Вимоги до електрокардіографа

Вхідні ланцюги апарату ЕКГ повинні посилювати досить слабкий сигнал - в діапазоні напруг 0,5-5 мВ в поєднанні з постійною складовою величиною до ± 300 мВ, яка виникає при контакті електрода з шкірою, плюс синфазна складова величиною до 1,5 В між електродами і загальним (земляним) проводом. Смуга частот, що підлягає обробці та аналізу, становить, в залежності від виду дослідження, від 0,5 Гц до 50 Гц (в пристроях моніторингу при інтенсивній терапії), і до 1 кГц при дослідженні у водіїв серцевого ритму (пейсмейкера). Стандартний клінічний апарат ЕКГ працює з смугою частот 0,05-100 Гц.

23. Вектор – кардіограф дозволяє отримати інформацію призначення модулю і нарям клкктричного вектора серця в процесі кардіоциклу. Вектор-кардиография дозволяє відобразити і абсолютну величину і просторову орієнтацію серцевого вектора. Однак цей вектор є тривимірною величиною, і щоб повністю описати його за допомогою двовимірних фігур, необхідні три його проекції на ортогональні площини. Щоб зняти сигнали для вектор-кардіограми, потрібно використовувати спеціальну систему розміщення електродів (найчастіше використовується система Франка). Вектор-кардіограма зазвичай відображається на екрані ЕПТ, аналогічної ЕПТ, використовуваної в моніторах для спостереження за пацієнтами. Кожен QRS комплекс відображається як послідовність «петель» на екрані; зображення потім фотографується фотокамерою, наприклад «поляроїд». Існують вектор-кардіографи, в яких для уповільнення ЕКГ сигналів використовуються ЕОМ, що дозволяє записувати вектор-кардіограми за допомогою механічних двухкоординатних графобудівників.

24. Кардіомонітор - комплекс приладів і апаратів, що забезпечують можливість тривалого безперервного спостереження за серцевою діяльністю у хворого, сигналізацію про порушення серцевого ритму, а також можливість електричної стимуляції серця. Вони розрізняються і діляться на 3 групи:

1) Діагностика порушень ритму серця за середньою частотою серцевих скорочень;

2) Аналізатори аритмій, які використовують аналіз довготривалості RR інтервалу;

3) Аналізатори аритмій, RR? QRS.

Застосування кардіомоніторів в кілька разів знижує ризик раптової смерті у хворих з інфарктом міокарда, суттєво покращує якість діагностики та лікування кардіологічних хворих, полегшує медичному персоналу безперервне спостереження за їх станом. Адже біля кожного хворого неможливо поставити медпрацівника з електрокардіографом або електрокардіоскопом.

Реєстрація ЧСС в сучасних фетальних кардіомонітор може здійснюватися, як за допомогою ультразвукового допплерівського датчика, так і шляхом знімання прямий ЕКГ за допомогою інвазивного спіралеподібного електорода. Фетальні монітори повинні бути оснащені УЗ датчиками з частотою не менш 1.5 МГц, що підвищує точність вимірювання ЧСС, за рахунок зниження ймовірності помилковою реєстрації ЧСС. Фетальні монітори повинні мати два незалежних ультразвукових каналу та мати УЗ датчики різної частоти (наприклад, 1.5 і 2.0 МГц), що при КТГ-моніторингу підвищує точність реєстрації ЧСС. Крім того модель фетального монітора для КТГ-моніторингу повинна мати програмне забезпечення, яке здійснює, в реальному масштабі часу, між канального верифікація ЧСС, що виключає можливість реєстрації двома датчиками одного ЧСС. УЗ датчики повинні мати максимально низьку потужність випромінювання, наприклад, менше 4 мВт / см2, а значить ятрогенної вплив ультразвукового випромінювання на тканини, і в першу чергу, на тканини серця будуть зведені до мінімуму. Наявність графічного дисплея, що працює в інтерактивному режимі, на вибраному користувачем мовою, забезпечує максимальний комфорт при взаємодії лікаря і приладу. Фетальний монітор повинен мати повний набір сигналів тривоги, а саме: при втрати сигналу з УЗ-датчика або ТОКО-датчика. Мати можливість архівування даних КТГ, їх тривалого зберігання, перегляду, повторного аналізу та роздруківки кривих і розрахункових параметрів КТГ апаратними засобами самого фетального монітора. Мати можливість режиму прискореної роздруківки кривою КТГ в стандартних швидкісних режимах друку (1. 2 або 3 см. в хвилину), не порушуючи просторової масштабності кривою КТГ. 36Інформаційні параметри сигналів

Основними такими параметрами сигналу є: енергія сигналу, пікова потужність, тривалість сигналу, що несе частота, кількість посилок у сигналі.

• М-ответ – потенциал, возникающий при электрическом раздражении двигательных волокон нерва
• Н-ответ – рефлекторный, возникающий в мышце при ее раздражении низкопороговых чувствительных волокон нерва
• F-ответ – проявляющийся в мышце при электрической стимуляции двигательных аксонов нерва, обусловленный антидромным проведением волны возбуждения от места стимуляции к телу мотонейрон, возбуждения его и обратного проведения волны возбуждения до иннервируемых этим мотонейроном мышечных волокон.

При анализе ЭМГ учитывается:
•частота биопотенциалов
•величина их амплитуды (вольтаж)
•общая структура осциллограмм - монотонность осцилляций или их расчлененность на залпы, частота и длительность этих залпов и пр.

37. ЭМГ может осуществляться с помощью введения в толщу мышечных волокон тончайших игольчатых электродов либо с использованием поверхностных электродов – металлических пластин, помещаемых на кожу. Каждый из этих способов имеет достоинства и недостатки. При введении в мышцу иголок пациент испытывает незначительный дискомфорт, однако результат этого исследования более точен, нежели в случае использования поверхностных пластин, которые ни каких неприятных ощущений не вызывают. В ходе исследования измеряются возникающие в мышце электрические импульсы. Измерения, как правило, проводятся в состоянии напряжения и покоя.

38. •поверхностные электроды позволяют регистрировать суммарную электрическую активность многих мышечных волокон
•игольчатые электроды, погружаемые в мышцу, могут регистрировать биоэлектрические потенциалы отдельных двигательных единиц (ДЕ) – понятие, введенное Ч. Шеррингтоном для обозначения комплекса, состоящего из периферического мотонейрона, его аксона, ветвлений этого аксона и совокупности иннервируемых мотонейроном мышечных волокон

В униполярном электроде центральная платиновая игла соприкасается с мышечным волокном. Электрически изолированная от него оплетка предназначена для его экранирования. В биполярном электроде имеется два платиновых провода, изолированных один от другого и от внешней оплетки. С помощью такого электрода можно наблюдать сигналы, снимаемые даже с отдельного волокна. Мультиэлектроды обычно применяются при научных исследованиях. Так, например, в металлической трубке диаметром 1,5 мм размещено 14 изолированных друг от друга проводов, расположенных по стенке трубки. С помощью такого электрода можно определить положение в пространстве и распространение очага нарушения.

40. Електрогастрогра́фія — метод функціонального дослідження шлунково-кишкового тракту, що ґрунтуєтьсяна реєстрації електричних потенціалів, що виникають у гладеньких м'язах шлунка і кишечника.

Дата добавления: 2015-10-24