Виробництво меблів

Виготовлення меблів - один з найважливіших чинників, що визначає споживні властивості та ціну меблів.

Процес їх виготовлення є складним і складається з декількох етапів

o проектування,

o основні етапи виробництва меблів:

Проектування: У процесі проектування на базі наукових досліджень, узагальнення практичного досвіду, аналізу вимог покупців, побуту, сімей, існуючого і проектованого житлового фонду з'являються моделі, креслення, нормативно-технічна документація, дослідні зразки.

Розроблені моделі і зразки затверджуються на художньо-технічній раді підприємства або галузі, до складу якої входять і представники торговельних організацій. У результаті проектування виникає виріб з комплексом певних споживних властивостей.

Основні етапи виробництва меблів:

- підготовка сировинних матеріалів і обробка деталей;

- облицювання поверхонь окремих деталей;

- з’єднання окремих деталей та елементів;

- лицьова обробка;

- збірка меблів

Підготовка сировинних матеріалів включає:

• сушку деревини в спеціальних камерах до залишкової вологості 8 + 2%,

• розкрій деревних матеріалів - отримання чорнових заготовок,

• механічну обробку чорнових заготовок (стругання, торцювання, нарізання шипів та проушин, фрезерування);

Облицювання поверхонь окремих деталей полягає в наклеюванні на деталі та вузли натурального чи синтетичного шпону (з метою облагородження поверхні, підвищення міцності меблів)

Обробка меблів здійснюється для захисту виробів від пилу, вологи, світла, додання їм естетичних властивостей, полягає в нанесенні на поверхню ЛФМ або синтетичних плівок.

Обробка буває:

- прозора (полірування, лакування глянсове або матове, панелірування – нанесення сухої полімерної плівки, ламінування);

- непрозора (емалеві фарби);

- імітаційна (моріння, друкування, текстурований папір, плівки або тканини)

З’єднання окремих деталей та елементів відбувається за допомогою столярних з’єднань, гвинтами, болтами, стягуваннями, та ін. З’єднання можуть бути роз’ємними (жорсткі і шарнірні) та нероз’ємними (на клею і на цвяхах).

Під час виготовлення меблів може статися погіршення споживних властивостей меблів внаслідок порушення технології виготовлення, застосування погано відрегульованого і зношеного обладнання, неохайності або недостатньої кваліфікації виконавців.

Ціна меблів залежить від виду виробу, його конструкції, розміру, групи вартості, облицювальних матеріалів і варіанту облицювання й оздоблення, категорій м'якості елементів меблів.

v За призначенням меблі класифікують на побутові, для громадських будівель і дитячі.

Побутові -це меблі для житлових приміщень, форма і конструкція яких визначається характером діяльності закладу, специфікою функціональних пристроїв. Вони використовуються і в громадських будівлях. Розміри, форми і конструкції дитячих меблів визначено з урахуванням вікових або зростових особливостей дітей.

Побутові меблі за призначенням поділяють на меблі для житлових кімнат, кухні і вітальні. Меблі для житлових кімнат можуть призначатися для їдальні, спальні, вітальні, кабінету.

v За матеріалами виготовлення: Меблі виготовляють з дерева, металу та пластмаси. Найпоширенішими є дерев'яні. Меблі з деревини мають високі функціональні, ергономічні й естетичні властивості. Недоліками є горючість, низька стійкість до гниття, пошкоджень комахами і гризунами. Меблі з деревини гігієнічні, але зазнають розбухання й усихання, гігроскопічні, тому потребують створення певних умов під час транспортування і зберігання.

У майбутньому питома вага дерев'яних меблів залишиться високою, однак усе більше будуть використовуватися для виготовлення меблів полімерні матеріали. Останні використовують як настильні, для облицювання й оздоблення, для виготовлення деталей малого об'єму і маси, складного профілю, для виготовлення каркасу та його елементів і цілих виробів складних конструкцій.

Пластмасові меблі мають високі естетичні властивості, сучасну оригінальну форму, що відповідає контурам людського тіла і його рухам, невелику масу, комфортність і гігієнічність. Забруднення легко очищуються з пластмасових меблів. Такі меблі зручні в експлуатації, не піддаються корозії, гниттю, пошкодженню комахами. Водночас необхідно відзначити негативну дію на організм людини, що виникає через певний час унаслідок виділення шкідливих речовин і складність створення необхідного мікроклімату для людини. Пластмасові меблі можуть викликати алергічні реакції в людей, схильних до такого роду захворювань. Полімерні настильні матеріали можуть викликати підвищену пітливість, сприяти перегріванню тіла людини під час сну і відпочинку.

