Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні дисципліни: Анатомія, топогра-фічна анатомія, фі-зіологія, патфізіологія, біохімія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія	Анатомію, топографію та гістологічну структуру молочних залоз, їх кровопостачання, інеравцію, лімфодренаж, функції молочної залози, гуморальну регуляцію функціонування молочних залоз в пубертатному періоді, періоді статевої зрілості та під час лактації.	Проводити огляд молочних залоз, пальпаторне дослідження регіональних лімфатичних вузлів,
Наступні дисципліни: Госпітальна хірургія, анестезіологія,клінічна фармакологія	Епідеміологію, етіологію, фактори ризику, класифікацію, клінічні ознаки, методи діагностики, диференційну діагностику, способи консервативного та оперативного лікування запальних, дисгормональних та пухлинних захворювань молочної залози. Класифікацію, фармакодинаміку та фармакокінетику основних груп гормональних препаратів, що використовуються для їх корекції.	Застосовувати отримані базові знання для пода-льшого вивчення запальних, дисгормональних та пухлинних захворювань молочної залози., вибору оптимальних способів її лікування та профілактики;
Внутрішньопредметна інтеграція	Частоту окремих запальних, дисгормональних та пухлинних захворювань в структурі патології молочної залози, їх основні причини та фактори ризику,	Оцінювати ефективність проведеного консервативного та хірургічного лікування запальних, дисгормональних та пухлинних захворювань, запропонувати заходи первинної та вторинної (післяопераційної) профілактики.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

4.1.Перелік основних термінів, параметрів,

Термін	Визначення
Мастит	це запалення молочної залози
Мастопатія	патологічний стан молочних залоз, зумовлений розладом гормональної регуляції, що характеризується ущільненням та вогнищевою гіпертрофією її тканини.
Фіброаденома молочної залози	це доброякісна пухлина молочної залози, що зустрічається найчастіше

4.2.Теоритичні питання до заняття:

1. Топографічна ха хірургічна анатомія молочної залози, її кровопостачання та інервація;

2. Які спеціальні діагностичні методи застосовуються для діагностики захворювань молочної залози?

3. Які Ви знаєте шляхи проникнення інфекції при гострому маститі?

4. Назвіть фази розвитку госторого маститу;

5. Які види абсцесів молочної залози Ви знаєте?

6. Які клінічні прояви є типовими для гострого маститу?

7. Назвіть типові ускладнення гострого маститу;

8. На яких стадіях розвитку гострого маститу можливе його консервативне лікування?

9. Перерахуйте відомі Вам розрізи для розкриття абсцесів молочної залози різної локалізації.

10. Які етіологічні фактори зумовлюють розвиток дисгормональних захворювань молочної залози?

11. Які додаткові методи дослідження слід застосувати для підтвердження діагнозу фіброзно-кістозної мастопатії?

12. Які види захворювань молочної залози дозволяє діагностувати пункційна біопсія?

13. Назвіть відомі Вам доброякісні пухлини молочної залози.

14. Які клінічні ознфки фіброаденоми молочної залози?

4.3.Зміст теми:

Граф логічної структури теми.

4.4.Мастит.

