У системі охорони здоров'я амбулаторно-поліклінічні заклади посідають одне з головних місць. У діяльності поліклінік реалізується найбільш масовий і загальнодоступний вид медичного обслуговування населення.
Стан амбулаторно-поліклінічної мережі характеризується пропускною спроможністю амбулаторій та поліклінік. Основним її показником є потужність, яка вимірюється кількістю відвідувань за зміну. Розрізняють потужність наявну (фактичну) та необхідну.
Наявна потужність поліклініки або амбулаторії залежить від наявності робочої площі і встановленої норми робочої площі на одне лікарняне відвідування за зміну.
Аналізуючи стан поліклінічної мережі, передусім необхідно визначити динаміку зміни потужності поліклініки за кілька років і дати характеристику відповідності наявної потужності потребам району обслуговування в обсягах позалікарняної медичної допомоги.
У нових умовах організації роботи амбулаторно-поліклінічних установ підвищується значущість аналізу господарської діяльності поліклінік. Тільки систематичне вивчення результатів їхньої роботи уможливить успішне вирішення поставлених перед ними завдань.
Виходячи з цього можна сформулювати головні завдання економічного аналізу діяльності амбулаторій і поліклінік:
1. Визначення потреби суспільства в послугах амбулаторно-поліклінічних закладів.
2. Вивчення повноти задоволення потреб суспільства в послугах амбулаторно-поліклінічних закладів і перевірка дотримання встановлених нормативів.
3. Оцінювання ефективного використання ресурсів.
4. Виявлення відхилень фактичних показників фінансово-господарської діяльності установи від нормативних, визначення їх обсягів і причин.
Показником стану мережі амбулаторно-поліклінічного обслуговування є також рівень лікарняної функції поліклініки. Вона характеризує можливості установи з обслуговування населення з урахуванням режиму праці, який визначається змінністю роботи і числом робочих днів за рік.
На зміну лікарняної функції поліклініки впливають повнота використання встановленого режиму роботи поліклініки та її потужність. Оскільки в сучасних умовах зростають вимоги до надання медичної допомоги населенню у вільний від роботи час, то й лікарняна функція зростатиме.
Узагальнюючим показником стану амбулаторно-поліклінічної мережі охорони здоров'я є рівень забезпеченості населення послугами поліклініки, який вимірюється кількістю лікарняних відвідувань у розрахунку на одного жителя за рік. Його аналіз здійснюється порівнянням з установленими нормативами, із середнім рівнем у певному регіоні та аналогічним показником за попередній рік.
Головною ланкою амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення є терапевтична лікарська дільниця. Тому стан мережі значною мірою залежить від кількості дільниць в районі функціонування поліклініки та чисельності населення в розрахунку на дільницю. Для характеристики організації мережі визначається їх зміна цих показників порівняно з попереднім періодом, з нормативом і з іншими поліклініками. Водночас враховується, що розукрупнення дільниць є важливим напрямом удосконалення амбулаторно-поліклінічної мережі.
Функціонування амбулаторно-поліклінічної мережі охорони здоров'я реалізується через виконання її закладами визначеного обсягу роботи з медичного обслуговування населення. Основними показниками оцінки їхньої роботи є кількість лікарняних відвідувань і чисельність осіб, які звернулися до поліклініки з приводу надання їм медичної допомоги. Значення показника лікарняних відвідувань в тому, що за його допомогою вимірюється обсяг роботи, виконаної окремими підрозділами і спеціалістами поліклініки за конкретні відрізки часу. За чисельністю осіб, які звернулися за лікуванням, визначається обсяг обслуговування населення, яке виступає споживачем послуг. Використання цих показників дає змогу системно оцінити процес надання послуг закладами охорони здоров'я.
Аналізуючи обсяг роботи поліклініки з надання медичних послуг, оцінюють виконання плану за кількістю лікарняних відвідувань в цілому по поліклініці та окремих лікарських спеціальностях, а також за рівнем відвідувань.
Функціонування амбулаторно-поліклінічної мережі пов'язано з укомплектованістю установ лікарським персоналом. Визначаючи кількість штатних посад, враховують чисельність населення та необхідний рівень медичного обслуговування (відвідувань) населення. Фактичний рівень відвідувань, який залежить від захворювання населення та його звертань до поліклініки, визначається за результатами роботи лікарського персоналу.