Металеві меблі відрізняються високою довговічністю завдяки міцності вихідних матеріалів, надійному з'єднанню деталей. Однак металеві меблі зазнають корозії при підвищеній вологості, мають велику масу, невисокі естетичні властивості, недостатньо зручні у користуванні, потребують обережного ставлення при транспортуванні і зберіганні, важко відчищаються від забруднень. До переваг, крім ви­сокої міцності, необхідно віднести нешкідливість і негорючість.

v За способом виготовлення меблі бувають столярні, гнуті та плетені.

Столярні меблі отримують шляхом столярної обробки. Деталі таких меблів мають прямокутну форму і прямокутне з'єднання. Столярні меблі займають 65 % у загальному обсязі випуску меблів, мають різноманітні споживні властивості, рівень яких визначається переважно властивостями вихідних матеріалів і особливостями конструкційних деталей.

Гнуті меблі виготовляють з деталей, отриманих методом гнуття в спеціальних шаблонах.

Гнуті меблі мають високу стійкість до механічних пошкоджень, зручність у використанні, транспортуванні та зберіганні, нешкідливість і гігієнічність.

Плетені меблі виготовляють методом обплетення основи меблів вербовими гілками, стрічками з деревини і пластмас. Плетені меблі мають високі функціональні властивості, невелику масу, раціональну й оригінальну форму, гарний зовнішній вигляд. Підкреслимо, що забруднення з плетених меблів відчищаються дуже важко.

v За конструкцією розрізняють меблі нерозбірні, вбудовані, універсально-збірні, такі, що трансформуються, і секційні.

Нерозбірними називаються меблі, з'єднання яких нероз'ємні. Такі меблі недостатньо зручні для транспортування і зберігання, а також для їх розміщення в приміщенні.

Вбудовані меблі становлять єдине ціле зі стіною або перегородкою приміщення. Вони займають мало місця, але їх не можна переміщувати в разі необхідності.

Універсально-розбірні - це меблі з уніфікованих елементів, що передбачають широку варіантність під час збирання виробів, різноманітні за формою, розмірами і призначенням. Універсально-збірні меблі зручні для транспортування і зберігання, розміщення в приміщенні.

До таких, що трансформуються, відносять меблі, конструкції яких дозволяють змінити її функціональне призначення переміщенням елементів (наприклад, диван-ліжко, крісло-ліжко). Трансформовані меблі зручні у використанні і розміщенні. Вони дозволяють раціонально використовувати приміщення, залишати вільний простір для нормального функціонування людини.

Секційні меблі збирають із секцій в різних поєднаннях. Вони зручні у користуванні, розміщенні в приміщенні, транспортуванні і зберіганні. Секційні меблі мають високі естетичні можливості, оскільки дозволяють перестановкою секцій змінювати вигляд приміщень і меблів.

v За комплектністю меблі випускають поштучні, у наборах і гарнітурах.

Гарнітури - це комплекти меблів, які мають єдине архітекту­рно-художнє оформлення і призначені для умеблювання спальні, вітальні, дитячої кімнати, кабінету, коридору або кухні.

Набори відрізняються від гарнітурів більшою кількістю виробів, що входять до комплекту. Наприклад, гарнітур кабінету включає шафу для книг, письмовий стіл, робоче крісло; а набір кабінету, крім цих предметів, включає ще й диван, крісло для відпочинку і журнальний стіл.

Випускають набори для умеблювання однокімнатної квартири, житлової кімнати, кухні і кабінету, а також набори корпусних меблів і набори для відпочинку.

v За функціональним призначенням меблі поділяються: для сидіння, лежання, зберігання різних предметів, для роботи, приготування та приймання їжі, для туалету і культурно-побутових потреб.

До меблів для сидіння відносять стільці, крісла, табурети і бенкетки; для лежання -ліжко, диван, диван-ліжко, кушетку, софу, крісло-ліжко.

Для зберігання різноманітних предметів призначені такі шафи: для суконь, білизни, посуду, комбіновані шафи, шафи і полиці для книг, секретери, тумби приліжкові, для постільних речей, іграшок, нижні, середні й антресольні секції секційних шаф.

До меблів для роботи, приготування і приймання їжі відносять столи різного призначення: письмові, обідні, кухонні та сервірувальні.

Для туалету і культурно-побутових потреб використовують столи туалетні, журнальні, трюмо, трельяжі.

Дата добавления: 2015-09-01