Читайте также: |
|
Колони крайнього ряду можуть мати як нульову прив’язку до поздовжних осей, так і зі зміщенням на 250 мм. Для вихідних даних курсового проекту при кроці колон 6 м і прольотах 24 м та легких кранах можна використати і нульову і зміщену прив’язки, але доцільніше буде нульова прив’язка, тому що спирання ферми на колону повинно бути максимальним при висоті перерізу колони 380 мм.
У зв’язку з тим, що висота будівлі буде більше 12 м, тому що відмітка підкранової рейки становить 11,4 м, то колона має бути двогілковою (див. табл. 1.3).
Розміри колони надкранової та підкранової частин) визначаються в залежності від габаритів крану, висоти підкранової балки та підкранової рейки.
Основні параметри крана (на основі табл. 2.6)
Вантажопід-йомність Q, кН | Прольот крану L, м | Габарити крану, мм | Максим. тиск колеса Р, кН | Вага, кН | Тип рейки | Висота рейки мм/ вага 1 п.м. | |||
ширина В | База К | Висота Нкр | візка | крана з візком | |||||
150/30 | 22,5 | КР-70 | 120/ 0,527 |
Висоту надкранової частини колони знаходять за формулою (1.1):
НВ = 2300 + 1000 + (120 + 30) + 150 = 3600 мм.
В дужках сумуються висота підкранової рейки 120 мм та висота підкладок під рейки 30 мм.
Висоту підкранової частини колони визначають за формулою (1.2):
НН = 11200 – (120 + 30) – 1000 + 150 = 10200 мм.
Загальна висота колони повинна бути подільною модулю 1,2 м або 0,6 м: Н = НВ + НН = 3,6 + 10,2 = 13,8 м (дільно 0,6 м)
Для визначення загальних габаритів колони при заданих параметрах промислової будівлі треба скористуватись табл. 1.3 та довідковою літературою [4, 5], рис. 2.6.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Схема та принципи розрахунку | | | Постійне навантаження |