Визначення	Мастит – це гостре запальне захворювання молочної залози.
Епідеміологія	В етіологічній структурі даного захворювання з часткою 80 – 90 % превалює гострий лактаційний мастит.
Етіологія	Найчастіше причиною виникнення лактаційного маститу є висхідне її інфікування неспецифічною гноєрідною мікрофлорою (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка). Вхідними воротами інфекції є мікротравми сосків. Інфікування також можливе шляхом гематогенного чи лімфогенного поширення інфекції з інших органів. Виникненню лактаційного маститу суттєво сприяє порушення відтоку молока.
Класифікація	1. За перебігом захворювання: · Гострий мастит; - серозний; - інфільтративний (абсцедуючий); - флегмонозний; - гангренозний; · Хронічний мастит; - гнійний; - негнійний; 2. За видом інфекційного чинника: - неспецифічний мастит (збудники стафілокок, стрептокок); - специфічний мастит (туберкульозний, сифілітичний); 3. За площею ураження: · Двобічний; · Однобічний (правобічний, лівобічний); - галактофорит (запалення молочних протоків); - ареоліт (запалення залоз навколососкового кільця); - поверхневий мастит (запалення локалізується над стромою залози безпосередньо під шкірою); - ретромамарний мастит (зона запалення локалізується під глибоким листком капсули молочниї залози); 4. За кількістю вогнищ запалення: · Монофокальний; · Поліфокальний; Також виділяють мастити лактаційний, вагітних та новонароджених.
Клініка	Початок розвитку маститу слід диференціювати від гострого застою молока, що часто передує його виникненню. Початок захворювання гострий, хвора скаржиться на різкий біль та набряк молочної залози, спостерігається підвищення температури тіла до 38 – 39 °С, Вражена молочна залоза збільшена в розмірах, шкіра над зоною інфільтрату гіперимована, спостерігається розширення підшкірних вен, тріщини на сосках, регіонарні лімфатичні вузли збільшені та чутливі при пальпації. Серозна фаза розпочинається раптово з болей в ділянці залози та підвищення температури тіла. При огляді залоза збільшена в об’ємі, конур її збережений, пальпація – болюча. Подальше прогресування захворювання призводить до виникнення інфільтративної форми. Молочна залоза збільшена, набрякла, шкіра над інфільтратом гіперимована, при пальпації визначається різко болючий інфільтрат без чітких меж. З’являються головні болі, безсоння, гіпертермія до 39 – 40 °С. Абсцедування інфільтрату характеризується наростанням всіх клінічних проявів захворювання та розм’якшенням інфільтрату з утворенням флюктуації. Для флегмонозного маститу характерна гіпертермія до 40 °С з лихоманкою, молочна залоза різко збільшена в об’ємі, шкіра над нею набрякла, блискуча, гіперимована. Спостерігається ранній реґіонарний лімфаденіт. Для гангренозного маститу характерний вкрай важкий стан хворої. Температура тіла досягає 40 – 41 °С, пульс 120 – 130 на хв. Молочна залоза різко збільшена в об’ємі, шкіра над нею гіперимована набрякла з ділянками некрозів та наявністю міхурів з гнійним вмістом.
Діагностика	Діагностика маститу в типових випадках не складна та здійснюється переважно на основі оцінки характерних клінічних проявів даного захворювання.
Консерватив- не лікування	На початковому етапі гострого маститу показано консервативне лікування, до якого відноситься: · іммобілізаці молочної залози; · усунення лактостазу та венозного застою в молочній1 залозі. Показане відсмоктування молока аспіратором, масаж молочної залози. Зціжене аспіратором молоко може бути застосоване для вигодовування дитини лише після пастеризації. · антибіотикотерапія; · швидко прогресуючий мастит є показом до медикаментозного пригнічення лактації. З цією метою застосовують бромокриптин (парлодел), гормональні препарати, обмеження прийому рідини.
Хірургічне лікування	Показанням до оперативного лікування є наявність абсцедування. Операція виконується під загальним наркозом. Варіанти розрізів: · радіальний – при підшкірній на інтрамамарній локалізації абсцесів; · дугоподібний – по краю ареоли. Оптимальний для розкриття параареолярних абсцесів; · по перехідній складці під молочною залозою – при ретромамарному маститі. Оперативній прийом включає радикальне розкриття, дренування гнійників, видалення некротичних тканин, налагодження проточного дренування.

4.5. Мастопатія.