Результати роботи поліклініки характеризуються великою різноманітністю лікарняних відвідувань. Тому в процесі аналізу важливо розглянути склад відвідувань за різними ознаками. Це дає можливість виявити потреби населення в конкретних видах амбулаторно-поліклінічної допомоги, встановити зміни в характері і трудомісткості послуг. Лікарняні відвідування різняться за такими ознаками:
– за видами звертання населення до поліклініки — відвідування з лікувальною метою, у зв'язку з проходженням диспансеризації, профілактичних та інших спеціальних оглядів;
– за повторністю — відвідування вперше та повторно;
– за місцем надання послуг з охорони здоров'я — на прийомі у лікаря та лікарем у хворого вдома;
– за лікарськими спеціальностями та ін.
Склад лікарняних відвідувань вивчається окремо за кожною ознакою (напрямом). Аналіз складу лікарняних відвідувань та оцінка його зміни залежать від характеру ознак групування відвідувань.
Облік зміни співвідношення між лікарняними відвідуваннями в поліклініці та лікарем хворого вдома має важливе значення для оцінювання роботи поліклініки в цілому та окремих лікарів, оскільки підвищення частки відвідувань лікарем хворого вдома є пріоритетним напрямом удосконалення лікувальної практики. Воно вказує на поліпшення якості обслуговування населення та забезпечує скорочення термінів лікування.
Завершальним етапом аналізу обсягу роботи поліклініки є оцінювання рівня амбулаторного обслуговування населення. З цією метою визначають чисельність осіб, які звернулися за наданням медичної допомоги, та їх питому вагу в загальній чисельності населення району обслуговування. Порівняння фактичного їх рівня з даними попередніх періодів дає змогу зробити висновок про стан здоров'я населення та звертання його за медичною допомогою.
У забезпеченні раціонального використання мережі амбулаторно-поліклінічних установ і високої якості їхньої роботи важливу роль відіграють заходи організаційного характеру.
Головним показником рівня організації роботи поліклініки є ритмічність відвідувань. Вона вимірюється питомою вагою лікарняних відвідувань за кожен день тижня в загальній їх кількості за тиждень. Ритмічність відвідувань передбачає рівну їх кількість кожного дня тижня з тим, аби забезпечити постійність навантаження лікарського персоналу. Навантаження лікарів планується на кожний день за встановленим нормативом лікарняних відвідувань за годину. Порушення ритмічності проявляється у відхиленні фактичної питомої ваги відвідувань за день від навантаження за нормативом.
Узагальнюючим показником організації роботи поліклініки є рівень інтенсивності роботи. Він характеризується кількістю робочих днів, відпрацьованих одним працівником чи поліклінікою за рік, і визначається діленням обсягу роботи при збереженні встановленого режиму дня на наявну потужність поліклініки.
У процесі аналізу роботи амбулаторно-поліклінічних установ використовують як узагальнюючі, так і часткові показники. Такими показниками є загальна захворюваність і захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.
Загальна захворюваність населення вивчається за даними звертань до лікувально-профілактичних закладів, за результатами періодичних оглядів і за відомостями про причину смерті. Вона характеризується чисельністю осіб, які звернулися у поточному році по медичну допомогу.
Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності враховується та оцінюється за кількістю випадків і днів втрати працездатності в цілому по району обслуговування і на 100 працюючих осіб.
Амбулаторно-поліклінічні установи виконують функції лікарської діагностики, лікування та профілактики захворювань. Тому оцінювати виконання цих функцій необхідно за окремими напрямами. Оскільки кожен вид діяльності є відносно самостійним, то у процесі аналізу можливо використовувати систему часткових показників.
Якість роботи поліклініки щодо лікарняної допомоги характеризується кількістю випадків помилкових діагнозів і невиявлених захворювань. Для оцінювання якості роботи поліклініки в цілому кількість таких випадків зіставляють з даними попередніх періодів та інших установ.
Оцінювання якості лікувальної роботи поліклініки здійснюється на основі даних про середній термін непрацездатності та частоту відвідувань лікарями хворих вдома з приводу непрацездатності через захворювання. Використання цих показників для аналізу роботи поліклініки зумовлено залежністю їх рівня від своєчасності та ефективності медичної допомоги, які, в свою чергу, залежать від наявності в установі необхідного устаткування, лікарських засобів, кваліфікації лікарського персоналу
Основним напрямом профілактичної роботи амбулаторно-поліклінічних установ є диспансеризація населення. Показниками, що характеризують якість такої роботи, є: питома вага хворих, які перебувають на диспансерному обліку; питома вага осіб, які вважаються хворими, але протягом року не наглядаються лікарями. Наявність таких хворих виявляє ставлення лікарів як до цієї ділянки роботи в цілому, так і до окремого хворого. Показником якості профілактичної роботи поліклініки може слугувати і середня чисельність диспансерних хворих, що припадає на одного лікаря.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 459 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Аналіз діяльності лікарні | | | Аналіз роботи вищої школи |