Абортована жінка - також жертва

("лід зазначити, що не тільки дитина стає жертвою аборту, але й са­ма лапка. Наслідки необдуманого вчинку можуть серйозно вплинути як на шматі ічне, так і на психічне здоров'я останньої. У науковій медичній літе- |ші урі зустрічається поділ соматичних ускладнень на безпосередні та ви­никаючі. До перших належать: перфорація матки (0,01-0,3%), травма ший­ки матки (на розрив шийки матки припадає - 0,75%), інфікування органів ми ні п о тазу, кровотечі, неповне видалення плідного яйця, тромбоембоми та Інші, Заданими В.І.Бодяжиної, штучний аборт супроводжується порушен- инм фізіологічних функцій ендокринної, нервової та інших систем.

До виникаючих ускладнень належать ендометрит (14%), загострен­им «іронічних запалень придатків матки (7,6%), анкеробний сепсис, поста- Гніртпий перитоніт, пельвіоперитоніт, бактеріальний шок, порушення у исникому колі кровообігу, патогенез токсико-інфекційного шоку, поста- Гніртіп-ій ендохіометрит, сальпінгоофорит, постабортний параметрит. Ці ншюрювання в свою чергу сприяють флоботромбозу, тромбофлебіту, вра­женню міокарда, гострій нирковій недостатньості, ішемічному враженню підшлункової залози, двусторонньому кортикальному неврозу наднир- іиіміпіка.

Але названі захворювання залишають поза увагою картину психо- ііпгічних розладів у жінки до яких спричиняє аборт. За даними Перетц- І'ічісс та Р. Фока серед молодих жінок, які перенесли операцію аборту.

Звісно, Ви можете сподіватися, що не потрапите у ці сумні,|Н відсотки, та перш ніж зробити крок відчаю, зупиніться, подумайте, боЦ саме Ваше рішення здатне причинити, в першу чергу, біль Вам, бо саме Ви недоотримаєте тепла, ніжності, любові, які могла б подарувати я вам дитина

Дитина, не зіпсована батьківськими проблемами та неправильний! вихованням або повною відсутністю такого - вміє тільки любити. Для на не постає питання про існування цього почуття, вона просто живе ним! навіть не підозрюючи, що дорослі давно розгубили дану властивість. ЦЦ підтверджують чисельні спостереження та дослідження. Достатньо відої мим є той факт, що малюки 2-3 річного віку навіть при жахливому ставі ленні батьків до них, потрапляючи в "нормальне" оточення продовжуюче сумувати за своїми рідними.

Що робити, коли ви не встояли? Коли вам забракло сил опиратися!

різного роду тиску: батьківському, партнера, соціальному чи матеріальної му? Саме в таких випадках жінка, яка відважилась на аборт, переживає! так званий постабортний синдром, який відповідає, зазвичай, усім перераї хованим вище психопатологічним акцентуаціям. Проте депресія є най розі повсюдженішою формою його прояву. Але на практиці спостерігаються ще два види прояву постабортного синдрому, описів яких ми не знайшли в літературі:

1. Після повернення з лікарні жінка відчуває стан відчуження до старшоя дитини. Спроби внутрішнє наблизитися до малюка виявляються безре 1 зультатними (хоча зовнішні прояви можуть свідчити про протилежнещ Жінка починає відчувати провину перед дитиною. Докоряти собі, що воі на погана матір, бо ж не відчуває ніжності до малюка, хоча й усвідомлює1 що в глибині душі вона його дуже любить і не пошкодує заради нього свої го життя, але це... там десь, в глибині... Подібний стан розвитку ком\ плексу "поганоїматері", а з часом комплексу неповноцінності, який в свощ чергу сильно відображається на всіх життєтворчих проявах жінки. і

2. Повернувшись із лікарні, жінка відчуває провину перед втраченим малям | намагається компенсувати втрату посиленою любов'ю до вже народженоїІ

дитини Подібна позиція не тільки негативно впливає на виховний та фор- і миючий процес розвитку особистості, але й створює психологічну за­лежність матері від дитини, що в подальшому житті може негативно відбитися як на долі самої матері, так і дитини, яка вже виросла.

Дата добавления: 2015-09-04