Основні технологічні процеси при видобуванні гірських порід, переробці й збагачення нерудних будівельних матеріалів.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра: «Будівельні, дорожні машини та будівництво»

Контрольна робота

з предмету «Виробнича база будівництва»

Виконала:

Студентка гр. БП -12 -1СК

Коробкіна Олена Сергіївна

Перевірив:

Професор, к.т.н

Настоящий Владислав Анатолійович

Кіровоград

Варіант № 26

1. Навести основні технологічні процеси при видобуванні гірських порід, переробці й збагачення нерудних будівельних матеріалів.

2. Визначити потрібний об’єм сировини для забезпечення заданої потужності підприємсива, вихідні дані:

а) цех з виробництва гіпсу (будівельний гіпс β СаSО₄*0.5Н₂О) з виробничою потужністю N = 300 тис.т/рік;

б) основне обладнання – гіпсовий котел;

в) виробничі витрати – 5%;

г) вологість природного гіпсу – 5%;

д) витрати при випалюванні 15,75% (від природного каменю).

3. Технічна схема виробництва гіпсу.

4. Склад заводу матеріаловиробів.

5. Основні і допоміжні цехи.

6. Матеріальний баланс заводу.

Основні технологічні процеси при видобуванні гірських порід, переробці й збагачення нерудних будівельних матеріалів.

Видобування відкритим способом.

За технологічним призначенням розрізняють декілька етапів відкритої розробки родовищ.

До основних етапів розробки відносяться:

- підготовка поверхні кар’єрного поля і осушення родовища;

- відкриття родовища і підготовка початкового фронту розкривних і видобувних робіт;

- розкривні роботи;

- видобувні роботи;

- рекультивація пошкоджених земель і поверхні відвалів.

Підготовка поверхні кар’єрного поля включає вирубку лісу і корчування пнів, осушення болот і озер та усунення інших перепон, які не дозволяють ведення відкритих гірничих робіт. Осушення родовища створює умови для роботи обладнання і підвищення стійкості бортів кар’єру.

Задача другого етапу – створення транспортного доступу з поверхні до корисної копалини і підготовка початкового фронту гірничих робіт, що здійснюється шляхом проведення вїзних та роз’їзних траншей.

Задачею третього етапу є видалення порожньої породи, що покриває і вміщує корисну копалину, для подальшого її видобутку.

Задача четвертого етапу – виймання з надр корисні копалини відповідно до вимог її якості і заданою виробничою потужністю кар’єру.

Задачею п’ятого етапу становить приведення пошкоджених гірничими роботами грунтів і поверхневі відвали до стану, придатного до використання цих грунтів у народному господарстві.

Спосіб відкритої розробки родовищ корисних копалин визначається технологією виробництва відкритих гірничих робіт, під якою розуміється сукупність основних виробничих процесів, що забезпечують економічний і безпечний видобуток корисних копалин.

В наш час застосовують три основні способи відкритої розробки: екскаваторний, гідравлічний та комбінований.

При екскаваторному способі використовують різні механічні засоби вийняття і переміщення гірських порід – екскаватори, скрепери, колісний та конвеєрний транспорт тощо.

При гідравлічному способі всі виробничі процеси здійснюють за допомогою води та спеціального обладнання – гідромоторів та замлевсмоктувачів.

Комбінований являє собою різні поєднання екскаваторного і гідравлічного способів відкритої розробки.

Екскаваторний спосіб універсальний, може використовуватися при розробці будь-яких гірських порід, і тому він найбільш поширений; гідравлічний застосовують при розробці м'яких порід, які легко піддаються розмиву водою.

При екскаваторному способі видобування загалом виконуються такі технологічні процеси:

v підготовка гірських порід до вийняття;

v виймально-вантажні роботи;

v переміщення гірської породи із забоїв на поверхню;

v складські роботи.

Способи видобування гіпсу.

Видобування гіпсу може здійснюватися відкритим чи закритим способами.

Розробка корисних крпалин відкритим способом.

Відкритими кар’єрними роботами називається комплекс робіт, при якому всі виробничі процеси, необхідні для видобування корисних копалин з надр землі, здійснюються на поверхні. При сучасній техніці відкритим способом можна розробляти родовища корисних копалин будь-якої форми, розташованих нижче рівня земної поверхні.

Переваги відкритого способу порівняно з підземним:

Ø застосування більш потужної техніки, в результаті чого досягаються більш високі техніко-економічні показники: продуктивність праці на кар’єрах значно вище, а собівартість видобутих корисних копалин нижча, ніж при підземній розробці;

Ø більш високі темпи росту продуктивності праці і зниження собівартості видобутку;

Ø менші витрати корисних копалень, кращі умови роздільного виймання;

Ø легше збільшити, при необхідності, виробничу потужність кар’єру, ніж шахти;

Ø більш висока безпечність праці і кращі виробничі умови.

Недоліки відкритого способу:

Ø необхідність виймання, переміщення і складування у відвали великих об’ємів порожніх порід;

Ø потрібні великі площі для розміщення відвалів порожніх порід;

Ø деяка залежність від кліматичних умов і пори року.

Переваги відкритого способу добування в більшості випадків переважають над недоліками, і тому відкритий спосіб нині найбільш ефективний і перспективний.

Глибина відкритих кар’єрів досягає 400 метрів. Умови залягання родовищвідкритих розробок: горизонтальні, пологі, нахилені, штокоподібні, залягання у вигляді антиклінальних та синклінальних складок на узвишші, чи залягання висотно-глибинного типу.

Розробка корисних копалин підземним способом.

Це комплекс робіт, при якому всі виробничі процеси, необхідні для видобування корисних копалин з надр землі, здійснюються під поверхнею землі. Гіпсові родовища, які розробляються підземним способом, представлені штоками, пластами, куполами, жилами.

2. Визначити потрібний об’єм сировини для забезпечення заданої потужності підприємсива, вихідні дані:

Дано:

N = 300 тис.т/рік

В_вт = 5%

В_пр.гіп = 5%

В_{вит.вип} = 15,75%

V_сир =?

Розв'язок:

1. Визначаємо об’єм сировини з урахуванням витрат на випалювання:

В_вип = (300 х 0,1575) + 300 = 347,25 тис. т/рік

2. Визначаємо об’єм сировини з урахуванням вологості вологого піску:

В_{вол.піс} = (347,25 х 0,05) + 347,25 = 364,6 тис. т/рік

3. Визначаємо об’єм сировини з урахуванням визначених витрат:

В_в.в. = (364,6 х 0,05) + 364,6 = 382 тис. т/рік

Дата добавления: 2015-10-24