Читайте также:
|
З кінця ХVІ ст. козаки ведуть боротьбу не тільки проти турків і татар,а й проти польськошляхетського панування.
Причини козацькоселянських повстань:
1. Посилення національнорелігійного та кріпосницького гніту («Артикули» польського короля Генріха Валуа (1573 р.) та третій Литовський статут (1588 р.) фіксували остаточне оформлення кріпосного права);
2. Посилення з середини ХVІ ст. експансії польської шляхти на українські землі, особливо на ті, які почали колонізувати в «Дикому полі» запорожці;
3. Зіткнення політичних та економічних інтересів шляхетської та козацької верств;
4. Непослідовна політика польскої влади щодо козаків, прагнення взагалі узяти козацтво під свій контроль.
Перше велике повстання розпочалося у 1591 р. і тривало до 1593 р. Очолив його гетьман запорожців Криштоф Косинський.Друге велике повстання відбулося в 15941596 рр. під керівництвом Северина Наливайка й охопило значну частину території України та Білорусії.Сейм 1596 р. виніс рішення про «поголовне викорінення козаків».Козацтво розкололося на дві течії: радикальну (незаможні козаки, які прагнули шляхом повстання покращити життя) і помірковану (заможні козаки, які були схильні до компромісів і договорів з польським урядом).З 1596 до 1625 рр. домінувала поміркована течія (гетьмани Самійло Кішка та Петро КонашевичСагайдачний). Цим ватажкам вдалося досягти значних успіхів: підняти престиж козацтва, посилити його вплив та розширити права, перетворити козацтво на боєздатне регулярне військо, шляхом вступу всього Війська запорозького до Київського(Богоявленського) братства утворити своєрідний союз козацтва, духовенства та міщанства. Такий підйом козацтва збігся з війною між Польщею й Османською імперією. У цьому зіткненні Річ Посполита була на грані знищення, і не останню роль у порятунку Польщі зіграли козаки, які брали участь й у вирішальному бою під Хотином у 1621 р.
У 16371638 рр. спалахували повстання козаків під керівництвом спочатку Павла Бута (Павлюка), потім Дмитра Гуні та Якова Остряниці.Наприкінці 1637 р. у битві під Кумейками поблизу Черкас козацьке військо зазнало поразки, наступного року повстання спалахнуло знов.Проте сила була не на боці повстанців й у липні 1638 р. вони змушені були капітулювати. На козацьких радах у Києві (вересень) та в урочищі Маслів Став в Канівському повіті (грудень) реєстровці під тиском польського уряду визнали «Ординацію Війська запорозького реєстрового», яка обмежувала самоврядування реєстровців: скасовано виборність старшини, ліквідовано козацький суд, на чолі війська замість гетьмана поставлено польського комісара, посади полковників займала шляхта,
реєстр скорочено до 6 тисяч (інші автоматично ставали посполитими).Козаки мали право селитися у трьох староствах – Черкаському, Чигиринському та Корсунському.Таким чином, польській шляхті тимчасово вдалося придушити прагнення українського козацтва до волі. Основними причинами поразки були стихійність, неорганізованість, погане озброєння, малочисельність,локальний характер дій, а також тертя між старшиною і рядовим козацтвом, неузгодженість дій реєстрового та нереєстрового козацтва,нечіткість програмних установок, гнучка політика поляків, спрямована
на розкол лав повстанців тощо.
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 326 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Дайте характеристику ідеологічним засадам та практиці українського націоналізму на прикладі діяльностіОУН та УПА | | | Обгрунтуйте причини 2 світової війни і дайте характеристику 1го періоду ВВВ |