Висота загального центру маси вагона з вантажем.

Висота загального центру маси вагона з вантажем визначається за формулою:

, мм

складається з висоти підлоги h_{підлоги}, висоти підкладки h_{підкладки} та висоти центру маси вантажу h_цм^ван.

= h_{підлоги} + h_{підкладки}+

де – загальна маса вантажу у вагоні, т;

- висота ЦМ вантажу від РГР, мм;

H _цм^в - висота ЦМ порожнього вагону від РГР, мм;

- маса тари вантажу, т

24. Характеристика і класифікація сил та зусиль, які діють на вантаж у процесі перевезення.

Рис.1 Сили,що діють на вантаж під час перевезення

- Р – сила тяжіння; виникає внаслідок дії сили тяжіння Землі, діє завжди з однаковою силою; точка прикладання – центр мас вантажу;

сили інерції:

- F_повзд - повздовжня інерційна сила виникає внаслідок протидії руху транспортного засобу під час рушання, гальмування рухомого складу (безударне походження) або під час розпуску вагонів на гірках (ударне походження); максимальне значення приймає під час зміни руху, під час руху зі встановленою швидкістю приймає своє найменше значення; точка прикладання - центр маси вантажу;

- F_п– поперечна інерційна сила виникає під час руху поїзду по кривих ділянках колії; розглядається для умов руху рухомого складу з вантажем по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу;

- F_В – вертикальна інерційна сила; приймає своє максимальне значення під час руху по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу;

W – вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимального значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру;

- F_тр - сила тертя виникає внаслідок протидії іншим силам; точка прикладання – центр опорної поверхні.

25. Вітрове навантаження, порядок його визначення.

Вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимальне значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру.

Вітрове навантаження розраховується за формулою:

, Н

де К_а – аеродинамічний коефіцієнт, враховуючий ступінь обтікаємості вантажу повітрям, якщо вантаж обтічної форми К_а=0,5; якщо вантаж не обтічної форми К_а=1;

S_НП –проекція площини, на яку діє вітер на вертикальну площину паралельну повздовжній вісі вагону, м²;

ω – питоме вітрове навантаження, Н/м². v

26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі.

На відкритому рухомому складі перевозять вантажі, які не бояться атмосферних опадів, а також розміри яких не дозволяють помістити їх у криті вагони. До них відносять масові вантажі, які перевозяться, як правило, навалом; а також довгомірні, громіздкі та великовагові вантажі.

До вантажів, які потребують закріплення при перевезенні на відкритому рухомому складі відносяться:

- навалочні – вантажі, що не потребують якогось кріплення, стійкість у русі забезпечує конструкція вагону або піввагону (вугілля, руда, ліс, цемент);

- штучні – вантажі, які потребують кріплення під час перевезень (верстати, електродвигуни, машини, автомобілі та ін.);

- штабельні – вантажі, які складаються з окремих однорідних предметів, що складаються в декілька рядів по висоті (закріплюються за допомогою обв’язок, дерев’яних розпорок, скоб вантажі між собою в штабель, а потім штабель до вагону).

27. Небезпечні вантажі та їх класифікація.

Небезпечні вантажі – це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та ін. діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та ін. об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на зобов’язаність яких надана Верховною Радою України або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних вантажів.

Клас 1 – Вибухові речовини і вироби

Клас 2 – Гази

Клас 3 – Легкозаймисті рідини

Клас 4.1 – Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані речовини

Клас 4.2 – Речовини, здібні до самозаймання

Клас 4.3 – Речовини, що виділяють легкозаймисті гази при зіткненні з водою

Клас 5.1 – Окислюючі речовини

Клас 5.2 – Органічні пероксиди

Клас 6.1 – Токсичні речовини

Клас 6.2 – Інфекційні речовини

Клас 7 – Радіактивні матеріали

Клас 8 – Корозійні речовини

Клас 9 – Інші небезпечні речовини і вироби

28. Від чого залежать терміни доставки вантажів? Привести розрахункову формулу. Заходи по прискоренню доставки вантажів.

Термін доставки вантажів обчислюється за формулою

де t_в-пв – встановлений час на операції по відправленню і надходженню вантажів, діб;

L_вант – відстань перевезення вантажу, км;

V_ср.доб – швидкість перевезення вантажу, нормативна кількість кілометрів на 1 добу, км/доб;

St_дод – час на додаткові операції (переадресування, перехід через прикордонні переходи, переправи, перевантаження на автомобільний транспорт), діб.