Визначення	Мастопатії – група захворювань молочної залози, при яких змінюються кількісні взаємовідношення залозистої, жирової і сполучної тканини, спостерігається гіперплазія епітелію, посилена продукція секрету, розширення дрібних протоків із утворенням мікрокіст, гіперплазія та фіброз сполучної тканини, формування великих кист та вузлових проліфератів.
Епідеміологія	За даними більшості авторів різні форми мастопатій зустрічаються у 20 – 80 % жінок дітородного віку. Останнім часом спостерігається суттєве омолодження даного захворювання, коли перші прояви мастопатій почали реєструватись вже у п’ятнадцятирічному віці.
Етіопатогенез	Важливу роль в етіопатогенезі даного заворювання відіграють розлади нейро-гуморальної регуляції функції молочних залоз. Доцільно виділяти наступні фактори ризику виникнення мастопатій: 1. спадковість – наявність даного захворювання у родичів по материнській лінії; 2. запальні захворювання придатків матки; 3. захворювання щитоподібної залози; 4. захворювання печінки; 5. цукровий діабет, ожиріння; 6. нерегулярне статеве життя, аборти; 7. травми молочних залоз; 8. алкоголь, тютюнопаління; 9. відсутність вагітності, пізня вагітність, короткий період грудного вигодовування; 10. ранній початок та пізне припинення менструальної функції;
Класифікація	1. Дифузні: · фіброзно-кистозна форма (хвороба Шіммельбуша) –ущільнення без чітких контурів, вік 35-45 років, часто передує раку молочної залози; · аденозна форма (хвороба Реклю) – фіброзна тяжистість із вузловими утвореннями, вік 25-30 років, рак молочної залози виникає рідко; · фіброзна форма; · епітеліоз. 2. Локалізовані: · вузлова форма; · солітарна киста; · внутріпротокова папілома (хвороба Мінца, кровоточивий сосок, цистаденопапілома) –особливо повинно насторожити припинення виділень, часто передує раку молочної залози; · фіброаденома – вузол з чіткими контурами у молодих жінок. В рак не перероджується. · Фелоїдна (листовидна) фіброаденома – виникає в будь-якому віці. Швидко розвивається. Перероджується у фібросаркому.
Клініка	Дифузні мастопатії клінічно проявляються болісним набуханням молочних залоз, яке посилюється в передменструальний період. Можуть бути виділення з сосків, що нагадують молозиво. В міру прогресування захворювання болі стають менш інтенсивними та на перший план виступає формування обмежених ущільнень в одній чи обох молочних залозах. При пальпації молочної залози визначається ущільнення з нерівною поверхнею, болісність та тяжистість тканини молочної залози. Вузлова мастопатія характеризується наявністю в одній чи обох молочних залозах постійних вогнищ ущільнення, незалежно від фази менструального циклу.
Діагностика	В переважній більшості випадків діагноз мастопатії встановлюється самими жінками в результаті самообстеження. Для достовірної діагностики застосовують ультразвукове обстеження та мамографію.
Лікувальна тактика	Лікування дифузної мастопатії спрямоване на нормалізацію функції залоз внутрішньої секреції, лікування запальних захворювань статевих органів та припинення проліферативних процесів в молочній залозі. При вузловій формі мастопатії показане оперативне лікування – секторальна резекція молочної залози з гістологічним дослідженням.

4.6. Доброякісні пухлини молочної залози.

Фіброаденома молочної залози

Визначення	Фіброаденома молочної залози – доброякісна пухлина молочної залози, що зустрічається найчастіше.
Епідеміологія	В переважні більшості випадків зустрічається у жінок 15 – 35 річного віку як солітарне утворення в одній з молочних залоз.
Класифікація	Розрізняють периканалікулярну та інтраканалікулярну фіброаденоми.
Клініка	Фіброаденома має округлу форму, чіткі контури, не спаяна з навколишніми тканинами, пальпація її безболісна, периферичні лімфатичні вузли не збільшені.
Діагностика	Пальпаторне дослідження молочних залоз, ультразвукове дослідження та мамографія.
Лікувальна тактика	Секторальна резекція молочної залози.

Завдання для самоконтролю.

А.Завдання для самоконтролю (тестові завдання)

1. До інструментальних мотодів дослідження молочних залоз належать:

А- ультразвукове дослідження;

В- мамографія;

С- магнітно-резонансна томографія;

D- всі перераховані;

[D]

2. Назвіть основні причини виникнення гострого лактаційного маститу:

А- застій молока;

В- порушення імунітету;

С- наявність мікротравм сосків;

D- раптове припинення лактації;

[А, С]

3. Перерахуйте фази перебігу гострого лактаційного маститу:

А- серозний, інфільтративний (абсцедуючий), флегмонозний, гангренозний;

В- серозний, гнійний, негнійний;

С- серозний, флегмонозний, гангренозний;

D- інфільтративний, абсцедуючий;

[А]

4. При гострому лактаційному маститі в фазі інфільтрації показане:

А- продовження грудного вигодовування;

В- відсмоктування молока молоковідсмоктувачем;

С- застосування медикаментозного пригнічення лактації;

D- хірургічне розкриття та дренування інфільтрату;

[В]

5. Який розріз є оптимальним для розкриття ретромамарного абсцесу?

А- радіальний;

В- дугоподібний;

С- по перехідній складці під молочною залозою;

D- паралельні розрізи по медіальному та латеральному краях молочної залози;

[С]

6. Які лікувальні заходи показані при гострому лактаційному маститі в фазі інфільтрації?

А- іммобілізація молочної залози;

В- зціджування молока молоковідсмоктувачем;

С- антибіотикотерапія;

D- все вище перераховане;

[D]

7. Назвіть відомі Вам різновиди мастопатій:

А- дифузна;

В- вузлова;

С- протокова;

D- паренхіматозна;

[А,В]

8. До типових проявів дифузної мастопатії відносяться:

А- набухання та болісність молочних залоз, що посилюється в передменструальний період;

В- поява виділень із сосків;

С- пальпаторно наявність ущільнень та тяжистість молочних залоз;

D- наявність постійних вогнищ ущільнення в одній чи обох молочних залозах незалежно від менструального циклу;

[А,В,С]

9. Ознаками вогнищевої мастопатії є:

А- набухання та болісність молочних залоз, що посилюється в передменструальний період;

В- поява виділень із сосків;

С- пальпаторно наявність ущільнень та тяжистість молочних залоз;

D- наявність постійних вогнищ ущільнення в одній чи обох молочних залозах незалежно від менструального циклу;

[D]

10. Які клінічні прояви є типовими для фіброаденоми молочної залози?

