Виробнича педагогічна практика

(ОКР „спеціаліст”, „магістр”, 6 тижнів)

Педагогічна практика на V курсі відбувається у 9-11 класах. Студенти проводять усі уроки з української літератури і мови.

Метою педагогічної практики є розвиток уміння здійсню­вати діяльність з навчання рідної (державної) мови та літератури в загальноосвітній школі на базі сформованої у них мовленнєвої компетенції та знань з основ теорії методики, педагогіки та психології, уміння поєднувати теоретичні знання з методики навчання української мови та літератури з практичною діяльністю навчання учнів; забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної діяльності та оволодіння способами її організації, вміння вирішувати конкретні методичні завдання відповідно до умов педагогічного процесу; виховання у студентів потреби систематично поновлювати свої знання і творчо застосовувати їх на практиці.

Студенти повинні оволодіти системою професійних умінь у процесі проведення навчально-виховної та дослідницької роботи на середньому і старшому етапах навчання рідної (державної) мови та літератури під час педагогічної практики.

Основні завдання педагогічної практики.

Навчальні:

1) забезпечити зв'язок теоретичних знань фахових дисциплін з реальним педагогічним процесом, використання їх у розв'язанні конкретних нав­чальних, розвивальних і виховних завдань;

2)розвивати у практикантів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності;

3) формувати в студентів психологічну готовність до роботи в школі;

Наукові:

1) поглибити теоретичні знання студентів з фахових дисциплін і на основі індивідуальних завдань вивчення передового педагогічного досвіду вчителів виробити творчий підхід до педагогічної діяльності;

2) формувати вміння проводити науково-дослідницьку роботу;

Виховні:

1) виховувати в студентів стійкий інтерес і любов до професії вчителя;

2) формувати в майбутніх учителів педагогічні вміння і навички, що сприяють розвиткові у них професійних якостей учителя, потреби в педагогічній самоосвіті;

3) розвивати у практикантів уміння здійснювати виховну роботу з української мови;

Професійні:

а) правильно визначати:

■ типи уроків, їх організаційну структуру залежно від мети, змісту, вікових особливостей учнів та конкретних умов проведення уроків;

■ організаційні форми, методи й засоби проведення уроків у відповідності з дидактичними принципами навчання, враховуючи вікові, психологічні особливості учнів й конкретні умови навчання;

■ навчальну, виховну мету уроку зі спеціальності та в позакласних виховних заходах, а також організаційні форми й методи їх проведення;

б) добирати, а в разі необхідності виготовляти роздавальний матеріал, наочність до уроків відповідно до їх пізнавальної мети;

в) своєчасно й уміло застосовувати ТЗН для проведення уроків зі спеціальності та в позакласній роботі;

г) стимулювати інтерес та активність учнів до засвоєння знань, розвивати їхню увагу, мислення, мовлення;

ґ) давати психолого-педагогічний аналіз уроків та позакласних заходів зі спеціальності, проведених студентами конкретної групи;

д) самостійно вивчати передовий педагогічний досвід учителів, робити відповідні висновки, які розкривали б особливості професії вчителя, узагальнювати й використовувати його в своїй навчальній роботі в університеті (написання рефератів, доповідей, курсових та дипломних робіт).

У процесі педагогічної практики здійснюється:

■ виховання в студентів стійкого інтересу до професії вчителя, потреби в педагогічній самоосвіті;

■ закріплення, поглиблення та синтезування психолого-педагогічних, методичних і мовних знань у процесі їх використання для вирішення конкретних навчальних завдань;

■ свідоме застосування студентами теорії навчання в практичній діяльності, усвідомлення її професійної значущості;

■ формування та розвиток професійних умінь і навичок;

■ розвиток у студентів уміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз та об'єктивну самооцінку своєї педагогічної діяльності;

■ ознайомлення з сучасними досягненнями навчально-виховної роботи в школі, передовим педагогічним досвідом;

■ вироблення творчого підходу до педагогічної діяльності.

Під час педагогічної практики студент-практикант повинен оволодіти основами конструктивно-планувальних, комунікативно-навчаючих, орга­нізаційних та дослідницьких умінь і реалізувати їх в умовах самостійної роботи у такому обсязі:

1) Конструктивно-планувальні вміння:

а) складати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків за темою з урахуванням різних умов навчання (середній або старший етап) і рівня підготовки учнів; визначити цілі та завдання кожного уроку з урахуванням етапу навчання;

б) обирати ефективні прийоми досягнення сформульованих цілей зурахуванням вікових особливостей учнів за етапом навчання;

в) визначати типи вправ та послідовність їх виконання згідно з етапами оволодіння мовленнєвими уміннями та навичками, а також з урахуваннями труднощів засвоєння навчального матеріалу і рівня підготовленості учнів;

г) використовувати реальні та проектувати навчальні мовленнєві ситуації, а також відповідний їм мовленнєвий матеріал для сприймання і засвоєнні мовних одиниць, що вивчаються, та їх застосування в мовленнєвій діяльності;

д) проектувати і створювати необхідні наочні посібники й технічні засоби навчання для проведення уроків;

е) складати план та сценарій позакласного заходу з української мови чи літератури.

2. Комунікативно-навчальні вміння:

а) встановлювати і підтримувати різноманітні мовленнєві контакти: учи­тель - клас, учитель - учень, учень - учень тощо;

б) визначати об'єкти контролю мовленнєвої діяльності учнів і добирати відповідні їм методичні прийоми, в тому числі тестові завдання; виправляти помилки учнів, розуміти їх характер та використовувати мовленнєвий спосіб виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, екстралінгвістичні засоби тощо).

3. Організаційні вміння:

а) організовувати виконання накресленого плану;

б) забезпечувати мовленнєву діяльність учнів на уроках української мови та літератури;

в) вносити методично виправдані корективи в плани уроків з урахуванням умов навчання;

г) навчити учнів найбільш раціональних прийомів самостійної роботи; раціонально поєднувати колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та етапу навчання;

д) проводити навчальні ігри з урахуванням вікових особливостей учнів та етапу навчання;

е) здійснювати різноманітні прийоми активізації учнів залежно від їх вікових особливостей;

є) методично доцільно використовувати традиційні наочні посібники, аудіовізуальні та візуальні технічні засоби навчання;

ж) проводити позакласні заходи з української мови чи літератури, організовувати їх відповідно до складеного плану і сценарію.

4. Розвивильно-виховні вміння:

а) реалізовувати загальноосвітній, розвивальний та виховний потенціал мовленнєвого матеріалу уроку або серії уроків;

б) формувати і розвивати інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси;

в) вирішувати засобами мови і літератури завдання морального, культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.

5. Дослідницькі вміння:

а) вивчати ставлення учнів до предмета і виявляти рівень сформованості їх мовленнєвих навичок і вмінь;

б) проводити з урахуванням етапу навчання методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння та добору оптимальних шляхів попередження помилок;

в) проводити спостереження та комплексний аналіз відвіданих уроків і теоретичним обґрунтуванням різних сторін навчальної діяльності:

г) спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів і студенти, переносити ефективні прийоми н форми роботи в практику своєї педагогічної діяльності;

д) вивчати методичну літературу і теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи нові форми та прийоми навчання.

Дата добавления: 2015-10-24