не могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер своєї дії;
3) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і не могла їх передбачити;
4) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, але повинна була і могла їх передбачити;
5) особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків, але розраховувала їх відвернути;
6) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча могла їх передбачити;
7) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, не повинна була і (або) не могла передбачити їх настання;
8) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не могла передбачити їх настання;
9) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не повинна була їх передбачати.
Інтелектуальна ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:
1) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;
2) відношення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності;
3) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;
4) усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;
5) усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;
6) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;
7) волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;
8) самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;
9) психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.
Вольова ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:
1) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;
2) відношення особи до вчинених нею дій чи бездіяльності;
3) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;
4) усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;
5) усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;
6) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;
7) волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;
8) самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;
10) психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.
Злочини, в складах яких мотив і мета є обов’язковими ознаками, вчиняються:
1) як з прямим, так і з непрямим умислом;
2) тільки з невизначеним умислом;
3) тільки з умислом, який виникає раптово;
4) тільки з афектованим умислом;
5) тільки з прямим умислом;
6) тільки з непрямим умислом;
7) тільки з необережності;
8) як умисно, так і з необережності;
9) з визначеним умислом.
Вольова ознака, що визначає зміст злочинної самовпевненості, характеризується тим, що:
1) особа хоча не бажала, але свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;
2) особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);
3) особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;
4) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;
5) особа не бажала настання суспільно небезпечних свого діяння (дії або бездіяльності);
6) особа байдуже ставилася до настання суспільно небезпечних наслідків;
7) особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;
8) особа не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння;
9) особа повинна була усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Непрямий умисел; | | | Яку артерію можна пошкодити при розтині флегмони дна порожнини рота за Войно-Ясенецьким? |