А- наявність збільшення регіонарних лімфатичних вузлів;

В- наявність солітарного безболісного пухлиноподібного утворення, що не спаяне з навколишніми тканинами;

С- типова локалізація в параареолярній зоні;

D- наявність виділень серозно-геморагічного характеру з сосків;

[В]

11. Які різновиди фіброаденоми молочної залози Ви знаєте?

А- периканалікулярна;

В- параареолярна;

С- інтраканалікулярна;

D- ретромамарна;

[А, С]

Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю:

1. У хворої Н, 24 років на 6 добу після пологів раптово з’явились різкі болі в обох молочних залозах та підвищення температури тіла до 38 °С. При огляді у верхньолатеральному квадранті правої молочної залози та нижньомедіальному квадранті лівої молочної залози виявлено ділянки інфільтрації тканини, що різко болісні при пальпації. Шкірні покриви над ними гіперимовані, спостерігається збільшення та болючість аксілярних на надключичних лімфовузлів з обох боків. Яке захворювання має місце у даної хворої?

А- рак молочних залоз;

В- фіброзно-кістозна мастопатія;

С- гострий застій молока;

D- гострий інфільтративний лактаційний мастит;

[D]

2. Хвора К, 35 років, скаржиться на наявність періодичних болей в ділянці обох молочних залоз, що посилюються в передменструальний період. При огляді молочні залози звичайної форми симетричні, шкіра над ними звичайного кольору. При пальпації спостерігається виражена неоднорідність консистенції обох молочних залоз з наявністю щільних радіально орієнтованих тяжів, ділянок ущільнень, болісних при пальпації. Яке захворювання має місце у даної хворої?

А- інтраканалікулярна фіброаденома обох молочних залоз;

В- гострий мастит;

С- фіброзно-кістозна мастопатія;

D- хвороба Педжета;

[С]

3. Хвора І, 18 років, скаржиться на наявність пухлиноподібного утворення в правій молочній залозі, яке було помічено нею 6 місяців тому. При пальпації ретроареолярно в товщі правої молочної залози виявляється солітарне пухлиноподібне утворення округлої форми м’якоеластичної консистенції розмірами 4 × 5 см, практично безболісне. Регіонарні лімфатичні вузли на збільшені. При ультразвуковому дослідженні візуалізується гіпоехогенне онорідне пухлиноподібне утворення з чіткою капсулою. Встановіть діагноз у даної хворої.

А- рак молочної залози;

В- кіста молочної протоки;

С- фіброаденома;

D- ліпома;

[С]

4. У хворої К, 26 років, на 9 добу після пологів встановлено діагноз гострий лактаційний мастит, інфільтративна форма, з приводу чого була призначена антибіотикотерапія. Призначень лікаря хвора не дотримувалась. На третю добу стан хворої погіршився, з’явилась гарячка до 40 °С, лихоманка, різкий біль та набряк правої молочної залози. При огляді залоза різко збільшена в розмірах, набрякла, з сіткою розширених вен, різко болісна при пальпації. При УЗД в ретромамарному просторі правої молочної залози виявляється анехогенне вогнище розмягшення паренхіми з неоднорідним вмістом. Яка лікувальна тактика на Вашу думку була б адекватною у даної хорої?

А- іммобілізація молочної залози, масаж, вакуумаспрація молока, антибіотикотерапія;

В- розкриття та дренування гнійника радіальним розрізом;

С- розкриття та дренування гнійника дугоподібним розрізом по краю ареоли;

D- розкриття та дренування гнійника розрізом по перехідні складці по нижньому контуру молочної залози;

[D]

5. У хворої Н, 45 років, у якої протягом останніх 12 років спостерігаються ознаки фіброзно-кістозної мастопатії, під час профілактичного огляду виявлено пухлиноподібне утворення в товщі молочної залози до 2,5 см в діаметрі. Яке дослідження слід провести для встановлення заключного діагонзу?

А- мамографія;

В- рентген-комп’ютерна томографія;

С- магнітно-резонансна томграфія;

D- пункційна біопсія з гістологічним дослідженням пунктату;

[D]

Дата добавления: 2015-09-01