Термін доставки вантажів залежить від тарифної відстані перевезення, виду відправки, обраної швидкості перевезення вантажу (вантажної, великої), часу на додаткові операції на станції відправлення та на станції призначення, додаткового часу відповідно до Правил перевезення вантажів.

Заходи по прискоренню доставки вантажів:

- відправлення прийнятих до перевезення вантажів якнайшвидше, по можливості в день прийому;

- зменшення простоїв та затримки на станціях;

- підвищення технічної, дільничної швидкостей руху поїздів;

- поліпшення взаємодії залізничного транспорту з іншими при перевезеннях у змішаних сполученнях;

- зменшення різниці між тарифними та експлуатаційними відстанями;

- зменшення часу на додаткові операції та їх кількість;

- організація відправлення маршрутами. При цьому прискорюється пересування вагонів, але додається час на навантаження, накопичування і формування на станції відправлення, а також час на вивантаження, видачу на станції призначення;

- формування на станції відправлення, а також час на вивантаження, видачу на станції призначення.

29. Переваги контейнерного способу доставки вантажів.

Контейнерний спосіб доставки вантажів – це доставка вантажів у контейнерах.

До переваг контейнерного способу доставки вантажів належать:

- уніфікація вантажного місця;

- економія капітальних вкладень у складське господарство;

- використання навантажувально-розвантажувальних машин високої продуктивності;

- прискорення вантажних операцій;

- скорочення простою вагонів на станціях;

- прискорення обігу вагону;

- підвищення рівня схоронності вантажу під час перевезення;

- підвищення рівня взаємодії різних видів транспорту;

- можливість доставки “від дверей” вантажовідправника “до дверей” вантажоодержувача;

- контейнери об’єднують в одну відправку велику кількість дрібних одиниць вантажу;

- зниження вимог до упаковки вантажу;

- можливість використання відкритого рухомого складу.

30. Індекс негабаритності

З метою внесення до перевізних і поїзних документів (у тому числі до документів, що видаються за допомогою електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), даних про зони і ступені негабаритності вантажів, що перевозяться, вводиться поняття індексу негабаритності, який складається із 5 знаків.

Позначення в індексі негабаритності:

1-й знак – завжди буква Н (негабаритність);

2-й знак – ступінь нижньої негабаритності, може приймати значення: 0, 1...6,8;

3-й знак – ступінь бокової негабаритності, може приймати значення: 0,1...6,8;

4-й знак – ступінь верхньої негабаритності, може приймати значення: 0,1...3,8;

5-й знак – вертикальна понаднегабаритність (вантаж виходить за установлені межі негабаритності), може приймати значення: 0,8;

0 – вантаж є габаритним;

8 – вантаж є понаднегабаритним.

Наприклад: Індекс негабаритності Н2030 означає: негабаритність нижньої 2-го ступеню, бокової негабаритності немає, верхня негабаритність 3-го ступеню, вертикальної понаднегабаритності немає.

На 5ку:

Негабаритним називається вантаж, розміри якого (включаючи упаковку та кріплення) перевищують габарит навантаження при розташуванні вантажу на вагоні (зчепі), який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії, а повздовжня вертикальна площина цього вагону (зчепу) збігається з віссю залізничної колії, або якщо геометричні виноси цього вантажу в кривих перевищують геометричні виноси розрахунку вагона у цих кривих.

Габарит навантаження - граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) обрис, за межі якого не повинен виходити вантаж, завантажений на вагон (із врахуванням упаковування та кріплення), коли вагон знаходиться на прямій горизонтальній колії і повздовжня вісь вагона суміщена з віссю колії.

Позначення в індексі негабаритності:

1-й знак – завжди буква Н (негабаритність);

2-й знак – ступінь нижньої негабаритності, може приймати значення: 0, 1...6,8;

3-й знак – ступінь бокової негабаритності, може приймати значення: 0,1...6,8;

4-й знак – ступінь верхньої негабаритності, може приймати значення: 0,1...3,8;

5-й знак – вертикальна понаднегабаритність (вантаж виходить за установлені межі негабаритності), може приймати значення: 0,8;

0 – вантаж є габаритним;

8 – вантаж є понаднегабаритним.

Наприклад: Індекс негабаритності Н2030 означає: негабаритність нижньої 2-го ступеню, бокової негабаритності немає, верхня негабаритність 3-го ступеню, вертикальної понаднегабаритності немає.

---

Дата добавления: 2015-09-04